Вирок від 10 лютого 2026 р. у справі №766/1394/26 — Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/1394/26

н/п 1-кп/766/3249/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.2026 року Херсонський міський суд Херсонської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР під №12026232080000015 від 23.01.2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця с. Правдине Білозерського району, Херсонської області, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень (проступків), передбачених ч.2 ст.125, ч.1 ст.162 КК України, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 20.01.2026 року приблизно о 01:00 годині, перебуваючи в будинку АДРЕСА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто переслідуючи прямий умисел, спрямований на спричинення легких тілесних ушкоджень своїй співмешканці ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якою він перебуває у сімейних відносинах (у розумінні п. 5 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»), на ґрунті раптово виниклого конфлікту, тримаючи в правій руці дерев`яний табурет, наніс потерпілій ОСОБА_3 один удар табуретом в ліву частину лобу, тим самим спричинив останній тілесне ушкодження у вигляді забійної рани лобу зліва, яке відповідно до висновку судово-медичної експертизи відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Суд кваліфікує за вказаним епізодом дії обвинуваченого ОСОБА_2 за ч.2 ст.125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Крім того, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 20.01.2026 року приблизно о 03:00 годині, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, всупереч ст. 30 Конституції України, що гарантує кожному громадянину право на недоторканість житла, діючи умисно та цілеспрямовано, з метою протиправного отримання доступу до території житлового будинку за вказаною адресою, в якому фактично проживає потерпіла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , протиправно, тобто без добровільної згоди останньої, шляхом відкриття вхідних дверей, проник до приміщення житлового будинку за вищевказаною адресою, де перебував всупереч волі законного володільця. Своїми діями, ОСОБА_2 порушив право потерпілої ОСОБА_4 на недоторканість житла.

Суд кваліфікує за вказаним епізодом дії обвинуваченого ОСОБА_2 за ч.1 ст.162 КК України як незаконне проникнення до житла.

Прокурор звернулась до суду із обвинувальним актом щодо вчинення кримінального проступку, та з клопотанням про розгляд кримінального проступку в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду у судовому засіданні та без її участі.

До вказаного обвинувального акту відносно ОСОБА_2 долучена письмова заява обвинуваченого, що складена у присутності захисника ОСОБА_5 , відповідно до якої він беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних проступків, передбачених ч.2 ст.125, ч.1 ст.162 КК України, не оспорює встановлені органом дізнання обставини, згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні без його участі.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2 беззаперечно визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом дізнання правопорушень при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що інші учасники судового провадження також не оспорюють встановлені органом дізнання обставини, а потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 також просили розглянути обвинувальний акт у спрощеному порядку та за їх відсутності, суд вважає за можливе провести розгляд обвинувального акту щодо вчинення кримінальних проступків у спрощеному провадженні в порядку ст.382 КПК України без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження та без фіксування за допомогою технічних засобів в порядку, визначеному ч. 4 ст. 107 КПК України.

Згідно з правовими орієнтирами, визначеними у ст.ст.50,65 КК України метою покарання є як кара, так і виправлення засуджених та запобігання вчинення нових злочинів, іншими особами у тому числі.

Досягнення вказаної мети є однією з форм реалізації визначених у ч.1 ст.1 КК України завдань закону про кримінальну відповідальність - правового забезпечення охорони від злочинних посягань прав і свобод людини і громадянина, власності та інших охоронюваних законом цінностей, а також запобігання злочинам.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд при виборі покарання зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

При призначенні покарання ОСОБА_2 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, які відповідно до ст.12 КК України є кримінальними проступками, підвищений ступінь суспільної небезпеки, виходячи з обставин вчинення, а саме умисного нанесення обвинуваченим легких тілесних ушкоджень потерпілій, яка є завідомо фізично слабшою жінкою для обвинуваченого, особу винного, який на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, в силу ст.89 КК України раніше не судимий, перебуває на профілактичному обліку, як "Кривдник", має постійне зареєстроване місце проживання, за місцем проживання характеризується посередньо, свою вину визнав в повному об`ємі, розкаявся у вчиненому, а тому обставиною, що пом`якшує покарання є щире каяття. Обставинами, що обтяжують покарання суд визнає вчинення кримінального правопорушення, щодо особи з якою винний перебуває в сімейних відносинах та вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Враховуючи викладене, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_2 необхідно призначити покарання за ч.2 ст.125 КК України у виді обмеження волі на строк 1 рік та 1 місяць, а за ч.1 ст.162 КК України - обмеження волі на строк 1 рік.

При цьому на підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_2 слід призначити остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік 1 місяць.

На думку суду, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, такий вид покарання відповідатиме завданням та цілям кримінального покарання, сприятиме виправленню обвинуваченого та попередженню вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Призначення ОСОБА_2 більш м`якого покарання або застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням не буде достатнім для виправлення обвинуваченого з урахуванням характеру вчинених правопорушень.

Цивільний позов потерпілими заявлено не було.

Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст. ст. 373-376, 382 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.2 ст.125 КК України та призначити покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік 1 місяць.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.162 КК України та призначити покарання у виді у виді обмеження волі на строк 1 рік.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік 1 місяць.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з дня його прибуття до місць відбування покарання для відбування покарання за даним вироком.

На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області з урахуванням обмежень, визначених ч. 1 ст. 394 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Копію вироку негайно направити учасникам судового провадження.

СуддяОСОБА_1