Суд: Житомирський районний суд Житомирської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 11 лютого 2026 р.
Справа: №295/13361/25
Суддя: Дубовік О. М.
Справа № 295/13361/25
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 лютого 2026 року м. Житомир
Суддя Житомирського районного суду Житомирської області Дубовік О.М., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Соломонюк Святослав Анатолійович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із вище вказаним адміністративним позовом, у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову №190 у справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП, прийняту 15.05.2025 року стосовно ФОП ОСОБА_1 , та стягнути з відповідача судові витрати, які складаються із витрат по сплаті судового збору та витрат на отримання професійної правової допомоги.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у квітні 2025 року позивач, як ФОП, отримала розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_1 № 4194 від 05.04.2025 року щодо здійснення оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів за переліком, які перебувають та зобов`язані перебувати на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , про їх виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також забезпечення їх прибуття 29.04.2025 року о 09 год 00 хв за адресою: АДРЕСА_1 (каб. 22, 27); надання інформації щодо призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які ухиляються від виконання військового обов`язку до ІНФОРМАЦІЯ_3 . На виконання розпорядження ОСОБА_1 здійснила оповіщення ОСОБА_2 , який перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 . Так, станом на день прибуття за розпорядженням ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні в медичній установі, у зв`язку з чим листок непрацездатності відносно останнього був направлений позивачем відповідачу.
15 травня 2025 року ТВО начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно ОСОБА_1 прийнята постанова № 190 за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 ст. 210-1 КУпАП. Зазначену постанову ОСОБА_1 рахує незаконною та вважає, що вона не відображає дійсних обставин справи, прийнята з порушенням вимог чинного законодавства щодо її змісту та процедури складання і підлягає скасуванню.
13.11.2025 року судом було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін; поновлено строк позивачу для звернення до суду із позовною заявою; зобов`язано відповідача надати належним чином завірені копії всіх матеріалів по адміністративному правопорушенню, вчиненого за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, розгляд справи якого відбувся відносно ОСОБА_1 15.05.2025 року (а.с. 49).
Відповідачем були виконані вимоги ухвали суду та надано належним чином завірені копії всіх матеріалів по адміністративному правопорушенню, вчиненого за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, розгляд справи якого відбувся відносно ОСОБА_1 . Крім того, відповідачем скеровано відзив на позовну заяву, у якому вони просять у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі та залишити постанову без змін, а скаргу - без задоволення (а.с. 52-71).
Згідно з ч. 5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
05.04.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 було видане розпорядження № 4194 з метою взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, оформлення військово-облікових документів, щодо здійснення оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів за переліком, які перебувають та зобов`язані перебувати на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , про їх виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також забезпечення їх прибуття 29.04.2025 року о 09 год 00 хв за адресою: АДРЕСА_1 (каб. 3) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; про результати виконання розпорядження проінформувати до 28.04.2025 року на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 ; надання інформації щодо призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які ухиляються від виконання військового обов`язку до ІНФОРМАЦІЯ_3 (зворот. а.с. 11).
На підставі вказаного розпорядження, ФОП ОСОБА_1 видала наказ від 18.04.2025 про оповіщення працівників щодо виклику до ТЦК та СП, яким вона здійснила оповіщення ОСОБА_2 , який перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 ; контроль за виконанням наказу залишає за собою (а.с. 12).
ОСОБА_2 із вказаним наказом ознайомлений, про що розписався у ньому (а.с. 12).
Згідно інформаційних довідок з електронної системи охорони здоров`я (медичний висновок №ЕВМ6-КН47-5СВХ від 29.04.2025 та №111-4КРК-Х35К-2В7В від 02.05.2025) період непрацездатності особи, стосовно якої виданий медичний висновок про тимчасову непрацездатність становить з 29.04.2025 по 02.05.2025 та з 05.05.2025 по 06.05.2025 (зворот. а.с. 12-13).
Згідно витягу із системи «Резерв+», ОСОБА_2 вчасно оновив військово облікові дані та має інвалідність 3 групи внаслідок загального захворювання до 21.07.2026 року (зворот. а.с. 13).
Згідно витягу з системи «Оберіг», наданого ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_2 має відстрочку від мобілізації з 24.07.2025 по 02.02.2026 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (а.с. 71).
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ФОП ОСОБА_1 , 05.04.2025 на адресу ФОП ОСОБА_1 , надано розпорядження від 05.04.2025 року № 4194 щодо здійснення оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів за переліком, які перебувають та зобов?язані перебувати на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , про їх виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також забезпечення їх прибуття «29» квітня 2025 року о 09:00 год за адресою АДРЕСА_1 (каб. №22, 27); поінформування виконання зазначеного розпорядження; надання інформації щодо призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які ухиляються від виконання військового обов`язку до ІНФОРМАЦІЯ_3 . На дане розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_6 отримано копію листка непрацездатності військовозобов`язаного, щодо якого необхідно було провести оповіщення, згідно якого вбачається його не виконання в повному обсязі, без дотримання вимог винного законодавства (п. 47 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів). Як вбачається з отриманих документів, керівником (ФОП) не проведено належним чином оповіщення осіб зайнятих дистанційною, надомною роботою, у період їх тимчасової непрацездатності, перебування у відпустці або у відрядженні; не у повному обсязі проведено вручення призовникам, військовозобов`язаним та резервістам повістки про явку за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 ; не забезпечено здійснення контролю за результатами оповіщення та прибуттям призовників, військовозобов`язаних та резервістів до ІНФОРМАЦІЯ_3 ; не надано інформацію щодо призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які ухиляються від виконання військового обов`язку (а.с. 65-66).
Згідно пояснень, наданих офіцером мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 лейтенантом ОСОБА_3 та офіцером відділення призову ІНФОРМАЦІЯ_3 старшим лейтенантом ОСОБА_4 , 14.05.2025 у їх присутності офіцером мобілізаційного відділення молодшим лейтенантом ОСОБА_5 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ФОП ОСОБА_1 ; після складання протоколу останню було ознайомлено з таким, так само як і датою, місцем та часом розгляду справи про адміністративне правопорушення; від підпису вказаного протоколу ОСОБА_1 відмовилась (а.с. 63-64).
15 травня 2025 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно ОСОБА_1 прийнята постанова № 190 за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягненян у виді штрафу у сумі 34000,00 гривень (а.с. 10-11).
Вказана постанова була направлена позивачу засобами поштового зв`язку відповідачем, однак поштове відправлення було повернуте із відміткою «Одержувач відсутній за вказаною адресою» (а.с.61, 68).
На підставі вказаної постанови було відкрите виконавче провадження №79146493 щодо стягнення з ОСОБА_1 штрафу у сумі 68000,0 гривень (постанова про відкриття виконавчого провадження від 19.09.2025) та у межах вказаного виконавчого провадження накладено арешт на кошти боржника (постанова про арешт коштів боржника від 19.09.2025) (а.с. 8-9).
Відповідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно до ч.1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст.ст. 75, 76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Таким чином, висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме правопорушення (у випадку його вчинення), повинне бути належним чином зафіксоване.
Відповідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У постанові Верховного Суду від 04.09.2019 у справі № 285/1535/15-а міститься правовий висновок про те, що адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об`єктивну сторону, об`єкт, суб`єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб`єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Виходячи із долучених до матеріалів справи доказів сторонами справи, які були досліджені судом, суд встановив, що оскаржувана постанова №190 у справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП, прийнята 15.05.2025 року стосовно ОСОБА_1 , відповідає вимогам закону, а отже підстави для визнання її протиправною та скасування відсутні з огляду на наступне.
ЗУ «Про оборону України» встановлює засади оборони України, а також повноваження органів державної влади, основні функції та завдання органів військового управління місцевих державних адміністрації, органів місцевого самоврядування, обов`язки підприємств, установ, організацій, посадових осіб, права та обов`язки громадян України у сфері оборони, а ст. 16 Закону визначено завдання підприємств, установ та організацій і обов`язки їх посадових осіб у сфері оборони.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЗУ «Про оборону України» посадові особи підприємств, установ та організацій усіх форм власності: виконують передбачені законодавством обов`язки у сфері оборони; забезпечують ведення персонального військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, сприяють їх підготовці до військової служби, призову на строкову військову службу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, створенню працівникам належних умов для виконання ними військового обов`язку згідно із законодавством, забезпечують здійснення заходів з їх військово-патріотичного виховання.
Приписи Постанови КМУ від 30.12.2022 №1487 «Про затвердження порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних та резервістів» визначають механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, органами військового управління, військовими частинами Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності.
Пункт 47 «Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних та резервістів» визначає, що у разі отримання розпоряджень районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів щодо оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів керівники (голови) державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій зобов`язані:
-видати наказ (розпорядження) про оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, довести його до відома таких осіб під особистий підпис, а у разі виконання такими особами дистанційної, надомної роботи, у період їх тимчасової непрацездатності, перебування у відпустці або у відрядженні - рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення у частині, що стосується їх прибуття до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у визначені строки, та надіслати копію відповідних наказів (розпоряджень) та підтвердну інформацію або документи про здійснення оповіщення у триденний строк до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів;
-вручити призовникам, військовозобов`язаним та резервістам повістки про явку за викликом до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу (за наявністю);
-письмово повідомити з наданням витягів з наказів (розпоряджень) відповідним районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, відповідним підрозділам розвідувальних органів про осіб з числа призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які тимчасово непрацездатні, перебувають у відпустці або у відрядженні;
-забезпечити здійснення контролю за результатами оповіщення та прибуттям призовників, військовозобов`язаних та резервістів до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу.
Згідно із ч. 7 ст. 1 Закону №2232-ХІІ, виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
У відповідності до положень ст. 235 КУпАП Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Згідно ч. 1 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 2 ст. 210-1 КУпАП повторне протягом року вчинення порушення, протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу на громадян від п`ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі п`ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП передбачено, що вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відтак, судом встановлено, що всупереч вище викладеним вимогам чинного законодавства, суд не знаходить у матеріалах справи підтвердження щодо належного оповіщення призовника щодо необхідності прибуття ОСОБА_2 29.04.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки наказ про оповіщення працівників щодо виклику до ТЦК та СП від 18.04.2025 року не був наданий уповноваженим особам ІНФОРМАЦІЯ_3 як при складанні протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ФОП ОСОБА_1 від 14.05.2025, так і при ухвалені постанови по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ФОП ОСОБА_1 від 15.05.2025 року, а тільки був долучений до матеріалів справи при оскаржені вище вказаної постанови у судовому порядку (при подачі позовної заяви).
Даний факт також підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ФОП ОСОБА_1 від 14.05.2025 року з якого вбачається, що остання надала виключно медичний висновок №ЕВМ6-КН47-5СВХ від 29.04.2025 про перебування особи, стосовно якої виданий медичний висновок про тимчасову непрацездатність, з 29.04.2025 по 02.05.2025 на лікуванні. Водночас докази, що саме цей медичний висновок належить ОСОБА_2 , в матеріалах справи відсутні.
Суд також вбачає у діях ОСОБА_1 порушення вимог п. 47 «Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних та резервістів», а саме щодо не надання підтвердної інформації або документів про здійснення оповіщення у триденний строк до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів, оскільки у матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо надання такої інформації до ІНФОРМАЦІЯ_3 у період до 14.05.2025 року (дати складання протоколу про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП стосовно ФОП ОСОБА_1 ).
Крім того, досліджені вище матеріали спростовують доводи позивача про її необізнаність щодо дати розгляду справи про притягнення її адміністративної відповідальності у приміщення ІНФОРМАЦІЯ_1 15.05.2025 року, оскільки про вказану дату її було повідомлено при складанні протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно неї, від підпису вказаного протоколу ОСОБА_1 відмовилась.
Водночас, суд критично оцінює доводи позивача про виправлення ручкою у розпорядженні про здійснення оповіщення, оскільки даний факт не був спростований нею при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно неї уповноваженим органом ТЦК та СП, так само як і наказ про оповіщення працівників щодо виклику до ІНФОРМАЦІЯ_7 від 18.04.2025 року був виданий ФОП ОСОБА_1 на необхідну дату, визначену у вище вказаному розпорядженні, тобто на «29.04.2025 року 09:00 годину».
Відтак, за приписами ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Заперечення позивача носять формальний характер та оцінюються судом як спосіб ухилення від адміністративної відповідальності. Позивач не надав суду належних та допустимих доказів порушення його прав та законних інтересів.
Аналізуючи наведені вище законодавчі приписи та фактичні обставини справи, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, відтак, відмовляє у них у повному обсязі.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 210-1 ч. 3, 247, 251, 252, 287 - 293 КУпАП, ст. ст. 2, 5, 19, 25, 90, 168, 246, 258, 293 КАС України, суд –
УХВАЛИВ:
У позовних вимогах ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Соломонюк Святослав Анатолійович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – відмовити у повному обсзяі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Відомості про учасників:
Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_8 , адреса: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Суддя О. М. Дубовік
Оригінал: reyestr.court.gov.ua