Постанова від 09 лютого 2026 р. у справі №511/428/26 — Роздільнянський районний суд Одеської області

Суд: Роздільнянський районний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Жорстоке поводження з тваринами

Дата: 09 лютого 2026 р.

Справа: №511/428/26

Суддя: Теренчук Ж. В.

Роздільнянський районний суд Одеської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №:511/428/26

Номер провадження 3/511/203/26

"10" лютого 2026 р. Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Теренчук Ж . В,

секретаря судового засідання Ніколас С.О.,

за участю:

особи, що притягається до відповідальності ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Роздільна Одеської області матеріали, які надійшли з Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 ,

за частиною 1 статті 89 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 15.01.2026 року приблизно о 14 годині 00 хвилин, в м. Роздільна Одеської області по вул. Привокзальній допустила жорстке поводження з тваринами, залишивши на вулиці напризволяще в безпорадному стані 5-ть цуценят віком 1,5 місяці взимку при мінусовій температурі, чим порушила вимоги ст. 18 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження».

Позиція особи, яка притягається до відповідальності у суді.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину свою у вчиненні правопорушення визнала частково, суду пояснила, що вона пенсіонерка та проживає в с. Мигаєве Роздільнянського району Одеської області біля залізниці. Взимку до її помешкання прибилася собака з цуценятами, яким вона почала допомагати, кормити їх. Одне цуценя забрала сусідка, а інших ніхто не хотів забирати і вона вирішила відвезти їх в м.Роздільна на ринок, щоб там інші люди опікувалися цуценятами. 15 січня 2026 року вона забрала цуценят , сіла на потяг до м.Роздільна. По приїзду пішла на Привокзальну вулицю і залишила цуценят на вулиці біля магазину. Вона не могла більше утримувати тварин, тому вчинила такий поступок.

Суд, заслухавши пояснення правопорушника, допитавши свідків у справі, дослідивши письмові докази, прийшов до наступного висновку.

Так ч.1 ст.90 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за жорстоке поводження з тваринами - знущання над тваринами, у тому числі безпритульними, що спричинило їх мучення, завдало їм фізичного болю, страждань, але не призвело до тілесних ушкоджень, каліцтва чи загибелі, залишення тварин напризволяще, а також інші порушення правил утримання та поводження з тваринами.

Згідно зі статтею 180 Цивільного кодексу України, тварини є особливим об`єктом цивільних прав. На них поширюється правовий режим речі, крім випадків, встановлених законом. Правила поводження з тваринами встановлюється Законом України «Про захист тварин від жорстокого поводження».

Відповідно до положеннь ст. 1 Закону України «Про захист тварин від жорсткого поводження», жорстоке поводження з тваринами - знущання над тваринами, у тому числі безпритульними, що спричинило їх мучення, завдало їм фізичного болю, страждань, у тому числі спричинило тілесні ушкодження, каліцтво чи загибель, нацьковування тварин одна на одну та на інших тварин, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів, залишення тварин напризволяще, а також інші порушення правил утримання, поводження та транспортування тварин.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про захист тварин від жорсткого поводження», поводження з тваринами ґрунтуєтьсяна таких принципах: жорстоке поводження з тваринами є несумісним з вимогами моральності та гуманності, спричиняє моральну шкоду людині; забезпечення умов життятварин, які відповідають їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям; право власності таінші речові права на тварин у разі жорстокого поводження зними можуть бути припинені відповідно доцього Закону; заборона жорстоких методів умертвіння тварин; відповідальністьза жорстоке поводження з тваринами; утримання і поводження з домашніми тваринами без мети заподіяння шкоди як оточуючим, так і самій тварині.

Згідно зі ч.2 статтею 22, цього ж Закону, забороняється бити, вбивати, отруювати чи калічити домашніх тварин; дарувати домашніх тварин як призи, нагороди чи премії; завдавати домашнім тваринам болю, страждання або пригнічення; дресирувати тварин у спосіб, що завда шкоди здоров`ю тварини та її загальному стану; умертвляти тварин шляхом утоплення, задушення, використання електричного струму та речовин, що призводять до отруєння.

Закон України «Про захист тварин від жорстокого поводження», закріплює за органом Національної поліції України здійснення нагляду за дотриманням вимог у сфері захисту тварин від жорстокого поводження та вживать відповідних заходів (ст.32).

Так суд вважає , що крім частково визнавальних показів ОСОБА_2 її винуватість у вчинення такого виду адімінстративного правопорушення підтвердили допитані у справі свідки.

Так свідок ОСОБА_3 в суді показала, що 15.01.2026 року біля 14 год. 00 хв. за адресою вул. Привокзальна,3, в м. Роздільна Одеської області, вона була на роботі та побачила, що біля приміщення салону «Світлана» невідомою особою в 15-ти градусний мороз були залишені напризволяще 5 цуценят, які вони забрали до салону та почали опікуватися за них. Для встановлення особи, яка допустила таке поводження з цуценятами вони переглянули камери відеоспостереження, на яких було встановлено особу ОСОБА_2 , яка цинічно висипала на землю з сумки 5 цуценят і залишила їх там, не залишивши ні їжі, ні будь-кого приспособлення для схову. Коли вони почали опікуватися ними, то побачили, що жінка до того як їх викинути накормила їх вівсом, тобто їжею, яку не можна було давати цуценятам, від чого у них почалися проблеми із здоров"ям. Вони звернулися за допомогою до ветеринарів.

Також аналогічні свідки в суді дала свідок ОСОБА_4 , яка суду показала, що вона була у власній перукарні по вул.Привоказльній на роботі , коли побачила цуценят біля салону, яку були залишені без їжі та притулку в 15 градусний мороз на призволяще. Після перегляду камер відеоспостереження вони встановили особу ОСОБА_2 , яка залишила цуценят. Вона забрала їх до сусіднього приміщення, де вони залишаються по сьогоднішній день.

Крім показів свідків вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення також підтверджується дослідженими письмовими доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 764604 від 10.02.2026 року, відповідно до якого ОСОБА_1 15.01.2026 року приблизно о 14 годині 00 хвилин, в м. Роздільна Одеської області по вул. Привокзальна, залишила в безпорадному стані 5-ть цуценят віком 1,5 місяці при мінусовій температурі, чим порушила ст. 18 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження»;

- заявою ОСОБА_5 від 17.01.2026 року, у якій вона просить встановити та притягнути до відповідальності особу, яка 15.01.2026 року о 14 год. викинула 5 цуценят віком до 1, 5 місяців за адресою: вул. Привокзальна,3, в м. Роздільна Одеської області, цуценята були залишені на морозі на снігу без прихистку та засобів на існування;

- поясненнями ОСОБА_5 від 17.01.2026 року, які є аналогічними з її заявою.

Суд вважає, що даними доказами в сукупності підтверджено, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 89 КУпАП, яке кваліфікується як жорстоке поводження з тваринами – знущання над тваринами , у тому числі безпритульними, що спричинило їх мучення, завдало їм фізичного болю, страждань, але не призвело до тілесних ушкоджень , каліцтва чи загибелі, залишення тварин напризволяще.

Відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого особою правопорушення, ступінь вини, майновий стан та обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставини, які відповідно до ст. 34 КУпАП пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене нею адміністративне правопорушення, судом не встановлено. Обставин, які відповідно до ст. 35 КУпАП обтяжують ОСОБА_1 за вчинене нею адміністративне правопорушення судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, вимоги ст. 33 КУпАП, з метою виховання правопорушника та попередження наступних правопорушень, суд приходить до висновку про необхідність накладення на винну адміністративного стягнення у вигляді штрафу, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 89 КУпАП, при цьому , враховуючи, що остання є пенсіонеркою , розмір штрафу вважає за можливе визначити в мінімальному розмірі.

Згідно п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення підлягає сплаті судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 гривень, який слід стягнути з ОСОБА_1 на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись статтями 33, 40-1, 283, 284 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 89 КУпАП та накласти на неї стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400,00 (три тисячі чотириста) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , судовий збір у розмірі 665,60 грн на користь держави.

Реквізити для сплати штрафу:Отримувач коштів: ГУК в Од.обл./м.Роздільна/21081100

ЄДРПОУ отримувача: 37607526 Номер рахунку: UA848999980313000106000015710 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Код банку МФО: 899998 Код класифікації доходів бюджету: 21081100

Реквізити для зарахування до державного бюджету:отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Роз`яснити, що згідно статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбаченихстаттею 300-1цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

На підставі частини другої статті 308 КУпАП, у порядку примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби мають право стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу в сумі 6800,00 (шість тисяч вісімсот)гривень.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Роздільнянський районний суд Одеської області протягом 10 днів з дня її постановлення.

Суддя: Ж. В. Теренчук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua