Рішення від 10 лютого 2026 р. у справі №947/42905/25 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа № 947/42905/25

Номер провадження № 2/521/2227/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді – Громіка Д.Д.,

при секретарі – Котигорох Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 40551,82 грн.

Обґрунтовуючи вимоги даного позову вказує на те, що, 17.12.2023 між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено договір №483327-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». 17.12.2023 ТОВ «Бізнес позика» направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір №483327-КС-001 про надання кредиту. 17.12.2023 ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору №483327-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. ТОВ «Бізнес позика» направлено Маренковій Є.М через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор, на номер 380634757441, який боржником було введено.

Відповідно до п. 1 Договору про надання кредиту, ТОВ «Бізнес позика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 24000,00 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правил про надання грошових коштів у кредит. Як зазначає позивач, ним виконано зобов`язання за договором та надано позичальнику грошові кошти в розмірі 24000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою про видачу коштів (або платіжним дорученням).

17.12.2023 між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №1 до Договору №483327-КС-001 про надання кредиту. Відповідно до умов Додаткової угоди ТОВ «Бізнес позика» надає позичальнику додатково кредит в сумі 7000,00 грн.

22.02.2024 між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №2 до Договору №483327-КС-001 про надання кредиту. Відповідно до умов Додаткової угоди сторони продовжили «Термін дії договору до 25.07.2024р.»

Також, 16.05.2024 між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №3 до Договору №483327-КС-001 про надання кредиту. Відповідно до умов Додаткової угоди сторони домовилися внести зміни в п.1 Договору та викласти «Термін дії Договору» в новій редакції, а саме: «Термін дії договору: до 17.10.2024р.».

Боржниця свої зобов`язання за кредитним договором №483327-КС-001 про надання кредиту належним чином не виконала, а лише частково сплатила кошти на загальну суму 40482,03 грн.

Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідачка вчинила конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.

Станом на 09.10.2025 у відповідачки утворилась заборгованість у розмірі 40551,82 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту – 13302,71 грн., суми прострочених платежів по процентах – 25005,63 грн., суми прострочених платежів за комісією – 2243,48 грн. Враховуючи викладене, позивач просить позов задовольнити та стягнути з відповідачки суму заборгованості, а також понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 18.12.2025 року відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не викликались.

Відповідно до ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

29 грудня 2025 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого позовні вимоги вони вважають необґрунтованими та безпідставними, у зв`язку з чим представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову.

05.01.2026 року від представника позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, відповідної до якою, представник позивача вважає обставини викладені у відзиві необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності, а тому просить позов задовольнити у повному обсязі.

Станом на дату розгляду справи на адресу суду клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні чи про розгляд справи за участю сторін учасниками справи не подавалися.

Ухвалою суду від 09.01.2026 витребувано в у АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК": письмовий доказ у вигляді відповіді за підписом уповноваженого працівника банку, у якій будуть зазначені відомості що підтверджують або спростовують факт випуску банком банківської картки № НОМЕР_1 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку); письмовий доказ у вигляді у вигляді відповіді за підписом уповноваженого працівника банку, у якій будуть зазначені відомості щодо особи (із зазначенням її прізвища, ім`я та по-батькові, а також РНОКПП та дати народження), на ім`я якої була випущена (емітована) банківська картка № НОМЕР_1 ; письмовий доказ у вигляді пронумерованих читабельних виписок про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_1 за період з 17 грудня 2023 року включно по 21 грудня 2023 року включно.

09.03.2026 від АТ «"УНІВЕРСАЛ БАНК" надійшла запитувана судом інформація. Банківська карта № НОМЕР_1 емітована на ім`я ОСОБА_1 . Крім цього, долучено виписку про рух коштів, з яких встановлено, що відповідачка користувалась вказаними кредитними коштами.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (AlimentariaSandersS.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше і, з урахуванням ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що17.12.2023 між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено договір №483327-КС-001 про надання кредиту, за умовами якого відповідачка отримала грошові кошти в сумі 24000,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом в день – 2,0 процентів за кожен день користування кредитом.

Згідно кредитного договору цей договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика».

Розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладення цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефон позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» через веб-сайт або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номера позичальника. Після укладення цей кредитний договір розміщується в особистому кабінеті позичальника.

17.12.2023 між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №1 до Договору №483327-КС-001 про надання кредиту. Відповідно до умов Додаткової угоди ТОВ «Бізнес позика» надає позичальнику додатково кредит в сумі 7000,00 грн.

22.02.2024 між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №2 до Договору №483327-КС-001 про надання кредиту. Відповідно до умов Додаткової угоди сторони продовжили «Термін дії договору до 25.07.2024р.»

Також, 16.05.2024 між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №3 до Договору №483327-КС-001 про надання кредиту. Відповідно до умов Додаткової угоди сторони домовилися внести зміни в п.1 Договору та викласти «Термін дії Договору» в новій редакції, а саме: «Термін дії договору: до 17.10.2024р.».

У анкеті-клієнта від 05.11.2025 вказані персональні дані позичальника, та інформацію стосовно кредиту (сума, дата отримання кредиту, номер банківського рахунку/банківської карти для перерахування коштів).

Відповідно до інформаційних довідок ТОВ «Платежі онлайн» ТМ Platon відповідач в рахунок погашення отриманого кредиту та сплати процентів за користування кредитом здійснила 9 платежів онлайн через платіжний сервіс «Platon», а саме:

-07.11.2021 року – 1100 грн. (довідка №108/03 від 09.03.2023 р.),

-12.05.2021 року – 11000 грн. (довідка №103/03 від 09.03.2023 р.),

-31.05.2021 року – 11000 грн. (довідка №104/03 від 09.03.2023 р.)

-31.07.2021 року – 11000 грн. (довідка №105/03 від 09.03.2023 р.)

-17.08.2021 року - 11000 грн. (довідка №106/03 від 09.03.2023 р.)

-13.09.2021 року – 11000 грн. (довідка №107/03 від 09.03.2023 р.)

-25.11.2021 року – 1000 грн. (довідка №109/03 від 09.03.2023 р.),

-23.12.2021 року – 2000 грн. (довідка №110/03 від 09.03.2023 р.),

-31.01.2022 року – 1000 грн. (довідка №111/03 від 09.03.2023 р.)

На даний час відповідачка продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

Згідно з поданим Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» розрахунком, заборгованість відповідачки станом на 09.10.2025 у відповідачки утворилась заборгованість у розмірі 40551,82 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту – 13302,71 грн., суми прострочених платежів по процентах – 25005,63 грн., суми прострочених платежів за комісією – 2243,48 грн.

Оцінка суду.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому відповідно до ст.ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він фактично був ознайомлений, що ствердив своїм підписом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України виникнення спірних правовідносин, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, у відповідачки виник обов`язок повернути позивачу грошові кошти отримані за кредитним договором у розмірі та на умовах встановлених договором.

За змістом ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, відповідач підтвердив своїм підписом, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вказаних документів, та зобов`язався виконувати їх умови.

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Статтею 207 ЦК України не передбачено вичерпного переліку таких документів, тому, окрім листів та телеграм, можуть використовуватися й інші засоби зв`язку, наприклад електронний або інший інтернет/SMS-pecypc.

Відповідно до ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Крім того, суд вказує, що за п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно із ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

На підставі абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Таким чином, договір був підписаний відповідачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, чим підтверджено укладання між сторонами такої угоди, оскільки без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт позивача за допомогою логіну та пароля договір між сторонами не був би укладений, тому сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.

Отже, існують підстави вважати, що сторонами належно обумовлено умови користування позиченими коштами та позичальнику належним чином повідомлено про умови позики.

Представник позивача, крім заборгованості за тілом кредиту та відсотками за користування кредитними коштами, за кредитними договорами просив стягнути заборгованість за комісією за надання кредиту в розмірі 2243,48 грн.

Статтею 3 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що цей Закон регулює відносини між кредитодавцями, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування, а також відносини, що виникають у зв`язку з врегулюванням простроченої заборгованості за договорами про споживчий кредит та іншими договорами, передбаченими частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», цей закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з частинами 1, 2, 5, 7 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором, відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику.

Враховуючи наведене, положення договору про кредит щодо сплати позичальником на користь кредитодавця комісії за надання кредиту в розмірі 2243,48 грн. суперечать положенням ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемними з моменту укладення договору, а відтак відсутні підстави для стягнення з відповідача заборгованості за комісією за надання кредиту в розмірі 2243,48 грн.

Отже, на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилався представник позивача, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, що містяться у справі, оцінивши їх, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову – на відповідача.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що із ОСОБА_1 підлягає стягненню сума кредитної заборгованості в розмірі 38308,34 грн., а також сплачений позивачем судовий збір.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 6, 10, 12, 141, 228, 229, 263, 265, 273, 279, 280 – 282, 354 ЦПК України, ст.ст. 526, 610, 625, 651, 1049-1050, 1052, 1054 ЦК України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» суму заборгованості за Договором №483327-КС-001 про надання кредиту від 17.12.2023 року у розмірі 38308 (тридцять вісім тисяч триста вісім) грн. 34 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» суму сплаченого судового збору в розмірі 2422 грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання до Одеського апеляційного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, а у разі її подання - після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повне судове рішення складено 11 лютого 2026 року.

Повні відомості про учасників справи згідно з пунктом 4 частини 5 статті 265 ЦПК України:

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (адреса місцезнаходження: 01133, м. Київ, б. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239).

Відповідач: ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_2 )

Суддя: Д.Д. Громік