Постанова від 10 лютого 2026 р. у справі №953/799/26 — Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 953/799/26

н/п 3/953/386/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2026 р. м. Харків

Суддя Київського районного суду м. Харкова Кіндер В.А., розглянувши у залі суду, об`єднані в одне провадження постановою суду від 11 лютого 2026 року матеріали справ про адміністративні правопорушення, які надійшли від Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , військовослужбовця, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

24 січня 2026 року о 02 годині 00 хвилин у м. Харкові по вул. Архітектора Гінзбурга, 95, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen golf, номерний знак НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п. 2.9 а Правил дорожнього руху. Огляд на стан алкогольного сп`яніння пройшов на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6820», проба позитивна та склала 0.68 проміле.

Окрім того, 24 січня 2026 року о 02 годині 45 хвилин у м. Харкові по вул. Богданівська, 42, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen golf, номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та проведення огляду в закладі охорони здоров`я відмовився, чим порушила вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час і місце судового розгляду справи повідомлявся шляхом направлення повідомлення, яке відповідно до довідки доставлене останньому 02.02.2025.

В судове засідання представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвокат Тимошенко Є.В. не з`явився. 11 лютого 2026 року через канцелярію суду подав клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Клопотання мотивоване тим, що огляд на стан сп`яніння військовослужбовця ОСОБА_1 проводився не уповноваженою особою, без залучення представника Військової служби правопорядку. Працівниками поліції не роз`яснено причини зупинення транспортного засобу під керування ОСОБА_1 . Відеозапис, який долучений до матеріалів справи, з паузами, що виключає можливість спостерігати дану подію від початку до кінця. При складані протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №643320 не вірно зазначена адреса місця складання протоколу.

Суд зауважує, положеннями ч. 2 ст. 268 КУпАП визначено перелік справ про адміністративні правопорушення, при розгляді яких участь особи є обов`язковою, проте даний перелік не містить справ про адміністративне правопорушення, передбачених ст. 130 КУпАП.

Зважаючи на повідомлення сторони захисту про розгляд справи, наявність в матеріалах справи правової позиції захисника, а також необхідність дотримання необхідного балансу між забезпеченням права особи на участь у розгляді справи та самим розглядом справи з дотриманням як строків розгляду справи судом, так і строку можливого притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 та його захисника.

Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, докази наявні в ній та оцінивши їх в сукупності, дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Винна ОСОБА_1 належним чином підтверджена:

протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 643320 від 24.01.2026, складеного о 02 год. 29 хв., в якому безпосередньо зафіксовано факт вчинення адміністративного правопорушення (керування водієм транспортним засобом Volkswagen golf, номерний знак НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп`яніння);

актом огляду на стан алкогольного сп`яніння із зазначенням встановлених ознак алкогольного сп`яніння та підписом ОСОБА_1 про його згоду із результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння із використанням спеціальних технічних засобів;

результатом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 6820», прилад ARHK-0129, тест № 3090, проба позитивна та склала 0.68 проміле;

протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 574157 від 24.01.2026, складеного о 03 год. 11 хв., в якому безпосередньо зафіксовано факт вчинення адміністративного правопорушення (відмова від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння);

відеозаписами, наявних в матеріалах адміністративної справи;

рапортами інспектора УПП в Харківській області від 24 січня 2026 року, про виклад обставин події, що цілком узгоджується з відомостями протоколів та відеозаписами.

Оцінюючи наведені докази, суд керується положеннями ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09.11.2015 (далі Інструкція), якими унормовано правову процедуру огляду водіїв на стан сп`яніння, встановлено гарантії захисту прав і законних інтересів водія, а також процесуальні запобіжники можливим зловживанням з боку працівників поліції.

Суд зважає на те, що згідно із п.2 розділу І Інструкції підставою для висунення вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп`яніння є суб`єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані сп`яніння, яке ґрунтується на наявності у особи однієї чи декількох ознак алкогольного сп`яніння, передбачених п.3 розділу І Інструкції.

З матеріалів справи, зокрема, даних протоколу серії ЕПР1 № 574157 та акту огляду вбачається, що поліцейськими у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, що стали підставою для проведення огляду останнього на стан алкогольного сп`яніння.

За наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу або забезпечує доставку особи до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для проведення огляду (п.п. 1,9 Розділу ІІ інструкції).

За результатом огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 6820», прилад ARHK-0129, тест № 3090, проба позитивна та склала 0.68 проміле.

Суд зауважує, відповідно до чек-тесту Драгеру, за допомогою якого було здійснено огляд ОСОБА_1 , остання процедура калібрування проведена 07.11.2025, а міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» встановлений наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 № 1747 і складає один рік, внаслідок чого поліцейські мали право використовувати цей засіб упродовж одного року з цієї дати, не ставлячи під сумнів його справність.

Згідно із положеннями п.7 розділу ІІ Інструкції вбачається, що установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Відповідно до п. 2.9. «А» Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що в першому випадку ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Стосовно другого епізоду, суд зазначає, положеннями п. 2.5 Правил дорожнього руху України визначено обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водночас, в порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому порядку.

Судом встановлено, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини підтверджуються відеозаписом з нагрудної відеокамери (відеореєстраторів), використання якої передбачено ст. 40 Закону України "Про національну поліцію" та Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03.02.2016 №100, що був досліджений судом.

Так, з досліджених в судовому засіданні відеозаписів вбачається,

по першому епізоду: рух транспортного засобу Volkswagen golf, номерний знак НОМЕР_2 ,після зупинки якого з водійського місця автомобіля вийшов ОСОБА_1 (відеозапис «video»); на місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 добровільно погодився на проведення огляду поліцейськими із застосуванням спеціального технічного засобу у зв`язку із виявленням працівниками поліції запаху алкоголю. При цьому, ОСОБА_1 повідомив працівникам поліції про вживання алкоголю (проміжок часу: 08:40 – 09:30 відеозапису «export-q5zzx»).

по другому епізоду: рух транспортного засобу Volkswagen golf, номерний знак НОМЕР_2 (відеозапис «video»); водію роз`яснено, що зупинка транспортного засобу пов`язана із забороною руху під час комендантської години (проміжок часу: 00:01:05 – 00:01:15 відеозапису «export-xh6m8»); ОСОБА_1 підтвердив вживання алкоголю, відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, а також відмовився від проходження огляду в закладі охорони здоров`я, обґрунтовуючи це тим, що щойно проходив зазначений огляд; водію роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України (проміжок часу: 00:08:45 – 00:09:20 відеозапису «export-uu0hs.mp4»).

З досліджених відеозаписів по першому випадку не вбачається роз`яснення працівником поліції підстав зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 . Водночас, суд встановив, що зупинка автомобіля здійснена під чаї дії комендантської години, а тому суд не вбачає в діях працівників поліції порушень щодо зупинки вказаного транспортного засобу, оскільки їх дії узгоджуються із ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію».

Щодо не роз`яснення працівниками поліції прав та обов`язків останнього, суд зазначає, що працівниками поліції лише складається протокол про адміністративне провадження та збираються докази на підтвердження встановлених ним відомостей, а розгляд справи провадиться судом відповідно до ст. 221 КУпАП.

Суд критично ставиться до доводів захисника про те, що огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 повинен був відбуватися за правилами ст. 266-1 КУпАП з залученням представників Військової служби правопорядку.

Об`єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Об`єктивною стороною правопорушення, є керування транспортними засобами в стані сп`яніння або відмова від проходження огляду на стан сп`яніння. Суб`єктом правопорушення є водії транспортних засобів.

Належить врахувати, що порядок проведення огляду водіїв на стан сп`яніння закріплений законодавцем саме в ст. 266 КУпАП, чим і користувались працівники поліції у цій справі.

Допущені працівником поліції описки при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не спростовують відомості щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Суд зауважує, положення частини 2 статті 266 КУпАП зобов`язує поліцейського застосовувати технічні засоби відеозапису саме під час проведення огляду осіб на стан певного виду сп`яніння, а не фіксувати всю взаємодію з особою.

Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень є доведеною належним чином та в його діях є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Санкція частини 1 статті 130 КУпАП передбачає накладення на водіїв штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та не містить альтернатив застосування адміністративного стягнення.

З довідки поліцейського вбачається, що ОСОБА_1 згідно із обліковими даними отримував посвідчення водія НОМЕР_3 .

Відтак, ОСОБА_1 має нести відповідальність як «водій», тобто у виді накладення штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

При накладенні на особу стягнення, суддя відповідно до вимог ст. ст.33-35 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, яке є умисним і грубим порушенням ПДР України; особу правопорушника, який вперше притягується до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 34, ст. 35 КУпАП обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не встановлено.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» суд стягує з правопорушника у дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд зауважує, що відповідно до п. 12 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Водночас, у цій справі ОСОБА_1 притягнений до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відсутності будь-яких доказів, що вчинення ним зазначеного адміністративного правопорушення було здійснено при виконанні службових обов`язків або у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які би давали підстави вважати, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом Збройних Сил України або інших військових формувань, або виконував обов`язки військової служби. Відтак, суд дійшов висновку, що з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. 284, ст. 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

ПОСТАНОВА:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення

Відповідно до ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення (ч. 1 ст. 307 КУпАП).

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, якщо інше не встановлено законодавством України (ч. 3 ст. 307 КУпАП).

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України (ст.308 КУпАП).

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня винесення до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова.

Суддя: Кіндер В.А.