Рішення від 01 лютого 2026 р. у справі №459/2350/25 — Шептицький міський суд Львівської області

Справа № 459/2350/25

Провадження № 2/459/686/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

02 лютого 2026 року Шептицький міський суд Львівської області

в складі: головуючого-судді Новосада М.Д.

з участю: секретаря судового засідання Козак І.Я.

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Шептицький цивільну справу за правилами загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , з участю третьої особи Шептицької міської ради в особі центру надання адміністративних послуг, про скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, -

ВСТАНОВИВ:

14.07.2025 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 з участю третьої особи Шептицької міської ради в особі центру надання адміністративних послуг, про скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 15 вересня 2003 року, згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 , він набув право власності на 44/100 частки нежитлового приміщення, що розташоване в АДРЕСА_1 , загальна площа якого 214.3. м. кв., відповідно належна йому площа становить 94.6 м. кв.

Після зміни назви м. «Червоноград» на м. «Шептицький», він звернувся до Центру надання адміністративних послуг Шептицької міської ради для перереєстрації вказаного належного йому майна. Однак, 04.03.2025 року отримав витяг № 416281685, згідно якого за адресою: АДРЕСА_1 , на праві приватної власності 1/1 частки зареєстровано право власності в цілому на будівлю за ОСОБА_2 . Зазначає, що згідно витягу № 431516394 від 16.06.2025, попередньо власником 56/100 частки вищезазначеної будівлі з 28.09.2006 року був ОСОБА_3 . Підставою набуття долі ОСОБА_2 є відчуження своєї частки ОСОБА_3 . Проте, при перереєстрації, замість набуття ОСОБА_2 частки 56/100, зроблено помилку і вказано 100/100 частки.

07 березня 2025 року КП ЛОР «Шептицьке МБТІ» надано відповідь на адвокатський запит, згідно якої 04.10.2007 року при проведенні перереєстрації права власності на нежитлову будівлю АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 2028888), було допущено технічну помилку, а саме погашено право власності на 44/100 частини вказаної будівлі. Проте, станом на 31.12.2012 року, 44/100 частини зазначеної вище нежитлової будівлі зареєстровано за ОСОБА_1

10.03.2025 він звертався в Шептицьку міську раду з письмовою заявою про виправлення помилки та надання іншої поштової адреси належному йому майну; 14.04.2025 він звернувся в КП ЛОР «Шептицьке МБТІ» з письмовою заявою про виправлення помилки у записі розподілу Реєстру прав; з такою ж заявою він звернувся 30.05.2025 в Шептицьку міську раду в особі центру надання адміністративних послуг, однак на всі його звернення він отримував відмову. Останній мотивував таку відмову тим, що для виправлення помилки необхідною підставою є судове рішення.

Зазначає, що на даний момент він позбавлений законного права вільного розпоряджатися та володіти належною йому часткою спірної будівлі. Вважає, що єдиним можливим способом захисту його майнових прав є звернення до суду з даною позовною заявою.

Ухвалою суду від 16.07.2025 відкрито провадження по справі.

Ухвалою суду від 16.12.2025 підготовче провадження закрито, призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, вказаних у позові, просили задоволити.

Представник третьої особи подав заяву про розгляд справи у його відсутності.

Відповідач у судові засідання, призначені для розгляду по суті на 12.01.2026, 02.02.2026 не з`явилася, хоча належним чином повідомлялася про розгляд даної справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення відповідачу судової повістки, які повернулися на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Заяв чи клопотань про розгляд справи за її відсутності відповідач не подавала, про причини неявки не повідомляла. Також відповідачем не було подано відзиву на позов.

Згідно із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 25.04.2018 року у справі №800/547/17 направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому, отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

За таких обставин, відповідно до ч.1ст. 280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе здійснити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши надані позивачем документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до такого висновку.

Встановлено, що 15 вересня 2003 року позивач згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 , набув право власності на 44/100 частки нежитлового приміщення, що розташоване в АДРЕСА_1 , загальна площа якого 214.3. м. кв., відповідно належна йому площа становить 94.6 м. кв.

Згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №1570932 від 25.09.2003 року, за власником ОСОБА_1 зареєстровано право власності на нежитлову будівлю (магазин) по АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_1 від 18.09.2003 року, виданого виконкомом Червоноградської міської ради на підставі рішення від 28.08.2003 року № 290.

Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯХ № 137713, на підставі рішення виконкому Червоноградської міської ради від 15.09.1999 року, договір купівлі - продажу земельної ділянки від 14.12.1999 року № 1-4211, ОСОБА_1 являється власником земельної ділянки з кадастровим номером 4611800000:02:007:0098, загальною площею 0.0211га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 416281685 від 04.03.2025, право приватної власності 1/1 частки нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_2 від 02.10.2007 року, виданого виконкомом Червоноградської міської ради на підставі рішення від 28.09.2007 року № 264.

07 березня 2025 року КП ЛОР «Шептицьке МБТІ» надано відповідь на адвокатський запит адвокату Бідненку В. М, згідно якої 04.10.2007 року при проведенні перереєстрації права власності на нежитлову будівлю АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 2028888), було допущено технічну помилку, а саме погашено право власності на 44/100 частини вказаної будівлі. Станом на 31.12.2012 року, 44/100 частини зазначеної вище нежитлової будівлі зареєстровано за ОСОБА_1 .

З витягу №431516394 від 16.06.2025 встановлено, що попереднім власником 56/100 частки спірної будівлі з 28.09.2006 року був ОСОБА_3 .

Позивач запевняє, що намагався вирішити питання щодо допущеної технічної помилки в позасудовому порядку.

Так, 10.03.2025 він звертався в Шептицьку міську раду з письмовою заявою про виправлення помилки та надання іншої поштової адреси належному йому майну; 14.04.2025 ОСОБА_1 звернувся в КП ЛОР «Шептицьке МБТІ» з письмовою заявою про виправлення помилки у записі розподілу Реєстру прав; з такою ж заявою позивач звернувся 30.05.2025 в Шептицьку міську раду в особі центру надання адміністративних послуг. Натомість такі звернення позивача не дали жодного результату. Виконавчим комітетом Шептицької міської ради у своєму листі від 23.06.2025 роз`яснено ОСОБА_1 про можливість виправлення помилки чи скасування державної реєстрації за рішенням суду.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 2 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Положеннями ч. 4 ст.8 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що реєстратор у межах своїх повноважень приймає рішення про реєстрацію прав власності чи про відмову в реєстрації прав власності.

Як встановлено судом, державним реєстратором 04.10.2007 під час проведення перереєстрації права власності на нежитлову будівлю АДРЕСА_1 , було допущено технічну помилку, а саме помилково погашено право власності на 44/100 частин вказаної будівлі, загальна площа якої становить 94.6 кв. м. Право власності на 56/100 частин будівлі, загальна площа якої 119.7 м. кв. перереєстровано ІНФОРМАЦІЯ_1 в окремий об?єкт нерухомого майна в цілому.

Водночас, статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону №475/97-ВР від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до частини 4 статті 18 Закону України про «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Згідно положень статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини 1 статті 37 Закону України про «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

За приписами ч.3 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту два частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту два частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства.

За таких підстав, правильним способом захисту права позивача є скасування рішення державного реєстратора від 12.09.2006 про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ОСОБА_2 на нежитлове приміщення загальною площею 214,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 2028888), форма власності - приватна, підстава виникнення права власності - свідоцтво про право власності НОМЕР_2 , 02.10.2007, видане виконкомом Червоноградської міської ради на підставі рішення № 264 від 28.09.2007.

З огляду на викладене, оцінюючи дослідженні докази в їх сукупності, суд вважає їх належними, допустимими та достатніми для прийняття рішення у справі по суті, та доходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та скасування рішення державного реєстратора.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 12,13, 81, 141, 200, 259, 263-265, 273, 280-283, 354 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 ), з участю третьої особи Шептицької міської ради в особі центру надання адміністративних послуг (ЄДРПОУ 26269722, вул.Сокальська, 1, офіс 33, м.Шептицький, Львівська область), про скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно – задовольнити.

Скасувати рішення державного реєстратора від 12.09.2006 про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ОСОБА_2 на нежитлове приміщення загальною площею 214,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2028888), форма власності – приватна, підстава виникнення права власності – свідоцтво про право власності НОМЕР_2 , 02.10.2007, видане виконкомом Червоноградської міської ради на підставі рішення №264 від 28.09.2007.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 1211,20 грн сплаченого судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач може оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 11.02.2026.

Суддя: М. Д. Новосад