Постанова від 11 лютого 2026 р. у справі №420/24882/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/24882/25

Категорія: 106000000 Головуючий в 1 інстанції: Скупінська О.В.

Місце ухвалення: м. Одеса

Дата складання повного тексту:28.10.2025р.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого – Бітова А.І.

суддів – Лук`янчук О.В.

– Ступакової І.Г.

у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута за правилами п.3 ч.1 ст. 311 КАС України,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини (далі – в/ч) НОМЕР_1 про:

- визнання протиправною бездіяльності в/ч НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб при виплаті грошового забезпечення на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року у справі №420/30187/24;

- зобов`язання в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію сум податків з доходів фізичних осіб утриманого із грошового забезпечення виплаченого на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року у справі №420/30187/24;

- визнання протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб при виплаті індексації грошового забезпечення на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2025 року у справі №420/30184/24;

- зобов`язання в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію сум податків з доходів фізичних осіб утриманого із індексації грошового забезпечення виплаченої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2025 року у справі №420/30184/24.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що при виключенні зі списків особового складу було виплачено грошове забезпечення не у повному обсязі. 14 травня 2025 року відповідачем на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року у справі №420/30187/24 виплачено позивачу перерахунок грошового забезпечення за період з 10 грудня 2021 року по 19 травня 2023 року у загальній сумі 140 561,48 грн, що підтверджується банківською випискою. 23 липня 2025 року відповідачем на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2025 року у справі №420/30184/24 виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 10 грудня 2021 року по 31 грудня 2022 року у загальній сумі 40 436,48 грн, що підтверджується банківською випискою. Проте у порушення вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44 "Про затвердження Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу" (далі – Порядок №44) не виплачено компенсацію сум податків з доходів фізичних осіб. Отже, відповідачем було утримано із нарахованої суми на виконання рішень суду податок на доходи фізичних осіб, проте не виплачено позивачу компенсацію сум податків з доходів фізичних осіб.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що позивні вимоги необґрунтовані та такі що не мають підстав для їх задоволення.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 до в/ч НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії – задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб при виплаті грошового забезпечення на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року у справі №420/30187/24.

Зобов`язано в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію сум податків з доходів фізичних осіб утриманого із грошового забезпечення виплаченого на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року у справі №420/30187/24 у сумі 26 632,70 грн.

Визнано протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб при виплаті індексації грошового забезпечення на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2025 року у справі №420/30184/24.

Зобов`язано в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію сум податків з доходів фізичних осіб утриманого із індексації грошового забезпечення виплаченої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2025 року у справі №420/30184/24 у сумі 7 661,65 грн.

В апеляційній скарзі в/ч НОМЕР_1 ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що при виконанні рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року по справі №420/30187/24 було здійснено нарахування позивачу у сумі 147 959,45 гривень із утриманням військового збору 1,5% = 7 397,97 грн, податок на доходи 18%= 26 632,70 грн компенсувався Позивачу, тобто не утримувався, що підтверджується доказами у справі наданою довідкою та при виконанні рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2025 року по справі №420/30184/24 було здійснено нарахування позивачу у сумі 42 564,72 гривень із утриманням військового збору 1,5% = 2 128,24 гривень, податок на доходи 18%= 7 661,65 гривень компенсувався Позивачу, тобто не утримувався, що підтверджується доказами у справі наданою довідкою.

Апелянт вказує, що відповідно до п.168.5 ст. 168 ПК України, суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально- виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, у зв`язку з виконанням обов`язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян. Таким чином, вищенаведене беззаперечно свідчить про те, що в/ч НОМЕР_1 діяв лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України а тому позовні вимоги є необґрунтованими, у задоволенні яких слід відмовити в повному обсязі. Вищенаведене беззаперечно свідчить про те, що в/ч НОМЕР_1 діяв лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому необхідно скасувати рішення першої інстанції та винести нове рішення яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги в/ч НОМЕР_1 , перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини.

ОСОБА_1 у період з 10 грудня 2021 року по 12 листопада 2023 року проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 , що підтверджується витягом із наказу №461-ОС від 10 грудня 2021 про зарахування останнього у списки особового складу та на всі види забезпечення з 10 грудня 2021 року.

Витягом із наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України №645-ОС від 13 листопада 2023 року ОСОБА_1 виключено із списків особового складу загону та знято з усіх видів забезпечення з 12 листопада 2023 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року у справі №420/30187/24 зобов`язано в/ч НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 10 грудня 2021 року по 19 травня 2023 року, а також виплаченої грошової допомоги на оздоровлення за 2022-2023 роки, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 01 січня 2021 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 01 січня 2022 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 01 січня 2023 року, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно додатків 1, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб ряд рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум.

На виконання вказаного рішення суду в/ч НОМЕР_1 на картковий рахунок № НОМЕР_3 перерахованого грошові кошти у сумі 140 561,48 грн 14 травня 2025 року. Деталі: 1002030; 2800; Утр.по ріш.Одес.окруж.адмін.суду від 12 грудня 24,по с.№420/30187/24 ОСОБА_1 (10 грудня 21-19 травня 23 г/з); д.№07810086559.

Згідно довідки виданої в/ч НОМЕР_1 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року по справі №420/30187/24, нараховано грошового забезпечення у розмірі 174 592,15 грн; ПДФО – 26 632,70 грн; В/З – 7 397,97 грн; Перераховано – 140 561,48 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2025 року у справі №420/30184/24 зобов`язано НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 10 грудня 2021 року по 31 грудня 2022 року включно відповідно до приписів абз.абз.3, 4, 6 п.5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (далі – Постанова №1078) у фіксованій величині 4 349,59 грн в місяць, з урахуванням раніше виплачених сум.

На виконання вказаного рішення суду військовою частиною НОМЕР_1 на картковий рахунок № НОМЕР_3 перерахованого грошові кошти у сумі 40436,48 грн 23 липня 2025. Деталі: 1002030; 2800; Утр.по ріш.Одес.окруж.адмін.суду від 12.03.25,по с.№420/30184/24 ОСОБА_1 (10 грудня 21-31 грудня 22 грош.забез.); дог. №07810086556 від 04.04.2025 р.

Згідно довідки виданої в/ч НОМЕР_1 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2025 року та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2025 по справі №420/30184/24, нараховано грошового забезпечення у розмірі 50 226,37 грн; ПДФО – 7 661,65 грн; В/З – 2 128,24 грн; Перераховано – 40 436,48 грн.

23 липня 2025 позивач звернувся до відповідача із заявою в якій просив нарахувати та виплатити грошову компенсацію сум податків з доходів фізичних осіб утриманого із грошового забезпечення, а також при виплаті індексації грошового забезпечення на виконання рішень судів.

Проте станом на дату звернення до суду з відповідним позовом, відповіді отримано не було.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при виплаті грошового забезпечення на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року у справі №420/30187/24 був зобов`язаний здійснити компенсацію позивачу податку на доходи фізичних осіб у сумі 26 632,70 грн, а також рішення Одеського окружного адміністративного суду 12 березня 2025 року та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2025 року у справі №420/30184/24 був зобов`язаний здійснити компенсацію позивачу податку на доходи фізичних осіб у сумі 7 661,65 грн.

Однак, суд першої інстанції наголосив, що з урахуванням наведених вище норм утримання податку має здійснюватися при нарахуванні та виплаті грошового забезпечення. При цьому, здійснюється одночасна компенсація цього податку, тобто фактично військовослужбовець отримує всю суму грошового забезпечення, але утримання податку здійснюється. Відтак, з урахуванням вище викладеного, суд першої інстанції вважав, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС, ПК України, Постанови Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44 "Про затвердження Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу", Положення про проходження громадянами України військової служби у Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29 грудня 2009 року №1115.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.2 Порядку №44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби. Зазначена в абзаці першому цього пункту грошова компенсація також виплачується іноземцям та особам без громадянства, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця.

Пунктом 3 Порядку №44 визначено, що виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Згідно п.п.4-5 Порядку №44 виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Колегія суддів зазначає, що Закон України "Про податок з доходів фізичних осіб" втратив чинність на підставі ПК України, який з вказаної дати регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Положеннями п.168.5 ст. 168 ПК України передбачено, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" членами сім`ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Відповідно п.293 Положення про проходження громадянами України військової служби у Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29 грудня 2009 року №1115 (далі - Положення), особа, звільнена з військової служби, на день виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби розраховується за всіма видами належного їй на день звільнення матеріального та грошового забезпечення.

Пунктом 292 Положення визначено, що після надходження до органу Держприкордонслужби витягу з наказу начальника органу Держприкордонслужби вищого рівня або письмового повідомлення зазначеного органу про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу начальника органу Держприкордонслужби, в якому військовослужбовець проходить військову службу, про його звільнення військовослужбовець здає в установлені строки посаду, з ним проводиться розрахунок, військовослужбовець виключається із списків особового складу органу Держприкордонслужби і направляється на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за обраним місцем проживання.

Враховуючи вищенаведені правові норми діючого законодавства, колегія суддів вказує, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат їх доходів, виплата грошової компенсації здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення та виплачується установами, що утримують військовослужбовців за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Враховуючи, що рішеннями Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року у справі №420/30187/24 та суду від 12 березня 2025 року у справі №420/30184/24, встановлено несвоєчасну виплату відповідачем у повному обсязі грошового забезпечення позивачу, позивач не може бути позбавлений права на компенсацію суми податку з доходів фізичних осіб.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 25 червня 2020 року у справі №825/761/17, від 29 липня 2020 року у справі №814/142/17 та від 08 лютого 2023 року у справі №420/9834/22.

Таким чином, у відповідача наявний обов`язок з виплати позивачу грошової компенсації в розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з індексації грошового забезпечення.

Доводи апелянта щодо відсутності підстав для виплати позивачу грошової компенсації у зв`язку з тим, що на час виплати грошових коштів вже втратив статус військовослужбовця, є необґрунтованими, оскільки при належному виконанні відповідачем своїх зобов`язань та виплаті позивачу індексацію грошового забезпечення та перерахунку та виплату грошового забезпечення при звільненні в повному розмірі грошова компенсація у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення, мала бути виплачена ОСОБА_1 одночасно з виплатою йому грошової допомоги при звільненні за наявності у позивача статусу військовослужбовця.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності дій відповідача по утриманню податку на доходи фізичних осіб без рівноцінної компенсації втрат доходів при проведенні ОСОБА_1 доплати грошових коштів при звільненні та наявності підстав для стягнення з в/ч НОМЕР_1 недоотриманої суми грошового забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб при проведенні доплати грошової допомоги при звільненні.”

Аналогічна правова позиція також висловлена у постанові Верховного Суду від 25 червня 2020 року у справі №825/761/17.

Разом з цим, у спірних відносинах відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, встановлений законом, оскільки протиправно не виплатив позивачу грошову компенсацію в розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого при виплаті на виконання рішення суду індексації грошового забезпечення.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про допущення відповідачем у спірних правовідносинах протиправної бездіяльності щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків суду першої інстанції не спростовують, тоді як факти та мотивування яких повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об`єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні справи.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.

Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, –

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2025 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 12 лютого 2026 року.

Головуючий: Бітов А.І.

Суддя: Лук`янчук О.В.

Суддя: Ступакова І.Г.