Рішення від 11 лютого 2026 р. у справі №620/12752/25 — Чернігівський окружний адміністративний суд

Суд: Чернігівський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 11 лютого 2026 р.

Справа: №620/12752/25

Суддя: Оксана ТИХОНЕНКО

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2026 року Чернігів Справа № 620/12752/25

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Тихоненко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) за допомогою системи ''Електронний суд'' звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом від 26.08.2025 №111 щодо відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації;

зобов`язати комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 про надання відстрочки від призову під час мобілізації на підставі п.13 ч.1 ст.23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” та прийняти відповідне рішення за наслідком розгляду цієї заяви про надання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.13 ч.1 ст.23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", у зв`язку з здійсненням постійного догляду за батьком, ОСОБА_2 , який має встановлену І групу інвалідності та потребує постійного стороннього догляду.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в електронній формі. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.

Відповідачем подано відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі та зазначає, що за результатами розгляду отриманої заяви позивачу було направлено повідомлення – лист від 01.09.2025 № 2/3283, в якому зазначалося, що було прийняте рішення від 26.08.2025 № 111, яким було відмовлено у наданні відстрочки. Причина відмови - не повний пакет поданих документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зокрема додаток 15. Зазначеним додатком (додаток 15 до Порядку № 560) встановлено форму заяви особи про її вибір особи із числа членів сім`ї першого ступеня споріднення для свого догляду (утримання) за умови, що таких осіб кілька серед родичів позивача така заява обов`язково мала місце бути. Також вказує, що подана позивачем заява від 12.08.2025 не відповідала формі додатку 4 до Порядку № 560. Тому відповідач вважає, що рішення від 26.08.2025 № 111 в частині ОСОБА_1 про відмову у наданні відстрочки було прийнято в межах та у спосіб, визначений чинним законодавством. Також відповідач заперечує проти розміру витрат на правничу допомогу.

Представником позивача, з урахуванням ухвали суду від 22.01.2026, подана відповідь на відзив, в якій зазначені аналогічні обставини, викладені в позові.

Ухвалою суду від 22.01.2026 витребувано письмові докази у даній справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 12.08.2025 звернувся з письмовою заявою до відповідача, в якій просив: розглянути заяву та прийняти відповідне рішення щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації; надати позивачу документи про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»; внести відповідну інформацію відносно позивача до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (Оберіг), відповідно до Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2017 року №1951-VIII (зі змінами), Постанови Кабміну від 30.12.2022 року №1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів». До вказаної заяви, позивачем були надані наступні додатки: копія паспорту та РНОКПП ОСОБА_1 ; копія Свідоцтва серія НОМЕР_1 про народження ОСОБА_1 ; копія свідоцтва серія НОМЕР_2 про одруження; оригінал нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_2 №884 від 10.07.2025; нотаріально завірена копія Паспорт та РНОКПП ОСОБА_2 ; нотаріально завірена копія Свідоцтва серія НОМЕР_3 про народження ОСОБА_2 ; нотаріально завірена копія довідки МСЕК серія МСЕ-ЧНВ №189600 від 12.07.2006; нотаріально завірена копія Свідоцтва серія НОМЕР_4 про укладення шлюбу; оригінал нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_3 №883 від 10.07.2025; нотаріально завірена копія Паспорт та РНОКПП ОСОБА_3 ; нотаріально завірена копія Свідоцтва серія НОМЕР_5 про народження ОСОБА_3 ; оригінал нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_4 №882 від 10.07.2025; нотаріально завірена копія Паспорт та РНОКПП ОСОБА_4 ; нотаріально завірена копія Свідоцтва серія НОМЕР_6 про народження ОСОБА_4 ; нотаріально завірена копія Свідоцтва серія НОМЕР_7 про одруження; оригінал нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_5 №906 від 10.07.2025; нотаріально завірена копія Паспорт та РНОКПП Шкідіна РП.; нотаріально завірена копія Свідоцтва серія НОМЕР_8 про народження ОСОБА_5 ; нотаріально завірена копія свідоцтва серія НОМЕР_9 про одруження; копія Довідки Срібнянської селищної ради від 13.03.2024 №02-15/1203; копія довідки від ГУНП в Чернігівській області від 12.03.2024; копія пенсійного посвідчення ОСОБА_3 № НОМЕР_10 .

Повідомленням від 01.09.2025 №2/3283 відповідач повідомив позивача, що за результатами розгляду заяви та підтвердних документів щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до абзацу 13 частини l cтаттi 23 Закону України "Про мобiлiзацiйну пiдготовку та мобiлiзацiю", протоколом вiд 26.08.2025 №111 комісія ухвалила рiшення про вiдмову у наданнi позивачу вiдстрочки вiд призову на вiйськову службу пiд час мобiлiзацii, на особливий перiод та повiдомлено, що позивач пiдлягає призову на вiйськову службу пiд час мобiлiзацiї, на особливий перiод на загальних пiдставах. Причини вiдмови: не повний пакет поданих докyментiв, що подаються вiйськовозобов`язаним для отримання вiдстрочки вiд призову на вiйськову службу пiд час мобiлiзацiї вiдповiдно до пiдстав, зазначених у п.13 ч.1. cтaттi 23 Закону України «Про мобiлiзацiйну пiдготовкy та мобiлiзацiю», зокрема додаток 15.

Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернувся до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Спірним у даній справі є право позивача на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану” постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України “Про правовий режим воєнного стану” заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Рядом Указів Президента України строк дії режиму воєнного стану продовжувався та триває досі.

Частинами першою, другою статті 2 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” (далі - Закон) визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом.

Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами (частина четверта статті 2 Закону).

Згідно частини шостої статті 2 Закону розрізняють такі види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів та закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти), а також закладів фахової передвищої військової освіти; військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Так, зокрема, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов`язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов`язаних за вибором такої особи з інвалідністю.

Аналізуючи вказані норми законодавства, суд дійшов висновку, що право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації мають військовозобов`язані, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов`язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов`язаних за вибором такої особи з інвалідністю.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі – Порядок № 560).

Пунктами 56 – 67 наведеного Порядку визначається механізм отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Згідно із абзацами першим-другим пункту 58 Порядку № 560 (в редакції на момент подання позивачем заяви) за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов`язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.

Додатком 15 до Порядку № 560 встановлено форму заяви особи про її вибір особи із числа членів сім`ї першого ступеня споріднення для свого утримання (догляду) за умови, що таким осіб кілька серед родичів заявника.

Тобто метою додатку 15 є фіксація волевиявлення особи з інвалідністю щодо обрання конкретного родича для здійснення догляду (у ситуації, коли таких родичів декілька).

Звертаючись до суду з позовом, позивач зазначив, що він є єдиною особою, яка здійснює постійний догляд за батьком – ОСОБА_2 , який є особою І групи інвалідності та потребує постійного стороннього догляду, а тому позивач має законну підставу для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.13 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Суд зазначає, що позивач для реалізації свого права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації повинен, зокрема, мати одного із своїх батьків з інвалідністю I групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати. У разі відсутності невійськовозобов`язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов`язаних за вибором такої особи з інвалідністю.

Так, як встановлено судом та слідує з матеріалів справи ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 згідно довідки до акту огляду МСЕК №189600 серії МСЕ-ЧНВ від 12.07.2006, виданої безстроково, визначений таким, що потребує постійного стороннього догляду та піклування, група інвалідності перша.

Таким чином, з вказаної вище медичної довідки слідує, що батько позивача потребує постійного стороннього догляду.

Також суд зазначає, що мати позивача, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є непрацездатною, пенсіонер за віком. Через похилий вік та перенесений інсульт не має змоги доглядати за чоловіком, що підтверджується нотаріально посвідченою заявою №883 від 10.07.2025. Також, зазначеною заявою ОСОБА_3 підтверджує, той факт, що постійним доглядом за ОСОБА_2 займається саме рідний син ОСОБА_1 . Разом з тим, ОСОБА_3 у нотаріальній заяві фактично відмовляється від догляду за ОСОБА_2 , оскільки не має на це фізичної змоги.

Брат позивача, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживає в гуртожитку у м. Києві, має власну сім`ю, працює та не має можливості та достатньо вільного часу для догляду за батьком, оскільки останній займається утриманням власної родини працюючи кожен день, що підтверджується нотаріально посвідченою заявою №906 від 10.07.2025. Разом з тим, зазначеною нотаріально посвідченою заявою останній підтверджує той факт, що доглядом за батьком займається позивач. Тобто ОСОБА_5 в нотаріальній заяві відмовляється від догляду за ОСОБА_2 .

Брат позивача, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , також не має фізичної змоги здійснювати догляд, має постійну зайнятість, родину, проживає за іншою адресою та не бере участі у догляді, що підтверджується нотаріально посвідченою заявою №882 від 10.07.2025. Разом з тим, зазначеною нотаріально посвідченою заявою останній підтверджує той факт, що доглядом за батьком займається ОСОБА_1 . Тобто ОСОБА_4 в нотаріальній заяві відмовляється від доглядом за ОСОБА_2 .

Також суд враховує, що відповідно до нотаріально посвідченої заяви батька позивача - ОСОБА_2 №884 від 10.07.2025, останній зазначив, що надає згоду, щоб доглядом за ним займався його син ОСОБА_1 та підтвердив відсутність інших осіб, спроможних здійснювати такий догляд.

Також підтвердженням здійснення позивачем догляду за ОСОБА_2 є Акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду від 12.11.2025, відповідно до якого члени комісії у складі: Директор КУ «ЦНСП» Срібнянської селищної ради, Генерального директора КНП «Срібнянський ЦПМСД» Срібнянської селищної ради, Головного спеціаліста юридичного відділу Срібнянської селищної ради, Діловода загального відділу Срібнянської селищної ради, Депутата Срібнянської селищної ради, двох сусідок та Начальника відділу соціального захисту населення Срібнянської селищної ради, провели обстеження за адресою: Прилуцький р-н, село Олексинці, пров. Шевченка, буд. 7, та встановили/підтвердили факт здійснення постійного догляду ОСОБА_7 за батьком ОСОБА_2 .

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що позивач під час звернення із заявою додав усі необхідні документи, чим довів існування обставин здійснення ним, як військовозобов`язаним, догляду та наявність законних підстав для надання відстрочки йому відповідно до п. 13 ч. 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Таким чином посилання відповідача, що позивачем подано не повний пакет докyментiв, що подаються вiйськовозобов`язаним для отримання вiдстрочки вiд призову на вiйськову службу пiд час мобiлiзацiї вiдповiдно до пiдстав, зазначених у п.13 ч.1. cтaттi 23 Закону України «Про мобiлiзацiйну пiдготовкy та мобiлiзацiю», зокрема додаток 15, не приймаються судом до уваги, оскільки як встановлено судом вище відповідно до нотаріально посвідченої заяви батька позивача - ОСОБА_2 №884 від 10.07.2025, останній зазначив, що надає згоду, щоб доглядом за ним займався його син ОСОБА_1 та підтвердив відсутність інших осіб, спроможних здійснювати такий догляд.

Таким чином наявна в матеріалах справи нотаріально посвідчена заява батька позивача - ОСОБА_2 №884 від 10.07.2025 містить усі необхідні та достатні умови, які вимагає законодавство України для особистого розпорядження та недвозначно виражають волю особи.

Суд зазначає, що неприйняття відповідачем вказаної нотаріально посвідченої заяви є проявом надмірного формалізму, що прямо суперечить вимогам законодавства України.

Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат в розмірі 15000,00 грн, суд враховує таке.

Право на правову допомогу гарантовано статтями 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення яким надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року №13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 та від 11 липня 2013 року №6-рп/2013.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (частина третя вказаної статті).

Таким чином, послуги зі складання позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг є різновидом правової допомоги, витрати на яку включаються до складу судових витрат.

За змістом статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною чи третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, установлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (послуг), виконаних (наданих) адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути сумірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин 7, 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, установлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд ураховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим і пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Також, за змістом частини дев`ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд ураховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим і пропорційним до предмету спору.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.01.2014 (справа “East/West Alliance Limited” проти України”, заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (пункт 268).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн позивачем надані суду: договір №13/06 про надання правової допомоги від 13.06.2025, ордер про надання правничої (правової) допомоги, свідоцтво про право на зайняття адвокатської діяльністю, додаткову угоду № 2 до вказаного договору від 08.10.2025, квитанцію № 25BH-PE4B-AT92-619C від 11.10.2025 про сплату 15000,00 грн.

Відповідач зазначає, що в гонорар адвоката включено невиправдані та не підтверджені витрати, які учасник справи планує безпідставно перекласти на іншого учасника справи. При цьому, будь-яких доказів щодо неспівмірності розміру витрат на правничу допомогу не надає.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що у контексті цієї справи метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі має спонукати суб`єкта владних повноважень утримуватися від прийняття безпідставних рішень та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин.

Враховуючи складність справи та обсяг наданих адвокатом послуг позивачу, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), суд, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, приходить до висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в сумі 15000,00 грн.

Також за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом від 26.08.2025 №111 щодо відмови ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Зобов`язати комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову під час мобілізації на підставі п.13 ч.1 ст.23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” та прийняти відповідне рішення за наслідком розгляду цієї заяви про надання ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.13 ч.1 ст.23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211,20 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_11 ).

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_8 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_12 ).

Повне судове рішення складено 12.02.2026.

Суддя Оксана ТИХОНЕНКО

Оригінал: reyestr.court.gov.ua