Постанова від 09 лютого 2026 р. у справі №467/1704/25 — Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 467/1704/25

3/467/28/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2026 року суддя Арбузинського районного суду Миколаївської області Явіца І.В., з участю секретаря судового засідання Рожкової Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Арбузинка справу про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженця с. Богичени Котовського району, Республіка Молдова, громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; відомості про притягнення до адміністративної відповідальності – відсутні,

за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ :

Протоколом ЕПР1 №517711 від 19 листопада 2025 року поліція висунула ОСОБА_1 звинувачення у тому, що 31 жовтня 2025 року о 07 год.00 хв. на автодорозі Н-24 «Благовіщенське – Миколаїв» він, керуючи транспортним засобом марки ВАЗ 21013, реєстраційний номер НОМЕР_1 , був неуважний, не стежив за дорожньою обстановкою, не обрав безпечну швидкість руху, не впорався з керуванням, внаслідок чого допустив з`їзд в ліве по ходу руху узбіччя дороги з подальшим перекиданням транспортного засобу.

Своїми діями, як вказано у протоколі, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 12.1 ПДР України і тим самим учинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання викликався неодноразово шляхом направлення повісток за вказаною у протоколі адресою, у т.ч. й шляхом публікації оголошення про виклик на офіційному сайті «Судової влади України» у розділі «Громадянам».

Про дату, час і місце розгляду справи Арбузинським районним судом ОСОБА_1 був повідомлений поліцією при складанні протоколу.

Однак, на слухання справи не прибув, причин неявки не повідомив, заяв і клопотань, які б свідчили про його наміри брати участь в судовому засіданні, не подавав.

З урахуванням даних про належне сповіщення ОСОБА_1 про це судове провадження та з огляду на положення ст. 268 КУпАП, за яких присутність особи при розгляді такого роду справ не є обов`язковою, суд вважав можливим ухвалити рішення по суті справи за його відсутності.

Тож, суд, дослідивши матеріали справи у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, ураховуючи положення ст. 251, 280 цього ж Кодексу, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, встановив таке.

Адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження: 1) транспортних засобів; 2) вантажу; 3) автомобільних доріг; 4) вулиць; 4) залізничних переїздів; 5) дорожніх споруд; 6) іншого майна.

Для того, щоб притягнути особу до відповідальності за ст.124 КУпАП, потрібно встановити не лише сам по собі факт порушення такою особою ПДР, а й що таке порушення спричинило (мало причинно – наслідковий зв`язок) пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

При цьому, це майно має бути чужим для особи, яка порушила ПДР України і пошкодила тим самим об`єкти із числа перелічених у диспозиції ст. 124 КУпАП.

Як слідує із дослідженого протоколу, останній не містить у собі даних про наявність пошкоджень транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , а так само і даних про пошкодження через його дії вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Тобто, протокол, який є не лише одним із доказів у справі, а й фактично актом, яким особі висувається звинувачення, не містить у собі даних про обов`язкову ознаку об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме: щодо факту пошкодження об`єктів, передбачених диспозицією вказаної норми.

Бо, як вказав суд вище, правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, є адміністративним правопорушенням з матеріальним складом, оскільки диспозиція статті вимагає встановлення не тільки діяння (порушення правил дорожнього руху), а й настання суспільно-небезпечних наслідків (спричинення пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна).

А оскільки законодавцем встановлено матеріальний склад даного правопорушення, то для наявності в діях правопорушника складу, передбаченого ст.124 КУпАП, обов`язково слід встановити наявність заподіяної шкоди іншим об`єктам, визначеним ст. 124 КУпАП.

Однак, ні з протоколу, ні із схеми ДТП факту спричинення пошкоджень таким об`єктам, у тому числі й самому автомобілю під керуванням ОСОБА_1 не вбачається.

Крім цього, ні сам ОСОБА_1 , ні пасажир автомобіля ОСОБА_2 не отримали тілесних ушкоджень, які б відносились до категорії середньої тяжкості.

Зокрема, згідно Акту судово- медичного дослідження №312-М від 13 листопада 2025 року ОСОБА_1 отримав легкі тілесні ушкодження.

Аналогічно легкі тілесні ушкодження отримав й пасажир автомобіля ОСОБА_2 , на що вказує Акт судово – медичного обстеження №311-М від 13 листопада 2025 року.

Оскільки законодавцем встановлено матеріальний склад даного правопорушення, тому для наявності в діях правопорушника складу, передбаченого ст. 124 КУпАП, обов`язково слід встановити наявність заподіяної шкоди майну учасників дорожнього руху або іншим об`єктам.

Та у цій справі установлено, що уповноважена особа, як складала протокол, на таке не зважала і зафіксувала лише саме по собі порушення водієм ОСОБА_1 вимог п. 12.1 ПДР України і не вказала, що внаслідок цього порушення було спричинено пошкодження чужого транспортного засобу чи майна інших учасників дорожнього руху, або об`єктам, переліченим у диспозиції ст. 124 КУпАП.

Тобто, уповноважена особа не вказала наявність обов`язкової ознаки правопорушення за ст. 124 КУпАП, а саме: наслідків у виді пошкодження об`єктів, перелічених її диспозицією, що є обов`язковою умовою для констатації складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Отже, поліція неправильно склала протокол ЕПР1 № 517711 від 19 листопада 2025 року, внаслідок чого висунула ОСОБА_1 обвинувачення з істотним порушенням закону.

Тому суд виключає із доказової бази у цій справі протокол про адміністративне правопорушення, так як він не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП у частині викладення суті правопорушення, яка б відповідала диспозиції ст. 124 КУпАП, а тому він є недопустимим доказом.

З цим, суд вкотре вказує, що протокол про адміністративне правопорушення за своєю суттю є процесуальним документом, яким уповноважений орган засвідчує певне порушення, допущене особою, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого відповідними нормами КУпАПі який є підставою для подальшого провадження у справі, цим процесуальним документом особа фактично притягається до адміністративної відповідальності. Зміст протоколу про адміністративне правопорушення повинен чітко відповідати приписамст.256 КУпАП, особливо в частині викладення фабули правопорушення, яка, як зазначено вище, фактично є обвинуваченням.

А поширення стандартів кримінального провадження на справи про адміністративні правопорушення, безсумнівно, зумовлює необхідність дотримання особливих вимог до процедури збирання, подання та оцінки доказів, а також до вмотивованості судових рішень, які, у разі визнання особи винною, повинні містити відповідні достатні мотиви, які дали змогу спростувати презумпцію невинуватості та призначити пропорційне вчиненому покарання.

Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому КУпАП.

Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні рішення.

У той час, як сам обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Суд знову вказує, що самостійно виправити недоліки протоколу про адміністративне правопорушення він змоги не має в силу застосування правової позиції ЄСПЛ із даного питання, що окреслена у рішеннях у справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016) про те, що суд має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчинення адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено перед судом. Суд також не має права самостійно вишукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином перебиратиме на себе функції обвинувача, що є порушеннямст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З цим суд констатує, що поліція беззаперечно не довела наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення за ст. 124 КУпАП, а саме: наявності у його діях обов`язкової ознаки об`єктивної сторони, а саме: пошкодження транспортного засобу, бо не відобразила його у протоколі, що зумовило виключення останнього із числа доказів у цій справі.

А відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення має наслідком відсутність складу правопорушення у цілому.

За цих обставин, ОСОБА_1 не підлягає адміністративній відповідальності, бо її підставою є наявність у вчиненому особою діянні всіх ознак складу правопорушення, передбаченого законом.

У той час, як склад адміністративного правопорушення - це сукупність встановлених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак, що характеризують діяння як адміністративне правопорушення (проступок). До складу адміністративного правопорушення входять ознаки, які характеризують об`єкт, об`єктивну і суб`єктивну сторони та суб`єкта правопорушення.

У даному випадку суд встановив відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а тому приймає рішення про закриття провадження у цій справі на підставі п. 1 ст. 247 цього ж Кодексу.

Судовий збір не підлягає стягненню зі ОСОБА_1 , так як він не піддається адміністративному стягненню.

Застосування заходів забезпечення провадження у справі із матеріалів справи не вбачається.

З цих мотивів, керуючись ст.ст. 245, 247, 251, 280, 283, 284 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП – закрити на підставі п.1 ст. 247 цього ж Кодексу у зв`язку з відсутністю у його діях складу цього адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на неї.

Суддя Ірина Явіца