Рішення від 09 лютого 2026 р. у справі №337/2683/25 — Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 337/2683/25

Провадження №: 2/336/313/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Запоріжжя 10 лютого 2026 року

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Зарютіна П.В.

за участю секретаря Гордейченко Р.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу згідно боргової розписки, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищезгаданим позовом.

В позові вказує, що 12.04.2018 року він та відповідач - ОСОБА_3 уклали між собою договір позики коштів. Того ж дня, позивач передав відповідачу кошти у сумі 450 000 грн., що обумовлена у договорі позики коштів, яку ОСОБА_3 зобов`язалася повернути до 12.04.2023 року.

На підтвердження отримання коштів відповідач написав позивачу розписку.

Проте , ОСОБА_3 відмовився повертати кошти позивачу, обгрунтовуючи це тим, що він не має вільних коштів.

На підставі вищевикладеного, позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за договором позики, що складає 450 000 грн.

Ухвалою суду від 11 липня 2025 року відкрито провадження у справі в порядкузагального позовного провадження.

В судове засідання сторони не з`явились.

При цьому, сторона позивача не висловила заперечень проти вирішення справи у порядку заочного розгляду, тому суд без виходу до нарадчої кімнати ухвалив провести заочний розгляд вищевказаної справи.

У порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Всебічно з`ясувавши обставини справи, вивчивши її матеріали, дослідивши надані у справі докази у сукупності, суд дійшов до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.

Судом встановлено, що 12.04.2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 уклали між собою договір позики коштів. Того ж дня, позивач передав відповідачу кошти у сумі 450000 грн., що обумовлена у договорі позики коштів, яку ОСОБА_3 зобов`язався повернути до 12.04.2023 року. На підтвердження вказаного відповідач видала позивачу розписку.

За позицією позивача, ОСОБА_3 відмовилася повертати кошти позивачу, обгрунтовуючи це тим, що він не має вільних коштів.

При цьому, стороною відповідача суду не було надано доказів виконання нею договору позики з повернення суми останньої позивачу.

Згідно із частиною першою статті 626ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У частині першій статті 627ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із частиною другою статті 1047ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Статтею 202ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до частин першої та другої статті 207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Так, при укладанні договору позики відповідач власноручно написав боргову розписку, відповідно до якої вказані грошові кошти були отримані в борг до 12 квітня 2023 року.

Частиною першою статті 1049ЦК України встановлено, що за договором позики позичальник зобов`язаний повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.

Згідно ч.3ст.1049ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Таким чином, у боргових відносинах між фізичними особами законодавством передбачено викристання простої письмової розписки позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики після отримання коштів, підтверджуючи як факт укладення договору та зміст умов договору, так і факт отримання боржником від кредитора певної грошової суми.

Розписка як документ, що підтверджує боргове зобов`язання, має містити умови отримання позичальником у борг грошей із зобов`язанням їх повернення та дати отримання коштів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.12.2021 у справі № 501/1243/20, провадження № 61-14794 св 21.

При цьому, факт отримання коштів в борг підтверджує не будь-яка розписка, а саме розписка про отримання коштів, зі змісту якої можна встановити, що відбулася передача певної суми коштів від позикодавця до позичальника з обов`язком повернення (26.04.2022 Верховний суд в рамках справи № 753/1349/20 (провадження № 61-14052св21)).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 625, 1046, 1048, 1049 ЦК України, ст.ст. 1-4, 5, 12, 13, 76-81 89, 141, 258, 263-265, 283 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса:

АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) суму боргу за договором позики від 12.04.2018 року у розмірі 450000 (чотириста п`ятдесят тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса:

АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь позивача - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) судовий збір в сумі 4 500 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом,що його ухвалив,за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи,якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення,має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд-якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається до суду апеляційної інстанції через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення(виклику)учасників справи,зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частину другій статті 358 ЦПК України.

Суддя П.В. Зарютін

10.02.26