Постанова від 05 лютого 2026 р. у справі №593/1069/25 — Бережанський районний суд Тернопільської області

Справа № 3/593/28/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Бережанський районний суд Тернопільської області

"06" лютого 2026 р. м.Бережани Тернопільської області

Суддя Бережанського районного суду Тернопільської області Німко Н.П., розглянувши матеріали, які надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.172-15 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , одруженого, заступника командира автомобільної роти підвозу пального та мастильних матеріалів (з 16.07.2025 т.в.о начальника озброєння – заступника командира батальйону) військової частини НОМЕР_1 зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1 ,-

ВСТАНОВИВ :

Із протоколу ЛВТ №75 від 29 липня 2025 року про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-15 КУпАП складеного начальником групи виявлення, припинення злочинів та інших правопорушень ІНФОРМАЦІЯ_1 майором ОСОБА_2 , вбачається, що 28.07.2025 року під час проведення перевірки посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 стану дотримання вимог законів України військовослужбовцями Військової частини НОМЕР_1 , в діях окремих військовослужбовців встановлені ознаки військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Т.в.о. начальника ВІБДР ІНФОРМАЦІЯ_1 старшим лейтенантом ОСОБА_3 28.07.2025 р. проведено перевірку стану роботи щодо запобігання подій з автомобільною технікою, порядку її використання та організації внутрішньої роботи в парку Військової частини НОМЕР_1 , за результатами чого було складено Довідку-доповідь та доповідну записку.

За результатами вищезазначеної перевірки встановлено, що організація заходів щодо запобігання ДТП та використання транспортних засобів не відповідають вимогам розділу 10 Статуту внутрішньої служби ЗС України та нормативно-правовим актам МО України у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

В порушення вимог наказу Міністра оборони України від 12.12.2016 року № 678 «Про затвердження Інструкції про використання автомобільної техніки у Міністерстві оборони та Збройних Силах України» мають місце наступні недоліки:

-видача та повернення дорожніх листів посадовими особами не контролюється (відсутні відповідні записи в Журналі реєстрації дорожніх листів);

-річний та місячні плани експлуатації та ремонту автомобільної техніки не розробляються;

-наряди на використання машин з 19.07 по 28.07.2025 року не затверджені командиром військової частини та не ведуться (не складаються);

-контроль за виходом (поверненням) машин не здійснюється з 19.07.2025 року (відсутні записи в Журналі реєстрації виходу та повернення машин, журнал відсутній);

-водії машин не проходять перед рейсовий інструктаж з 19.07.2025 року (відсутні відповідні записи в Журналах, журнал відсутній);

-водії машин не проходять перед рейсовий медичний огляд з 19.07.2025 року (відсутні відповідні записи в Журналах, журнал не зареєстрований);

-використовувався транспортний засіб NISSAN «Х-Тгаіl» військовий номер НОМЕР_2 , який не пройшов обов`язковий технічний контроль.

В порушення вимог Порядку відомчої реєстрації та ведення обліку транспортних засобів Збройних Сил України, яка затверджена Кабінетом Міністрів України від 30.09.2009 року №1032 (зі змінами) - транспортний засіб NISSAN «Х-Trail» військовий номер НОМЕР_3 не зареєстрований у 10 денний термін.

В порушення вимог наказу Міністра оборони України від 10.02.1998 року №44 «Про організацію та проведення дня водія у ЗСУ» мають місце наступні недоліки:

-робота з військовими водіями та військовослужбовцями - власниками транспортних засобів щодо вивчення правил дорожнього руху, наказів, директив не проводиться (відсутні ОСОБА_4 , плани проведення занять з водіями та власниками особистого транспорту);

-технічна підготовка з водіями військових транспортних засобів не проводиться (відсутні ОСОБА_4 , плани проведення занять з технічної підготовки);

-технічна конференція з безпеки дорожнього руху з водіями не проводиться (відсутня звітна документація).

В порушення вимог наказу Міністра оборони України від 17.08.2017 року №440 «Про затвердження Інструкції з обліку з військового майна у Збройних Силах України» - в паспортах (формулярах) машини розділ 16 «Реєстрація транспортного засобу» не ведеться.

В порушення вимог наказу Міністра оборони України від 01.07.2002 року №219 «Про затвердження Керівництва з експлуатації автомобільної техніки в Збройних Силах України» - огляди (перевірки) техніки посадовими особами Військової частини НОМЕР_1 не проводяться (Книги огляду озброєння та військової техніки відсутні).

В порушення вимог розділу 10 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України мають місце наступні недоліки:

-наказ командира Військової частини НОМЕР_1 «Про внутрішній порядок і розпорядок роботи стоянки» не розроблявся (не видавався);

-документація чергового стоянки не розроблялась, а саме відсутні:

інструкції для всього складу добового наряду стоянки автомобільної техніки (гаражу), схеми стоянки (гаражу), план виводу техніки з стоянки (гаражу) при оголошенні тривоги, розпорядок дня та розпорядок роботи стоянки (гаражу), відповідні зразки дорожніх документів та підписів посадових осіб;

-посадові особи, на яких покладено виконання обов`язків чергового стоянки, не призначені;

-майданчик перевірки перед рейсом технічного стану техніки техніком (з безпеки дорожнього руху) - начальником КТП відсутній;

-майданчик інструктажу водіїв та старших машин відсутній.

В порушення вимог Методичного посібника з організації роботи техніка (з безпеки дорожнього руху) - начальника КТП мають місце наступні недоліки:

-технік (з безпеки дорожнього руху) - начальника КТП наказом командира Військової частини НОМЕР_1 не призначений;

-документація техніка (з безпеки дорожнього руху) - начальника КТП відсутня (інструкція по експлуатації техніки, завдання по перевірці якості технічного обслуговування і зберігання, ремонту озброєння і техніки на добу (тиждень), зразки оформлення дорожніх листів та іншої документації);

-інструмент для перевірки технічного стану автомобільної техніки перед виходом в рейс відсутній;

-операційні картки перевірки технічного стану транспортних засобів, які є на укомплектування у Військовій частині НОМЕР_1 відсутні (не розроблялись);

-плани робіт на місяць техніка (з безпеки дорожнього руху) - начальника КТП не розроблялись;

-Книга огляду (перевірки) машин техніком (з безпеки дорожнього руху) - начальником КТП не ведеться (відсутні відповідні записи в Книзі огляду (перевірки) машин техніком (з безпеки дорожнього руху)-начальником КТП, Книга не зареєстрована);

-відсутня будь-яка наочна агітація (інформація) з профілактики дорожньо-транспортних пригод;

-майданчик перевірки техніком (з безпеки дорожнього руху) - начальником КТП технічного стану ТЗ перед виходом в рейс та відповідний інструмент відсутній в повному обсязі.

В порушення вимог наказу Міністра оборони України від 01.11.1999 року №330 «Про затвердження Положення про органи безпеки дорожнього руху Міністерства оборони України», зі змінами від 15.05.2007 року №243 «Про внесення змін до Положення про органи безпеки дорожнього руху Міністерства оборони України» мають місце наступні недоліки:

-річний план з організації роботи щодо запобігання ДТП на 2025 рік потребує доопрацювання (не сплановані: звірки з Національною поліцією та військовою інспекцією безпеки дорожнього руху щодо виявлення військовослужбовців, які керували транспортними засобами в стані алкогольного сп`яніння та скоїли ДТП, проведення технічної конференції, сезонного обслуговування озброєння та техніки, видача наказів щодо запобігання ДТП за підсумками організації експлуатації автомобільної техніки);

-місячний план з організації роботи щодо запобігання ДТП на липень не розроблявся;

-щомісячні аналізи з експлуатації автомобільної техніки не проводяться та накази за підсумками щодо запобігання ДТП не видаються;

-звірки з підрозділами Національної поліції щодо виявлення військовослужбовців, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого виду сп`яніння та які скоїли ДТП не проводяться.

В порушення вимог наказу Міністра оборони України від 20.09.2005 року №588 «Про затвердження Правил обліку дорожньо-транспортних пригод у Збройних Силах України», зі змінами від 16 квітня 2014 року №249 «Про внесення змін до Правил обліку дорожньо- транспортних пригод у Збройних Силах України» мають місце наступні недоліки:

-Книга обліку катастроф, аварій, поломок та нещасних випадків не ведеться та не зареєстрована;

-звірки з ВІБДР ВСП щодо виявлення військовослужбовців - власників транспортних засобів, які керували транспортними засобами у стані алкогольного наркотичного чи іншого виду сп`яніння та які скоїли ДТП не проводяться.

В порушення вимог наказу Міністра оборони України від 10.04.2006 року №184 «Про затвердження Правил використання номерних знаків, кольорографічних схем, написів і спеціальних сигналів на транспортних засобах Збройних Сил України» - Книга обліку діапазонів номерних знаків машин і причепів в наявності та не зареєстрована, звірки щодо обліку діапазонів номерних знаків не проводились.

Під час проведення перевірки також було встановлено, що відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 16.07.2025 №24 старшого лейтенанта ОСОБА_1 було допущено до тимчасового виконання обов`язків за посадою начальника озброєння - заступника командира батальйону.

Будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, відповідно до вимог ст. ст.9, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі-Статуту), старший лейтенант ОСОБА_1 був зобов`язаний свято та непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов`язки, не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців.

Проте, всупереч наведеним вимогам Статуту, Дисциплінарного статуту та Положення діючи умисно, всупереч інтересам служби, старший лейтенант ОСОБА_1 виконуючи обов`язки за посадою начальника озброєння-заступника командира батальйону, вчинив недбале ставлення до військової служби в умовах особливого періоду, а саме допустив порушення, які відображені в Довідці-доповіді та доповідній записці. Як наслідок така бездіяльність старшого лейтенанта ОСОБА_1 призводить до втрати боєздатності військового підрозділу, втрати його бойового потенціалу, зниження ефективності виконання бойових завдань, порушення управління та відсутності інформації про матеріальні засоби, а також може призвести до вчинення ДТП водіями військових транспортних засобів, розкрадання та привласнення паливно-мастильних матеріалів.

Таким чином, за викладених вище обставин, старший лейтенант ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, займаючи посаду т.в.о. начальника озброєння - заступника командира батальйону, діючи умисно, протиправно, всупереч інтересам служби, на порушення своїх статутних обов`язків, в умовах особливого періоду, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постановою Бережанського районного суду Тернопільської області від 18 вересня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 00, 00 грн.

Тернопільський апеляційний суд постановою суду від 21 жовтня 2025 року вищевказану постанову Бережанського районного суду Тернопільської області – скасував. Матеріали справи направив в ІНФОРМАЦІЯ_1 для належного оформлення. У своїй постанові апеляційний суд зазначив: «У протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено суть правопорушення, згідно з ч.2 ст. 172-15 КУпАП, яка носить бланкетний характер, а саме не зазначена об`єктивна сторона даного правопорушення, не вказано, які конкретні вимоги закону чи підзаконних нормативно-правових актів були порушені ОСОБА_1 , з вказівкою на їх положення (пункти). …Як свідчать матеріали справи, посилання на загальні положення Статуту внутрішньої служби ЗСУ при визначенні обов`язків військової службової особи є недостатнім для констатації наявності складу об`єктивної сторони цього адміністративного правопорушення, оскільки посадова особа, яка склала протокол, не зазначила службові обов`язки конкретної військової службової особи із дорученням відповідних доказів. Враховуючи те, що ОСОБА_1 наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 16.07.2025 № 24 було призначено на посаду т.в.о. начальника озброєння-заступника командира батальйону 16.07.2025 р., а 28.07.2025 р. була проведена перевірка посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 стану дотримання вимог законів України військовослужбовцями Військової частини НОМЕР_1 , на підставі якої щодо ОСОБА_1 29.07.2025 р. було складено протокол за ч.2 ст.172-15 КУпАП, у матеріалах справи також відсутні відомості на підтвердження тих обставин, що ОСОБА_1 мав реальну можливість виконати ті чи інші обов`язки, але через недбале чи несумлінне ставлення до них їх не виконав, враховуючи обмежений час перебування на цій посаді, зокрема - розроблення річного та місячного плану експлуатації та ремонту автомобільної техніки; проведення технічної конференції з безпеки дорожнього руху з водіями; розроблення плану роботи на місяць техніка (з безпеки дорожнього руху) - начальника КТП; розроблення місячного плану з організації роботи щодо запобігання ДТП на липень; та інші. …Під час апеляційного розгляду встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЛВТ №75 від 29.07.2025 року відносно ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст.256 КУпАП і матеріали справи складено неправильно, а судом першої інстанції при підготовці до розгляду справи та безпосередньо під час розгляду справи вказані недоліки залишені без уваги та належного реагування. З урахуванням наведеного, а також враховуючи, що згідно вимог ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 КУпАП, приходжу до висновку, що наведені порушення вимог закону позбавляють суд можливості постановити по справі законне і обґрунтоване рішення, а тому постанову Бережанського районного суду Тернопільської області від 18 вересня 2025 року слід скасувати з направленням матеріалів для належного оформлення органу (посадовій особі), яким складено протокол про адміністративне правопорушення».

Вказані матеріали адміністративної справи надійшли повторно до суду на розгляд 31 жовтня 2025 року із листом (відкрита інформація), якою, по суті, не усунуто недоліки, вказані у згаданому рішенні суду апеляційної інстанції.

У судове засідання ОСОБА_1 та його представник – адвокат Горський О.І. не з`явилися, належним чином повідомленні про розгляд справи. Адвокат Горський О.І. подав заяву, у якій просив розгляд справи провести за його відсутності та без участі ОСОБА_1 . Також зазначив, що постановою суду від 18 вересня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчинені вказаного у протоколі правопорушення. Постановою Тернопільського апеляційного суду від 21 жовтня 2025 року, вказану постанову суду скасовано, а матеріали справи направлено для належного оформлення. Вказує, що матеріали справи направлені до суду повторно без виконання постанови апеляційного суду. Просив закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом суд приходить до такого.

Згідно з ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Частина 1 ст.172-15 КУпАП передбачає відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби.

Недбале ставлення до військовою служби полягає у невиконанні або неналежному виконанні військовою службовою особою своїх обов`язків, передбачених законами, військовими статутами, положеннями, наказами командування.

Частиною 2 ст.172-15 КУпАП встановлена відповідальність за вчинення зазначених діянь в умовах особливого періоду.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період -це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно з Указом Президента України «Про ведення воєнного станув України» №64/2022 від 24.02.2022, який затверджено Законом України №2102-IX від 24.02.2022, введено в Україні воєнний стан, який продовжувався відповідними Указами Президента України та діє станом на теперішній час.

Відтак в Україні продовжує діяти особливий період.

Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Диспозиція ч. 2 ст. 172-15 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

До суду, в якості доказів на підтвердження вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП посадовою надано протокол про адміністративне правопорушення серії ЛВТ №75 про військове адміністративне правопорушення від 29 липня 2025 року та довідку-доповідь, дорожній лист №1.

Так, ОСОБА_1 інкримінується недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду, що призвело до втрати матеріальних збитків державі на загальну суму - 9355,71 грн.

Суд не погоджується із вищевказаним висновком з огляду на такі обставини.

Так, диспозиція ч.2 ст.172-15КУпАП є бланкетною, містить опис адміністративного правопорушення у загальних рисах.

Бланкетна диспозиція - це один з різновидів диспозиції норми, яка називає склад правопорушення, проте для визначення його ознак відсилає до норм іншої галузі права або нормативних (підзаконних) актів правил, положень, інструкцій.

Використання бланкетних диспозицій має важливе значення у праві, адже дозволяє не «перевантажувати» закон великими за обсягом описаннями діяння у диспозиції статті.

Суд вважає, що бланкетна диспозиція містить правила поведінки в найзагальнішій формі, відсилаючи суб`єкта реалізації до інших правових норм. За відсутності посилання на конкретний нормативний акт, яким передбачено правило поведінки, порушене особою, відповідальність не настає.

Так, відповідно до змісту вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 інкримінується те, що він порушив вимоги ст. ст. 9, 11, 16, 74, 75 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та Функціональних обов`язків, що призвело заподіяння матеріальної шкоди державі.

Суд зазначає, що у Довідці-доповіді та доповідній записці відсутні відомості про те, що саме ОСОБА_1 , а не інші посадові особи ВЧ НОМЕР_1 допустили порушення зазначених норм.

Посилання на загальні положення Статуту внутрішньої служби ЗСУ при визначенні обов`язків військової службової особи є недостатнім для констатації наявності складу об`єктивної сторони цього адміністративного правопорушення, оскільки посадова особа, яка склала протокол, не зазначила службові обов`язки конкретної військової службової особи із дорученням відповідних доказів.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 було призначено на посаду т.в.о. начальника озброєння-заступника командира батальйону наказом від 16.07.2025.

Однак із змісту вказаного наказу не вбачається, що ОСОБА_1 було ознайомлено із таким наказом, зважаючи на те, що стороною захисту такий факт заперечується.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 16.07.2025 №24 було призначено на посаду т.в.о. начальника озброєння-заступника командира батальйону 16.07.2025 р., а 28.07.2025 р. була проведена перевірка посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 стану дотримання вимог законів України військовослужбовцями Військової частини НОМЕР_1 , на підставі якої щодо ОСОБА_1 29.07.2025 р. складено протокол за ч.2 ст.172-15 КУпАП.

У матеріалах справи також відсутні відомості на підтвердження тих обставин, що ОСОБА_1 мав реальну можливість виконати ті чи інші обов`язки, але через недбале чи несумлінне ставлення до них їх не виконав, враховуючи обмежений час перебування на цій посаді, зокрема - розроблення річного та місячного плану експлуатації та ремонту автомобільної техніки; проведення технічної конференції з безпеки дорожнього руху з водіями; розроблення плану роботи на місяць техніка (з безпеки дорожнього руху) - начальника КТП; розроблення місячного плану з організації роботи щодо запобігання ДТП на липень; тощо.

Об`єктивна сторона недбалості припускає несумлінне ставлення військової службової особи до службових обов`язків, які на неї покладені, що виражається у невиконанні таких обов`язків або неналежному їх виконанні.

При встановленні недбалого ставлення до військової служби у формі невиконання службових (посадових) обов`язків, на переконання суду необхідно встановити, чи винний зобов`язаний був вчинити ті дії, невиконання яких ставиться йому у провину.

Суд також зазначає, що складання протоколу про адміністративне правопорушення - це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.

За таких обставин суд приходить до висновку, що належних, допустимих та достатніх доказів, які б беззаперечно, поза розумним сумнівом, доводили факт недбалого ставлення до військової служби в умовах воєнного стану військовослужбовцем ОСОБА_1 , суду не надано.

Виниклі сумніви щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП, суд, керуючись принципом презумпції невинуватості, суд тлумачить на користь останнього та приходить до висновку щодо недоведеності існування складу та події адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Презумпцію невинуватості необхідно розглядати в загально правовому і процесуальному значеннях. Як загально-правова вимога вона визначає положення особи в суспільстві. Хоча цей принцип сформульований як кримінальний процесуальний, однак його дія виходить за рамки лише кримінального процесу. Презумпція невинуватості - об`єктивне правоположення. Це вимога закону, звернена до всіх громадян, посадових осіб, державних і громадських організацій, до суспільної думки в цілому. Такої позиції дотримується і ЄСПЛ, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 р. у справі "Аллене де Рібермон проти Франції" підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Відповідно ст.68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Відповідно ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно ст. 17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

За загальним правилом судочинства в справах про адміністративні правопорушення, суд може брати до уваги лише ті докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у провадженні, та інших обставин, які мають значення для провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Європейський суд неодноразово наголошував, що судочинство у національних судах повинно здійснюватися «згідно із законом».

У п.44 рішення по справі «Корнєв та Карпенко проти України» від 30 вересня 2010 року Суд наголосив, що суди повинні забезпечувати дотримання матеріальних та процесуальних норм.

Для притягнення особи до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

На переконання суду, застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень.

Оскільки матеріали справи не містять будь-яких даних, які б доводили поза розумним сумнівом протиправну, винну (умисну або необережну) дію чи бездіяльність ОСОБА_1 , вчинену ним за обставин, зазначених у згаданому протоколі, суддя приходить до висновку про недоведеність факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП, а тому на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, справа відносно нього підлягає закриттю.

Враховуючи, що провадження у вказаній справі слід закрити у зв`язку з відсутністю складу, вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, судовий збір, передбачений нормою ст. 40-1 КУпАП стягненню не підлягає.

На підставі наведеного, керуючись 62, 68, 129 Конституції України, ст. 7, 8, 221, 245, 251, 266, 283, 284, 287, 288, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 172-15 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32 1 цього Кодексу.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Тернопільського апеляційного суду через Бережанський районний суд Тернопільської області.

Суддя Бережанського районного

суду Тернопільської області Н.П. Німко