Рішення від 10 лютого 2026 р. у справі №459/121/26 — Шептицький міський суд Львівської області

Справа № 459/121/26

Провадження № 2-а/459/1/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2026 року Шептицький міський суд Львівської області в складі: головуючого судді Мельникович М. В., з участю секретаря судового засідання Штибель А. Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Шептицькому за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача адвокат Брух А. О. через підсистему «Електронний суд» звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою, у якій просив визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА №6462312 від 04.01.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Позовні вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що відповідно до змісту оскаржуваної постанови 04.01.2026 о 15 год. 22 хв. 58 сек. у м. Львові по вул. Липинського, 44 позивач нібито керував транспортним засобом, який був переобладнаний з порушенням вимог ДСТУ 3649:2010, а саме – змінено колір заднього покажчика повороту з жовтого на червоний, чим порушено п. 31.4.3 Правил дорожнього руху. Представник позивача заперечує факт вчинення адміністративного правопорушення та зазначає, що жодних змін до конструкції транспортного засобу ним або власником транспортного засобу не вносилося, автомобіль перебуває у заводській комплектації, а відповідність його технічного стану чинним стандартам підтверджується сертифікатом відповідності та фактом первинної державної реєстрації транспортного засобу на території України. Зазначив, що транспортний засіб марки «BMW G640S GT» був ввезений на митну територію України, розмитнений та 21.03.2025 вперше зареєстрований у сервісному центрі МВС, що свідчить про відповідність конструкції транспортного засобу обов`язковим вимогам стандартів і нормативів. Також представник зазначив, що багатосекційні задні ліхтарі встановлені заводом-виробником та відповідають конструктивним особливостям конкретної моделі транспортного засобу. При цьому, відповідно до ДСТУ UN/ECE R48-02:2002 допускається використання задніх покажчиків повороту червоного кольору, а отже сам по собі червоний колір заднього покажчика повороту не може свідчити про переобладнання транспортного засобу з порушенням вимог стандартів. Також представник позивача звертає увагу на порушення відповідачем порядку фіксації правопорушення, оскільки під час зупинки транспортного засобу поліцейським не було складено акт перевірки технічного стану колісного транспортного засобу. Крім того, представник позивача вважає, що подію правопорушення було неправильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 121 КУпАП, оскільки покажчик повороту є попереджувальним сигналом, а не зовнішнім світловим приладом у розумінні диспозиції зазначеної норми, у зв`язку з чим у діях позивача відсутня об`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення. За наведених обставин представник позивача вважає оскаржувану постанову незаконною, винесеною без належного дослідження фактичних обставин справи та без належних і допустимих доказів, у зв`язку з чим просить суд визнати її протиправною та скасувати.

Ухвалою суду від 16.01.2026 було відкрито провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду.

27.01.2026 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у позові. Представник відповідача зазначив, що поліцейський діяв у межах наданих повноважень та правомірно виніс постанову за ч. 1 ст. 121 КУпАП, а факт правопорушення підтверджується відеозаписом з нагрудної камери та поясненнями позивача. Також наголошено, що наявність сертифіката відповідності або державна реєстрація транспортного засобу не спростовують факту керування авто з технічною невідповідністю на момент зупинки, а положення Віденської конвенції не підлягають застосуванню, оскільки в Україні використання задніх покажчиків повороту червоного кольору не допускається. У зв`язку з цим відповідач просить відмовити у задоволенні позову та залишити постанову без змін.

02.02.2026 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якому представник позивача вказав, що зі скрін-шотів відеозапису, наданого представником відповідача, чітко видно, що задні покажчики повороту автомобіля позивача є жовтого кольору, а не червоного. У стоп-кадрі на позначці часу 15:21:05 видно автомобіль та світлофор із червоним сигналом, і порівняння кольорів показує, що покажчики позивача не відповідають червоному кольору. Також у ході спілкування з працівниками поліції позивач заперечував будь-яке переобладнання задніх покажчиків та підтвердив, що вони не є червоними. При цьому поліцейський не мав спеціальних знань та технічних засобів для визначення кольору, а обов`язок довести порушення згідно з КАС України покладається саме на відповідача. У відповіді на відзив представник позивача підкреслив, що постанову було винесено без наявних доказів факту порушення, і що автомобіль позивача обладнаний заводськими покажчиками, які відповідають конструкції транспортного засобу. Доводи відповідача про порушення п.31.4.3 ПДР України є безпідставними, оскільки жодних доказів самовільного переобладнання транспортного засобу не надано. Крім того, представник позивача звернув увагу суду на те, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП: у ній не зазначено технічний засіб, яким здійснено фіксацію, і на підставі яких доказів встановлено факт правопорушення, що порушує принципи об`єктивності та законності застосування адміністративної відповідальності. Беручи до уваги викладене, представник позивача просив врахувати наведені заперечення при ухваленні рішення у справі.

02.02.2026 сторони у судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлялися про розгляд даної справи, підтвердження чого міститься в матеріалах справи.

Представник позивача подав до суду заяву, у якій просив проводити розгляд даної справи без його участі та без участі позивача.

Представник відповідача також подав заяву про розгляд справи у його відсутності, у задоволенні позовних вимог просив відмовити, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

У зв`язку із неявкою всіх учасників справи, на підставі ст. 229 КАС України, суд вирішив справу розглянути у письмовому провадженні без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 250 КАС України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, ухвалення рішення, винесеного без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), суд підписує рішення без його проголошення.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Оскільки повне рішення виготовлено 11 лютого 2026 року, то незважаючи на те, що судове засідання відбулося 2 лютого 2026 року, датою ухвалення рішення є саме 11 лютого 2026 року в силу ч.5 ст. 250 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно дослідивши докази з точки зору їх повноти та достатності, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення даного адміністративного позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до оскаржуваної постанови серії ЕНА №6462312 від 04.01.2026, водій ОСОБА_1 , 04.01.2026 15:22:58 у м. Львові по вул. Липинського, 44 керував транспортним засобом, який переобладнаний з порушенням вимог ДСТУ:3649:2010, а саме змінено колір зовнішнього світлового покажчику повороту заднього ліхтаря з жовтого на червоний, чим порушив п.31.4.3. ПДР, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП, за що на позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень.

Диспозицією ч. 1 ст. 121 КУпАП передбачена відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Відповідно до п. 31.1 ПДР України технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.

Пунктом 31.4.3 Правил дорожнього руху України визначено, що забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам щодо зовнішніх світлових приладів: кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу; порушення регулювання фар; негорить лампа лівої фари в режимі ближнього світла; на світлових приладах немає розсіювачів або використовуються розсіювачі й лампи, що не відповідають типу даного світлового приладу; на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання.

Статтею 1 ДСТУ 3649:2010 Національний стандарт України колісні транспортні засоби, вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання, затвердженими наказом Держспоживстандарту України №630 від 28.12.2010 визначено, що цей стандарт поширюється на колісні транспортні засоби (надалі - КТЗ), в тому числі і на КТЗ категорії М, до яких відносяться самохідні КТЗ (автомобілі або автомобільні транспортні засоби), що мають не менше ніж чотири колеса і призначені для перевезення пасажирів (легкові автомобілі, мікроавтобуси, автобуси, тролейбуси).

Відповідно до п.6.1.5 ДСТУ 3649:2010, кількість, колір та наявність приладу зовнішнього світлового на КТЗ визначають відповідно до таблиці 1, зокрема, колір покажчику повороту передній, бічний, задній має бути - автожовтий.

Відповідно до п.п.9.1 «а» ПДР України покажчики поворотів є попереджувальними сигналами.

Із свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 , виданого на ім`я ОСОБА_2 ТСЦ 4641 слідує, що транспортний засіб марки «BMW G640S GT», д. н. з. НОМЕР_2 , рік випуску 2017, колір чорний, тип загальний легковий хетчбек, VIN НОМЕР НОМЕР_3 був зареєстрований на території України 21.03.2025 (а. с. 13).

Таким чином, вищевказаний транспортний засіб, зареєстрований у встановленому чинним законодавством порядку та при реєстрації пройшов усі необхідні процедури, в тому числі на технічну відповідність державним нормам та стандартам України.

Матеріали справи не містять акту перевірки технічного стану автомобіля, які б доводили, що автомобіль переобладнувався з моменту його першої реєстрації на території України та початку його експлуатації і, що позивач користується автомобілем, попереджувальні сигнали на якому не відповідають державним стандартам.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, що притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.

Частинами 1 та 2 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд наголошує, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, встановлюються, зокрема, відомостями технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, іншими визначеними законодавством доказами.

Додатком 5 до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07.11.2015, передбачено заповнення п.7 постанови: «до постанови додаються».

Частиною 2 статті 283 КУпАП встановлено, що постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відтак, приписами ч. 3 ст. 283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов`язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким було здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

На думку суду, оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, оскільки обставини вчинення адміністративного правопорушення, які викладені у постанові, мають встановлюватись на підставі оцінених органом (посадовою особою) доказів, що є допустимими, тобто зібраними у встановленому цим Кодексом порядку.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 № 14 «Про практику застосування судами законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративне правопорушення на транспорті» роз`яснено судам, що зміст постанови про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

В постанові Верховного Суду від 15.11.2018 року №К/9901/1403/17 (справа №524/5536/17) йдеться, зокрема, про таке: «суди попередніх інстанцій вірно зазначили про відсутність належних доказів вчинення позивачем правопорушення, оскільки відеозапис, поданий відповідачем на підтвердження факту порушення позивачем правил дорожнього руху, не може вважатися належним доказом у зв`язку з тим, що оскаржувана, постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено даний відеозапис».

Верховний Суд наголосив, що якщо у постанові про накладення адміністративного правопорушення не вказано технічний засіб яким здійснений фото або відеозапис, то провадження підлягає закриттю на підставі ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення (ВС/КАС у справі №337/3389/16-а від 30.05.2018р.)

У даній справі в оспорюваній постанові у графі 7 оскаржуваної постанови «до постанови додаються» відсутні будь-які відомості та не долучено жодного доказу, який би свідчив, що на момент винесення постанови працівник поліції мав беззаперечні докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Суд критично оцінює відеозапис, долучений до відзиву, оскільки у додатку до оскаржуваної постанови відсутні відомості про такий доказ (п. 7 постанови не містить відповідного зазначення), у зв`язку з чим у самій постанові не визначено, якими саме доказами підтверджується факт вчинення правопорушення та на чому ґрунтується прийняте рішення.

З урахуванням встановлених обставин, той факт, що оскаржувана постанова не містить посилання на технічний засіб, за допомогою якого здійснено фіксацію правопорушення, вказує на недотримання інспектором патрульної поліції вимог ч. 3 ст.283 КУпАП до змісту постанови у справі про адміністративне правопорушення, що є самостійною підставою для її скасування.

Відповідно до позиції викладеної Верховним Судом у постанові від 26.04.2018 у справі №338/1/17: «Візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. А для підтвердження порушення позивачем Правил дорожнього руху України відповідач, відповідно до ст. 251 КУпАП мав би надати, зокрема відеозапис події, фотокартки. Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення.»

Застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень. Дана позиція суду ґрунтується на правовому висновку, який зробив Конституційний Суд України у своєму Рішенні у справі №23-рп/2010 від 22.12.2010.

В контексті наведеного слід зауважити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

Аналогічна правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі № 524/5536/17, від 30.05.2018 у справі № 337/3389/16, від 17.07.2019 у справі №295/3099/17.

Будь-які інші докази, які б підтверджували наявність в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 121 КУпАП у матеріалах справи відсутні.

Вищенаведена обставина є самостійною та достатньою підставою ставити під сумнів законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови.

Підсумовуючи вказане вище, надаючи правову оцінку аргументам сторін, суд приходить висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення та винесенні оскаржуваної постанови не було дотримано вимоги КУпАП, відповідачем не підтверджено належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами вчинення позивачем ОСОБА_1 , правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП.

Відтак, позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь позивача слід стягнути понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у сумі 532,48 гривень.

Керуючись ст.ст.2,8,9,72-77,78,132,134,139,229,241-246,250,255,286,293,295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №6462312 від 04.01.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП- скасувати, а провадження у справі закрити.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 532 (п`ятсот тридцять дві) гривні 48 копійок.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження – з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено 11.02.2026.

Відомості про сторін:

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ),

Відповідач: Департамент патрульної поліції Національної поліції України (ЄДРПОУ: 40108646, адреса: м. Київ, вул. Федора Ернеста, 3).

Суддя:М. В. Мельникович