Постанова від 10 лютого 2026 р. у справі №751/10623/25 — Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/10623/25

Провадження №3/751/61/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2026 року місто Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

в складі: головуючого судді Топіхи Р.М.,

за участю секретаря судового засідання Островської А.С.,

особи, щодо якої складено протокол, ОСОБА_1 та її захисника – адвоката Селюха А.В.,

потерпілої ОСОБА_2 та її представника – адвоката Бредюка О.М.,

потерпілого ОСОБА_3 ,

розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 124 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

05 грудня 2025 року о 08 годині 57 хвилин у місті Чернігові по

вул. Олександра Довженка, 147, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом марки «Nissan Qashqai» з державним номерним знаком НОМЕР_1 , рухаючись зі сторони вул. Івана Мазепи в напрямку вул. Музична та виконуючи маневр обгону, не переконалась в тому, що водій транспортного засобу, який рухається попереду по тій самій смузі не подав сигнал про намір повороту ліворуч, у результаті чого трапилось зіткнення з автомобілем марки «Opel Astra» з державним номерним знаком НОМЕР_2 , який рухався попереду в попутному напрямку, після чого продовжила некерований рух та допустила наїзд на транспортний засіб марки «Renault Kangoo» з державним номерним знаком НОМЕР_3 з причепом «ПГМФ 8302» з державним номерним знаком НОМЕР_4 , який стояв на узбіччі ліворуч по ходу руху автомобіля «Nissan Qashqai». У результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження, їх власникам завдано матеріальних збитків, осіб постраждалих немає, чим водій порушила вимоги п. 14.2.б) Правил дорожнього руху.

У судовому засіданні особа, щодо якої складений протокол,

ОСОБА_1 вину не визнала, пояснила, що вона рухалась з невеликою швидкістю, переконалась у безпеці маневру обгону, а коли почала зазначений маневр, водій іншого автомобіля в`їхав в її авто, повернувши різко ліворуч. На дорозі було дві смуги, знаку щодо заборони обгону не було. Рухалась спочатку в правій смузі, водій автомобіля «Опель» також, а потім вирішила піти на обгін, ліва смуга при цьому була вільна. Можливо вона потрапила у сліпу зону і водій іншого автомобіля її не помітив.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Селюх А.В. у судовому засіданні просив закрити провадження по справі, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, оскільки вона під час ввімкнення лівого повороту водієм ОСОБА_2 вже перебувала на зустрічній смузі руху і виконувала маневр обгону.

Потерпілий ОСОБА_3 у судовому засіданні уточнив, що ділянка дороги, на якій відбулася дорожньо-транспортна пригода має дві смуги в різних напрямках. Він приїхав на вул. Олександра Довженка, зупинив свій автомобіль на узбіччі та пішов до магазину. Через деякий час почув звук удару, коли вийшов на вулицю, то побачив наявні пошкодження на своєму транспортному засобі. В автомобілі «Opel» було пошкодження спереду, а в іншому автомобілі «Nissan» посередині.

Потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що їхала зранку в справах по роботі. Коли їхала по вул. Олександра Довженка, їй треба було повернути ліворуч. Переконавшись у безпеці маневру, вона зменшила швидкість і увімкнула покажчик повороту ліворуч. Коли почала повертати ліворуч, відчула удар в ліву сторону передньої частини автомобіля. У результаті дорожньо-транспортної пригоди на її автомобілі була пошкоджена фара та ліве крило. Відчувши удар, вона відразу зупинилась. Крім того, уточнила, що перед маневром повороту ліворуч вона подивилася в дзеркало і жодного автомобіля, який би її обганяв, не було.

Захисник потерпілої ОСОБА_2 – адвокат Бредюк О.М. просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Вислухавши пояснення особи, яка притягається до відповідальності, її захисника, потерпілих, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов до такого висновку.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 251 КУпАП).

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП наступає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до вимог п. 14.2. б) Правил дорожнього руху перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що: водій транспортного засобу, який рухається попереду по тій самій смузі, не подав сигналу про намір повороту (перестроювання) ліворуч.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях в справах «Коробов проти України», «Кобець проти України», «Берктай проти Туреччини» та «Лавенте проти Латвії» зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Згідно з правовими позиціями Європейського суду з прав людини «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».

Стандарт доведення «поза розумним сумнівом» означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. «Поза розумним сумнівом» має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення «поза розумним сумнівом» недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, – є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

У рішенні в справі «Проніна проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Суд безпосередньо дослідив та оцінив докази у справі, а саме:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 532316 від

05 грудня 2025 року; - схему місця дорожньо-транспортної пригоди від

05 грудня 2025 року; - відеозапис до протоколу серії ЕПР 1 № 532316;

- письмові пояснення водіїв ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та

ОСОБА_1 від 05 грудня 2025 року; - відеозапис з камер відеоспостереження, долучений до матеріалі справи за клопотанням потерпілого ОСОБА_3 , на якому зафіксовано обставини дорожньо-транспортної пригоди, та дійшов до висновку про наявність в діях

ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого

ст. 124 КУпАП, що підтверджується належними та допустимими доказами у справі, які повністю узгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні.

Із відеозапису, наданого потерпілим ОСОБА_3 вбачається, що ділянка дороги по вул. Олександра Довженка в м. Чернігові має дві смуги руху, по одній в кожному напрямку. Автомобіль марки «Opel Astra» з державним номерним знаком НОМЕР_2 , рухаючись, почав зменшувати швидкість та увімкнувся покажчик повороту ліворуч. Автомобіль марки

«Nissan Qashqai» з державним номерним знаком НОМЕР_1 рухався за автомобілем марки «Opel Astra» у тій самій смузі і почав маневр обгону у той час, коли на автомобілі марки «Opel Astra» вже був увімкнений покажчик повороту ліворуч і автомобіль почав маневр повороту. Зіткнення відбулося вже на зустрічній смузі руху. За таких обставин, суд вважає, доводи захисника Селюха А.В. про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення безпідставними.

Згідно зі ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суддя враховує, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, особу та вік правопорушника, відсутність обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення.

Враховуючи всі зазначені вище обставини та вимоги закону, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції ст. 124 КУпАП у виді штрафу.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення.

Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення в сумі 605 гривень 60 копійок підлягає стягненню із

ОСОБА_1 на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись статтями 23, 33-36, 40-1, 124, 245, 251, 252, 283, 284, 289, 298 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень (Отримувач коштів: ГУК у Черніг. обл /21081300; КОД ЄДРПОУ: 37972475; Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); МФО 899998; Рахунок UA528999980313070149000025001; КБКД 21081300; Призначення платежу*; 21081300).

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок (ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).

У разі несплати правопорушником штрафу у п`ятнадцятиденний термін з дня вручення йому постанови, постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.

У порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Новозаводський районний суд міста Чернігова протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Р.М. Топіха