Постанова від 02 лютого 2026 р. у справі №607/24090/25 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Суд: Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 02 лютого 2026 р.

Справа: №607/24090/25

Суддя: Дуда О. О.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.02.2026 Справа №607/24090/25 Провадження №3/607/403/2026

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Дуда О.О., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли від Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

28.08.2025 року о 10 год. 52 хв. громадянин ОСОБА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно колишньої дружини гр. ОСОБА_2 , а саме під час спілкування по мобільному телефону словесно ображав, принижував, погрожував, чим завдав шкоди її здоров`ю психічного характеру та порушив п.3 п.14 п.1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству», відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №746324 від 14.11.2025 року, ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не визнав, вказав, що ніякого домашнього насильства по відношення до колишньої дружини ОСОБА_2 він не вчиняв, відсутні докази того, що саме він розмовляв по телефону із потерпілою відповідно до доданого до матеріалів справи аудіо-, відеозапису розмови.

В судовому засіданні представник потерпілої ОСОБА_2 - адвокат Лисенко О. В. та потерпіла ОСОБА_2 вказали, що у судовому засіданні 10.12.2025 року у своїх поясненнях потерпіла ОСОБА_3 зазначила причини конфлікту із ОСОБА_4 , зокрема те, що ОСОБА_1 28.08.2025 із підвального приміщення, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , без дозволу потерпілої ОСОБА_2 взяв належні їй пластикові бутлі для води, які вона використовує для зберігання питної води для дитини. Підтвердженням зазначених потерпілою обставин є фото із записів камер відеоспостереження, встановлених у ЖК «Загребелля» по вул.Покрови, 14 А у м. Тернополі, на яких зображено, як ОСОБА_5 28.08.2025 о 10:21 год. у руках несе 3 пластикових бутлі, а о 10:22 год. кладе їх в авто. Окрім того, в історії дзвінків абонента НОМЕР_5, що належить потерпілій ОСОБА_2 , з мобільного застосунку «Мій Київстар» за 28.08.2025 року наявне з`єднання із абонентом НОМЕР_4 о 10:51 год. тривалістю 1 хв. 57 с. Із відео, яке було оглянуто у судовому засіданні 10.12.2025 як доказ у справі, видно, що дзвінок із словесними образами та погрозами, поступив до потерпілої ОСОБА_2 від абонента, записаний у телефонній книзі «ОСОБА_1» о 10:51 год., тривалість дзвінка та телефонної розмови становила 1 хв. 57 с. У своїх поясненнях та у протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вказує номер НОМЕР_1 як свій власний номер, що не є відмінним від номера, який за зазначається в історії дзвінків у мобільному застосунку «Мій Київстар» потерпілої ОСОБА_2 за 28.08.2025 року о 10:21 год. У сукупності надані потерпілою ОСОБА_2 докази достовірно підтверджують причини конфлікту, а також факт, що саме ОСОБА_6 телефонував до неї 28.08.2025 о 10:21 год. та у розмові застосовуючи нецензурну лексику висловив відносно потерпілої словесні образи, погрози та приниження. Просять притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

З`ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з положеннями ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстава для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до пунктів 3, 14 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Згідно норм вказаного Закону, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Суд критично оцінює доводи ОСОБА_1 про те, що відсутні докази того, що саме він розмовляв по телефону із потерпілою відповідно до доданого до матеріалів справи аудіо-, відеозапису розмови.

Відповідно до відомостей з доданого до матеріалів справи аудіо-, відеозапису розмови, така відбулась 28.08.2025 року близько 10-52год.

Так, згідно з наданими потерпілою відомостями з додатку "Мій Київстар", а саме історії дзвінків, 28.08.2025 року зазначено з`єднання з абонентом з номером НОМЕР_2 xx67 28.08.2025 року о близько 10.52год., тривалістю 1хв. 57сек.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, письмових пояснень ОСОБА_1 від 14.11.2025 року, у вказаних документах зазначено номер телефону, яким користується ОСОБА_1 , а саме НОМЕР_1 .

Час та дата розмови 28.08.2025 року, вказані у вищезгаданому додатку, та час і дата розмови згідно з відомостями з доданого до матеріалів справи аудіо-, відеозапису, взаємно відповідають одне одному. (28.08.2025 року, близько 10-52).

Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_1 від 14.11.2025 року, останній вказав, що 07.11.2025 року о 10.58год. телефонував колишній дружині.

З оглянутих у судовому засіданні відомостей з додатку "Мій Київстар" з мобільного телефону потерпілої вбачається, що 07.11.2025 року відбувався сеанс зв`язку з абонентом, який користується номером НОМЕР_2 xx67 близько 10.53год., тобто у час, максимально наближений до вказаного ОСОБА_1 у письмовому поясненні від 14.11.2025 року. При цьому, інших сеансів зв`язку окрім як з абонентом НОМЕР_3 у наближений період до вказаного самим ОСОБА_1 у поясненні від 14.11.2025 року часу, у додатку не зафіксовано.

Відтак абонент, який користується номером НОМЕР_3 згідно з відомостями у додатку "Мій Київстар" з мобільного телефону потерпілої, за 07.11.2025 року близько 10-53год. та, відповідно, і 28.08.2025 року, близько 10-52, є абонентом з номером, яким користується ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ), що дозволяє суду стверджувати, про те, що розмова 28.08.2025 року близько 10.52год. відбулась саме між потерпілою ОСОБА_2 , та саме ОСОБА_1 , а не іншою особою.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши їх у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП, доведена наступними належними та допустимими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №746324 від 14.11.2025; витягом із ІПНП України від 07.11.2025; звукозаписом та відеозаписом розмови, яка мала місце 28.08.2025 року; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 07.11.2025; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 07.11.2025; формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 07.11.2025; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 14.11.2025; рапортом начальника СПДН ВП ПП Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області капітана поліції Г. Гуменюк від 14.11.2025.

За таких обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення,

передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, тобто - вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення дій психологічного характеру, а саме словесних образ, принижень та погроз, внаслідок чого була завдана шкоди шкода психічному здоров`ю потерпілої ОСОБА_2 .

Таким чином, невизнання вини ОСОБА_1 суд розцінює виключно як позицію захисту власних інтересів, шляхом його спроби пом`якшити ступінь вини та уникнути відповідальності за скоєне, у зв`язку з чим ставиться до вказаного критично, так як доводи ОСОБА_1 про його невинуватість у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, спростовано сукупністю вищенаведених доказів у даній справі.

При накладенні адміністративного стягнення, приймаючи до уваги характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, відсутність обставин, які пом`якшували чи обтяжували відповідальність за вчинене правопорушення, вважаю, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави.

Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення. Тому, у відповідності до п.5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з правопорушника слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. ст. 40-1, 173-2, 283, 284, 287, 294, Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

П О С Т А Н ОВ И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч.1 ст. 173-2 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665,60 грн в дохід держави.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови-не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується штраф в подвійному розмірі.

Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Суддя Дуда О.О.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua