Рішення від 11 лютого 2026 р. у справі №460/17697/25 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

12 лютого 2026 року м. Рівне№460/17697/25

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді К.М.Недашківської, розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинення певних дій.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі – Позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі – Відповідач), в якому Позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 30000 гривень в розрахунку на місяць у зв`язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні та відпустці по реабілітації на період дії воєнного стану з 21.03.2024 по 21.03.2025 ;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 30000 гривень в розрахунку на місяць у зв`язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні та відпустці по реабілітації на період дії воєнного стану з 21.03.2024 по 21.03.2025.

Стислий виклад позиції Позивача.

Позивач зазначає, що проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 з 17 жовтня 2019 по 12 червня 2025 року. 21.03.2024 отримав вогнепальне поранення правого плеча та передпліччя лівої руки та перебував на стаціонарному лікуванні та відпустці по реабілітації з 21.03.2024 по 21.03.2025. Однак, в порушення постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» йому за цей період не виплачено додаткову винагороду з розрахунку 30000 грн. Просив позов задовольнити повністю.

Стислий виклад заперечень Відповідача.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому вказав що згідно Постанови № 168, механізму виплати додаткової винагороди у розмірі 30 000 у зв`язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні та відпустці по реабілітації через поранення (контузії, захворювання) не пов`язані із захистом Батьківщини не передбачена. Просить відмовити у позові повністю.

Ухвалою суду від 06.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до статті 229 КАС України.

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 з 17 жовтня 2019 по 12 червня 2025 року.

Наказом Командувача військ оперативного командування (по особовому складу) 10 червня 2025 року №2 495-РС звільнений з військової служби у відставку за підпунктом «б» (за станом здоров`я).

Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 12.06.2025 №167 був виключений зі списків особового складу Військової частини та з усіх видів забезпечення.

21.03.2024 Позивач перебуваючи на пункті управління 3 роти радіоперешкод в н. п. "..." Рівненської області отримав вогнепальне поранення правого плеча та передпліччя лівої руки.

В довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №305 від 25.03.2022 зазначено що поранення, ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби.

Позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 21.03.2024 по 03.04.2024, що підтверджено епікризом із медичної карти стаціонарного хворого №9612(24) у КП «РОКЛ ім. Ю. Семенюка» РОР Обласний центр судинної та ендоваскулярної хірургії, з 03.04.2024 по 16.04.2024 перебував у КП «РОКЛ ім. Ю. Семенюка» РОР Опікове відділення з пластичною хірургією та відновно – реконструктивного ортопедією.

З 16.05.2024 по 13.05.2024 знаходився у хірургічному відділенні КНП «Костопільська БЛІЛ. З 14.05.2024 по 16.05.2024 у травматологічному відділенні Військової частини НОМЕР_2 . З 17.05.2024 по 21.05.2024 з приводу отриманої травми перебував у медичних закладах м. Київ.

З 22.05.2024 по 19.06.2024 знаходився на стаціонарному лікуванні КНП «Центральна міська лікарня». З 20.06.2024 по 15.07.2024 в КНП «Костопільська БЛІЛ». В подальшому з 16.07.2024 по 30.07.2024, з 31.07.2024 по 15.08.2024 відділення фізичної та реабілітаційної медицини КП «Рівненській обласний госпіталь ВВ», з 16.08.2024 по 26.08.2024 , з 27.08.2024 по 05.09.2024 та з 05.09.2024 по 13.09.2024 терапевтичне відділення КП «Рівненський обласний госпіталь ВВ».

З 21.10.2024 по 05.11.2024 на стаціонарному лікуванні у реабілітаційному відділенні КНП «ЦМЛ» РМР. З 05.11.2024 по 27.11.2024, з 28.11.2024 по 10.12.2024, з 27.12.2024 по 24.01.2025, з 24.01.2025 по 21.02.2025 в КНП «Міська лікарня №2» РМР. З 10.03.2025 по 07.04.2025, з 07.04.2025 по 06.03.2025 у хірургічному відділенні КНП «Костопільська БЛІЛ».

Позивач в серпні 2025 року звернувся до Військової частини НОМЕР_1 з запитом щодо нарахування та виплати додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 30000 гривень в розрахунку на місяць у зв`язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні та відпустці по реабілітації на період дії воєнного стану з 21.03.2024 року по 21.03.2025 року.

Листом від 26.09.2025 Військова частина НОМЕР_1 вказала, що відсутні підстави для виплати додаткової винагороди.

Не погоджуючись з невиплаченою додатковою винагородою з перебуванням на стаціонарному лікуванні та відпустці по реабілітації на період дії воєнного стану з 21.03.2024 року по 21.03.2025 року, Позивач звернувся до суду з цим позовом.

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу своїх дій, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з статті 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII), соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини другої статті 1-2 Закону №2011-ХІІ, у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно з частиною 4 статті 9 Закону №2011-ХІІ, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частин першої-другої статті 9 цього Закону держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності (частина четверта статті 9 цього Закону).

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» №168, пунктом 1 якої встановлено, що військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Відповідно до абзацу 4 пункту 1 Постанови №168 (в редакції після 19.07.2022 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793) відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Відповідно до абзацу 3 пункту 1 Постанови № 168 установлено, військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань. Підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів визначенні у наказі Міністерства оборони України від 26.09.2023 №556, а саме:

бойовий наказ (бойове розпорядження);

журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);

рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Так згідно позовної заяви Позивач просить виплати на його користь додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 30000 гривень в розрахунку на місяць у зв`язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні та відпустці по реабілітації на період дії воєнного стану з 21.03.2024 року по 21.03.2025 року.

Відповідно Довідки про обставини травми від 25.03.2025 №305 було встановлено що Поранення, ТАК пов`язане з виконанням обов`язків військової служби.

Виконання обов`язків військової служби означає безпосереднє виконання завдань та доручень, які є складовою військової служби, тоді як "проходження військової служби" – це охоплення всього періоду, від початку до завершення служби, який включає всі дії та події, що відбуваються під час служби.

Поранення, пов`язане із захистом Батьківщини, — це травма, отримана під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, що включає безпосередню участь у бойових діях, заходах із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії РФ.

Відтак, згідно Постанови № 168, механізму виплати додаткової винагороди у розмірі 30 000 у зв`язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні та відпустці по реабілітації через поранення (контузії, захворювання) не пов`язані із захистом Батьківщини не передбачена.

За приписами частини першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача.

Як наслідок, у задоволенні позову належить відмовити повністю.

Питання щодо розподілу судових витрат у порядку статті 139 КАС України не підлягає вирішенню, оскільки Позивач звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинення певних дій - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 12 лютого 2026 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 )

Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_4 )

Суддя К.М. Недашківська