Рішення від 11 лютого 2026 р. у справі №367/11837/25 — Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 367/11837/25

2/703/342/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2026 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі судді Криви Ю.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,-

встановив:

ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» звернулось до Ірпінського міського суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування 18866,27 грн. шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу).

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 10 жовтня 2025 року справу передано за підсудністю до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області.

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що 06.08.2023 між відповідачем ОСОБА_1 та ПАТ «НАСК «ОРАНТА» був укладений договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № 216121609 (далі - Договір страхування), згідно якого забезпеченою є цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу Honda CR-V д.р.н. НОМЕР_1 .

15.02.2024. о 11 год. 45 год. в м. Києві по пр-ту Берестейському, 123, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю: «КІА Sportage», д.р.н. НОМЕР_2 та «Honda CR-V д.р.н. НОМЕР_1 , під керуванням відповідача.

19.02.2024р. до ПАТ «НАСК "ОРАНТА" із заявою (вимогою) звернувся власник пошкодженого транспортного засобу «КІА Sportage», д.р.н. НОМЕР_2 , з приводу виплати страхового відшкодування в зв`язку із дорожньо-транспортною пригодою, яка є страховим випадком відповідно до умов Договору страхування.

Оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача, як водія автомобіля «Honda CR-V д.р.н. НОМЕР_1 , була застрахована в ПАТ «НАСК «ОРАНТА» за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, ПАТ «НАСК «ОРАНТА» виплатило страхове відшкодування в розмірі фактично завданих збитків, а саме - 18 866,27 грн., що підтверджується відповідною платіжною інструкцією.

Відповідно до постанови Святошинського районного суду м. Києва у справі № 759/6639/24 - вина відповідача у вчиненні правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124 КУпАП вважається доведеною повністю.

Крім того, відповідач, будучи особою причетним до даної ДТП залишив місце пригоди.

Також ПАТ «НАСК «ОРАНТА» неодноразово вживалися заходи щодо досудового врегулювання даного спору, а саме: 07.08.2024 ПАТ «НАСК «ОРАНТА» звернулась до відповідача з регресною вимогою (претензією) (вих. № 08-03-14/8695) та 13.03.2025 ПАТ «НАСК «ОРАНТА» звернулась до відповідача із досудовим попередженням (вих. № 08-03-14/3176).

Враховуючи той факт, що відповідач виплату страхового відшкодування в порядку регресу за даним страховим випадком не здійснив, позивач був вимушений звернутися з позовом до суду.

Відтак, із посилання на вказане, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь 18866,00 грн. страхового відшкодування в порядку регресу та витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 12 листопада 2025 року постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Копію наведеної ухвали було направлено сторонам за зареєстрованим місцем проживання, доказом чого є рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

Конверт з ухвалою про відкриття провадження та копією позовної заяви з додатками, що направлявся за адресою зареєстрованого місця проживання відповідача, повернувся до суду не врученим з відміткою «Укрпошти» про причини повернення «адресат відсутній».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України не надходило.

Відповідач у встановлений судом строк відзиву до суду подала, будь-яких клопотань чи заяв про неможливість подання відзиву у встановлений судом строк від відповідача не надходило.

Частиною 8 статті 178 ЦПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами справи. Водночас, суд враховує, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо.

Суд, прийнявши всі заходи по виклику відповідача, у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву, зважаючи на те, що позивач не заперечував проти заочного розгляду справи, постановив розглянути справу заочно, згідно із статтями 223 та 280 ЦПК України.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є: свобода договору, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.

Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків визначені в ЦК України, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Вивчивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, вважає позовну заяву обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Відповідно до частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою їх забезпечення.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. ( ст. 5 ЦПК України).

За частиною другою, третьою статті 12 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно ч.1 ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч.1, 5 та 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.ч.1-5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

З матеріалів справи встановлено, що 05 серпня 2023 року між ПАТ «НАСК «ОРАНТА» та ОСОБА_1 укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у формі Полісу № 216121609. Згідно умов Полісу ліміт відповідальності страхової компанії за шкоду, заподіяну майну – 160 000,00 грн., за шкоду заподіяну життю і здоров`ю 320 000,00 грн., розмір франшизи – 0 грн. Відповідно до полісу забезпеченим транспортним засобом є автомобіль Honda CR-V д.р.н. НОМЕР_1 .

15.02.2024 року, о 11 год. 45 год., ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом - автомобілем марки "Honda CR-V", державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись в м. Києві по пр-ту Берестейському, 123, не був уважний до дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції до автомобіля марки «KIA», державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався попереду, при виїзді на проспект здійснив з ним зіткнення, що призвело до пошкодження транспортних засобів, чим вчинив порушення п.п. 2.3 б), 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху.

Окрім того, 15.02.2024 року, о 11 год. 45 год., ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом - автомобілем марки "Honda CR-V", державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись в м. Києві по пр-ту Берестейському, 123, будучи причетним до ДТП, залишив місце пригоди, чим вчинив порушення п.п. 2.10 а) Правил дорожнього руху.

Вказані обставини встановлені постановою Святошинського районного суду м. Києва від 16.04.2024 у справі № 759/6639/24, згідно якої ОСОБА_1 визнаного винним.

Відповідно до абз. « в » п. 1 ч. 1 ст. 38 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» «Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди».

Згідно ч. 6 ПРИКІНЦЕВИХ ТА ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» «Договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що укладені та набрали чинності до введення в дію цього Закону, продовжують діяти на умовах, що були чинними на день набрання чинності такими договорами». А відповідно до ч. 1 ПРИКІНЦЕВИХ ТА ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - «Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 січня 2025 року».

Під час розгляду справи встановлено, що факт спричинення ОСОБА_1 дорожньо-транспортної пригоди та самовільного залишення її місця, що підтверджується постановою Святошинського районного суду м. Києва від 16 квітня 2025 року справі № 703/3012/23.

Відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди та самовільне залишення дорожньо-транспортної пригоди будучи до неї причетним, є встановленою та не підлягає доказуванню.

Також на підтвердження позовних вимог позивачем було надано: повідомлення про ДТП та Заява про страхове відшкодування від 19.02.2024; протокол (Акт) огляду транспортного засобу від 19.02.2024; ремонтну калькуляцію №24-33-2873 від 28.02.2024, з розрахунку якої загальна сума збитків складає – 18 866,27 грн.; страховий Акт №ОЦВ-24-33-2873/1; розрахунок страхового відшкодування ПАТ «НАСК «ООАНТА», відповідно до якого сума страхованого відшкодування складає – 18866,27 грн.; платіжну інструкцію №38162 від 11.07.2024, згідно якої ПАТ «НАСК «ОРАНТА» було переховано - 18866,27 грн.

Окрім цього позивачем було вжито заходів досудового врегулювання спору, що підтверджується претензією ПАТ «НАСК «ОРАНТА» від 07.08.2024 за вих. №08-03-14/ 8695 та досудовим попередженням ПАТ «НАСК «ОРАНТА» від 13.03.2025 за вих. № 08-03-14/3176, які були адресовані ОСОБА_1 .

Згідно з ч.1ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Приймаючи до уваги ст. 1191 ЦК України, абз. «в» п.1 ч.1 ст. 37 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після здійснення страхової виплати має право зворотної вимоги до особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду (особи, яка відповідно до закону несе цивільну відповідальність за заподіяну шкоду), якщо: така особа після дорожньо-транспортної пригоди за її участю самовільно залишила місце дорожньо-транспортної пригоди (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 31 цього Закону) чи відмовилася від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських засобів (лікарських препаратів), що знижують увагу та швидкість реакції, або така особа до проведення зазначеного огляду вжила алкоголь, наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги, а також лікарські засоби (лікарські препарати), виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).

Відповідно до чого особа, яка відшкодувала шкоду завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, а тому у ПАТ «НАСК «ОРАНТА» виникло право зворотної вимоги до відповідача.

Відповідно до частин першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно із частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума матеріальної шкоди в порядку регресу, що становить 18866 грн. 27 коп.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.

За змістом ч.1,2 наведеної статті судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Відтак, відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 3028грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись статтями 512, 514, 993, 1166, 1187,1188 ЦК України, статтею 27 Закону України «Про страхування», статтями 12, 13, 81, 133, 137, 141, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України суд,-

ухвалив:

Позов Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» 18 866 грн. 27 коп. матеріальної шкоди в порядку регресу, а також понесені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 3 028 грн. 00 коп., а всього – 21 894 (двадцять одну тисячу вісімсот дев`яносто чотири) грн. 27 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом цих строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення складено 12 лютого 2026 року.

Учасники справи:

позивач - Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», адреса: 02081, м.Київ, вул. Здолбунівська,7Д (р/р а АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО, НОМЕР_3 ; ЄДРПОУ 00034186.

відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Головуючий: Ю. В. Крива