Постанова від 10 лютого 2026 р. у справі №640/20516/21 — Шостий апеляційний адміністративний суд

Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: за участю органів доходів і зборів

Дата: 10 лютого 2026 р.

Справа: №640/20516/21

Суддя: Василенко Ярослав Миколайович

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/20516/21 Головуючий у 1 інстанції - Левчук О.А.

Суддя-доповідач - Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 у справі за адміністративним позовом підприємства з іноземними інвестиціями «Амік Україна» до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Підприємство з іноземними інвестиціями «Амік Україна» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.04.2021 № 0001610704.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.07.2021 відкрито провадження у справі.

Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

На виконання вимог Закону № 2825-IX матеріали справи № 640/20516/21 передано до Одеського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду справу № 640/20516/21 прийнято до свого провадження суддею Левчук О.А. та вирішено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Центральне міжрегіональне управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків звернулося до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів ухвалено рішення про продовження апеляційного розгляду даної справи на розумний строк.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 16.11.1999 року проведено державну реєстрацію підприємства з іноземними інвестиціями «АМІК Україна».

11 березня 2021 року Головним управлінням ДПС у Сумській області видано наказ № 374-кп про проведення фактичної перевірки за місцем фактичного провадження (здійснення) діяльності, розташування господарських об`єктів або інших об`єктів власності ((зокрема місць зберігання та/або відпуску пального (автозапровочної станції (АЗС) з магазинами № 19-01 за адресами: Сумська область, вул. Прокоф`єва, 37) через які здійснює (проводить) діяльність підприємство з іноземними інвестиціями «АМІК Україна» (код згідно ЄДРПОУ 30603572), юридична (податкова) адреса: м. Київ, вул. Верхній вал, 68 (а.с. 109).

22 березня 2021 року Головним управлінням ДПС у Сумській області складено акт фактичної перевірки № 1384/18/19/РРО/30603572, яким зафіксовано порушення ТОВ «АМІК Україна» п. 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (а.с. 16-21, 67-69, 95-102).

ТОВ «АМІК Україна» подано до Головного управління ДПС у Сумській області заперечення на акт фактичної перевірки від 22.03.2021 року № 1384/18/19/РРО/30603572, які 21.04.2021 залишені без задоволення, а висновки акту без змін (а.с. 22-32)

26 квітня 2021 року Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, на підставі акту перевірки від 22.03.2021 року № 1384/18/19/РРО/30603572 (№ 229/31-00/07-04-03/30603572 від 15.04.2021), винесено податкове повідомлення-рішення № 0001610704, яким застосовано до ТОВ «АМІК Україна» штрафні (фінансові) санкції у розмірі 5100,00 грн. (а.с. 4-5, 64-66, 106-108).

ТОВ «АМІК Україна» подано до ДПС України скаргу на податкове повідомлення-рішення № 0001610704 від 26.04.2021, яку рішенням від 12.07.2021 року залишено без змін, а скаргу без задоволення (а.с. 9-15).

Позивач, не погоджуючись з прийнятим податковим повідомлення-рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення-рішення № 0001610704 від 26.04.2021 є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки контролюючим органом не доведено факту проведення позивачем розрахункових операцій без зазначення у фіскальних чеках коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД. Наявні у матеріалах справи чеки містять код 27111, який ідентифікує скраплений вуглеводневий газ, а отже обов`язковий реквізит дотримано. При цьому, відповідальність за пунктом 7 статті 17 Закону № 265/95-ВР настає виключно у разі повної відсутності такого коду, а не у разі його умовного чи узагальненого зазначення.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції з ненаданням належної оцінки нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Зокрема, апелянт зазначає, що відсутність обов`язкових реквізитів позбавляє такий документ статусу розрахункового і свідчить про невиконання платником вимог Закону № 265/95-ВР.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Згідно із ст. 19 Конституції України посадові особи органів державної влади зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, встановлюються Митним кодексом України.

Згідно пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки визначений статтею 80 Податкового кодексу України.

Згідно п. 80.1, пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок визначені статтею 81 ПК України.

Відповідно до п. 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані, зокрема, проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

Так, реквізити фіскального касового чека на товари (послуги) визначено пунктом 2 розділу 2 Положення про форму і зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року за № 220/28350 (далі - Положення № 13).

Згідно абз. 8 пункту 2 розділу 3 Положення № 13 фіскальний касовий чек на товари (послуги) має містити, зокрема, код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством).

Тобто, у розрахунковому документі, який створюється РРО при проведенні розрахункових операцій з продажу підакцизних товарів, має відображатися такий обов`язковий реквізит як «код УКТ ЗЕД».

Відповідно до пункту 7 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) з порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах, зокрема, триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.

Як було зазначено в акті перевірки № 1384/18/19/РРО/30603572 від 22.03.2021, перевіркою електронних копій розрахункових документів РРО моделі ND-74 (заводські номера НД05001035, НД04000512) за фіскальними номерами 3000281395, 3000301748, які містяться на контрольній стрічці в електронній формі в пам`яті РРО або в пам`яті модему та поданих по дротових або бездротових каналах зв`язку до сервера обробки інформації електронних копій розрахункових документів і зібраних Системою зберігання і збору даних РРО для внесення даних РРО у бази даних Системи обліку даних РРО у такому вигляді, в якому дані сформовані РРО встановлено, що у період з 01.08.2020 по 16.03.2020 за місцем фактичного провадження (здійснення) діяльності, розташування господарських об`єктів (автозаправочної станції з магазином за адресою: Сумська обл., м. Суми, вул. Прокоф`єва, буд. 37) здійснювалась реалізація пального, а саме газа скрапленого без використання режиму попереднього програмування найменування пального, а саме без зазначення коду товарної підкатегорії газу скрапленого згідно з УКТ ЗЕД (Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності, згідно Закону України від 19.09.2013 №584-VII «Про Митний тариф України», зі змінами та доповненнями. Таким чином, перевіркою розрахункових документів (електронних копій) РРО моделі ND-74 за фіскальними номерами 3000281395, 3000301748, які містяться на контрольній стрічці в електронній формі в пам`яті РРО або в пам`яті модему та поданих по дротових або бездротових каналах зв`язку до сервера обробки інформації електронних копій розрахункових документів і зібраних Системою зберігання і збору даних РРО для внесення даних РРО у бази даних Системи обліку даних РРО у такому вигляді, в якому дані сформовані РРО встановлено проведення розрахункових операції підприємством з іноземними інвестиціями «АМІК Україна» (код згідно ЄДРПОУ 30603572) без використання режиму попереднього програмування найменування товарів, а саме без зазначення коду товарної підкатегорії газу скрапленого згідно з УКТ ЗЕД (Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності, згідно Закону України від 19.09.2013 №584-VII «Про Митний тариф України», зі змінами та доповненнями.

Таким чином, відповідальність згідно пункту 7 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» настає виключно у випадку відсутності у розрахунковому документі, який видається покупцю, коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 31.10.2024 у справі № 640/11279/22.

Колегія суддів звертає увагу, що з касових чеків від 01.01.2021, від 24.01.2021 та від 12.03.2021 вбачається, що в них зазначено про продаж підприємством з іноземними інвестиціями «АМІК Україна» газу скрапленого та вказано - 27111 (а.с. 33).

Тобто, касові чеки, на які контролюючий орган посилається в акті перевірки № 1384/18/19/РРО/30603572 від 22.03.2021, містять зазначення коду УКТ ЗЕД 27111, що згідно Закону України «Про Митний тариф України» відповідає категорії «Гази нафтові та інші вуглеводні в газоподібному стані» «скраплені (зріджені)».

Отже, відповідачем, суб`єктом владних повноважень, не доведено наявність в діях позивача порушення, відповідальність за яке передбачена п. 7 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

При цьому, колегія суддів бере до уваги те, що підприємство з іноземними інвестиціями «АМІК Україна» не могло зазначати УКТЗЕД згідно Закону № 584-VII від 19.09.2013 в чеках РРО за 2021 рік, як це вказано в акті, оскільки вказаний Закон втратив чинність згідно із Законом від 04.06.2020 № 674-ХІ.

Таким чином, посилання контролюючого органу в акті перевірки № 1384/18/19/РРО/30603572 від 22.03.2021 на проведення підприємством з іноземними інвестиціями «АМІК Україна» (код згідно ЄДРПОУ 30603572) розрахункових операції без використання режиму попереднього програмування найменування товарів, а саме без зазначення коду товарної підкатегорії газу скрапленого згідно з УКТ ЗЕД (Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності), згідно Закону України від 19.09.2013 №584-VII «Про Митний тариф України», спростовується наявними в матеріалах справи доказами.

За вказаних обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що при прийнятті податкового повідомлення-рішення від 26.04.2021 № 0001610704 Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків діяло необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення, а відтак таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги відповідача, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення позову, а аргументи апеляційної скарги відповідача є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції, носять формальний характер і не ґрунтуються ні на фактичних обставинах, ні на вимогах закону.

Також, доводи та аргументи апелянта зводяться до переоцінки доказів, не спростовують висновків суду першої інстанції і свідчать про незгоду заявника із правовою оцінкою суду щодо обставин справи, які суд встановив у процесі її розгляду.

При цьому, як зазначено у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», §58, рішення від 10.02.2010).

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт незаконності та необґрунтованості рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Ганечко О.М.

Кузьменко В.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua