Постанова від 09 лютого 2026 р. у справі №582/1432/25 — Недригайлівський районний суд Сумської області

Провадження № 3/582/813/25

Справа № 582/1432/25

копія

Недригайлівський районний суд Сумської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2026 року

Суддя Недригайлівського районного суду Сумської області Яковенко Н.М., розглянувши справу про адміністративні правопорушення, що надійшла із Роменського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_1 ,

за ч. 2 ст. 184 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

13.10.2025 інспектором з ЮП сектору превенції Роменського РВП ГУНП в Сумській області ст. лейтенантом поліції Чемерис Крістіною стосовно ОСОБА_1 , матері неповнолітньої дитини, складено адміністративний протокол за ч. 2 ст. 184 КУпАП, який надійшов для розгляду до Недригайлівського районного суду Сумської області 29.10.2025.

Відповідно до змісту протоколу ОСОБА_1 13.10.2025 близько 10:00 повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, ухилилась від виконання передбачених статтею 150 Сімейного Кодексу України обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме при обстеженні умов їх проживання у будинку була антисанітарія, на підлозі сміття, дитяча постільна білизна брудна, речі розкидані, посуд не митий.

У судовому засіданні ОСОБА_1 своєї винуватості у скоєнні цього адміністративного правопорушення не визнала та пояснила, що вона має неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживав з нею в с. Коровинці та навчається в Коровинській сільській школі.

26.12.2024 під час зимових канікул вона відвезла дитину в гості до своєї матері в с.Штепівку Сумського району. Однак, оскільки після канікул вона тривало хворіла та мала інші особисті проблеми, син тимчасово залишився проживати в батьків. Так як в 2025 році навчання переважно здійснювалося онлайн, син продовжував навчатися в Коровинській школі. При цьому вона підтримувала зв`язок з класним керівником сина, ОСОБА_3 , якій було відомо, що ОСОБА_4 проживає тимчасово в с.Штепівка та яка не заперечувала проти такого формату навчання. У дні, коли діти навчалися очно, вчитель давала сину завдання для самостійного виконання. Про те, що син ОСОБА_4 не проживає в с.Коровинці також достовірно було відомо представнику служби у справах дітей Коровинської сільської ради ОСОБА_5 . До цього часу ОСОБА_6 проживає з батьками в с.Штепівка. На даний час у зв`язку з хворобою вона також проживає в с.Штепівка у батьків.

Отже, на час перевірки умов проживання за місцем її проживання ОСОБА_1 та складання протоколу, син вже майже рік не проживав за цією адресою, а тому в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, яке передбачена ч. 2 ст. 184 КУпАП.

За клопотанням Живолуп в судовому засідання допитаний ОСОБА_7 , який пояснив що він вітчим ОСОБА_1 , перебуває в зареєстрованому шлюбі з її матір`ю з 1996 року. Разом з дружиною вони проживають в с.Штепівка Сумського району. В грудні 2024 року на зимові канікули до них приїхав онук ОСОБА_8 та залишився проживати з ними до цього часу. Як йому відомо, ОСОБА_1 хворіла, мала інші проблеми, тому дитина залишається в них. ОСОБА_4 навчається в Коровинській школі онлайн, виконує завдання, які надсилає йому вчитель. А він контролює навчання онука. В їх з дружиною будинку для дитини створені належні умови проживання та навчання. ОСОБА_1 протягом року часто відвідувала сина, спілкувалась з ним по телефону, а зараз, у зв`язку з її поганим станом здоров`я, вона проживає з ними.

Оцінюючи зазначені вище докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом суддя враховує наступне.

Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

В силу принципу презумпції невинуватості, який діє і при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Так, частина друга статті 184 КУпАП передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її стан здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

В свою чергу, відповідно до роз`яснень, викладених в пункті 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Згідно з ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину (правопорушення). Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Складаючи протокол про адміністративне правопорушення інспектором поліції не з`ясовано чи проживає дитина в тих умовах, які відображені в протоколі та інших доданих до нього документах.

В такій ситуації протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у їх достовірності.

Як вбачається з пояснень ОСОБА_1 та свідка, неповнолітній ОСОБА_2 з грудня 2024 року проживає в с.Штепівка у батьків ОСОБА_1 .

Доказів які б спростовували пояснення ОСОБА_1 та підтверджували її винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення до суду не надано.

Таким чином, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого, частиною другою статті 184 КУпАП.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

За даних обставин суд доходить до висновку, що наявні всі підстави для закриття провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_9 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП.

З цих підстав, керуючись статтями 1, 9, 23, 33, 184 частиною першою, 247, 276-285, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Закрити провадження в справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: підпис з оригіналом згідно

Суддя: Н. М. Яковенко