Рішення від 09 лютого 2026 р. у справі №344/14618/25 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/14618/25

Провадження № 2/344/981/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

10 лютого 2026 року м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Польської М.В.,

секретаря судового засідання Соляник Т.І.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , інтереси якої представляє ОСОБА_2 до Івано-Франківської міської ради, третя особа Івано-Франківське районне управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області про зняття арешту з майна та визнання права власності,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, інтереси якої представляє адвокат, в серпні 2025 року звернулася в суд з позовом до Івано-Франківської міської ради, третя особа Івано-Франківське районне управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області про зняття арешту з нерухомого майна — квартири за адресою АДРЕСА_1 , накладеного постановою Івано-Франківського міського відділу УМВС у кримінальній справі №290435 та зняття заборони на дане нерухоме майно за номером запису обтяження 35666781 від 30.12.2008 року, накладеної реєстратором виконокму Івано-Франківської міської ради Попович В.В. (підстава обтяження рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень номер 51326541 від 26.02.2020р.), визнання права власностіна квартиру за адресою АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги обґрунтувано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_3 , єдиним спадкоємцем за законом є позивач. Після звернення до нотаріуса із заявою про отримання спадщини на квартиру, позивачу було відмовлено у звязку з відсутністю належних документів на нерухоме майно, а також встановлено з витягу про наявність обтяження щодо даної квартири накладеного постановою Івано-Франківського міського відділу УМВС у кримінальній справі №290435. Оскільки квартира була придбана батьком на підставі договору купівлі-продажу від 10.01.2004 року було направлено звернення щодо видачі даного договору, проте було відмовлено адвокату позивача. Окрім того, Івано-Франківське РУП ГУНП в області повідомило про те, що даної постанови про накладення арешту у кримінальній справі, в якій не було повідомлено про підозру, немає.

Ухвалою суду від 29.09.2025 року витребувано докази.

Ухвалою від 05.11.2025 року закрито підготовче провадження.

Представник позивача позовні вимоги підтримала, просила задовольнити у повному обсязі, розгляд справи провести без їх участі, проти заочного розгляду справи не заперечила.

Відповідач у судове засідання не зявився, відзиву не подавав.

Третя особа не зявилася у судове засідання, однак на виконання ухвали суду надала інформацію.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , що посвідчується копією свідоцтва про смерть.

26.08.2022 року заведена спадкова справа. Єдиним спадкоємцем за законом є позивач, інших спадкоємців немає, іншого матеріали справи не містять.

03.01.2025 року позивач звернулася до приватного нотаріуса Івано-Франківського нотаріального округу Юрчак О.В. із заявою про отримання спадщини на квартиру та видачу Свідоцтва про право на спадщину за законом, проте позивачу було відмовлено у видачі, у зв`язку з відсутністю належних документів на нерухоме майно.

Позивачем отримано витяг Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - квартиру за адресою АДРЕСА_1 , яка була придбана ОСОБА_3 згідно договору купівлі-продажу від 10.01.2004 року та встановлено наявність обтяження щодо даної квартири, накладеного постановою Івано-Франківського міського відділу УМВС від 19.12.2008 року у кримінальній справі №290435 за номером запису обтяження 35666781 від 30.12.2008 року, за рішенням державного реєстратора виконкому Івано-Франківської міської ради Попович В.В. індексний номер 51326541 від 26.02.2020 року.

Оскільки квартира була придбана батьком на підставі договору купівлі-продажу від 10.01.2004 року було направлено адвокатом позивача звернення до нотаріального архіву щодо видачі належним чином засвідченого даного договору, проте 05.02.2025 року їй було відмовлено. Окрім того, Івано-Франківське РУП ГУНП в області на звернення адвоката повідомило 28.02.2025 року про те, що даної постанови Івано-Франківського міського відділу УМВС від 19.12.2008 року у кримінальній справі №290435 про накладення арешту немає, ОСОБА_3 не було повідомлено про підозру.

Отже, сторона позивача доводила, що зняти арешт з майна не є можливим, документи для предявлення нотарусу в оригіналі відсутні.

Обмеження речових прав на нерухоме майно (обтяження) – це обмеження або заборона розпоряджатися нерухомим майном, установлена відповідно до правочину (договору), закону або актів органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових осіб, прийнятих у межах повноважень, визначених законом (абз.5 ч.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»).

За вимогами ст.26,27 цього ж закону у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі судового рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, що набрало законної сили.

Як слідує з матеріалів справи, протоколом добровільної видачі від 23.05.2008 року у приватного нотаріуса Басай Р.М., який посвідчував договір купівлі-продажу квартири за адресою АДРЕСА_1 , яка була придбана ОСОБА_3 . У ОСОБА_4 , оригінал договору купівлі-продажу від 10.01.2004 року було вилучено працівником Івано-Франківського міського відділу УМВС у матеріали кримінальної справи.

Ухвалою суду від 29.09.2025р. було витребувано інформацію у Івано-Франківського РУП ГУНП в області щодо даного договору купівлі-продажу та постанови про накладення арешту та отримано 15.12.2025р. відповідь, що в ході досудового розслідування кримінальної справи №290435, яка перереєстрована за №1202009010001879, ОСОБА_3 . Не повідомлялося про підозру, однак в матеріалах справи відсутня така постанова Івано-Франківського міського відділу УМВС від 19.12.2008р. Про арешт майна, а тому таку надати не взмозі. Аналогічно після звернення Івано-Франківського РУП ГУНП в області до державного реєстратора, який реєстрував обтяження щодо надання такої постанови, отримано відповідь про відсутність такої і у державного реєстратора.

Оскільки наявність такого запису є обмеженням права позивача на нерухоме майно за нормами ст. 316, 317, 391 ЦК України щодо набуття, володіння та розпорядження відповідним майном - квартирою, вимога зняти арешт наявний в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - квартиру за адресою АДРЕСА_1 , належна ОСОБА_3 , згідно договору купівлі-продажу від 10.01.2004 року, обтяження накладеного постановою Івано-Франківського міського відділу УМВС від 19.12.2008 року за номером запису обтяження 35666781 від 30.12.2008 року, внесеного за рішенням державного реєстратора виконкому Івано-Франківської міської ради Попович В.В. індексний номер 51326541 від 26.02.2020 року, підлягає до задоволення.

Відповідно до положень ст. ст. 16, 20 ЦК України передбачено право особи захистити своє порушене право шляхом звернення до суду. При цьому право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Захист цивільних прав – це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Щодо вимоги позову про визнання права власності, то слід зазначити таке.

Відповідно до ст.ст.1217, 1218 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно із ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України - спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

За статтею 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність Свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

А стаття 1297 ЦК України передбачає, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відмовляючи позивачу у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом приватний нотаріус Івано-Франківського нотаріального округу Юрчак О.В. підставою відмови зазначив - відсутність належних документів на нерухоме майно — квартиру належну спадкодавцю.

Як вже зазначено вище, оригінал договору купівлі-продажу вказаної квартири у нотаруса було вилучено у 2008 році, у позивача наявна також тільки копія такого договору, а тому іншим способом захистити порушене право на спадщину ні ж судовим розглядом та ухваленням рішення позивач не взмозі.

Відповідно до ч.1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ч.1ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом статті 81 ЦПК України, обов`язок доказування і подання доказів покладається на кожну сторону. Суд не може збирати докази, що стосуються предмету спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

З огляду на наведені положення закону, враховуючи встановлені судом обставини справи, суд вважає, що є всі підстави для задоволення позову

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ для захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 1 ЦПК).

За вимогами ст.12,13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 16, 316, 317, 391, 1216, 1218, 1268 ЦК України, ст.1,2,26,27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», керуючись ст. ст.т.ст. 4, 12, 13, 76-81,247,258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 , інтереси якої представляє ОСОБА_2 до Івано-Франківської міської ради, третя особа Івано-Франківське районне управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області про зняття арешту з майна та визнання права власності.

Скасувати арешт з нерухомого майна — квартири за адресою АДРЕСА_1 , накладений на підставі постанови Івано-Франківського міського відділу УМВС за номером запису обтяження 35666781 від 30.12.2008 року, за рішенням державного реєстратора виконкому Івано-Франківської міської ради Попович В.В. ідексний номер 51326541 від 26.02.2020 року.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 право власності на квартиру за адресою АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом, після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено та підписано 12 лютого 2026 року.

Суддя Мирослава ПОЛЬСЬКА