Рішення від 11 лютого 2026 р. у справі №211/14304/25 — Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

ЄУН 211/14304/25

Номер провадження 2/211/2286/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2026 року суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Гонтар А.Л.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі - ТОВ «Споживчий Центр») 12 грудня 2025 року звернувся до Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до відповідача ОСОБА_1 та просить стягнути заборгованість за укладеним кредитним договором №21.09.2024-100002415 від 21.09.2024 року у сумі 28930 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором.

На підставі ухвали Довгинцівського районного суду від 19 грудня 2025 року справу було відкрито без повідомлення (виклика) сторін.

З огляду на вимоги частин першої та третьої статті 223 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд висновує таке.

Як установив суд, 21.09.2024 р. між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 21.09.2024-100002415, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит в сумі 11000,00 грн., що підтверджує повідомлення про видачу коштів, шляхом переказу на рахунок споживача, строком на 98 днів. Процентна ставка фіксована незмінна у розмірі 1% за один день (а.с.14-21).

Відповідно до пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), заявки, відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) підтверджено укладення електронного кредитного договору між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 . Тобто, між позивачем та відповідачем було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору позики, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідач взяла на себе зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати відсотків за його користування, які невиконала, у наслідок чого станом на 12 грудня 2025 виникла заборгованість у сумі 28930 грн. (а.с. 11).

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтями 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування`та Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно зі статтею 13 ЗУ «Про споживче кредитування`договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначенимиЗаконом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбаченихЗаконом України «Про електронну комерцію»). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію`електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із пунктом 6 частини 1статі 3 Закону України «Про електронну комерцію`електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначенимстаттею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 ЗУ «Про електронну комерцію).

У частині 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію`передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

У статті 12 Закону України «Про електронну комерцію`визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку особа отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або СМС-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту) вказується особа, яка створила замовлення.

Отже, на підтвердження існування договірних відносин позивачем у справі було надано кредитний договір № 21.09.2024-100002415 від 21.09.2024, зазначений договір підписала відповідач ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором .

Позивач свої зобов`язання за договором виконав, надавши відповідачу кредит шляхом переказуя на картковий рахунок відповідача коштів.

Через неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором, утворилась заборгованість у сумі 28930 грн.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина першастатті 2 ЦПК України).

Відповідно достатті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оскільки належним чином повідомлений, відповідач відзиву на позов та доказів на його підтвердження, суду не надала, з огляду на те, що цивільне судочинство відповідно до частин першої-третьої статті 12 ЦПК України здійснюється на засадах змагальності сторін також на сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, так як відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, беручи до уваги, що обставини, на які посилається позивач, як на підстави для задоволення позову, що знайшли своє підтвердження у матеріалах справи, тому суд висновує, що позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором слід задовольнити, стягнувши з відповідача на користь позивача загальну суму заборгованості у розмірі 28930 грн.

Згідно із частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Позивач заявив вимогу про відшкодування судових витрат у сумі 2422,40 грн.

На підставі статтей 10,12,13,141,263,265,280-284,288 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження за адресою: м.Київ, вул.Саксаганського, 133-А) заборгованість за кредитним договором № 21.09.2024-100002415 від 21.09.2024 року у сумі 28930 (двадцять вісім тисяч дев`ятсот тридцять) гривень та судовий збір у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Повне рішення складено 12 лютого 2026 року.

Суддя А.Л.Гонтар