Вирок від 11 лютого 2026 р. у справі №951/52/26 — Козівський районний суд Тернопільської області

Суд: Козівський районний суд Тернопільської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі

Дата: 11 лютого 2026 р.

Справа: №951/52/26

Суддя: Лавренюк О. М.

Справа № 951/52/26

Провадження №1-кп/951/26/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2026 року селище Козова

Козівський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026211050000007 від 02.01.2026про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, уродженки с. Богданівка Зборівського району Тернопільської області, що проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з вищою освітою, одруженої, пенсіонерки, не депутата, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 Кримінального кодексу України (далі КК України),

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів» до правоохоронних органів відносяться органи Національної поліції, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про Національну поліцію» (далі Закон) завданням поліції є надання поліцейських послуг у сферах: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Статтею 23 Закону встановлено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань: здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає в межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; вживає заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку на вулицях, площах, у парках, скверах, на стадіонах, вокзалах, в аеропортах, морських та річкових портах, інших публічних місцях; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі тощо.

Поліція для виконання покладених на неї завдань вживає заходи реагування на правопорушення, визначені Кодексом України про адміністративні правопорушення та Кримінальним кодексом України на підставі та порядку, визначених законом.

Відповідно до п. п «з» п.1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відносяться поліцейські.

Наказом тимчасово виконуючого обов`язки начальника ГУНП в Тернопільській області від 13.01.2021 №11 о/с капітана поліції ОСОБА_6 , за яким закріплено спеціальний жетон з індивідуальним номером 0089313, призначено на посаду інспектора з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності №1 патрульної поліції відділу поліції №1 Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області.

Наказом начальника ГУНП в Тернопільській області від 02.04.2024 №134 о/с сержанта поліції ОСОБА_7 , за якою закріплено спеціальний жетон з індивідуальним номером 0166934, призначено на посаду поліцейського з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності №1 патрульної поліції відділу поліції №1 Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області.

Відповідно до примітки 1 ст. 364 КК України, примітки 2, 3 ст. 368 КК України та ст. 6 Закону України «Про державну службу» ОСОБА_8 та ОСОБА_7 є службовими особами, які постійно здійснюють функції представників влади і не являються службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Згідно графіку – чергування та патрулювання особового складу працівників РПП СПД №1 патрульної поліції відділу поліції №1 Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області 02 січня 2026 року о 08 годині 00 хвилин інспектор з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності №1 патрульної поліції відділу поліції №1 Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_8 та поліцейський з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності №1 патрульної поліції відділу поліції №1 Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_7 заступили на добове чергування - групу швидкого реагування у форменому одязі із спецзасобами та табельною вогнепальною зброєю.

02 січня 2026 року близько 15 години 20 хвилин, поліцейські ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , здійснюючи патрулювання на службовому автомобілі «Mitsubishi Outlander», з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 , рухались по автодорозі М 30 сполученням «Стрий-Умань-Дніпро-Ізварине» в напрямку м. Тернопіль. Рухаючись службовим автомобілем вищевказаною автомобільною дорогою та перебуваючи біля відмітки 131 кілометр, що поруч з населеним пунктом с. Городище Козівської територіальної громади Тернопільського району Тернопільської області, працівники поліції ОСОБА_8 та ОСОБА_7 за порушення вимог ПДР зупинили транспортний засіб марки «Renault Laguna» із державним номерним знаком НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_9 , пасажиром цього автомобіля була його мати ОСОБА_4 .

У ході спілкування із водієм ОСОБА_9 працівники поліції виявили у нього ознаки алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю із ротової порожнини, у зв`язку із чим останньому було запропоновано добровільно пройти освідування за допомогою газоаналізатора «Drager 6810» для визначення ступеня алкогольного сп`яніння на місці зупинки, на що ОСОБА_9 відмовився.

З огляду на викладене, працівники поліції запропонували водієві ОСОБА_9 проїхати з ними у найближчий лікувальний заклад для проходження медичного огляду для визначення ступеня алкогольного сп`яніння.

У цей час, у ході спілкування ОСОБА_9 з працівниками поліції, у його матері ОСОБА_4 , яка стояла осторонь, виник злочинний умисел, спрямований на надання пропозиції неправомірної вигоди поліцейським ОСОБА_10 та ОСОБА_7 за невчинення ними дій із використанням службового становища, пов`язаних із складанням відносно її сина ОСОБА_9 адміністративного протоколу за фактом порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та направлення його для розгляду в Козівський районний суд Тернопільської області.

Відтак, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на надання пропозиції неправомірної вигоди працівникам поліції, ОСОБА_4 02 січня 2026 року, перебуваючи неподалік населеного пункту с. Городище Козівської територіальної громади Тернопільського району Тернопільської області, а саме неподалік відмітки 131 кілометру автомобільної дороги М30 сполученням «Стрий-Умань-Дніпро-Ізварине», діючи з прямим умислом, переслідуючи мету уникнення від адміністративної відповідальності її сином ОСОБА_9 за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, під час спілкування із працівниками поліції ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , неодноразово в період часу з 15 години 46 хвилин по 15 годину 52 хвилини пропонувала останнім неправомірну вигоду в сумі 5000 гривень, а згодом 10000 гривень за невчинення працівниками поліції дій, пов`язаних із складанням відносно її сина ОСОБА_9 адміністративного протоколу за фактом порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та направлення його в подальшому для розгляду в Козівський районний суд Тернопільської області.

Зважаючи на вищевказані дії зі сторони ОСОБА_4 , їй неодноразово було роз`яснено норми чинного законодавства України щодо неправомірності її дій і настання передбаченої за це законом відповідальності.

Однак, незважаючи на вказані застереження, ОСОБА_4 , щоб переконати працівників поліції ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у серйозності своїх намірів та готовності надати неправомірну вигоду за невчинення ними дій із використанням службового становища, а саме нескладання адміністративного протоколу за фактом порушення правил безпеки дорожнього руху її сином ОСОБА_9 , який керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та направлення протоколу для розгляду в Козівський районний суд Тернопільської області, остання неодноразово продемонструвала працівникам поліції наявність у неї грошових коштів, які вона зберігала між сторінками блокноту, який упродовж усього часу тримала у руках.

Водночас поліцейські з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліції №1 Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , які відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» є службовими особами правоохоронного органу в зв`язку із постійним виконанням функцій представника влади з правоохоронними і правозастосовними повноваженнями, використовуючи свої службові повноваження, від пропозиції та прийняття неправомірної вигоди запропонованої ОСОБА_4 відмовились та повідомили про даний факт на лінію «102».

Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується y вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, тобто у пропозиції службовій особі надати їй неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, визнала повністю, щиро розкаялася та підтвердила зазначені в обвинувальному акті обставини, пояснивши, що 02.01.2026 після обіду працівники поліції ОСОБА_8 та ОСОБА_7 зупинили транспортний засіб марки «Renault Laguna» під керуванням її сина ОСОБА_9 за порушення ПДР, в даному авто вона перебувала в якості пасажира. У ході спілкування з її сином, працівники поліції виявили в нього ознаки алкогольного сп`яніння та запропонували йому пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння, однак він відмовився. Тим часом обвинувачена з метою невчинення дій щодо складання працівниками поліції відносно її сина протоколу про адміністративне правопорушення запропонувала поліцейським неправомірну вигоду спочатку в сумі 5000 гривень, а згодом 10000 гривень, однак вони відмовилися. З приводу вчиненого шкодує, щиро розкаюється та просить її суворо не карати.

Показання обвинуваченої щодо скоєння кримінального правопорушення не містять протиріч і підтверджують повністю обставини пред`явленого обвинувачення.

Крім власного визнання вини, обвинувачена повністю погодилася зі всіма доказами, що були зібрані під час досудового розслідування і підтверджували її винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, згідно обвинувального акта, відмовившись від їх дослідження під час судового розгляду.

Захисник звернув увагу суду на щире каяття обвинуваченої, повне визнання нею своєї вини, відсутність обтяжуючих обставин, те, що обвинувачена раніше не судима, характеризується позитивно, відтак просив призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на переконання захисника, буде достатнім для виправлення обвинуваченої.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні не заперечив проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, вважав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

З`ясувавши думку учасників судового провадження про визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, суд, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з`ясувавши правильність розуміння обвинуваченою змісту цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності її позиції, а також роз`яснивши їй, що у такому випадку вона буде позбавлена права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Ураховуючи викладене, суд дійшов переконання про доведеність винуватості обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує її дії за ч. 1 ст. 369 КК України, тобто пропозиція службовій особі надати їй неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_4 суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є нетяжким злочином, дані про особу обвинуваченої, яка раніше не судима, позитивно характеризується за місцем проживання, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. До обставин, що пом`якшують покарання, суд відносить повне визнання обвинуваченою своєї вини, щире каяття, активне сприяння в розкритті кримінального правопорушення. Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченої, судом не встановлено.

Аналізуючи наведене, суд дійшов висновку, що обвинуваченій ОСОБА_4 слід призначити покарання за ч. 1 ст. 369 КК України у виді штрафу, оскільки саме таке покарання, на думку суду, буде необхідним та достатнім для її виправлення та запобігання вчиненню нею нових правопорушень.

Питання про речові докази слід вирішити згідно вимог ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 100, 349, 368-371, 373, 374, 394, 395, 532 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України і призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Речові докази у кримінальному провадженні: оптичний диск DVD-R із написом навколо отвору «МАР634DС01144802» з відеозаписами з відеореєстраторів працівників поліції, який знаходиться при матеріалах кримінального провадження №12026211050000007 від 02.01.2026, після набрання вироком законної сили - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Козівський районний суд Тернопільської області, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua