Вирок від 11 лютого 2026 р. у справі №641/8333/24 — Слобідський районний суд міста Харкова

Слобідський районний суд міста Харкова

Номер провадження 1-кп/641/162/2026 Справа № 641/8333/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання – ОСОБА_2 ,

за участі прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м. Харкові кримінальне провадження, відомості по якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024221150001355 від 28.09.2024 року за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроженця РФ, Брянської області Красногорського району, с. Красна Гора, громадянина України, який не працює, неодружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова від 25.09.2024 за ч. 1 ст. 121 КК України до 5 років позбавлення волі, відповідно до ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки.

- у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 , будучи раніше судимим за вчинення злочину проти життя та здоров`я особи, маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, та повторно вчинив злочин проти життя та здоров`я особи.

Так, 28.09.2024 приблизно о 20:00 год., ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, в одній кімнаті разом зі своїм знайомим ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем свого мешкання в квартирі АДРЕСА_2 , де в ході спільного вживання алкогольних напоїв, між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на підґрунті раптово виниклих неприязних відносин, обумовлених побутовими суперечками, виникла словесна перепалка, під час якої, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_6 з мотивів особистих неприязних стосунків, з метою спричинення тяжких тілесних ушкоджень останньому, тримаючи побутовий ніж у правій руці за руків`я лезом у бік ОСОБА_6 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді спричинення тяжких тілесних ушкоджень і бажаючи їх настання, наніс ОСОБА_6 , який стояв на відстані витягнутої руки від ОСОБА_4 , один удар в область живота, спричинивши ОСОБА_6 одне колото-різане поранення живота, що за своїм ходом проникає до черевної порожнини з пошкодженням шлунка та брижі товстого кишківника, що у своєї течії призвело до розвитку внутрішньочеревної кровотечі, яке є тяжким тілесним ушкодженням за критерієм небезпеки для життя, тим самим, ОСОБА_4 умисно спричинив ОСОБА_6 тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України не визнав, та пояснив, що з потерпілим він проживав в одній квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Раніше обвинувачений був засуджений вироком суду за нанесення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому, але на прохання спільних знайомих дозволив потерпілому і після засудження проживати із ним в одній квартирі. 28.09.2024 року вранці обвинувачений та потерпілий разом вживали алкогольні напої. Того ж дня, приблизно о 20:00 год ОСОБА_4 , знаходячись у зазначеній квартирі, чистив яблуко, у нього у правій руці знаходився ніж. Раптово потерпілий ОСОБА_6 почав наносити обвинуваченому удари палкою, завдавши приблизно два удари, внаслідок чого у з`явилися синці на шиї, плечах, що було зафіксовано інспекторами патрульної поліції, які в подальшому прибули на виклик. У якій руці потерпілий тримав палку, в яких позах перебували обвинувачений і потерпілий в цей час ОСОБА_4 не пам`ятає. Захищаючи своє життя та здоров?я ОСОБА_4 ножем, який тримав у руках, наніс потерпілому удар в область живота. Обвинуваченому відчуває до потерпілого жалість, але його дії були вчиненні для захисту свого здоров?я від посягання потерпілого, про наслідки ОСОБА_4 не думав.

Прокурор ОСОБА_3 зазначила, що у судовому засіданні достеменно встановлено, що інкриміноване кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим, а тому просила суд визнати його винуватим та призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 1 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі строком на 7 роки. На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за новим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком, ухваленим щодо обвинуваченого, та остаточно призначити йому покарання у виді 8 років позбавлення волі.

Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні просила суд урахувати, що інкриміновані її підзахисному дії були вчинені ним у стані необхідної оборони, із перевищенням її меж, та перекваліфікувати дії ОСОБА_4 за відповідною статтею КК України.

Потерпілий в судовому засіданні під час його допиту просив покарати обвинуваченого суворо. Своїм правом на виступ у судових дебатах не скористався, подавши письмову заяву про розгляд кримінального провадження без його участі.

Незважаючи на невизнання вини обвинуваченим, вина ОСОБА_4 у фактично скоєному кримінальному правопорушенні – злочині, передбаченому ч. 1 ст. 121 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, які були надані суду сторонами кримінального провадження і безпосередньо досліджені судом в процесі судового розгляду, а саме:

- показаннями допитаного в ході судового розгляду потерпілого ОСОБА_6 , який пояснив, що 28.09.2024 за місцем мешкання обвинуваченого вони разом вживали спиртні напої. ОСОБА_4 раптово наніс удари потерпілому, з невідомих останньому причин. Чим наніс удари обвинувачений потерпілому не відомо, знаряддя він не бачив, оскільки було темно. Внаслідок удару у потерпілого був пробитий шлунок, він сам для себе викликав «швидку». Про те, що обвинувачений наніс йому удари ножем, потерпілий дізнався від інспекторів патрульної поліції та працівників «швидкої». Також зазначив, що він не наносив удари палкою ОСОБА_4 ;

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_7 , яка пояснила, що працює в Управлінні патрульної поліції ДПП в Харківській області. 28.09.2024 на службовий планшет надійшов виклик за повідомленням лікаря про спричинення особі тяжких тілесних ушкоджень за адресою: АДРЕСА_1 . Коли вони із колегою – працівником поліції приїхали на виклик двері квартири відчинив ОСОБА_4 , який повідомив, шо у нього виник конфлікт з іншим чоловіком та обвинувачений його вдарив у живіт ножем. За візуальними ознаками ОСОБА_4 перебував у стані алкогольного сп?яніння, видимих тілесних ушкоджень на ньому не було. Після чого ОСОБА_4 показав працівникам поліції місце по вулиці Киргизькій у м. Харкові, куди викинув ніж, де його в подальшому й вилучили в ході огляду місця події. При відібранні показань ОСОБА_4 вів себе спокійно, агресії не проявляв, співпрацював з поліцією. Повідомлень від обвинуваченого про насильство з боку потерпілого свідок не пам`ятає;

-показаннями допитаного в ході судового розгляду свідка ОСОБА_8 , який пояснив, що працює в Управлінні патрульної поліції ДПП в Харківській області. 28.09.2024 на службовий планшет було отримано повідомлення від лікаря про доставленого до лікарні ОСОБА_6 із пораненням живота. По приїзду за адресою: АДРЕСА_1 , двері інспекторам патрульної поліції відкрив ОСОБА_4 , повідомив, про те, що вживав з потерпілим алкогольні напої. Між ними виник конфлікт та ОСОБА_4 вдарив ОСОБА_6 ножем у живіт, після чого ніж викинув. При візуальному огляді тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_4 свідок не помітив. Обвинувачений надав пояснення та показав місце, де викинув ніж, співпрацював з поліцією.

Таким чином, показання потерпілого, свідків, судом оцінюються як належні та допустимі докази, які узгоджуються між собою, є логічними та послідовними, не містять суперечностей та протиріч, тому суд бере їх до уваги.

Крім того, винуватість обвинуваченого у вчиненому кримінальному правопорушенні - злочині підтверджується наступними фактичними даними, що містяться у письмових доказах, безпосередньо досліджених в судовому засіданні:

- змістом протоколу огляду місця події від 28.09.2024 із фототаблицею і відеозаписом до нього, яке було відтворено в судовому засіданні, з якого вбачається, що місцем огляду є квартира АДРЕСА_2 , співвласником якої є ОСОБА_4 , в ході якого виявлено та вилучено: 1) змив РБК на 1 зонд тампон, який поміщено до паперового конверту, опечатано, який виявлено та вилучено з підлоги у 2-х спальних кімнатах; 2) 2 листа паперу з нашаруванням РБК, поміщено до паперового конверту, та які було виявлено та вилучено з підлоги у 2-ій спальній кімнаті, у яку, зі слів ОСОБА_4 , заходив ОСОБА_6 ; 3) фрагмент килиму з нашаруванням РБК, поміщено до паперового конверту та який було вилучено з великого килиму у спальній кімнаті де відбувалися події;

- змістом протоколу огляду місця події 28.09.2024 року з фототаблицею і відеозаписом до нього, яке було відтворено в судовому засіданні нього, з якого вбачається, що місцем огляду є відкрита ділянка місцевості біля будинку АДРЕСА_3 , де на асфальті, біля сміттєвих контейнерів виявлено та в подальшому вилучено ніж побутовий, загальною довжиною 21 см та довжиною леза 12 см з нашаруванням РБК на лезові ножа. Ніж знаходився на асфальті за прибудовою до будинку АДРЕСА_3 та у 25 метрах від Харківської міської поліклініки № 19, а саме її заднього подвір`я;

- змістом протоколу проведення слідчого експерименту від 29.09.2024, за участі обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , спеціаліста та понятих, з якого вбачається, що ОСОБА_4 надав добровільну згоду за участю захисника розповісти та продемонструвати події, які відбулися 28.09.2024 за адресою: АДРЕСА_1 . Так. ОСОБА_4 перебував за вищевказаною адресою разом із ОСОБА_6 , з яким розпивав спиртні напої. Після вживання спиртних напоїв між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 виник словесний конфлікт, за словами ОСОБА_4 потерпілий чіплявся до нього, хапав за руки. В цей момент ОСОБА_4 взяв до правої руки ніж та тримаючи за руків`я наніс один удар в ліву область живота ОСОБА_6 . Після цього з телефону потерпілого викликав швидку медичну допомогу. До протоколу додано DVD-R диск із відеозаписом на ньому, яке було відтворено в судовому засіданні;

- змістом протоколу проведення слідчого експерименту від 07.10.2024, за участі потерпілого ОСОБА_6 , з якого вбачається, що останній надав добровільну згоду розповісти та продемонструвати, що відбулося між ним та ОСОБА_4 28.09.2024 за адресою: АДРЕСА_1 . Того дня з самого ранку вони з ОСОБА_4 перебували за вищевказаною адресою, вживали спиртні напої, в обідній час разом відправилися отримувати гуманітарну допомогу – гарячий обід, отримавши яку повернулися додому, дорогою ще випивши алкогольні напої. Повернувшись додому пообідали та потерпілий пішов на вулицю гуляти, а ОСОБА_4 залишився вдома. Через деякий час потерпілий повернувся додому, двері йому відчинив ОСОБА_4 , і всі розійшлись по своїм кімнатам. Потім потерпілий вирішив піти до кімнати ОСОБА_4 та почав будити обвинуваченого, що лежав на ліжку, торкаючись його плечей. В цей момент ОСОБА_4 прокинувся та сів на ліжко, опустивши ноги на підлогу та в правій руці у нього опинився ніж з чорною рукояткою, яким ОСОБА_4 наніс один удар в область живота , ближче до лівого боку ОСОБА_6 , останній відчув біль, відступив назад та пішов до своєї кімнати щоб прикласти тканину до рани та викликати «швидку допомогу». Потім його госпіталізували до лікарні. До протоколу додано DVD-R диск із відеозаписом на ньому, яке було відтворено в судовому засіданні;

- змістом протоколу слідчого експерименту від 24.10.2024, за участі обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , спеціаліста та понятих з якого вбачається ОСОБА_4 надав добровільну згоду за участю захисника розповісти та продемонструвати події, які відбулися 28.09.2024 за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_4 разом з ОСОБА_9 перебували вдома, де вживали спиртні напої разом, після чого ОСОБА_6 пішов з квартири, а ОСОБА_4 залишився вдома. Через деякий час ОСОБА_10 повернувся до квартири та перебував у себе в кімнаті, а ОСОБА_4 перебував у своїй кімнаті та чистив яблуко побутовим ножем. В цей момент у них виникла словесна перепалка та ОСОБА_4 пішов з кімнати з ножем та яблуком. За словами ОСОБА_4 потерпілий взяв палку та почав його бити, у відповідь на що ОСОБА_4 ножем яким чистив яблуко наніс один удар потерпілому правою рукою в горизонтальному положенні ліза на відстані витягнутої руки в ділянку живота на рівні пупка. Після чого ОСОБА_6 відійшов, а ОСОБА_4 з телефону потерпілого викликав швидку допомогу. Швидка допомога забрала ОСОБА_6 , а ОСОБА_4 вийшов із ним на вулицю, дочекався поки поїде швидка допомога при собі ніс ніж, яким вдарив потерпілого в живіт. Пішов в сторону, де викинув вказаний ніж, бо не хотів нести його додому. За деякий час приїхали працівники поліції, яким ОСОБА_4 вказав на місце, де викинув ніж. До протоколу додано DVD-R диск із відеозаписом на ньому, яке було відтворено в судовому засіданні;

- протоколом пред`явлення речового доказу для впізнання за фотознімками від 07.10.2024 за участю потерпілого ОСОБА_6 , відповідно до якого останній вказав на фотознімок ножа, належного ОСОБА_4 , як на ніж, яким обвинувачений наніс йому тяжкі тілесні ушкодження за адресою: АДРЕСА_1 ;

- висновком експерта № 09-1728/2024 від 29.10.2024; висновком експерта № 09-1727/2024 від 30.10.2024; висновком експерта № 09-1761/2024 від 30.10.2024; висновком експерта № 09-1726/2024 від 31.10.2024 за результатами проведення судово-медичних експертиз, згідно із якими у ОСОБА_6 встановлено одне колото-різане поранення живота, що за своїм ходом проникає до черевної порожнини, далі пошкоджує шлунок та грижі товстого кишківника. Дане поранення призвело до внутрішньої кровотечії, з приводу чого 28.09.2024 було проведено оперативне втручання; одна колото-різана рана в ділянці попереку праворуч (не проникаюча). Колото-різані поранення утворились від одного ударно-травматичного впливу (із достатньою силою для утворення такого ушкодження) гострого предмету, що мав колючо-ріжучі властивості. Зазначене ушкодження могло бути отримано не пізніше 28.09.2024. За ступенем тяжкості встановлене у ОСОБА_6 одне колото-різане поранення живота, що проникає до черевної порожнини, відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя; показання потерпілого ОСОБА_6 , викладені у протоколі проведення слідчого експерименту від 07.10.2024 в цілому не суперечать об`єктивним судово-медичним даним в частині терміну та механізму утворення встановленого у нього одного колото-різаного поранення, що проникає до черевної порожнини від одного ударного впливу ножем в ділянку живота; показання ОСОБА_4 , викладені у протоколі проведення слідчого експерименту від 24.10.2024 в цілому не суперечать об`єктивним судово-медичним даним в частині терміну та механізму утворення встановленого у потерпілого ОСОБА_6 одного колото-різаного поранення, що проникає до черевної порожнини від одного ударного впливу ножем в ділянку живота; враховуючи ТТХ наданого на дослідження ножа, а також характеристики тілесних ушкоджень, що були встановлені у потерпілого ОСОБА_11 , не виключається можливість їх утворення даним ножем внаслідок ударного травматичного впливу клинком саме цього ножа;

- висновком експерта № 15-12/626-Дм/2024 від 16.10.2024 за підсумками судово-цитологічної експертизи, згідно із яким групова приналежність крові потерпілого ОСОБА_6 А (II) з ізогемаглютиніном анти-В; групова приналежність крові громадянина ОСОБА_4 результаті проведення судово-медичної експертизи кухонного ножа, вилученого 28.09.2024 року в ході проведення огляду місця події, на відкритій ділянці місцевості, поблизу будинку № 6-Б, по вул. Киргизькій в м. Харкові, на асфальті біля сміттєвих контейнерів (як зазначено в постанові) встановлено наступне: на клинку ножа знайдені сліди крові людини групи А (ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В, походження якої від потерпілого громадянина ОСОБА_6 не виключається; на рукоятці ножа знайдені сліди потожирових виділень. При

серологічному дослідженні, в даних слідах, виявлений антиген А. Таким чином

враховуючи результати досліджень, можна припустити походження потожирових

виділень, в даному об`єкті, від будь-якої особи з груповою приналежністю крові А (II) з

ізогемаглютиніном анти-В, в тому числі від підозрюваного громадянина ОСОБА_4 . Сліди крові та клітини, що містять ядра, на рукоятці ножа не знайдені;

- висновком експерта № 14/2848-Дм/24 від 19.10.2024, на підставі даних судово- імунологічної експертизи, згідно із яким відповідно до завіреної ксерокопії «Виписки із медичної картки стаціонарного хворого № 13899», наданої НКП «МКБЛ №17» ХМР від 28.09.2024, група крові ОСОБА_6 – А (ІІ). На фрагменті килиму, вилученому при огляді місця події, виявлена кров групи А з ізогемаглютиніном анти–В, походження якої від ОСОБА_6 не виключається;

- висновком експерта № 15-12/625-Дм/24 від 15.10.2024, згідно із яким, в результаті проведення судово-медичної експертизи ватного зонд тампона, на який був зроблений змив 28.09.2024 за адресю: м. Харків, вул. Киргизька, 9 А, в. 45 в м. Харкові, знайдені сліди крові людини. При серологічному дослідженні, в даних слідах, виявлений антиген А. Таким чином, враховуючи результати досліджень, можна вважати, що сліди крові в даному об?єкті, могли відбутися від будь-якої особи (осіб) з груповою приналежністю крові А (ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В, в тому числі як від потерпілого ОСОБА_6 , так і від ОСОБА_4 (за умови наявності у нього зовнішньої кровотечі на момент скоєння злочину);

- протоколом огляду документу – доказу від 17.10.2024, за результатами якого встановлено аркуш паперу формату А4, а саме бланку форми № 110/о на якому міститься наступна інформація: карта виїзду швидкої медичної допомоги № 2933 від 28.09.2024 за адресою: АДРЕСА_1 . Привід до виклику - ножове поранення в Слобідському районі. ПІБ зі слів: ОСОБА_6 , попередній діагноз: колото-різана рана передньої черевної стінки зліва. Гіповолемічний шок 2 ст. Алкогольне сп?яніння і додатком до нього;

- протоколом огляду речового доказу та перегляду відеозапису від 29.10.2024, за змістом якого у ході перегляду інформації, яка міститься на DVD-R диску, встановлено, що на відеозаписі видно, як працівники УПП в Харківській області заходять у квартиру у будинку АДРЕСА_4 , двері їм відчиняє чоловік та представляється ОСОБА_12 . Працівники УПП разом із цим чоловіком проходять до квартири, де останній пояснює, що вдарив ножем чоловіка, який жив у сусідній кімнаті. Пояснив, що події відбулися близько години тому, після чого він посадив потерпілого у «швидку» та кинув ніж за будинок. Працівники УПП шукають ніж;

- протоколом огляду речового доказу та перегляду відеозапису від 29.10.2024, за змістом якого у ході перегляду інформації, яка міститься на DVD-R диску, встановлено, що на відеозаписі видно, як працівники УПП в Харківській області заходять у квартиру у будинку АДРЕСА_4 , двері їм відчиняє чоловік та представляється ОСОБА_12 . Працівники УПП разом із цим чоловіком проходять до квартири, де останній пояснює, що вдарив ножем чоловіка, який жив у сусідній кімнаті. Пояснив, що події відбулися близько години тому, після чого він посадив потерпілого у «швидку» та кинув ніж за будинок. Працівники УПП шукають ніж;

- протоколом огляду речового доказу від 01.11.2024, за змістом якого у ході прослуховування інформації, яка міститься на DVD-R диску, звучить діалог жінки (оператора служби 103) та потерпілого ОСОБА_6 , під час якого останній повідомляє про отримане ним ножове поранення та викликає «швидку допомогу» за адресою: АДРЕСА_1 ;

- протоколом огляду речового доказу від 23.10.2024, за змістом якого у ході прослуховування інформації, яка міститься на DVD-R диску, звучить діалог жінки (поліція) та чоловіка (швидка), під час якого останній повідомляє про подію за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: отримання чоловіком ножового поранення; окрім цього, прослуховується діалог жінки (поліція) та чоловіка (чергового реаніматолога 17 лікарні), в ході якого останній повідомляє про доставку бригадою «швидкої допомоги» пацієнта із ножовим пораненням черевної порожнини;

- випискою із медичної карти ОСОБА_4 за результатами медичного огляду, проведеного 29.09.2024, згідно із якими останній перебуває у стані алкогольного сп`яніння;

- довідкою про фіксацію тілесних ушкоджень, складеною Харківською міською медичною частиною за № 27 від 30.09.2024, згідно із якою на тілі ОСОБА_4 було виявлено гематоми середньої треті обох плечей, поперекової ділянки справа, правої ключиці, обох колінних суглобів;

- висновком експерта № 09-1599/2024 від 28.10.2024 за результатами проведення судово-медичної експертизи, згідно із якими у ОСОБА_4 мають місце наступні тілесні ушкодження: - синці на правій боковій поверхні тулубу в ділянці проекції клубової кістки, на обох плечах в середній третині по зовнішній поверхні, які утворилися від травматичної дії тупих предметів за механізмом удар чи удар-здавлення, та могли бути отримані за 2-5 діб до огляду; встановлені синці на тілі ОСОБА_4 викликали незначні скороминущі наслідки і відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Під час розгляду справи від допиту свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 прокурор відмовився. При цьому, сторона захисту щодо зазначеного клопотання прокурора не заперечувала, клопотань про виклик та допит зазначених свідків у судовому засіданні не заявлялося.

Стаття 94 КПК України визначає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює не тільки кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, але й сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Згідно зі ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Частиною 1 ст. 86 КПК України встановлено, що доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 КПК України, суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї винуватості, його вина у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення повністю доводиться належними, допустимими й беззаперечними вищезазначеними доказами, повно, всебічно та об`єктивно проаналізованими, оціненими в їх сукупності та безпосередньо дослідженими в ході судового розгляду даного кримінального провадження.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 не розкаявся, свою поведінку не засуджував, а навпаки зазначав, що наносив тілесні ушкодження з метою самозахисту, працівників поліції викликав самостійно. Зазначені обставини свідчать про те, що обвинувачений ОСОБА_4 щиро не розкаявся, а тому не засуджує свою поведінку.

Версія сторони захисту щодо нанесення тілесних ушкоджень потерпілому в стані необхідної оборони, з метою захисту обвинуваченим свого життя та здоров`я, не підтверджується жодними доказами та спростовується даними довідки про фіксацію тілесних ушкоджень, складеною Харківською міською медичною частиною № 27 30.09.2024, згідно із якою на тілі ОСОБА_4 було виявлено гематоми середньої треті обох плечей, поперекової ділянки справа, правої ключиці, обох колінних суглобів, а також висновку судово-медичної експертизи, яка встановлено наявність у ОСОБА_4 легких тілесних ушкоджень.

Посилання обвинуваченого ОСОБА_4 на конфлікт, спровокований потерпілим, а також необхідність захисту свого життя і здоров`я, не свідчать про наявність умов необхідної оборони чи перевищення її меж: об`єктивних даних про наявність реального, безпосереднього посягання, яке створювало небезпеку для життя чи здоров`я обвинуваченого, матеріали справи не містять; застосування ножа як колючо-ріжучого предмета у відповідь на словесний конфлікт є явно непропорційним.

При цьому в ході судового розгляду версія обвинуваченого про завдання йому потерпілим ударів палкою не знайшла свого підтвердження. Наявність у обвинуваченого легких тілесних ушкоджень в даному випадку на кваліфікацію його дій не впливають. Натомість згідно із показаннями свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які прибули 28.09.2024 на місце події за викликом, при візуальному огляді обвинуваченого тілесних ушкоджень у нього не побачили.

За таких обставин підстав для перекваліфікації дій обвинуваченого на ст. 124 або ст. 118 КК України суд не вбачає.

Невизнання обвинуваченим своєї вини суд оцінює як обраний ним спосіб захисту, спрямований на уникнення кримінальної відповідальності, який спростовується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема, протоколами слідчих дій з фототаблицями, результатами експертиз, показаннями свідків.

Об`єктивну сторону злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, інкримінованого обвинуваченому, утворюють 1) діяння, яким заподіюється тяжке тілесне ушкодження; 2) наслідки у виді тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння; 3) причинно-наслідковий зв`язок між зазначеним діянням і наслідками.

Суб`єктивна сторона цього злочину характеризується умислом як щодо суспільно небезпечного діяння, яким заподіюється тяжке тілесне ушкодження (прямим/непрямим), так і щодо наслідків. За таких обставин суб`єкт злочину усвідомлює можливість настання кінцевого наслідку у виді тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.

Оцінивши наведені у вироку докази, у тому числі ті, що свідчать про спосіб і знаряддя вчинення злочину, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_4 , завдаючи потерпілому удар ножем із проникненням в черевну порожнину, мав умисел на заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення – злочину та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Відповідно до ст. 66 КК України обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Згідно із ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого суд визнає вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим у стані алкогольного сп`яніння та вчинення кримінального правопорушення ним повторно.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_4 , раніше судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, свою вину не визнав, не розкаявся, офіційно не працевлаштований, раніше судимий, має задовільний стан здоров`я. Суд бере до уваги те, що раніше обвинувачений притягувався до кримінальної відповідальності і був засуджений за ч.1 ст. 121 КК України, що говорить про його схильність до скоєння злочинів проти життя та здоров`я особи.

При призначенні виду та міри покарання ОСОБА_4 , суд враховує, що останній обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення проти здоров`я людини, ставлення його до скоєного, невизнання вини, що свідчить про відсутність критичної оцінки власних протиправних дій, дані про обвинуваченого вказані вище, які характеризують його особу, відсутність обставин, які пом`якшують покарання та наявність обставин, які обтяжують його покарання, та вважає за можливе виправлення ОСОБА_4 тільки в умовах ізоляції від суспільства, призначивши йому покарання в межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі, як таке, що відповідатиме меті покарання, оскільки саме таке покарання, на думку суду, буде справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення винного та попередження вчинення ним нових злочинів.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд також враховує те, що кримінальне правопорушення за цим вироком він вчинив після ухвалення вироку Комінтернівського районного суду міста Харкова від 25 вересня 2024 року, яким він засуджений за ч. 1 ст. 121 КК до позбавлення волі на строк п`ять років, звільнений на підставі ст. 75 КК з іспитовим строком на два роки. Вирок набрав законної сили 26.10.2024. Невідбута ОСОБА_4 частина покарання за вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова від 25.09.2024 становить п`ять років позбавлення волі.

Відповідно до ч. 3 ст. 78 КК, у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими статтею 71 цього Кодексу.

Тому суд дійшов висновку про те, що в силу ч. 3 ст. 78 КК обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити покарання за правилами, передбаченими ст. 71 КК, а саме за сукупністю вироків.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Згідно із ч. 3 ст. 71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Враховуючи викладене, оскільки ОСОБА_4 після постановлення 25.09.2024 Комінтернівським районним судом м. Харкова вироку, до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд розцінює це як порушення умов застосування ст. 75 КК про звільнення від відбування покарання з випробуванням, та призначає остаточне покарання на підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до призначеного за цим вироком суду покарання невідбутої частини покарання за попереднім вироком – 1 року позбавлення волі, з урахуванням того, що нове кримінальне правопорушення - злочин за цим вироком він вчинив через нетривалий час (через три дні) після постановлення попереднього вироку, яким його було звільнено від відбування покарання з випробуванням.

Вказані висновки суду повністю збігаються з роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними в абз. 4 п. 10 його постанови від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» в редакції від 06.11.2009, відповідно до яких, виходячи з положень ч. 2 ст. 75 КК (в редакції 2001 р.), а також зі змісту частини 3 статті 78 КК, у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину суди мають розцінювати це як порушення умов застосування статті 75 КК про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати покарання за сукупністю вироків на підставі статті 71 КК. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим.

Наведений висновок суду також співпадає з висновком Верховного Суду, що викладений у його постановах від 14.09.2021у справі № 127/25037/17 та від 15.07.2025 у справі № 462/7107/24, згідно із якими у випадку вчинення злочину під час іспитового строку, покарання, від якого особа була звільнена з випробуванням, вважається невідбутою частиною покарання та стає реальним, яке має приєднуватися до покарання за новим вироком. Таким чином, законодавець звільнення від покарання з випробуванням не вважає невід`ємною частиною покарання, призначеного попереднім вироком, а лише способом виконання такого покарання, який змінюється на реальне відбування покарання у випадку вчинення нового злочину під час іспитового строку.

Враховуючи призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, з метою забезпечення виконання вироку обраний стосовно ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою необхідно залишити без змін до набрання вироком законної сили, зарахувавши у строк покарання строк перебування обвинуваченого під вартою.

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з часу фактичного затримання, а саме з 28.09.2024 року.

Відповідно до ст. 174 КПК України, підлягає скасуванню арешт, накладений ухвалами слідчого судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 01.10.2024 по справі № 641/6789/24, провадження № 1-кс/641/2023/2025; № 641/6789/24, провадження № 1-кс/641/2024/2025); № 641/6789/24, провадження № 1-кс/641/2025/2025).

Цивільний позов у кримінальному провадженню не заявлявся.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Відповідно до ст.124 КПК України вирішити питання щодо процесуальних витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.100, 173-174, 368 -371,373,374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років.

З урахуванням ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання за новим вироком суду (від 12 лютого 2026 року) у виді 6 (шести) років позбавлення волі, частково приєднати 1 (один) рік позбавлення волі, як невідбуту частину покарання за попереднім вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова від 25 вересня 2024 року.

Визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_4 рахувати з моменту його фактичного затримання, тобто з 28.09.2024 року, зарахувавши в строк відбуття покарання строк його попереднього ув`язнення з 28.09.2024 року до набрання вироком законної сили.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 у виді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Комінтернівського районного суду міста Харкова від 01.10.2024, а саме на: 1) ніж побутовий, з нашаруванням РБК на лезі, який поміщено до паперового конверту, опечатано та засвідчено підписам усіх учасників слідчої дії (ухвала по справі № 641/6789/24, провадження № 1-кс/641/2023/2025); ухвалою слідчого судді Комінтернівського районного суду міста Харкова від 01.10.2024, а саме на: 1) змив РБК на 1 зонд тампон, поміщено до паперового конверту, опечатано та засвідчено підписами усіх учасників слідчої дії; 2) 2 листа паперу з нашаруванням РБК, поміщено до паперового конверту, опечатано та засвідчено підписами усіх учасників слідчої дії; 3) фрагмент килиму з нашаруванням РБК, поміщено до паперового конверту, опечатано та засвідчено підписами усіх учасників слідчої дії (ухвала по справі № 641/6789/24, провадження № 1-кс/641/2024/2025); ухвалою слідчого судді Комінтернівського районного суду міста Харкова від 01.10.2024, а саме: 1) мобільний телефон кнопковий чорно-золотого кольору ТМ «TECNO», IMEI 1 – НОМЕР_1 ; IMEI 2 – НОМЕР_2 , який поміщено до сейф пакету НПУ PSP1258055, опечатано та засвідчено підписам усіх учасників слідчої дії (ухвала по справі № 641/6789/24, провадження № 1-кс/641/2025/2025).

Речові докази:

- 1) ніж побутовий, з нашаруванням РБК на лезі, який поміщено до паперового конверту, переданий на зберігання згідно із квитанцією № 02775 від 14.11.2024; 2) змив РБК на 1 зонд тампон, поміщений до паперового конверту, опечатано, переданий на зберігання згідно із квитанцією № 02778 від 14.11.2024; 3) 2 листа паперу з нашаруванням РБК, поміщений до паперового конверту, переданий на зберігання згідно із квитанцією № 02776 від 11.11.2024; 4) фрагмент килиму з нашаруванням РБК, поміщений до паперового конверту, переданий на зберігання згідно із квитанцією № 02773 від 14.11.2024, які зберігаються у ВП № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області - знищити;

- мобільний телефон кнопковий чорно-золотого кольору ТМ «TECNO», IMEI 1 – НОМЕР_1 ; IMEI 2 – НОМЕР_2 , який поміщено до сейф пакету НПУ PSP1258055, переданий на зберігання до ВП № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області згідно із квитанцією № 02779 від 14.11.2024 - повернути власнику ОСОБА_4 :

- DVD-R диски з відеозаписами з бодікамер патрульних поліцейських УПП в Харківській області від 28.09.2024; диск із аудіо-записом виклику служби «103»; диск із аудіо-записом виклику служби «102» - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Слобідський районний суд міста Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору та не пізніше наступного дня надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя - ОСОБА_1