Постанова від 10 лютого 2026 р. у справі №159/1406/25 — Волинський апеляційний суд

Справа № 159/1406/25 Провадження №33/802/130/26 Головуючий у 1 інстанції:Шишилін О. Г.

Доповідач: Денісов В. П.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2026 року місто Луцьк

Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Пасевича О.П., розглянувши в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника на постанову судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 03 квітня 2025 року щодо ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Також стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605 грн. 60 коп. судового збору.

ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 03.03.2025 о 15:42:00 на дорозі а/д Р-15 4 км 500м керував транспортним засобом - автомобілем марки «Volkswagen Golf» н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме звужені зіниці, що не реагують на світло, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, підвищена жвавість. На вимогу працівників поліції пройти в установленому законом порядку огляд для встановлення стану наркотичного сп`яніння в медичному закладі відмовився, що зафіксовано на технічні засоби відеозапису, а саме бодікамери 477425, 477748, чим порушив п.2.5 ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

В поданій апеляційній скарзі захисник вважає постанову судді необґрунтованою. Посилається на те, що на місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 не було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння на місці, а відразу було запропоновано пройти такий огляд в медичному закладі. Крім того, ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження такого огляду. Вказує на те, що місцевий суд безпідставно розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 , оскільки він не був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи. Просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову судді скасувати та закрити провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 та його захисника, які підтримували подану апеляційну скаргу і просили скасувати постанову судді та закрити провадження у справі, доходжу висновку, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, а апеляційна скарга – частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно вимог ч.1 ст.268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи, і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 не був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи місцевим судом 03 квітня 2025 року.

Так, місцевим судом надсилалось ОСОБА_1 повідомлення про місце і час судового засідання, разом з тим, він вказаного повідомлення не отримав, що стверджується довідкою про причини повернення поштового відправлення (а.с.11).

Незважаючи на такі обставини, 03 квітня 2025 року розгляд справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 проведено без його участі, при цьому в матеріалах відсутні дані, які б вказували на те, що він був повідомлений завчасно і належним чином про дату та час судового засідання.

Крім того, є безпідставним висновок суду про те, що ОСОБА_1 повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином, що підтверджено відеозаписами з бодікамери та поштовим повідомленням про направлення судової повістки, оскільки вказана обставина не відповідає дійсності та спростовується матеріалами справи.

Так, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 було повідомлено, що розгляд справи відбудеться о 09 год 00 хв 17.03.2025 (п.12 протоколу, а.с.1).

Однак, місцевий суд розглянув справу щодо ОСОБА_1 03 квітня 2025 року (а.с.12-13).

Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин є слушними та обґрунтованими, а тому строк на апеляційне оскарження постанови судді щодо ОСОБА_1 підлягає поновленню, так як він пропущений з поважних причин.

За таких обставин, враховуючи те, що ОСОБА_1 не був повідомлений про час та місце розгляду справи 03 квітня 2025 року, не був присутній під час розгляду справи місцевим судом, а справу розглянуто і притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за його відсутності, при цьому були порушені вимоги ч.1 ст.268 КУпАП та права ОСОБА_1 , приходжу до висновку про необхідність скасування постанови судді та прийняття нової постанови, як це передбачено п.3 ч.8 ст.294 КУпАП, та відновлення порушеного права ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу у межах апеляційної скарги.

Згідно положень статей 245, 252, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що ОСОБА_1 03.03.2025 о 15:42:00 на дорозі а/д Р-15 4 км 500м керував транспортним засобом «Volkswagen Golf» н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме звужені зіниці, що не реагують на світло, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, підвищена жвавість. На вимогу працівників поліції пройти в установленому законом порядку огляд для встановлення стану наркотичного сп`яніння в медичному закладі відмовився, що зафіксовано на технічні засоби відеозапису, чим порушив п.2.5 ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, повністю стверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 261295 від 03 березня 2026 року, складеного щодо нього за порушення вимог п.2.5 ПДР, в якому зафіксовано ознаки наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 : звужені зіниці, що не реагують на світло, різка зміна забарвлення обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, підвищена жвавість мови (а.с.1,2), направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 03.03.2025, в якому також вказані ознаки наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 : звужені зіниці, що не реагують на світло, різка зміна забарвлення обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, підвищена жвавість мови (а.с.4), відеозаписом з бодікамери працівника поліції на якому зафіксовані обставини, які передували складенню адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 , а також зафіксована його відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі (а.с.8), а також іншими матеріалами справи.

Що стосується доводів апелянта про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, то вони є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах доказами.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху передбачено, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до пункту 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 9 листопада 2015 року № 1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони.

Положення пункту 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, регламентують, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме, відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, повністю доведена дослідженими в судовому засіданні апеляційного суду доказами, які перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у взаємозв`язку для ухвалення даного рішення.

Відеозаписи які містяться у матеріалах справи та перегляд їх змісту вказує на те, що процедура огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння проведена належним чином.

Згідно відеозапису з бодікамери працівника поліції, після зупинки транспортного засобу поліцейський, виявивши в ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп`яніння, неодноразово пропонував йому пройти огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння в медичному закладі, на що ОСОБА_1 відмовився. При цьому останній був збуджений, поводив себе агресивно (а.с.8).

Зазначені відеозаписи події відповідають вимогам ст.251 КУпАП, згідно яких доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Є безпідставними доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не пропонувалось пройти огляд на місці зупинки, оскільки огляд водіїв на виявлення наркотично сп`яніння проводиться виключно в медичному закладі.

Надані відеозаписи відображають подію адміністративного правопорушення та містять відомості, що підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому обґрунтовано судом взяті до уваги.

Апеляційним судом у повному обсязі проаналізовані докази, які містяться в матеріалах справи.

Сукупність наявних в даній справі доказів повністю спростовує доводи апеляційної скарги захисника про відсутність доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, яке ставиться йому у провину.

Проаналізувавши зібрані й досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до вимог ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень правопорушником.

При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, апеляційний суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушниці, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність та накладає на ОСОБА_1 безальтернативне адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч.1 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 (шістдесят) коп., сплата якого передбачена п.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Поновити захиснику строк на апеляційне оскарження постанови судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 03 квітня 2025 року щодо ОСОБА_1 .

Апеляційну скаргу захисника – задовольнити частково.

Постанову судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 03 квітня 2025 року щодо ОСОБА_1 – скасувати.

Прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Волинського

апеляційного суду В.П. Денісов