Вирок від 11 лютого 2026 р. у справі №604/746/25 — Підволочиський районний суд Тернопільської області

604/746/25

1-кп/604/45/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2026 року сел. Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого - судді ОСОБА_1

за участю:

секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

потерпілих: ОСОБА_4 , ОСОБА_5

представника потерпілого ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

обвинуваченого ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Підволочиськ Тернопільської області в залі суду кримінальну справу (кримінальне провадження № 12025216100000066) про обвинувачення

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ожигівці Волочиського району Хмельницької області, громадянина України, освіта середня, не одружений, студента ІІ-го курсу Хмельницького національного університету, раніше не судимого, проживає за місцем реєстрації в АДРЕСА_1

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 162 ч.1, 125 ч.2 КК України,

У С Т А Н О В И В :

І. ОСОБА_8 08 червня 2025 року близько 02.10 години, знаходячись в с. Токи Скориківської ТГ Тернопільського району Тернопільської області, біля приміщення магазину по вул. Шевченка, 46д, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень, переслідуючи прямий умисел направлений на заподіяння тілесних ушкоджень іншій людині, умисно наніс потерпілому ОСОБА_4 один удар кулаком руки в голову, в наслідок чого останній впав на землю, після чого ОСОБА_8 наніс потерпілому ОСОБА_4 один удар ногою по тулубу. Продовжуючи реалізацію зазначеного вище умислу близько 03.05 години того ж дня, знаходячись у приміщенні житлового будинку АДРЕСА_2 умисно наніс потерпілому ОСОБА_4 один удар кулаком руки в голову. Зазначеними діями ОСОБА_8 спричинив потерпілому ОСОБА_4 легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

ІІ. Крім того, він же, 08 червня 2025 року близько 03.05 години, знаходячись в с. Токи Скориківської ТГ Тернопільського району Тернопільської області, достеменно знаючи, що в домоволодінні АДРЕСА_2 проживає потерпілий ОСОБА_5 , діючи умисно, незаконно, всупереч волі власника, порушуючи конституційне право громадян на недоторканість житла та іншого володіння особи, передбачене ст. 30 Конституції України, проник на подвір`я вказаного домоволодіння, яке має огорожу як засіб від стороннього проникнення, а в подальшому через вхідні двері проник до житлового будинку вказаного домоволодіння, володільцем якого є потерпілий ОСОБА_5 .

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений вину свою в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях не визнав, показав, що в ніч з 07 на 08 червня 2025 року він разом із друзями відпочивав біля магазину в с. Токи Скориківської ТГ Тернопільського району Тернопільської області. В цей час до них приїхав потерпілий ОСОБА_4 , який є значно старшим за них та перебував у стані алкогольного сп`яніння та який почав зверхньо до них відноситися, на правах особи, старшої за віком. Він особисто алкоголю не вживав, бо займався спортом. Після того, як потерпілий ОСОБА_4 почав образливо виражатися на адресу свідка ОСОБА_9 та свідка ОСОБА_10 , з якою зустрічався сам потерпілий, йому це не сподобалося і він став заступатися за дівчат, внаслідок чого між ним та потерпілим ОСОБА_4 виник словесний конфлікт, через що потерпілий ОСОБА_4 пішов до свого автомобіля та сів у салон. Коли він підійшов до автомобіля, в якому перебував потерпілий ОСОБА_4 , останній демонструючи йому в бардачку пістолет, повідомив, що пістолет є бойовий і що він може застосувати пістолет проти нього. Він почав побоюватися за своє життя та здоров`я, вважаючи погрози реальними та відійшов від автомобіля. Після цього потерпілий ОСОБА_4 поїхав на автомобілі у напрямку будинку ОСОБА_5 . Він разом з друзями пішов до будинку потерпілого ОСОБА_5 з метою продовжити вияснення стосунків. Коли підійшов до будинку, то почув звідти жіночі крики про допомогу, голос якої був схожий на ОСОБА_9 і він вирішив зайти до будинку, відгукнувшись на ці крики. При вході до будинку його зустрів потерпілий ОСОБА_5 який заборонив йому заходити до будинку, але він не зважав на цю заборону, бо мав намір прийти на допомогу тому, хто кричав. Зайшовши до будинку, в одній із кімнат він побачив, що потерпілий ОСОБА_4 сидить зверху на свідку ОСОБА_10 , яка лежала на підлозі і з метою допомогти свідку ОСОБА_10 , яка була раніше його вчителькою фізкультури, він взяв потерпілого ОСОБА_4 за плечі та відтягнув зі свідка. Після цього він залишив будинок ОСОБА_5 . Жодних тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4 він не спричиняв. В будинок проник з метою надати допомогу дівчині, яка просила такої допомоги, а не з метою порушити конституційний принцип недоторканості житла.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, незважаючи на не визнання обвинуваченим своєї вини, суд вважає, що вина обвинуваченого в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях підтверджується наступними належними, допустимими та достатніми доказами в їх взаємозв`язку:

?показаннями потерпілого ОСОБА_4 , який в судовому засіданні підтримав пред`явлене обвинуваченому обвинувачення за ст. 125 ч.2 КК України та показав, що пізно в ніч з 07 на 08 червня 2025 року він під`їхав на автомобілі в центр села Токи Скориківської ТГ Тернопільського району Тернопільської області, з метою зустрітися зі своєю дівчиною ОСОБА_10 . Там відпочивала компанія молодих людей, серед яких була його дівчина, обвинувачений зі своєю дівчиною ( ОСОБА_11 ) , ОСОБА_12 зі своєю дівчиною ( ОСОБА_9 ) та ще багато людей. В цей час ОСОБА_9 відвела його в сторону, щоб поговорити, і по дорозі на нього напали ззаду, вдарили по голові, внаслідок чого він впав на землю і потім почали наносити йому удари ногами по тулубу, а саме такі удари наносив йому обвинувачений, що він добре бачив. Це місце добре освітлювалося вуличним освітленням. Він зміг піднятися на ноги, сів до машини та поїхав до будинку батька своєї дівчини – потерпілого ОСОБА_5 , щоб привести себе в порядок та припини конфлікт. Перебуваючи в будинку ОСОБА_5 , обмиваючи кров з обличчя, до будинку зайшла ОСОБА_9 зі своїм хлопцем ОСОБА_13 , яка почала кричати із незрозумілих йому причин, а потім до будинку увірвався обвинувачений та нічого не говорячи наніс йому один удар кулаком в обличчя. Після чого обвинувачений залишив будинок. На момент розгляду справи обвинувачений перед ним не вибачився та не пропонував жодної компенсації за спричинену шкоду. В бардачку автомобіля дійсно у нього був пістолет системи «Флобер», але він його звідти не діставав та нікому не погрожував його застосуванням.

?показаннями свідка ОСОБА_5 , який в судовому засіданні підтримав пред`явлене обвинуваченому обвинувачення за ст. 162 ч.1 КК України, відмовився давати показання як потерпілий, був допитаний у судовому засіданні в якості свідка та показав, що вночі 08.06.2025 року він був у себе вдома та спав. До нього додому в с. Токи Скориківської ТГ Тернопільського району Тернопільської області приїхав потерпілий ОСОБА_4 та повідомив, що його побили і він був у крові. В цей час до будинку, проти його волі увійшли ОСОБА_12 зі своєю дівчиною ОСОБА_9 з метою продовжити виясняти стосунки з потерпілим ОСОБА_4 . Він почав їх випихати з хати і в цей час до хати, проти його волі зайшов обвинувачений, який був тверезий, на відміну від інших, та пішов до кімнати, в якій знаходився потерпілий ОСОБА_4 , а потім через нетривалий проміжок часу, обвинувачений залишив будинок. Самого моменту спричинення обвинуваченим удару в обличчя потерпілому ОСОБА_4 в приміщенні будинку він не бачив, але коли зайшов до кімнати, то потерпілий ОСОБА_4 лежав на підлозі і у нього з носа текла кров, останній розповів йому, що до кімнати зайшов обвинувачений та без жодних пояснень наніс йому один удар кулаком в ніс. Після цих подій почала кричати ОСОБА_9 , що він буцім-то її ударив, хоча він цього не робив. До цього ніяких криків у хаті не було. Коли всі вийшли із хати, до будинку зайшла ОСОБА_11 , яка відразу вийшла з хати. Коли саме до будинку прийшла його донька – ОСОБА_10 він точно сказати не може, можливо коли він намагався виставити з будинку ОСОБА_14 з його дівчиною ОСОБА_9

?показаннями свідка ОСОБА_10 , яка в судовому засіданні показала, що в ніч з 07 на 08 червня 2025 року вона разом зі своїми знайомими перебувала у центрі с. Токи Скориківської ТГ Тернопільського району Тернопільської області, де вони разом відпочивали. В цей час до них приїхав потерпілий ОСОБА_4 на своєму автомобілі. Вона відлучила від місця відпочинку, а коли повернулася, то ОСОБА_12 та ОСОБА_9 повідомили їй, що потерпілого ОСОБА_4 побили і він поїхав до будинку її батька, куди вони також збираються іти, щоб продовжити вияснення стосунків із ОСОБА_4 , на що вона сказала, що це погана ідея і пішла слідом за ними. Вона зайшла до будинку після того як туди зайшли ОСОБА_12 та ОСОБА_9 , зайшла до своєї кімнати, де перебував ОСОБА_4 та перебувала там. В цей час до кімнати зайшов обвинувачений та без жодних пояснень наніс потерпілому один удар в обличчя кулаком, після чого вийшов з кімнати. При цьому вона чула як її батько – потерпілий ОСОБА_5 забороняв обвинуваченому заходити до будинку, але останній проігнорував таку заборону. Після того як все заспокоїлося, потерпілий ОСОБА_4 розповів їй, що його відвела в сторону ОСОБА_9 на розмову. По дорозі до нього підбігли ззаду хлопці, завдали удару ззаду в голову, збили з ніг та почали бити лежачого ногами по тулубу. Він бачив, що його бив обвинувачений. При цьому потерпілий ОСОБА_4 , перебуваючи з ними в центрі села ні її, ні когось іншого не ображав, принаймні вона такого не чула.

?показаннями свідка ОСОБА_9 , яка в судовому засіданні показала, що в ніч з 07 на 08 червня 2025 року вона разом зі своїм хлопцем ОСОБА_15 та друзями, серед яких були обвинувачений ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , відпочивали в центрі с. Токи Скориківської ТГ Тернопільського району Тернопільської області. Через деякий час до них на автомобілі приїхав потерпілий ОСОБА_4 . Вони всі вживали алкогольні напої. В цей час між ОСОБА_4 та ОСОБА_13 почався словесний конфлікт. Щоб запобігти подальшій ескалації конфлікту вона відвела потерпілого ОСОБА_4 в сторону. В цей час до них підійшов обвинувачений, який почав шарпати потерпілого ОСОБА_4 , у зв`язку з чим вона відійшла від них. Більше біля потерпілого ОСОБА_4 , окрім обвинуваченого, нікого не було. Через нетривалий проміжок часу потерпілий ОСОБА_4 поїхав на авто до будинку ОСОБА_5 і вона з ОСОБА_13 вирішили піти до нього, щоб продовжити виясняти стосунки. Вони зайшли до будинку, хоча ОСОБА_5 їх не пускав та намагалися з`ясувати з потерпілим ОСОБА_4 стосунки. Жодних криків з будинку не лунало. ОСОБА_4 дістав пістолет, почав погрожувати його застосуванням. Коли прийшов обвинувачений ОСОБА_8 до будинку ОСОБА_5 вона вже була на вулиці. ОСОБА_8 зайшов до хати і через деякий час вийшов.

?показаннями свідка ОСОБА_11 , яка в судовому засіданні показала, що в ніч з 07 на 08 червня 2025 року вона разом зі своїм хлопцем – обвинуваченим ОСОБА_8 та друзями відпочивали в центрі с. Токи Скориківської ТГ Тернопільського району Тернопільської області. Вона бачила як обвинувачений ОСОБА_8 наніс потерпілому ОСОБА_4 удар кулаком в голову, після якого останній впав на землю, після чого обвинувачений замахнувся ногою, щоб нанести лежачому потерпілому ОСОБА_4 удар, але чи наносив вона вже не бачила. Причиною конфлікту було те, що потерпілий ОСОБА_4 виразився нецензурною лексикою на адресу ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , про що вона чула особисто. До будинку ОСОБА_5 вона пішла разом з обвинуваченим ОСОБА_8

?висновком судово-медичної експертизи № 402 від 26.06.2025, відповідно до якого у потерпілого ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження, які зважаючи на їх вид, відсутність ознак консолідації (зрощення) перелому, відмічений характер рани «забійна», стан м`яких тканин, забарвлення синців тощо утворились від дії тупих предметів незадовго до його огляду лікарем, не виключено у вказаній у постанові термін події та за ступенем тяжкості належать:

закрита травма носа у виді перелому кісток та зовнішніх ушкоджень – до легкого тілесного ушкодження із короткочасним розладом здоров`я;

забиття м`яких тканин лівої скроневої ділянки волосяної частини голови у виді обмеженого набряку; кровововилив білкової оболонки лівого ока і синець його повік, що частково поширюється на виличну ділянку; синець козелка лівої ушної раковини; крововиливи слизових оболонок верхньої та нижньої губ; травматичний злам коронкової частини першого та підвивих другого верхніх лівих зубів, дефект ріжучої кромки першого верхнього правого зуба; крайовий злам коронкової частини першого та дефект ріжучої кромки другого нижніх правих зубів; синці обох плечей; садна та синець із садном на його тлі ділянки правого ліктьового суглобу; синці лівих стегна, гомілки та стопи; садна ділянки правого колінного суглоба - до легких тілесних ушкоджень.

У властивостях, виявлених у ОСОБА_4 ушкоджень, індивідуальні особливості поверхні травмуючих предметів не відобразилися. Проте, утворення їх за наведених у постанові обставин події (від ударів руками, ногами), не виключається (а. с. 97-101);

?протоколом огляду місця події від 25.06.2025, в ході якого було оглянуто домогосподарство по АДРЕСА_2 , в якому мешкає потерпілий ОСОБА_5 , зафіксовано місце події, розташування будинку, господарських споруд та наявність огорожі зі всіх боків (а. с. 115-116);

?документами про реєстрацію права власності на будинок АДРЕСА_2 , який у 29.11.2005 року був придбаний дружиною потерпілого – ОСОБА_16 (а. с. 117-119).

При ухваленні вироку суд не бере до уваги та відкидає як докази надані стороною обвинувачення: відеозапис подій, які відбувалися 08 червня 2025 року близько 02.10 години в с. Токи Скориківської ТГ Тернопільського району Тернопільської області; протокол зняття показань технічних приладів від 18.06.2025; протокол огляду речей та документів від 18.06.2025, яким було зафіксовано огляд відео (а. с. 103-104, 128), як такі, що не мають доказового значення для розгляду даної справи, оскільки під час дослідження відео в судовому засіданні неможливо було встановити спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4 саме обвинуваченим.

При ухваленні вироку суд бере за основу показання свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 які були очевидцями кримінальних правопорушень та прямо і без вагань вказали на обвинуваченого як на особу, яка завдавала потерпілому ОСОБА_4 тілесні ушкодження ( ОСОБА_11 – на вулиці біля магазину в центрі села; ОСОБА_10 – у приміщенні будинку), ОСОБА_10 показала, що всупереч забороні власника обвинувачений проник до будинку. Ці показання підтверджуються показаннями потерпілого ОСОБА_4 , свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та узгоджуються з іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні та покладеними судом в основу вироку.

Показання обвинуваченого про непричетність до вчинення кримінальних правопорушень, суд вважає неправдивими, оскільки вони спростовуються наведеними у вироку доказами.

Не визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінальних правопорушень суд розцінює як обраний ним спосіб захисту, з метою уникнути покарання за скоєне.

Суд вважає, що вина обвинуваченого в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду справи. Діяння ОСОБА_8 суд кваліфікує:

по І епізоду за ч. 2 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження, кваліфікуючою ознакою якого є: що спричинило короткочасний розлад здоров`я;

?по ІІ епізоду за ч. 1 ст. 162 КК України як незаконне проникнення до житла та до іншого володіння особи.

Зазначення в обвинувальному акті та протоколі огляду місця події (а. с. 115-116) номера будинку як АДРЕСА_2 замість правильного 19, що відповідає реєстраційним документам на будинок, в якому мешкає потерпілий ОСОБА_5 , на думку суду носить характер технічної описки та не впливає на суть пред`явленого обвинувачення як за ст. 125 ч.2 КК України так і за ст. 162 ч.1 КК України, яка виправлена судом в ході судового розгляду справи.

Обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Відповідно до роз`яснень п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року із змінами та доповненнями "Про практику призначення судами кримінального покарання", досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан, тощо.

Відповідно до статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, повинно бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання. При цьому покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність. Виходячи із принципів співмірності й індивідуалізації, таке покарання за своїм видом та розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують та обтяжують.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості та кількість вчинених ним кримінальних правопорушень, а саме вчинення двох кримінальних проступків, дану на обвинуваченого задовільну громадську характеристику, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, ту обставину, що батько обвинуваченого проходить службу у Збройних Силах України, вчинення кримінального правопорушення вперше, і вважає, що йому слід призначити остаточне покарання у виді пробаційного нагляду, оскільки обвинувачений не є суспільно небезпечною особою, тому його виправлення ще можливе без ізоляції від суспільства.

На думку суду, таке покарання буде достатнім для виправлення обвинуваченого та відповідатиме загальним засадам призначення покарання згідно з ст.65 КК України, зокрема, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та меті кримінального покарання, що визначена ст.50 КК України, внесе корективи в соціально-психологічні властивості обвинуваченого, змусить додержуватись положень закону про кримінальну відповідальність як ним самим так і іншими особами, та відповідатиме принципу індивідуалізації покарання. Саме таке покарання, на думку суду, буде відповідати загальним засадам призначення покарання, буде законним та справедливим, сприятиме виправленню винного, попередженню вчинення нових кримінальних правопорушень, а також не буде становити «особистий надмірний тягар для особи», адже відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.

Керуючись ст.ст. 368, 370 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 162 ч.1, 125 ч.2 КК України та призначити йому покарання:

?за ч. 1 ст. 162 КК України у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень;

?за ч. 2 ст. 125 КК України на строк два роки пробаційного нагляду.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_8 остаточне покарання у виді пробаційного нагляду на строк два роки.

На підставі ч.ч. 2, 3 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_8 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Строк відбування покарання обчислювати з дня постановки ОСОБА_8 на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Речовий доказ – оптичний носій (а. с. 127-128) – залишити при матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його оголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Підволочиський районний суд.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Копії вироку вручити сторонам під розписку.

Суддя ОСОБА_1