Постанова від 10 лютого 2026 р. у справі №953/4400/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа №953/4400/25 Головуючий 1 інстанції: Кіндер В.А.

Провадження №33/818/113/26 Доповідач: Люшня А.І.

Категорія: ч.1 ст.172-6 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2026 року Харківський апеляційний суд у складі:

- головуючого судді Люшні А.І.,

- за участю секретаря Цебро Д.С.,

- особи, яку притягнуто

до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

- захисника Камінера В.М.,

- прокурора Войчака Г.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харкові, в режимі відеоконференції, справу за апеляційною скаргою захисника Камінера В.М. на постанову Київського районного суду м.Харкова від 17 липня 2025 року,-

УСТАНОВИВ:

Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн.

Також стягнено з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605,60 грн.

Зміст оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , який входив до складу позаштатної військово-лікарської комісії та займав посаду заступника голови ВЛК Державної установи «Інститут патологїї хребта та суглобів імені професора М.І.Ситенка Національної академії медичних наук України», будучи відповідно до п.п.ґ п.2 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, усупереч вимогам абз.2 ч.2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції» несвоєчасно, а саме 15 квітня 2025 року о 17 год. 32 хв. без поважних причин подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічну за 2024 року, яку повинен був подати до 01 квітня 2025 року, чим вчинив правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч.1 ст.172- 6 КУпАП.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

В апеляційній скарзі захисник Камінер В.М. просить скасувати постанову суду та закрити провадження по справі, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що Державна установа «Інститут патології хребта та суглобів імені професора М.І.Ситенка Національної академії медичних наук України» є державною науковою, неприбутковою установою, яка заснована на державній власності і відноситься до відання Національної академії медичних наук України. Наголосив, що ОСОБА_1 не є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, оскільки він на час складання протоколу про адміністративне правопорушення був завідувачем відділення невідкладної травматології та відновної хірургії, займався лише науковою діяльністю.

Позиції учасників апеляційного провадження

В судовому засіданні апеляційного суду особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та захисник Камінер В.М. підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.

Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Мотиви суду апеляційної інстанції

Заслухавши суддю доповідача, доводи особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності та захисника, думку прокурора, дослідивши матеріали справи, відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Згідно вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.

Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апелянтом в його апеляційній скарзі не наведено об`єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП.

Положеннями ч.1 ст.172-6 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Приписами абз.2 ч.2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3, зобов`язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Встановивши винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, суд першої інстанції послався на докази, а саме:

-дані протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією №215 від 05 травня 2025 року;

-копію наказу в.о.директора Державної установи «Інститут патологїї хребта та суглобів імені професора М.І.Ситенка Національної академії медичних наук України» С.Бондаренка №59 «О» від 29 березня 2024 року «Про внесення змін до наказу №40 «О» від 14 лютого 2024 року та складу постійно діючої військово-лікарської комісії;

-копію витягу з наказу №22 «К» Державної установи «Інститут патологїї хребта та суглобів імені професора М.І.Ситенка Національної академії медичних наук України» від 13 лютого 2024 року про призначення ОСОБА_1 на посаду завідувача відділення невідкладної травматології та відновної хірургії;

-копію наказу директора Державної установи «Інститут патологїї хребта та суглобів імені професора М.І.Ситенка Національної академії медичних наук України» ОСОБА_2 №169 «О» від 26 грудня 2024 року, яким виключено зі складу військово-лікарської комісії ОСОБА_1 .

Доводи апеляційної скарги захисника Камінера В.М. про те, що ОСОБА_1 не є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, оскільки займався лише науковою діяльністю, безпідставні.

Відповідно до витягу з наказу №22 «К» Державної установи «Інститут патологїї хребта та суглобів імені професора М.І.Ситенка Національної академії медичних наук України» від 13 лютого 2024 року ОСОБА_1 призначено на посаду завідувача відділення невідкладної травматології та відновної хірургії (а.с.17).

Згідно до наказу №59 «О» Державної установи «Інститут патологїї хребта та суглобів імені професора М.І.Ситенка Національної академії медичних наук України» від 29 березня 2024 року були внесені зміни до п.1 наказу №40 «О» Державної установи «Інститут патологїї хребта та суглобів імені професора М.І.Ситенка Національної академії медичних наук України» від 14 лютого 2024 року, викладено його як «створити в Інституті позаштатну постійно діючу військово-лікарську комісію, затверджену начальником ЦВЛК ЗСУ, у складі, в тому числі, заступника голови ВЛК – ОСОБА_1 – завідувача відділення невідкладної травматології та відновної хірургії» (а.с.18, 19).

Також вказаним наказом внесено зміни до наказу №56 «О» Державної установи «Інститут патологїї хребта та суглобів імені професора М.І.Ситенка Національної академії медичних наук України» від 20 березня 2024 про подання декларацій, згідно якого визнано суб`єктами декларування голову та членів лікарсько-консультативної комісії, у тому числі, ОСОБА_1 - завідувача відділення невідкладної травматології та відновної хірургії (а.с.18, 19).

З п.3.1 Положення про постійно діючу позаштатну військово-лікарську комісію при Державній установі «Інститут патологїї хребта та суглобів імені професора М.І.Ситенка Національної академії медичних наук України» вбачається, що головною метою діяльності Позаштатної ВЛК є проведення медичного огляду військовослужбовців, які поступили для обстеження та/або лікування до Інституту, визначення необхідності продовження лікування та/або медико-соціальної реабілітації у зв`язку із захворюванням кістково-м`язової системи або після поранень та травм опорно-рухової системи згідно з чинним законодавством (а.с.39-45).

Відповідно до п.п.ґ п.2 ч.1ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є голови та члени експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, а також голови, їх заступники, члени та секретарі позаштатних постійно діючих військово-лікарських і лікарсько-льотних комісій, які при цьому не є особами, зазначеними у пункті 1 частини першої цієї статті.

Таким чином, з урахуванням положень п.п.ґ п.2 ч.1ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 як заступник голови позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії, є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП.

До того ж, до обов`язків ОСОБА_1 входила не лише наукова діяльність, а й проведення медичного огляду військовослужбовців, які поступили для обстеження та/або лікування до Інституту, визначення необхідності продовження лікування та/або медико-соціальної реабілітації у зв`язку із захворюванням кістково-м`язової системи або після поранень та травм опорно-рухової системи згідно з чинним законодавством,

Доводи апеляційної скарги сторони захисту про зворотне розцінюються як спосіб захисту та намагання уникнути адміністративної відповідальності.

Доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, і матеріали справи їх не містять.

Порушень норм КУпАП під час складання протоколу, які потягли б безумовне скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.

Враховуючи наведене, судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення про доведеність вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП.

З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі, не підлягає.

Керуючись ст.294 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника Камінера В.М. залишити без задоволення, а постанову Київського районного суду м.Харкова від 17 липня 2025 року щодо ОСОБА_1 - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

Суддя Харківського

апеляційного суду А.І.Люшня