Рішення від 11 лютого 2026 р. у справі №475/1299/25 — Доманівський районний суд Миколаївської області

Доманівський районний суд Миколаївської області

вул. Центральна, 35 м. смт. Доманівка Вознесенський район Миколаївська область Україна 56400

e-mail: inbox@dm.mk.court.gov.ua

Справа № 475/1299/25

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

12.02.2026смт. Доманівка

Доманівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючої-судді: Кривенко О.В.,

при секретареві: Маташнюк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у залі суду без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу через неявку сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи його тим, що 09 жовтня 1999 року вони уклали шлюб, який був зареєстрований Доманівським районним відділом реєстрації актів громадського стану, актовий запис №53.

Від данного шлюбу позивач з відповідачем мають двох дітей, одна з яких ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є неповнолітньою, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 17 грудня 2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Доманівського районного управління юстиції у Миколаївській області, актовий запис № 117.

З вересня 2024 року сімейні відносини між подружжям зіпсувались, внаслідок чого відповідачка 22.05.2025 звернулася до Доманівського районного суду Миколаївської області з позовом про розірвання шлюбу.

Однак, на стадії судового розгляду подружжя вирішило спробувати відновити шлюбні стосунки, тому 07.10.2025 року позов залишено без розгляду.

З того часу стосунки між позивачем та відповідачем не налагодилися.

Подружжя втратило почуття взаємної любові, турботи один до одного, фактично перестали бути подружжям, лише являються батьками своїх дітей.

З 01 лютого 2025 року спільно не проживають, шлюбні відносини фактично припинилися. В подальшому спільне проживання з відповідачем і збереження шлюбу є неможливим, тому позивач вважає, що розірвання шлюбу є неминучим.

Ухвалою суду від 01.12.2025 року позовна заява прийнята та справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, надав заяву у якій просив справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримує.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, надала письмову заяву, в якій просила розглядати справу без її участі, просила після розірвання шлюбу залишити прізвище “ ОСОБА_4 ”.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

З письмових матеріалів встановлено, що 09 жовтня 1999 року позивач з відповідачем уклали шлюб, який був зареєстрований Доманівським районним відділом реєстрації актів громадського стану, актовий запис №53.

Від данного шлюбу позивач з відповідачем мають двох дітей, одна з яких ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є неповнолітньою, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 17 грудня 2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Доманівського районного управління юстиції у Миколаївській області, актовий запис № 117.

З 01 лютого 2025 року спільно не проживають, шлюбні відносини фактично припинилися. В подальшому спільне проживання з відповідачем і збереження шлюбу є неможливим, тому позивач вважає, що розірвання шлюбу є неминучим.

Спірне питання регулюється ст.ст. 110, 112 Сімейного кодексу України, згідно яких суд розглядає позов одного з членів подружжя про розірвання шлюбу, з`ясувавши фактичні відносини сторін, постановляє рішення.

Подружжя не підтримує шлюбні стосунки та не бажає зберегти шлюб, що свідчить про відсутність підстав для надання строку на примирення.

Відповідно до ч.1 ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Відповідно до частин 3,4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням прав жінки, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Відповідно до ч.2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.

Судом встановлено, що шлюбні відносини між подружжям припинені остаточно. Шлюб носить формальний характер. Подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що відповідно до ст. 112 СК України є підставою для розірвання шлюбу між сторонами.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 282, 284, 289 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 09 жовтня 1999 року Доманівським районним відділом реєстрації актів громадянського стану, актовий запис № 53.

Після розірвання шлюбу відповідачу залишити прізвище “ ОСОБА_4 ”.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження. Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі розгляду справи у відсутності осіб- з моменту отримання його копії.

Копію рішення суду направити до Вознесенського відділу Державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) для виконання.

Суддя : О. В. Кривенко