Суд: Біляївський районний суд Одеської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 10 лютого 2026 р.
Справа: №496/3637/25
Суддя: Портна О. П.
Справа № 496/3637/25
Провадження № 3/496/533/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2026 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Портна О.П., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції №2 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,
за ч. 4 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
В С Т А Н О В И В:
05.06.2025 року відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 351717 за ч.4 ст.130 КУпАП, відповідно до якого 05.06.2025 року о 03:30 год. за адресою: Одеська область Одеський район, траса М05 Київ -Одеса 462 км., водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Ford», державний номерний знак НОМЕР_1 , та після того як був зупинений на блок посту вживав алкогольні напої до проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, що підтверджено висновком алкотестеру Drager 6820 № 0516 тест №12 результат 2.47 %0, чим порушив п. 2.10. є. Правил дорожнього руху – Вживання водієм ТЗ після ДТП за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі, за що передбачена відповідальність за ч. 4 ст. 130 КУпАП.
17.07.2025 року суддею Біляївського районного суду Одеської області було винесено постанову та направлено матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на доопрацювання до Відділення поліції №2 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області.
22.01.2026 року до Біляївського районного суду Одеської області повторно надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП.
Згідно автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.01.2026 року, справу про адміністративне правопорушення № 496/3637/25, передано судді Біляївського районного суду Одеської області Портній О.П.
У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про день, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Заяви про розгляд справи за його відсутністю суду не надав, про причини неявки не інформував. Направив до суду довідки про перебування на військовій службі за призивом під час мобілізації у ВЧ НОМЕР_2 .
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту. В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Суд також звертає увагу, що для отримання інформації щодо стану розгляду судової справи та прийнятих судових рішень функціонує офіційний веб-портал «Судова влада України» та «Єдиний державний реєстр судових рішень» за допомогою яких будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи та стадії її розгляду.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005, в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
При складані протоколу, поліцейським, ОСОБА_1 були роз`ясненні права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить до таких висновків.
Відповідно до вимог статті 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її згідно з законом.
Згідно з приписами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, підтверджується дослідженими судом доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 351717 від 05.06.2025; роздруківкою чеку приладу «Drager» з результатом 2.47 проміле; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; довідкою виданою інспектором САП ОРУП №2 ГУНП в Одеській області А. Стариченко в якій зазначено, що ОСОБА_1 в період з 05.069.2024 по 05.06.2025, за ознаками ст. 130 КУпАП до адміністративної відповідальності не притягувався. Згідно бази даних ІПНП «Цунамі» «Посвідчення водія», на ім`я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 посвідчення водія видавалися, НОМЕР_3 та наразі вилучено працівниками поліції; відеозаписом з місця події на якому зафіксовані відомості зазначені в протоколі.
Те, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння після зупинки транспортного засобу поліцейським та до проведення медичного огляду, підтверджується результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння, які ОСОБА_1 не оскаржувались.
Процедура огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проводилась з дотриманням вимог чинного законодавства.
Отже, проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності та взаємозв`язку, керуючись внутрішнім переконанням, суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 , у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КпАП України, які містяться в матеріалах справи.
Об`єктивних підстав ставити під сумнів досліджені судом докази, у суду немає, в свою чергу, ОСОБА_1 жоден із вказаних доказів в ході розгляду справи спростований не був.
Таким чином, ОСОБА_1 , вживши алкоголь після законної зупинки транспортного засобу поліцейським та до проведення медичного огляду, порушив встановлений законом порядок, чим вчинив закінчений склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 130 КУпАП.
Диспозицією ч. 4 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю, алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.
Абзацами другим та четвертим частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
ОСОБА_1 вимоги п. 2.10 «є» ПДР України дотримані не були, оскільки він, після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, та до проведення медичного огляду вживав алкоголь.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.
При накладенні стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до категорії порушень підвищеної суспільної небезпечності в сфері безпеки дорожнього руху, особу порушника, ступінь його вини.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням.
Враховуючи всі обставини справи та особу правопорушника, суд приходить до висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративні стягнення у виді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.
Дана міра адміністративного стягнення, на думку суду, буде необхідною і достатньою для попередження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від скоєння нових адміністративних правопорушень.
Відповідно до довідок №52/371 від 07.02.2026 року та №1/56/17/1681/41 від 24.10.2025 року ОСОБА_1 є військовослужбовцем – молодшим лейтенантом.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору, так як відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.
Керуючись ст.ст. 7, 40-1, 130, 251, 252, 283, 284 КУпАП, суддя, -
П О С Т А Н О В И В:
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2000 (дві тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 6 від сплати судового збору.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови-не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст.308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.
Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області.
Суддя О.П. Портна
Оригінал: reyestr.court.gov.ua