Вирок від 11 лютого 2026 р. у справі №604/75/26 — Підволочиський районний суд Тернопільської області

Суд: Підволочиський районний суд Тернопільської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Побої і мордування

Дата: 11 лютого 2026 р.

Справа: №604/75/26

Суддя: Федорович І. В.

604/75/26

1-кп/604/78/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2026 року селище Підволочиськ Підволочиський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючої судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі с/з - ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12026216100000004 від 02 січня 2026 року про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, місце народження - с.Скорики, Підволочиського району, Тернопільської області, зареєстрованого та проживаючого - АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, одруженого, не депутата, військовослужбовця номер обслуги 1 артилерійського взводу 7 артилерійської батареї 3 артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КК України,

УСТАНОВИВ:

29 грудня 2025 року близько 19:30 год між ОСОБА_3 та його знайомим ОСОБА_4 , на АДРЕСА_1 , поруч із магазином ФОП ОСОБА_5 , відбувся словесний конфлікт, під час якого у ОСОБА_3 виник кримінально-протиправний намір, направлений на умисне завдання фізичного болю ОСОБА_4 .

Реалізовуючи свій кримінально-протиправний умисел, направлений на умисне завдання фізичного болю, 29 грудня 2025 року приблизно о 19;35 год, ОСОБА_3 , перебуваючи на вулиці с. Скорики Тернопільського району Тернопільської області поряд із магазином ФОП ОСОБА_5 , під час словесного конфлікту з ОСОБА_4 , умисно наніс йому два удари кулаками правої та лівої руки в область обличчя. Внаслідок умисних кримінально-протиправних дій ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_4 було завдано фізичного болю і не спричинено тілесних ушкоджень.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про розгляд обвинувального акта у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні. Просить врахувати думку щодо призначення міри покарання відповідно до санкції ч.1 ст. 126 КК України - у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Згідно з письмовою заявою потерпілий ОСОБА_4 не заперечував проти розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Частиною 4 статті 107 КПК України передбачено, що в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, суд встановив, що обвинувачений ОСОБА_3 , отримавши копії матеріалів дізнання, беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.126 КК України, згідний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження, передбаченого ч.2 ст. 302 КПК України, та за участі захисника - адвоката ОСОБА_6 подав до суду письмову заяву про розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку, без судового розгляду у судовому засіданні за його відсутністю.

Таким чином, встановлені органом досудового розслідування обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.126 КК України, не оспорюються учасниками судового провадження і суд не вбачає підстав ставити їх під сумнів та визнає їх доведеними, оскільки вони повністю узгоджуються з наданими суду матеріалами дізнання.

З урахуванням наведеного, вивчивши матеріали обвинувального акта та доданих до нього матеріалів кримінального провадження, суд дійшов висновку, що подія кримінального проступку мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.126 КК України, знайшла своє підтвердження і доведена поза розумним сумнівом.

Таким чином, суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч.1 ст.126 КК України, тобто умисне завдання побоїв, які завдали фізичного болю та не спричинили тілесних ушкоджень.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до ст.66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст.67 КК України судом не встановлено.

При дослідженні даних про особу обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він раніше не судимий, по місцю проживання зарекомендував себе не з дуже позитивної сторони, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.

При призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 у відповідності до вимог ст. ст. 65, 66, 67 КК України, суд враховує тяжкість вчиненого правопорушення, особу обвинуваченого, визнання вини у вчиненому, щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відсутність обставин, які обтяжують покарання, те, що обвинувачений та потерпілий згідні із запропонованим прокурором покаранням у виді штрафу, та вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання у виді штрафу в межах санкції статті обвинувачення.

Суд вважає, що дане покарання є справедливим, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових злочинів.

Судові витрати та речові докази по справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 373, 374, 382, 394, 395 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 126 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

На вирок може бути подана апеляція протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду через Підволочиський районний суд Тернопільської області з урахуванням особливостей, передбачених частиною 1 статті 394 КПК України.

У відповідності до ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. 381, 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua