Постанова від 10 лютого 2026 р. у справі №642/562/26 — Холодногірський районний суд міста Харкова

11.02.2026

Справа № 642/562/26

Провадження № 3/642/294/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2026 року

м. Харків

Холодногірський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді -Петрової Н.М.,

секретаря судового засідання – Лісняк В.С.,

потерпілого - ОСОБА_1

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2

свідка - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові адміністративний матеріал, який надійшов із Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Харківській області відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, ІПН НОМЕР_1 , пенсіонер, паспорт НОМЕР_2 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 124, 122-4 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

30.01.2026 до Холодногірського районного суду м. Харкова надійшли адміністративні протоколи серії ЕПР1 №571027 від 20.01.2026 та серії ЕПР1 №571044 від 20.01.2026, відповідно до яких 10.01.2026 о 18:26 год. водій ОСОБА_2 за адресою: м.Харків, провул. Пискунівський, 7В, керуючи транспортним засобом Mercedes-Benz 111CDI д.н.з. « НОМЕР_3 » не був уважний за кермом, повертаючи ліворуч не дав дорогу автомобілю Opel Zafira д.н.з. « НОМЕР_4 », який рухався у зустрічному напрямку прямо по головній дорозі, внаслідок чого відбулося зіткнення. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків. Водій ОСОБА_2 порушив вимоги п. 10.4 ПДР України (порушення правил повороту праворуч або ліворуч), п. 2.3.б ПДР України (порушення стеження за дорожньою обстановкою, реагування на її зміну, стеження за вантажем), за що передбачена адміністративна відповідальність за ст.124 КУпАП.

Крім того, водій ОСОБА_2 став учасником ДТП, з невідомих причин залишив місце пригоди, чим порушив вимоги п.2.10.а ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст.ст. 122-4 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 в судовому засіданні свою провину у вчиненні правопорушення не визнав та не погодився з оцінкою його дій працівниками поліції, пояснив, що вимог ПДР України не порушував, а перед початком маневру повороту ліворуч пе реконався, що це буде безпечним, а водій транспортного засобу Opel Zafira д.н.з. « НОМЕР_4 », сам його вдарив. На питання головуючого чому він залишив місце ДТП, ОСОБА_2 відповів, що дуже поспішав.

ОСОБА_2 пояснив суду, що 10.01.2026 о 18:26 год. у м. Харкові по пров. Пискунівському, 7В, він керував автомобілем Mercedes-Benz 111CDI, д.н.з. НОМЕР_3 , рухаючись головною дорогою. У зустрічному напрямку також головною дорогою рухався автомобіль Opel Zafira, д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_1 . Під час здійснення ОСОБА_2 повороту ліворуч, водій автомобіля Opel Zafira допустив зіткнення з правим боком його транспортного засобу. Через термінові справи ОСОБА_2 залишив місце пригоди, однак повернувся туди приблизно через одну-дві години.

Потерпілий ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що 10.01.2026 він рухався головною дорогою по вул. Пискунівській у м.Харкові. У зустрічному напрямку, також головною дорогою, рухався автомобіль Mercedes-Benz 111CDI, д.н.з. НОМЕР_3 , який раптово на перехресті перед його транспортним засобом за 10-15 м. здійснив різкий поворот ліворуч, чим створив аварійну обстановку. Потерпілий застосував екстрене гальмування, проте зіткнення уникнути не вдалося. Одразу після зіткнення водій автомобіля Mercedes-Benz 111CDI, д.н.з. НОМЕР_3 залишив місце ДТП. Однак одразу після ДТП потерпілий вибіг з автомобіля і встиг побачити номер автомобіля, який спричинив ДТП, ним виявився автомобіль Mercedes-Benz 111CDI, д.н.з. НОМЕР_3 .

Також потерпілий зазначив, що в його автомобілі перебував малолітній син — ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який згідно з консультаційним висновком спеціаліста №10/15211 від 10.01.2026 отримав гостру реакцію на стрес та забій м`яких тканин голови.

Потерпілий ОСОБА_1 залишався на місці події приблизно до третьої години ночі, проте водій автомобіля Mercedes-Benz ОСОБА_2 туди так і не повернувся, надалі також з ним не зв`язався, не спитав чи потрібна будь-яка медична допомога, чи не має травмованих.

Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що 10.01.2026 біля 19.30 години рухався в сторону метро «Центральтний ринок», в одному з дворів ЖК випадково побачив нетипово припаркований автомобіль Mercedes-Benz 111CDI (стояв боком), який мав механічні пошкодження правої частини кузова. Після чого, на перехресті по вул. Пискунівській в м.Харкові став очевидцем наслідків ДТП. Він зауважив, що на місці події перебував лише один транспортний засіб, а інший учасник був відсутній. Разом з тим, свідок зазначив, що так як раніше бачив припаркований нетипово у дворах за адресою: пров. Лосівський, 4Б, автомобіль Mercedes-Benz 111CDI (д.н.з. НОМЕР_3 ), який мав механічні пошкодження правої частини кузова, тому він вирішив підійти до працівників патрульної поліції та повідомити їм про виявлений автомобіль із характерними пошкодженнями.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши зібрані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку

Положеннями ст.245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, визначені в статті 280 КУпАП, зокрема орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно з вимогами ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 10 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Згідно зі ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.

Натомість, згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП такий обов`язок покладено на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Приймаючи до уваги приписи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також зважаючи на практику ЄСПЛ у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява № 16347/02), «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008, заява N 7460/03), «Бантиш та інші проти України» (заява №13063/18); «Михайлова проти України» (№10644/08, 06 березня 2018 року) беручи до уваги серйозність передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного стягнення, правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

Згідно зі статтею 7 КУпАП, розглядаючи таку справу, орган повинен забезпечити законність при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь.

Так, у рішенні по справі «Кобець проти України» («Kobets v. Ukraine»)no. 16437/04 ECHR 14.02.2008 у §43 зазначено, що Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (див. вищенаведене рішення у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням(Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 4 липня 2018 року у справі № 688/788/15-к, провадження № 51-597км17, ЄДРСРУ № 75286445).

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Громадянин ОСОБА_2 реалізував своє право керувати транспортними засобами, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм чинного законодавства.

Згідно пункту 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

За змістом статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками.

Системний аналіз вищезазначених положень КУпАП дає підстави вважати, що, керуючись законом, суддя зобов`язаний оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а в сукупності з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, тобто, жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Так, в судовому засіданні під час дослідження матеріалів справи встановлено, що вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП повністю доведена та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності, а саме:

1) даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №571027 від 20.01.2026 та протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №571044 від 20.01.2026, які складені у відповідності з вимогами ст.256 КУпАП та містить необхідні відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення адміністративного правопорушення, яке призвели до порушення ПДР України.

2) протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 11.01.2026, який складений слідчим ВРЗуСТ СУ ГУ НП в Харківській області Болоховим А.О., за повідомленням чергового ГУ НП в Харківській області за участю слідчого взводу СУ ГУ НП в Харківській області Лобаса В.О. в присутності водія ОСОБА_1 , огляд розпочато о 01-15 годині та закінчено о 02-00 годині.

Місцем ДТП зазначено перехрестя вул.Пискунівська та провул.Пискуновського у м.Харкові.

Під час складання протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 11.01.2026, був відсутній інший учасник ДТП ОСОБА_2 , тому суд критично ставиться до пояснень водія ОСОБА_2 , які були надані у судовому засіданні, що він повернувся на місце події через годину-дві, та не приймає їх до уваги.

3) схемою до протоколу огляду місця ДТП від 11.01.2026та фототаблицею до протоколу огляду дорожньо-транспортної пригоди від 10.01.2026, яка складена на місці пригоди, з якої вбачається, що на ній графічно зображені та зафіксовані об`єкти про обставини дорожньої пригоди (ділянка дороги, де сталася дорожньо-транспортна пригода, сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив`язка об`єктів, координати їх розміщення відносно елементів проїзної частини та інше), таблицю дорожніх умов, в якій зазначені назви об`єктів, зображених на схемі, на зворотному боці схеми зазначено характеризуючи дані транспортних засобів та відомості про їх пошкодження. Зазначена схема ДТП була складена в присутності водія потерпілого і будь-яких зауважень та доповнень щодо її складання не містить;

4) рапортом слідчого ВРЗуСТ СУ ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції Болохова А. про те, що ним проведено огляд місця ДТП, яка мала місце 10.01.2026 о 18-26 годині за адресою: м.Харків, пров.Пискунівський, 7, водій зник з місця події, керуючи автомобілем (орієнтовно білий Mercedes-Benz Vito д.н.з. « НОМЕР_3 »), здійснив зіткнення з автомобілем Opel Zafira, д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_1 . Тілесні ушкодження отримав пасажир

Opel Zafira – малолітній ОСОБА_5 , 2021 року народження, діагноз: забій тім`яної ділянки зліва. Під час дослідчої перевірки наявні тілесні ушкодження у ОСОБА_4 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Вказаний факт зареєстровано в журналі Єдиного обліку ВП № 2 ХРУП № 3 ГУ НП в Х/о за № 698 від 10.01.2026;

5) консультаційним висновком спеціаліста №10/15211 від 10.01.2026, відповідно якого ОСОБА_4 , 2021 року народження, отримав гостру реакцію на стрес та забій тім`яної ділянки зліва;

6) письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_1 від 10.01.2026, в яких зазначено, що 10.01.2026 він рухався головною дорогою по вул. Пискунівській у м.Харкові, у зустрічному напрямку, також головною дорогою, рухався автомобіль Mercedes-Benz 111CDI, д.н.з. НОМЕР_3 , який раптово виїхав на перехрестя перед його транспортним засобом. Потерпілий застосував екстрене гальмування, проте зіткнення уникнути не вдалося, оскільки водій Mercedes-Benz почав виконувати різкий розворот, чим створив аварійну обстановку. Одразу після зіткнення водій автомобіля Mercedes-Benz 111CDI, д.н.з. НОМЕР_3 залишив місце ДТП;

7) письмовими поясненнями ОСОБА_6 від 10.01.2026, яка пояснила, що рухалася по вул.Пискунівській в м.Харкові о 18-25, почула звук гальмування автомобіля та побачила, як Opel Zafira, д.н.з. НОМЕР_4 , рухався з боку Центрального ринку в напрямку Лосівського провулку, на зустріч йому рухався автомобіль білого кольору (бус) Mercedes Vito д.н.з. « НОМЕР_5 ???, який зробив зіткнення під час маневру та повернув в бік Лосівського провулку. Вона відразу підбігла до потерпілого, побачила, що в автомобіля також була дитина. Викликали швидку та поліцію. Водій буса зник з місця події;

8) письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 10.01.2026, в яких зазначено, що 10.01.2026 став очевидцем наслідків ДТП на перехресті по вул. Пискунівській. Він зауважив, що на місці події перебував лише один транспортний засіб, а інший учасник був відсутній. Разом із тим, свідок зазначив, що раніше бачив припаркований у дворах за адресою: пров. Лосівський, 4Б, автомобіль Mercedes-Benz 111CDI (д.н.з. НОМЕР_3 ), який мав механічні пошкодження правої частини кузова. У зв`язку з цим він вирішив підійти до працівників патрульної поліції та повідомити їм про виявлений автомобіль із характерними пошкодженнями;

9) письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 20.01.2026, в яких зазначено, що 10.01.2026 о 18:26 год. у м. Харкові по пров. Пискунівському, 7В, він керував автомобілем Mercedes-Benz 111CDI, д.н.з. НОМЕР_3 , рухаючись головною дорогою. У зустрічному напрямку також головною дорогою рухався автомобіль Opel Zafira, д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_1 . Під час здійснення ОСОБА_2 повороту ліворуч, водій автомобіля Opel Zafira допустив зіткнення з правим боком його транспортного засобу. Через термінові справи ОСОБА_2 залишив місце пригоди, однак повернувся туди приблизно через одну-дві години;

10) матеріалом ЖЄО № 698 від 10.01.2026 за фактом ДТП, яке сталлося 10.01.2026 за адресою: м.Харків, пров.Пискунівський, 7.

Суд критично ставиться до пояснень водія ОСОБА_2 , які були надані у судовому засіданні з приводу складеного адміністративного протоколу відносно нього, та сприймає їх, як намагання уникнути адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, дана обставина не знайшла свого підтвердження в ході судового розгляду, та крім пояснень самого ОСОБА_2 не підтверджується жодними доказами, які були досліджені в судовому засіданні, у той час, як його винуватість об`єктивно підтверджується сукупністю зібраних по справі зазначених вище доказів, які між собою узгоджуються.

Відповідно до положень ст.68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи,честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., зазначено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

Крім того, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.

При кваліфікації дій ОСОБА_2 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.122-4, 124 КУпАП, суд враховує наступне.

Пункт 2.3.б. Правил дорожнього руху України (далі ПДР України) передбачає, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Пунктом п.10.4 ПДР України передбачено, що перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку.

Згідно пункту 2.10.а ПДР України, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

ОСОБА_2 не був уважний за кермом, не стежив за дорожньою обстановкою, перед поворотом ліворуч, не переконався в безпеці такого маневру, чим допустив зіткнення з автомобілем, який рухався в зустрічному напрямку по рівнозначній дорозі, не залишився на місці пригоди, тому суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП, а саме - порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів та залишення водіями транспортних засобів місця дорожньо – транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до ст. ст. 34, 35 КУпАП – не встановлено.

Але, суд при призначенні покарання враховує, що внаслідок даної ДТП наявні негативні наслідки ДТП (при ДТП постраждала малолітня дитина, 2021 року народження), ОСОБА_2 в судовому засідання не визнав своєї провини, не розкаявся у скоєному; не надав допомоги постраждалим, а навпаки - залишив місце дорожньо – транспортної пригоди, до якої він причетний, не відшкодував шкоди потерпілому, в судовому засіданні поводив себе зухвало, намагався чинити тиск на головуючого своїми впливовими друзями та знайомим в органах СБУ тощо.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).

Відповідно до ст.36 ч.2 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Враховуючи обставини, встановлені під час судового розгляду, характер вчиненого правопорушення, суд вважає за необхідне накластина ОСОБА_2 адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керувати транспортним засобом в межах санкції статті, яка передбачає покарання за більш тяжке правопорушення з числа вчинених, тобто в межах санкції ст.124 КУпАП, що буде необхідним і достатнім для виправлення останнього та попередження вчинення ним нових правопорушень.

Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 01 січня 2026 року 3328 грн.), що складає 605,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 245, 251, 252, 268, 283, 284, 294 КУпАП, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення:

- за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, у виді штрафу на користь держави в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400,00 грн. (три тисячі чотириста гривень 00 коп.).

- за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у виді позбавлення права керування транспортним засобом на строк 6 (шість) місяців.

Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП остаточно накласти на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді позбавлення права керування транспортним засобом на строк 6 (шість) місяців.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,на користь держави (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, банк отримувача Казначейство України(ЕАП), р/р UA908999980313111256000026001, код 22030106, ЄДРПОУ 37993783) судовий збір у розмірі 665,60 грн. (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення штрафу.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.

Суддя Наталя ПЕТРОВА