Постанова від 10 лютого 2026 р. у справі №580/9488/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/9488/25 Головуючий у 1-й інстанції: Орленко В.І.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В.,

за участю секретаря Фищук Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16.09.2025 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправним та скасування індивідуального акта, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Бундєлєвої О.В. про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 21.07.2025.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 16.09.2025 позов задоволено частково: скасовано постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 від 21.07.2025.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Відділ державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення , як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів ухвалено рішення про продовження апеляційного розгляду даної справи на розумний строк.

В судове засідання сторони не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв`язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 13 ст. 10, ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 21.05.2025 батальйоном № 1 полку патрульної поліції Управління патрульної поліції у Київській області складена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення від 21.05.2025 серії ББА №061413. Даною постановою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 850 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Позивач звернувся до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з позовом про скасування постанови від 21.05.2025 Серії ББА №061413 та закриття провадження у справі.

Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 16.06.2025 відкрите провадження у справі №705/3409/25 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття справи про адміністративне правопорушення (ЄДРСР 128128202).

Начальник відділення адміністративної практики батальйону №1 полку патрульної поліції Управління патрульної поліції у Київській області звернувся із заявою (вих.№5509/41/40/1/1/5-2025) до відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про прийняття до примусового виконання постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення від 21.05.2025 Серії ББА №061413. До вказаної заяви додано постанову від 21.05.2025 Серії ББА №061413.

21.07.2025 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 з виконання постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення від 21.05.2025 серії ББА №061413 у сумі 850 грн.

Не погодившись з діями відділення адміністративної практики батальйону №1 полку патрульної поліції Управління патрульної поліції у Київській області щодо передчасного направлення постанови від 21.05.2025 Серії ББА №061413 до відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) для її примусового виконання та з прийняттям державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 від 21 липня 2025 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 21.07.2025 № НОМЕР_1 є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки постанова про стягнення адміністративного штрафу була оскаржена до суду до прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 щодо стягнення штрафу за адміністративне правопорушення у суму 850 грн.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, оскільки постанова про накладення адміністративного стягнення від 21.05.2025 Серії ББА №061413 на момент пред`явлення до виконання відповідала вимогам статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», містила всі обов`язкові реквізити, зокрема дату набрання законної сили, а органи ДВС не наділені повноваженнями перевіряти факт її оскарження чи зупиняти виконання без належних підтверджуючих документів. виконавче провадження № НОМЕР_1 було відкрито правомірно на підставі заяви стягувача та виконавчого документа відповідно до статей 18, 26 Закону №1404-VIII.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення (надалі - КУпАП) та Законом України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року (надалі - Закон № 1404-VIII).

Так, частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно зі статтею 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У частині 1 статті 4 Закону № 1404-VIII передбачено, що у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання

Відповідно до ч. 4 статті 4 Закону № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, зокрема, якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання).

Частиною першою статті 291 КУпАП встановлено, що постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 26 цього Кодексу, постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованого в автоматичному режимі, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, крім постанов про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 цього Кодексу (стаття 299 КУпАП).

Згідно зі статтями 307, 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штраф.

Відповідно до частини першої статті 303 КУпАП не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави стверджувати, що оскарження особою постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу зупиняє її примусове виконання до розгляду відповідної скарги, що покликано забезпечити визначеність сторін у правовідносинах, що склалися між сторонами. У разі оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу вона підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, встановленого для добровільної сплати штрафу порушником, - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Як вже було зазначено вище, 21.07.2025 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП НОМЕР_1 з виконання постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення від 21.05.2025 серії ББА №061413 на підставі заяви начальника відділення адміністративної практики батальйону №1 полку патрульної поліції Управління патрульної поліції у Київській області (вих. № 5509/41/40/1/1/5-2025).

В той же час, ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 16.06.2025 відкрито провадження у справі № 705/3409/25 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття справи про адміністративне правопорушення (ЄДРСР 128128202).

Колегія суддів звертає увагу відповідача, що під час здійснення своїх повноважень, виконавцю слід перевіряти усю необхідну інформацію задля належного здійснення покладених на нього функцій.

Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що здійснення виконавцем перевірки за допомогою наданих йому державою в силу повноважень ресурсів є дієвим механізмом, що запобігає порушенню права на власність боржника. Тобто, права, гарантованого Конституцією України та Конвенцією з прав людини та основоположних свобод.

Статтею 4 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що одним із обов`язкових реквізитів виконавчого документа є дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Таким чином, виконавець в силу своїх повноважень зобов`язаний переконатися, чи набрало законної сили рішення, на підставі якого слід відкрити провадження.

Водночас, державний виконавець не виконав цей обов`язок належним чином та не переконався, що станом на 21.07.2025 за даними Єдиного реєстру судових рішень, доступ до якого є вільним, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення від 21.05.2025 серії ББА №061413 не набула чинності, оскільки була оскаржена до суду.

Зважаючи на вищевикладені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що виконавчий документ (постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення від 21.05.2025 серії ББА №061413), не відповідає вимогам які передбачені до виконавчого документу, а як наслідок відповідач протиправно прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 21.07.2025.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірних висновків про наявність підстав для задоволення позову вказаним в судовому рішенні шляхом, оскільки відповідач діяв не у спосіб визначений законами та Конституцією України.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Крім того, згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт незаконності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 229, 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16.09.2025 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Ганечко О.М.

Кузьменко В.В.