Рішення від 10 лютого 2026 р. у справі №737/1005/25 — Куликівський районний суд Чернігівської області

Справа № 737/1005/25

Провадження № 2/737/71/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2026 року с-ще Куликівка

К у л и к і в с ь к и й р а й о н н и й с у д Ч е р н і г і в с ь к о ї о б л а с т і

суддя секретар Лібстер А. С. Скляр А.О.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу№ 737/1005/25

за позовомОСОБА_1

до відповідача третя особаКуликівська селищна рада Приватний нотаріус Чернігівського районного нотаріального округу Чернігівської області Пономаренко Євгеній Петрович

пропро визнання права власності на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами

учасники справи та представники:

позивачкане з`явилась

представник відповідачане з`явився

третя особа не з`явився

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом, в якому просить визнати за нею ОСОБА_1 , право власності на частку у спільному майні подружжя, згідно ст.60 Сімейного кодексу України, та право власності на 1/2 частку у порядку спадкування після покійного чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами садиби АДРЕСА_1 .

Ухвалою Куликівського районного суду Чернігівської області від 23.12.2025 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі, підготовче судове засідання призначено на 14.01.2026, яке було відкладено на 11.02.2026.

Позивачка в судове засідання не з`явилась, в позовній заяві просила справу розглянути за її відсутності, у зв`язку з погіршенням стану здоров`я.

Представник відповідача Куликівської селищної ради надав відзив на позовну заяву, в якому вказує про повне визнання позову, просить справу розглянути за відсутності їх представника.

Третя особа в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про час, місце та дату судового розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно ч. 3 ст. 200, ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд за результатами підготовчого судового засідання за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи визнання позову відповідачем, суд дійшов наступного висновку.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер чоловік позивачки – ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 23.04.2025 (а.с.8 ).

Відповідно до Довідки № 132 від 31 жовтня 2025 року виданої Орлівським Старостинським округом Куликівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, ОСОБА_2 проживав та був зареєстрований на дату смерті за адресою: АДРЕСА_1 , разом з дружиною – ОСОБА_1 та сином ОСОБА_3 (а.с.10).

ОСОБА_2 при житті заповітів не складав.

17.06.2025 позивачка звернулась із заявою про прийняття спадщини за законом до приватного нотаріуса Чернігівського районного нотаріального округу Чернігівської області Пономаренко Є.П., яким була заведена спадкова справа № 81/2025 (а.с. 49-61).

ОСОБА_3 , син померлого, відмовився від належної йому частки у спадщині покійного батька, як спадкоємець першої черги за законом відповідно до статті 1261 Цивільного кодексу України, у встановленому законом порядку, на користь позивачки (а.с. 55 зворот) .

Інших спадкоємців у померлого, які б мали право на обов`язкову частку, крім позивачки, немає.

В складі спадщини, яка залишилась після померлого чоловіка є житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , який був побудований ОСОБА_2 та його дружиною ОСОБА_1 у 1981 році, за час перебування у шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу від 16.11.1976 року, серія НОМЕР_2 ) (а.с. 9).

Відповідно до інформаційної довідки № 900 від 07.07.2025, яка видана ТОВ «Трудовий колектив Чернігівського обласного бюро технічної інвентаризації», станом на 31 грудня 2012 року на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 право власності не зареєстровано (а.с.21).

Відповідно до Витягів з погосподарських книг Грабівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області на 1991-2025 року головою домогосподарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , був ОСОБА_2 (а.с.11-13).

Технічний паспорт на будинок АДРЕСА_1 при житті ОСОБА_2 не виготовлявся.

Згідно технічного паспорту на житловий будинок, складеного ТОВ «Трудовий колектив Чернігівського обласного бюро технічної інвентаризації», інвентаризаційна справа № 5618-5 від 30.06.2025, житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , має такі характеристики: житловий будинок з дерева, цегли, загальною площею 87,7 кв.м., житлова площа 44,4 кв. м., на плані зазначений літерою А-1, а-1, а1, сарай літ. Б, погріб літ. В, гараж літ. Г. (а.с. 14-16).

25.11.2025 приватний нотаріус Чернігівського районного нотаріального округу Чернігівської області Пономаренко Є.П., видав на ім`я позивачки Свідоцтво про право на спадщину за законом № 1613, відповідно до якого їй стала належати земельна ділянка площею 0,2500 га, кадастровий номер: 7422783000:01:001:0129, цільове призначення земельної ділянки – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і спору (присадибна ділянка), розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та належала ОСОБА_2 , на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №742203 виданого Грабівською сільською радою Куликівського району Чернігівської області 29.12.2009 та зареєстровано в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010983500155 (а.с.41).

25.11.2025 приватний нотаріус Чернігівського районного нотаріального округу Чернігівської області Пономаренко Є.П., відмовив позивачці у видачі свідоцтва про право власності у спільному майні подружжя на частину, та свідоцтва про право на спадщину за законом на частку, як спадкоємцю першої черги за законом, житлового будинку АДРЕСА_1 , у зв`язку з тим, що відсутні правовстановлюючі документи (а.с.24).

Відомостей щодо самочинного будівництва суду не надано.

Постановою Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів» в Чернігівській області ліквідовано Куликівський район та одночасно утворено Чернігівський район (з адміністративним центром у місті Чернігів) у складі територій, в тому числі, Куликівської селищної територіальної громади, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

Надані суду докази суперечностей не містять та оцінюються судом як належні та допустимі.

Згідно зі ст.ст.55,124 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ч. 2ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України, визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Згідно зі ст. 3 зазначеного Закону право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, та

Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року №7/5.

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до п. 6 вищевказаної Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР не підлягали реєстрації будинки та домоволодіння, що розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані. Тобто, якщо будинок було побудовано в сільській місцевості, він не підлягав державній реєстрації та на нього не виготовлялась документація про право власності.

Відповідно до ст.ст.25,30,346 ЦК України, листа Міністерства юстиції України № 19- 32/319, від 21.02.2005 року, якщо у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не проводилась і правовстановлюючий документ відсутній, питання про визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного власника (спадкоємця) повинно вирішуватися у судовому порядку.

Таким чином, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав.

Згідно п. 6 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», суди повинні мати на увазі, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК), проте право власності на нерухоме майно у разі прийняття спадщини виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації речового права на нерухоме майно (стаття 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Разом із тим суди повинні розмежовувати право на спадщину як майнове право (об`єкт спадкування) та виникнення права власності на спадкове майно як на об`єкт нерухомого майна.

Спадкоємець має право звернутися із заявою про державну реєстрацію переходу права власності до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, після прийняття спадщини в порядку, передбаченому законом. Якщо право власності спадкодавця не було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, правовстановлюючими є документи, що підтверджують підставу для переходу права власності в порядку правонаступництва, а також документи спадкодавця, що підтверджують виникнення у нього права власності на нерухоме майно (стаття 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Позивачка позбавлена можливості оформити своє право на спадщину у нотаріуса у зв`язку з відсутністю державної реєстрації права власності на спадкове нерухоме майно та у зв`язку із відсутністю документів, які підтверджують право власності на вищевказане нерухоме майно за спадкодавцем.

Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав, ухвалює судове рішення про задоволення позову. Визнання позову представником відповідача не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

З матеріалів справи також вбачається, що позивачка, як спадкоємець за законом, належним чином прийняла спадщину після смерті чоловіка, а ОСОБА_3 , син померлого, відмовився від належної йому частки у спадщині покійного батька, у встановленому законом порядку, на користь позивачки.

Враховуючи встановлені обставини, житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами садиби АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю, відтак, частка позивачки в спільному майні подружжя становить1/2. Інша частка житлового будинку, підлягає спадкуванню в загальному порядку позивачкою.

За таких умов, враховуючи, що будинок був побудований в 1981 році, тобто до 05.08.1992 року, позивачка спадщину після померлого прийняла, але не може оформити право на спадщину у нотаріуса через відсутність правовстановлюючих документів на домоволодіння, суд вважає що право власності підлягає судовому захисту, а позовні вимоги позивачки є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд не стягує судові витрати з відповідача на користь позивачки, оскільки у позовній заяві позивачка не просила стягувати судовий збір з відповідача.

Керуючись статтями ст. ст.4,12-13,19,81,247,258,259,265,268,273,354,355 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Куликівської селищної ради про визнання права власності на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) право власності на частку у спільному майні подружжя та право власності на частку у порядку спадкування за законом житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 загальною площею 87,7 кв. м., житловою площею 44,4 кв. м. (літ А–1 житловий будинок, ганок літ. а1, веранда літ. а-1, сарай літ. Б, погріб літ. В, гараж літ. Г), після смерті її чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду через Куликівський районний суд міста Чернігова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А. С. Лібстер