Вирок від 11 лютого 2026 р. у справі №613/2227/25 — Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №-613/2227/25 Провадження №-1-кп/613/95/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2026 року м. Богодухів

Богодухівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

представника потерпілого – ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Богодухові у режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221010000452 від 03.09.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с-ща Балабанівка Богодухівського району Харківської області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою : АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, - злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 02 вересня 2025 року близько 07 год. 10 хв., у період дії воєнного стану, який було введено 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України № 64/2022 строком на 30 діб, та продовжено Указом Президента України № 478/2025 від 14.07.2025, який затверджено Законом України № 4524-ІХ від 15.07.2025, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», строком на 90 діб, з 05 год. 30 хв. 07 серпня 2025 року, тобто, до 05 листопада 2025 року, розуміючи, що діє в умовах воєнного стану, маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, перебуваючи на території земельної ділянки (поля) з кадастровим номером 6320886500:01:001:0263, яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Навчальний виробничо-дослідний центр «Агротех», розташованої у с. Яблучне Богодухівського району Харківської області, упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, скоїв крадіжку початків кукурудзи звичайної, виробництва України, категорії та генерації СН, F1, загальною вагою 1420 кг, ринковою вартістю, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи № 13740 від 29.09.2025, одного кілограму зерна кукурудзи 8 грн 87 коп., всього загальною вартістю 12595 грн 40 коп., що належить ТОВ «НВДЦ «Агротех». Після чого ОСОБА_4 залишив місце скоєння злочину та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим завдав ТОВ «НВДЦ «Агротех» майнову шкоду на вищевказану суму.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_4 вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, визнав у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаявся, повністю підтвердив фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, надав показання щодо місця, часу, способу їх вчинення так, як вони встановлені судом. Підтвердив, що 02.09.2025 близько 07.00 год. прийшов на поле у с. Яблучне, щоб зібрати там кукурудзи для худоби свого домогосподарства. Про те, що поле і наявна на ньому кукурудза належать іншій особі, йому було відомо. Набравши біля 40 мішків кукурудзи, ОСОБА_4 частину перевіз на автомобілі ВАЗ до себе додому. Коли він приблизно о 18.30 год. повернувся на поле, де залишалася частина мішків з кукурудзою, на поле прийшов його власник, ОСОБА_4 не встиг забрати з поля частину мішків кукурудзи і пішов додому. Наступного дня, 03.09.2025, він пішов до поліції і добровільно зівзнався у крадіжці, кукурудзу в повному обсязі повернув власникові через працівників поліції.

Вказав, що відразу зізнався у вчиненому, надав показання щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, добровільно взяв участь у проведенні слідчого експерименту, в ході яких показав працівникам поліції механізм вчинення злочину. Повідомив, що наразі шкодує про вчинене, розкаюється та зобов`язується в подальшому не допускати подібних вчинків.

Показання ОСОБА_4 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Під звукозапис у судовому засіданні ОСОБА_4 було роз`яснено суть скороченого порядку дослідження доказів, передбаченого ч.3 ст.349 КПК України, та наслідки дослідження доказів у такому порядку.

Враховуючи показання обвинуваченого, повне визнання ним своєї вини, а також те, що він не заперечує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду немає сумнівів у добровільності та правдивості його позиції, тому відповідно до ч. 3 ст.349 КПК України суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе розглянути кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням письмових доказів в частині відомостей, які характеризують особу обвинуваченого, досудової доповіді, письмових доказів щодо долі речових доказів та щодо процесуальних витрат по кримінальному провадженню.

На виконання вимог ч. 3 ст.349 КПК України учасникам судового провадження роз`яснено про позбавлення права оскаржити визнані обставини в апеляційному порядку.

Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.4 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Суд вважає обґрунтованою таку кваліфікацію дій обвинуваченого та такою, що знайшла своє підтвердження в судовому засіданні. При таких обставинах, підстав для зміни правової кваліфікації дій обвинуваченого або його виправдання, суд не вбачає.

Згідно зі ст. 65 КК України, пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Призначаючи покарання обвинуваченому, виходячи з положень ст.ст.50, 65 КК України, роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд враховує, що відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України вчинений ОСОБА_4 злочин відносиься до категорії тяжких.

Водночас, судом взято до уваги, що викрадене майно було повернуто потерпілому у незміненому стані, наразі потерпілий не має до обвинуваченого претензій матеріального та морального характеру, про що зазначила представник потерпілого у судовому засіданні.

Дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_4 , встановлено, що він раніше не судимий, неодружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, офіційно не працює, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, має зареєстроване місце проживання, за місцем проживання характеризується нейтрально, на обліку як безробітний не перебуває, перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд відповідно до ст.66 КК України визнає його щире каяття, яке виразилось у повному визнанні своєї вини, правдивій розповіді про обставини скоєного кримінального правопорушення, критичній оцінці своєї протиправної поведінки, висловленої ним в судовому засіданні, а також активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, яке полягало в тому, що обвинувачений добровільно видав працівникам поліції викрадене майно, добровільно брав участь у проведенні слідчого експерименту, під час якого детально показав механізм та розповів обставини вчинення ним кримінального правопорушення, після зізнання у вчиненні злочину – не змінював своєї позиції, отже надавав органам досудового розслідування активну допомогу під час розслідування кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання, досудовим розслідуванням та судом не встановлено.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, сукупності усіх обставин, що його характеризують, обставин, що пом`якшують покарання (щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів), відсутності обставин, що обтяжують покарання особи обвинуваченого, позиції потерпілого, який зазначив про відсутність претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого, ставлення обвинуваченого до вчиненого, враховуючи принцип пропорційності покарання переслідуваній меті, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

При цьому, з урахуванням викладених обставин, особи обвинуваченого, висновку досудової доповіді, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів можливо без ізоляції від суспільства, а відтак, наявні підстави для застосування ст. 75 КК України та звільнення ОСОБА_4 від відбування основного покарання з іспитовим строком на 2 (два) роки. На період іспитового строку слід покласти на ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.

Враховуючи визначену міру покарання та належну процесуальну поведінку обвинуваченого, у суду відсутні підстави для обрання стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Цивільні позови у кримінальному провадженні не заявлено.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого на користь держави підлягають стягненню судові витрати по проведенню судово-товарознавчої експертизи № 13740 від 29.09.2025 в сумі 1696,32 грн.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.100, 124, 349, 368-371, 373-376, 392, 393, 395, ч.15 ст.615 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

На підставі ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України на період іспитового строку покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Нагляд за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого. Іспитовий строк обчислювати з моменту проголошення вироку.

Речові докази по кримінальному провадженню :

легковий автомобіль марки ВАЗ-2103 синього кольору д.н.з. НОМЕР_1 , який передано під розписку представнику ТОВ «НВДЦ «Агротех» ОСОБА_6 – повернути фактичному користувачу ОСОБА_7 ;

50 полімерних мішків з початками кукурудзи загальною вагою 1370 кг, 2 полімерні мішки білого кольору з початками кукурудзи загальною вагою 50 кг, передані на відповідальне зберігання під розписку представнику потерпілого ТОВ «НВДЦ «Агротех» ОСОБА_6 – вважати повернутими власнику;

30 мішків з початками кукурудзи загальною вагою 680,00 кг, передані під розписку власнику ОСОБА_8 – вважати повернутими власнику;

1 змив з рульового колеса, 1 змив з куліси перемикання швидкостей, 1 відрізок липкої стрічки зі слідами папілярних візерунків з водійських дверей, 1 відрізок липкої стрічки зі слідами папілярних візерунків з пасажирськихї дверей, 1 відрізок липкої стрічки зі слідами папілярних візерунків з лівих задніх пасажирських дверей, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області за адресою : Харківська область, м. Богодухів, вул. Ярослава Мудрого, 9 – знищити.

Стягнути із ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь держави судові витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи № 13740 від 29.09.2025 в сумі 1696,32 грн (одну тисячу шістсот дев`яносто шість грн 32 коп.).

Вирок може бути оскаржений в порядку статті 395 КПК України до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Богодухівський районний суд Харківської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його оголошення.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Повний текст вироку складено 12 лютого 2026 року.

Суддя ОСОБА_1