Постанова від 05 лютого 2026 р. у справі №932/13698/25 — Шевченківський районний суд міста Дніпра

Справа №932/13698/25/25

Провадження №3/932/286/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Дніпра Леміщенко О.О., розглянувши матеріали об`єднаної справи про адміністративні правопорушення, які надійшли з Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

за ч. 2 ст. 173-2, ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

27 січня 2026 року до суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ №987969 від 11 вересня 2025 року відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №076324 від 11 вересня 2025 року відносно нього ж за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП

Відповідно до відомостей, викладених у протоколі ВАД №076324 від 11 вересня 2025 року «11 вересня 2025 року о 22:00 год. ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 , а саме завдав ударів по голові та по тілу в присутності дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим була завдана шкода фізичному здоров`ю потерпілої ОСОБА_2 та психічному здоров`ю потерпілої ОСОБА_3 »

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до відомостей, викладених у протоколі ВАБ №987969 від 11 вересня 2025 року «11 вересня 2025 року приблизно о 22:00 год. за місцем спільного проживання АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство фізичного характеру, а саме завдав ударів по голові відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 , чим завдав фізичного болю потерпілій, внаслідок чого була завдана шкода фізичному здоров`ю потерпілої».

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи о 10:00 год. 06 лютого 2026 року був повідомлений належним чином шляхом надсилання повістки в sms-повідомленні, яке доставлено йому 28 січня 2026 року о 10:35 год.; про причини неявки в судове засідання суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи або про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції не надав.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 , достовірно знаючі про те, що відносно нього здійснюється провадження про притягнення його до адміністративної відповідальності, свідомо ухилявся від участі у цьому провадженні, не вживав заходів для реалізації своїх передбачених законом прав та обов`язків як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, умисно ухилявся від явки до суду, визнано за можливе розглянути справу у його відсутність.

Дослідивши протокол та додані до нього докази, встановлено наступне.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

У відповідності до ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує в тому числі питання про те, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, чи витребувано необхідні додаткові матеріали.

Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, в тому числі: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

До протоколів в якості доказів долучено:

- рапорт про те, що 11 вересня 2025 року о 22:32 надійшло повідомлення від анонімного заявника на службу 102 про те, що 11 вересня 2025 року о 22:31 за адресою: АДРЕСА_2 , співмешканець побив заявницю та дитину 7 років, ударив голову об стінку. Про приїзду працівниками поліції біля під`їзду виявлено заявницю ОСОБА_2 , яка повідомила, що її співмешканець ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство фізичного характеру в присутності неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , 2018 року народження, а саме завдавав удари по голові та тілу. Піднявшись до квартири виявлено ОСОБА_1 , відносно якого було складено два протоколи - за ч. 1 та за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, даний громадянин покинув місце проживання та зник у невідомому напрямку;

- заяву ОСОБА_2 від 11 вересня 2025 року, в якій остання просить притягнути до відповідальності свого співмешканця з приводу вчинення домашнього насильства фізичного та психологічного характеру, а саме виражався нецензурною лайкою та завдавав ударів по обличчю дитині та їй. Співмешканець ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- письмове пояснення ОСОБА_2 від 11 вересня 2025 року, в якому вона зазначає, що 11 вересня 2025 року о 22:00 год. за адресою: АДРЕСА_2 , співмешканець ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вичинив відносно неї та її дитини домашнє насильство фізичного характеру та психологічного характеру, що виражалося в ударах по голові та погрозах фізичною розправою;

- терміновий заборонний припис стосовно кривдника ОСОБА_1 серії АА №545124 від 11 вересня 2025 року, згідно якого кривдника зобов`язано залишити місце поживання (перебування) постраждалої особи ОСОБА_2 , встановлено заборону на вхід та перебування в місці поживання (перебування) постраждалої особи та на контактування в будь-який спосіб з постраждалою особою строком на 10 діб з 23:40 год. 11 вересня 2025 року до 23:40 год. 21 вересня 2025 року;

- форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 11 вересня 2025 року щодо кривдника ОСОБА_1 .

Також наявні рапорти ДОП СП ВП №4 ДРУП №1 ст. лейтенанта поліції Піскалової А. без дати, з яких вбачається, що заяв від потерпілої ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за ст. 125 КК України не надходило. Під час телефонної розмови ОСОБА_2 повідомила, що на теперішній час конфлікт із її співмешканцем ОСОБА_1 вичерпано, підтримують нормальні стосунки, претензій до нього не має.

Дослідивши протоколи про адміністративні правопорушення та матеріали, долучені до них, суддя доходить таких висновків.

Згідно зі ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення серед іншого зазначаються: суть адміністративного правопорушення.

Диспозиція статті 173-2КУпАП (у редакції Закону України 22.05.2024 № 3733-IX) передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Приписами ч. 2 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Відповідно до положень Закону України «Про запобігання та протидію домашньому, насильству» від 07.12.2017 року №2229-УШ домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Положеннями Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи; фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Водночас, домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов`язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.

Таким чином, правопорушення визначене ст. 173-2 КУпАП є правопорушенням з матеріальним складом, наслідком вчинення котрого є заподіяння шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а тому орган поліції зобов`язаний був при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, зазначити конкретно в чому саме полягало психологічне насильство (словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, тощо), а також вказати яка шкода заподіяна фізичному чи психологічному здоров`ю потерпілого.

Однак, до протоколу про адміністративне правопорушення не додано жодних доказів на підтвердження завдання шкоди (так, якщо це психологічна шкода, то має бути довідки/висновки/акти психолога, який зафіксує отримання психологічної шкоди; якщо це фізична шкода, то доказом є відповідна довідка лікаря або інші докази, які свідчать про нанесення фізичної шкоди потерпілому).

Саме по собі звернення до правоохоронних органів не підтверджує факту вчинення домашнього насильства, натомість може свідчити про наявність конфлікту між сторонами, про що вказано у висновку Верховного Суду викладеному в постанові N 761/27704/20 від 03 серпня 2021 року.

Суддя зауважує, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи у вчиненні правопорушення.

На особу, уповноважену складати протокол про адміністративне правопорушення, покладається обов`язок довести причинно-наслідковий зв`язок між діями, що учинені особою та наслідками, що настали.

Таким чином, відповідно до національного законодавства, з урахуванням внесених змін до ст. 173-2 КУпАП, домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа, яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод. При цьому, сама по собі сварка осіб, без застосування насильства, та без настання жодних відповідних наслідків, не утворює складу адміністративного правопорушення за ст. 173-2 КУпАП.

Таким чином, доказів завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілих матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене, суддя констатує відсутність належних і достатніх доказів наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, обставиною, що виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення є відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

За наведених вище обставин суддя вважає, що провадження у справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.173-2, 247, 251, 252, 256, 278, 279, 283, 284 КУпАП суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу інкримінованого адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Дніпра.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох місяців після набрання нею законної сили.

Суддя О.О. Леміщенко