Постанова від 09 лютого 2026 р. у справі №495/8930/25 — Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2026 рокуСправа № 495/8930/25

Номер провадження 3/495/93/2026

Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Волкова Ю.Ф.,

розглянувши матеріали, що надійшли від Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 ,

за частиною п`ятою статті 126, частиною другою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - Кодекс),

встановила:

21.11.2025 до надійшли вищевказані адміністративні матеріали.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 516884 від 18.11.2025 ОСОБА_1 ставиться у провину вчинення адміністративного правопорушення із таким формулюванням: 18.11.2025 о 16:30 Траса М-15 (Одеса-Рені) 68 км. водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ з первинними ознаками алкогольного сп`яніння, та на вимоги відмовився пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою алкотестеру, та у медзакладі, повторно протягом року, чим порушив п. 2.5 ПДР , за що передбачена відповідальність за частиною другою статті 130 Кодексу.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 516891 від 18.11.2025 ОСОБА_1 ставиться у провину вчинення адміністративного правопорушення із таким формулюванням: 18.11.2025 о 16:30 год. дорога М-15, 68 м, водій керував автомобілем ВАЗ будучи позбавленим права керування, повторно протягом року, чим порушив п. 2.1 а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч. 5 ст. 126 Кодексу.

У судові засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений під час протоколу серії ЕПР1 № 516884 від 18.11.2025 та протоколу серії ЕПР1 № 516891 від 18.11.2025 та шляхом направлення тексту судової повістки. Про причини неявки або про відкладення судовго засідання суду не заявив.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Відповідно до статті 268 Кодексу під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у випадках коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

За таких обставин, а також з урахуванням того, що під час розгляду справ про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 Кодексу не передбачається обов`язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 , який не прибув на судові виклики.

Відповідальність за ч.2 ст. 130 Кодексу настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, повторно протягом одного року.

Відповідальність за ч.5 ст. 126 Кодексу настає за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, яке вчинене повторно протягом року.

Вина правопорушника підтверджується матеріалами справи: протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 516884 від 18.11.2025 та протоколу серії ЕПР1 № 516891 від 18.11.2025; рапортами; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; довідкою виданою начальником сектору АП Зарембою Н. про повторність протягом року вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення; відеозаписами,

Зазначені вище докази не викликають жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

Таким чином у суду немає обґрунтованих сумнівів у доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною другою статті 130 Кодексу, яке полягає ерування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, повторно протягом одного року; за частиною п`ятою статті 126 Кодексу, яке полягає у керуванні транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, яке вчинене повторно протягом року.

Відповідно до санкції ч.2 ст. 130 Кодексу за за зазначене правопорушення передбачене відповідальність у вигляді штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Відповідно до санкції ч.5 ст. 126 Кодексу за зазначене правопорушення передбачена відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Відповідно до положень статті 36 Кодексу якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Тобто, ОСОБА_1 необхідно притягнути до адміністративної відповідальності за кожне вчинене правопорушення та призначити покарання у межах санкції ч.5 ст. 126 Кодексу та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п`ять років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Вказаний вид покарання суд вважає справедливим, пропорційним, достатнім і співрозмірним характеру вчиненого адміністративного правопорушення.

Відповідно до статті 40-1 Кодексу, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно із пунктом 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 грн. 60 коп., які підлягають стягненню на користь держави.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 27, 33-35, 36, 130, 126, 221, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

постановила:

матеріали адміністративних справ № 495/8930/25 (номер провадження 3/495/2850/2025) та № 495/8929/25 (номер провадження 3/495/2849/2025) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за частиною п`ятою статті 126, частиною другою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, об`єднати в одне провадження та справі присвоїти номер справи № 495/8930/25 (номер провадження 3/495/2850/2025).

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 126, частиною другою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн (тридцять чотири тисячі грн) з позбавлення права керування транспортним засобом строк на три роки.

Притягнути ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за частиною п`ятою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 грн (сорок тисяч вісімсот грн) з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п`ять років без оплатного вилучення транспортного засобу.

На підставі статті 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення остаточно визначити ОСОБА_1 покарання у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 грн (сорок тисяч вісімсот грн) з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п`ять років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь державного бюджету України судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп. (шістсот шістдесят п`ять грн 60 коп.).

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу (частина перша статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення). У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу (стаття 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання становить три місяці.

Суддя Ю.Ф. Волкова