Постанова від 04 лютого 2026 р. у справі №278/2129/25 — Кропивницький апеляційний суд

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

№ провадження 33/4809/63/26 Головуючий у суді І-ї інстанції Баранський Д. М.

Категорія - 124 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Широкоряд Р. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2026 року м. Кропивницький

Суддя Кропивницького апеляційного суду - Широкоряд Р.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою адвоката Юрах В.М. в інтересах потерпілого ОСОБА_1 , на постанову Долинського районного суду Кіровоградської області від 23 грудня 2025 року, якою стосовно

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

закрито провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №311403 від 25.04.2025, ОСОБА_2 25 квітня 2025 року о 11:35 годині на дорозі М-21, 183 км + 700 м, поблизу с. Зарічани Житомирської області, керував автомобілем «TOYOTA LAND CRUISER PRADO», номерний знак НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем «MERCEDES-BENZ S-350», номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , який зупинився попереду. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Травмованих немає, чим порушив вимоги пунктів 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

Постановою Долинського районного суду Кіровоградської області від 23 грудня 2025 року провадження по справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, закрите на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Оцінивши наявні у даній адміністративній справі докази в їх сукупності, суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, в адміністративній справі разом з протоколом про адміністративне правопорушення не надано достатньо належних та допустимих доказів, які поза розумним сумнівом вказують на порушення ОСОБА_2 пунктів 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху

Не погоджуючись з вказаним рішенням районного суду, представник потерпілого ОСОБА_1 – адвокат Юрах В.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції розглянув справу формально, не з`ясував об`єктивно всі обставини справи перелічені у ст.247 і 280 КУпАП,у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз, не дослідив у справі докази, не дав їм належну оцінку.

Судом не допитано свідка ОСОБА_3 , який є безпосередні учасником ДТП, що трапилось 25.04.2025 року та може надати фактичні дані щодо вказаної події.

При цьому, судом не задоволено клопотання щодо призначення у справі комплексної автотехнічної експертизи .

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник потерпілого, адвокат Юрах В.М., підтвердив доводи викладені в апеляційній скарзі, просив її задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати.

Будучи повідомленим про місце та час розгляду справи, потерпілий ОСОБА_1 та особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 до суду апеляційної інстанції не з`явились.

Від захисника Нетреби К.О. надійшло заперечення, в якому адвокат зазначає, що на думку сторони захисту, суд першої інстанції підійшов правильного висновку щодо відсутності в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП. Просить звернути увагу, що апелянтом у справі не було заявлено клопотання щодо призначення комплексної авто технічної експертизи, натомість за клопотанням сторони захисту була призначена судова авто технічна експертиза, будь яких інших клопотань від потерпілого заявлено не було.

З огляду на вищезазначене, сторона захисту просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги представника потерпілого в повному обсязі.

Окрім цього, 04.02.2026 року Хурсович П.О. повідомив представника щодо погіршення його стану здоров`я, тому останній не має можливості прибути до суду апеляційної інстанції, у зв`язку із чим захисник Нетреба К.О. просить відкласти розгляд справи.

Суд апеляційної інстанції вважає клопотання захисника Нетреби К.О. про відкладення розгляду справи необгрунтовним, тому дане клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).

Відповідно до правових висновків, зазначених, у статті 6 Європейської Конвенції з прав людини, ратифікованою Законом № 475/97-ВР від 17.07.97, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Крім того конвенція встановлює право кожного на доступ до справедливого та безстороннього правосуддя. Однак таке право не є абсолютним, та може бути обмеженим з об`єктивних підстав, визначених законом з обов`язковим врахуванням принципу розумності строків для розгляду справи.

У справі «N.B. проти України» Суд зазначив, що «розумність тривалості розгляду справи має визначатися в світлі обставин справи, а також з огляду на наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, важливість предмета розгляду для заявника»(«N.B. проти України», 3 квітня 2008 року, §40).

Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо неї, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).

У рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та своєчасного (без невиправданих зволікань) розгляду і вирішення справи.

Так, у повідомленні про відкладення розгляду справи має міститися конкретна інформація щодо об`єктивної неможливості з`явлення до суду, що є необхідною передумовою обґрунтованості ухваленого судом рішення про відкладення апеляційного розгляду, а також запобігання зловживанням процесуальними правами та дотримання розумних строків розгляду.

Як зазначає Велика Палата Верховного Суду у своїх правових висновках у справі №800/547/17, обов`язок судів «повідомити» полягає у тому, щоб інформувати учасника справи про судове засідання, а не забезпечити його участь в цьому засіданні.

Суд наголошує, що безпосередня участь скаржника в судовому засіданні є його правом та бажанням, де функція суду полягає у своєчасному повідомленні про час і місце розгляду справи.

Таким чином, судом забезпечений учасникам процесу доступ до суду, проте учасники процесу не скористалися своїми процесуальними правами.

У зв`язку недопущенням затягування та порушенням строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачених ст. 277 КУпАП, апеляційний розгляд проведено без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не порушуючи процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та його захисника-адвоката Нетреби К.О.

Заслухавши пояснення адвоката Юрах В.М., покази свідків ОСОБА_4 , та ОСОБА_3 дослідивши матеріали справи, зваживши та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких підстав

Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Згідно зі ст.289 КУпАП в разі пропуску строку на апеляційне оскарження з поважних причин, цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

З метою забезпечення принципу доступу громадян до правосуддя, з огляду на поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд вважає за можливе поновити адвокату Юрах В.М. строк на звернення до суду.

Відповідно до вимог п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

Відповідно до ч.2 ст.38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.

При цьому наведена норма не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.

Крім того, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.

Таким чином, при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, першочерговим є встановлення судом дотримання строку накладення адміністративного стягнення, за умови закінчення якого суд або уповноважений орган взагалі позбавлені можливості досліджувати та вирішувати питання про наявність в діях особи ознак адміністративного правопорушення.

Такого висновку дійшов Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11 липня 2018 року (справа № 308/8763/15-а).

Так, згідно матеріалів адміністративної справи, адміністративне правопорушення ОСОБА_2 було вчинено 25 квітня 2025 року. З вищенаведеного вбачається, що строки можливого притягнення ОСОБА_2 , до адміністративної відповідальності почали діяти саме з 25.04.2025, та відповідно до вимог ч.2 ст.38 КУпАП, закінчилися 25.07.2025.

Тобто, після 25.07.2025, в розумінні п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 , не могло бути розпочато, а розпочате підлягало закриттю. Між тим, суд першої інстанції в порушення вимог п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, розглянув її по суті та постановив рішення.

В статті 247 КУпАП зазначені обставини, що виключають провадження в справі про адміністративні правопорушення, зокрема: 1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення; 2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку;3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність; 4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони; 5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; 6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність; 7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу;8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту; 9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.

Причому, аналіз даної статті вказує, що такі обставини, як: відсутність події і складу адміністративного правопорушення; вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони, - можливо встановити лише шляхом розгляду справи по суті, та перевірки фактичних обставин.

Інші ж обставини, зазначені в ст.247 КУпАП встановлюються незалежно від фактичних обставин справи, в залежності від зазначеної конкретної обставини. Наприклад: смерті особи – свідоцтвом про смерть; неосудність – психіатричним висновком; недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку – свідоцтвом про народження; строків притягнення особи до відповідальності - закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків передбачених статтею 38 цього Кодексу, тощо...

При цьому, ст.247 КУпАП, не надає право органу, що здійснює адміністративне провадження його закрити, а зобов`язує його це зробити.

За таких обставин, суд першої інстанції встановивши, що на час розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , минув строк притягнення його до адміністративної відповідальності, був зобов`язаний закрити провадження саме за п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, без визнання його вини.

Враховуючи викладене, суд вважає, що постанову суду першої інстанції слід скасувати як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права з прийняттям нової постанови про закриття провадження у справі у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

На підставі викладеного та керуючись п.7 ст.247, ст.294 КУпАП, –

ПОСТАНОВИВ:

Поновити строк на апеляційне оскарження постанови Долинського районного суду Кіровоградської області від 23 грудня 2025 року.

Апеляційну скаргу адвоката Юрах В.М. в інтересах потерпілого ОСОБА_1 , – задовольнити частково.

Постанову Долинського районного суду Кіровоградської області від 23 грудня 2025 року, по справі про адміністративне правопорушення ст. 124 КУпАП стосовно ОСОБА_2 скасувати та на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП закрити провадження в справі у зв`язку з закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Постанова Кропивницького апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Кропивницького

апеляційного суду Р.В.Широкоряд