Постанова від 11 лютого 2026 р. у справі №727/1283/26 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/1283/26

Провадження № 3/727/447/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2026 року м. Чернівці

Суддя Шевченківського районного суду м. Чернівці Слободян Г.М. розглянувши адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 ), за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КпАП України, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №35/Ж13/24-13-04-09 від 26.01.2026 року, вбачається, що ОСОБА_1 , директор ТОВ «ІНВЕСТ АЛЬЯНС», вчинив правопорушення, яке полягає у порушенні вимог п. 57.1. ст. 57, п.203.2. ст.203 Податкового кодексу України , внаслідок чого несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов?язання задекларованого у податковій декларації з податку на додану вартість за червень-серпень 2025 року в сумі 1 926 990,61 грн. (Податкова декларація з ПДВ за червень 2025 року .N?9212634479 від 18.07.2025 року, за липень 2025 року N?9248433002 від 18.08.2025 року, за серпень 2025 року N?9282990712 від 16.09.2025 року); порушення вимог п.п. 266.10. 1 п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України, внаслідок чого несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов?язання задекларованого у податковій декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (Розрахунок у частині об?єктів нежитлової нерухомості, Додаток 2 до Податкової декларації з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки) за 2025 рік в сумі 139 157,31 грн. (Податкова декларація з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2025 рік від 10.02.2025 року N?9022661939 та Розрахунок у частині об?єктів нежитлової нерухомості Додаток 2 до Податкової декларації з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки N?901N?9022661864 від 10.02.2025 року).

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, відомостей про поважність причин неявки не надав.

При цьому, суд враховує, що правопорушення, передбачене ст. 163-2 КУпАП не відносяться до категорії правопорушень, по яким присутність в судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є обов`язковою, ч.2 ст.268 КУпАП.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об`єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

У своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.

Положення ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Диспозиція ч. 1 ст. 163–2 КУпАП передбачає відповідальність за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов`язкових платежів), та тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від п`яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд прийшов до висновку, що вина правопорушника ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-2 КпАП України, доведена письмовими матеріалами справи, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення №35/Ж13/24-13-04-09 від 26.01.2026 року (а.с.1), актом про результати квартальноїї перевірки від 15.01.2026 року (а.с.2-7).

Разом з цим, справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 по ч. 1 ст. 163-2 КпАП України підлягає закриттю зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладене не пізніше, як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - три місяці з дня його виявлення.

Згідно п. 7 ст. 247 КпАП України, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КпАП України.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Під час розгляду адміністративного матеріалу суддя враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (StubbingsandOthers v. theUnitedKingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.

Як вбачається із матеріалів справи, виявлене порушення мало місце у червні-серпні 2025 року, а протокол про адміністративне правопорушення від 26.01.2026 року для розгляду надійшов до суду лише 29 січня 2026 року.

Кодекс України про адміністративні правопорушення передбачає, що закінчення строків накладення адміністративних стягнень є підставою, що виключає провадження у справі на будь-якій стадії. Тобто, приписи ст. 247 КУпАП є імперативними і вказують, що після закінчення строків накладення адміністративного стягнення, суд повинен закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення.

Враховуючи, що строк притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності закінчився - провадження по справі підлягає закриттю.

Керуючись ст. 38, п.7 ст.247 КпАП України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 ) до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 163-2 КУпАП закрити, у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її оголошення.

Суддя Слободян Г.М.