Постанова від 10 лютого 2026 р. у справі №127/1375/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/1375/26

Провадження № 3/127/368/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.2026м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Бернада Є.В., розглянувши адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

11.01.2026 о 18.09 год на перехресті вул. Келецька – просп. Космонавтів у м. Вінниці ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки BMW, р.н. НОМЕР_2 , не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою після розвороту на перехресті не надала перевагу в русі автомобілю марки Subaru, р.н. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , котрий наближався з правого боку та рухався на основний зелений сигнал світлофора, в результаті чого скоїла зіткнення з ним. Внаслідок цього транспорті засоби отримали механічні пошкодження.

ОСОБА_1 в судовому засіданні винуватість у вчиненні правопорушення не визнала і суду пояснила, що вона закінчувала маневр, а інший водій їхав з великою швидкістю й не гальмував.

ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що він стояв на червоний сигнал світлофора по просп. Космонавтів в м. Вінниці. Коли загорівся зелений сигнал, він почав рух, а водій автомобіля BMW не надала йому переваги в русі. Він здійснював рух на зелений сигнал.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд дійшов до такого висновку.

Згідно зі статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП) завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до статті 280 КпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З диспозиції статті 124 КпАП випливає, що відповідальність за даною нормою настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Слід звернути увагу, що дана норма є бланкетною.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 порушила вимоги пункту 10.1 та 10.11 Правил дорожнього руху (далі – ПДР).

Зі змісту пункту 10.1 ПДР випливає, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Відповідно до пункту 10.11 ПДР у разі коли траєкторії руху транспортних засобів перетинаються, а черговість проїзду не обумовлена цими Правилами, дати дорогу повинен водій, до якого транспортний засіб наближається з правого боку.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 до протоколу про адміністративне правопорушення надані схема ДТП (далі – Схема), письмові пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Заперечуючи винуватість у вчиненні правопорушення, ОСОБА_1 надала суду записи з камер зовнішнього спостереження (далі – Запис).

Оцінюючи доводи ОСОБА_1 в частині відсутності в її діянні складу правопорушення, суд вважає за доцільне зауважити таке.

З оглянутого судом Запису випливає, що ОСОБА_1 здійснювала рух по вул. Келецькій у правій смузі руху, перестроювання почала здійснювати після виїзду на перехрестя. При цьому із Запису випливає, що перед виїздом на перехрестя установлені дорожній знак 5.16, який дозволяв здійснювати поворот ліворуч з лівої смуги руху. Тому суд вважає доводи ОСОБА_1 щодо дотримання нею вимог ПДР у цій частині хибними.

Заперечуючи свою винуватість у вчиненні правопорушення, ОСОБА_1 здійснила посилання на те, що приписи пункту 10.11. ПДР не можуть бути застосовані у цьому випадку, оскільки на перехресті установлені дорожні знаки пріоритету та світлофор. Оцінюючи доводи ОСОБА_1 у цій частині, суд вважає за доцільне зауважити таке.

Відповідно до речення першого абзацу першого пункту 16.1 ПДР перехрестя, де черговість проїзду визначається сигналами світлофора чи регулювальника, вважається регульованим. При цьому реченням другим абзацу першого пункту 16.1 ПДР визначено, що на такому перехресті знаки пріоритету не діють.

Відповідно до абзацу першого пункту 10.4 ПДР перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в`їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою.

Згідно з пунктом 10.6 ПДР у разі якщо транспортний засіб через свої габарити або інші причини не може виконати поворот чи розворот з відповідного крайнього положення, дозволяється відступити від вимог пункту 10.4 цих Правил, якщо це не суперечить вимогам заборонних чи наказових дорожніх знаків, дорожньої розмітки та не створить небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. У разі потреби, для забезпечення безпеки дорожнього руху, слід звернутися за допомогою до інших осіб.

З оглянутого судом Запису випливає, що автомобіль марки Subaruрозпочав рух на регульованому перехресті на зелений сигнал світлофора. Цю обставину ОСОБА_1 в судовому засіданні не оспорювала. Також із запису випливає, що ОСОБА_1 почала маневр перестроювання з правої смуги у ліву на перехресті. Цю обставину ОСОБА_1 в судовому засіданні також не оспорювала.

Доводи ОСОБА_1 в частині порушення вимог ПДР саме іншим водієм суд у цьому провадженні не оцінює, оскільки ці питання виходять за межі питань, з приводу яких складений протокол про адміністративне правопорушення.

Отже, аналізуючи надані суду докази у їх сукупності, суд твердження ОСОБА_1 в частині того, що саме вона мала перевагу в русі в цьому випадку, вважає безпідставними. Саме тому суд вважає, що за результатами судового розгляду був підтверджений факт недотримання ОСОБА_1 вимог пункту 10.1 ПДР, зміст якого судом наведений вище. Застереження щодо можливості здійснення маневру розвороту з правої смуги руху, визначені пунктом 10.6 ПДР, судом не встановлені. Натомість суд вважає слушними зауваження ОСОБА_1 в частині того, що вимоги пункту 10.11 ПДР у цьому випадку не можуть бути застосовані у зв`язку з тим, що перехрестя на місці події регульоване і черговість його проїзду визначена сигналами світлофора.

З огляду на викладене суд вважає, що діяння ОСОБА_1 охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КпАП, за ознаками порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Вирішуючи питання щодо виду та міри адміністративного стягнення, необхідного і достатнього для виправлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та попередження вчинення ним нових правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, суд враховує таке. Згідно з наданими суду матеріалами справи ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху притягнута не була. Однак за результатами судового розгляду суд встановив, що ОСОБА_1 у вчиненому не розкаялась та свої дії не засудила. Інші відомості, які б свідчили про наявність про наявність обставин, які пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 , суду не надані. Тому, аналізуючи поведінку ОСОБА_1 в судовому засіданні, суд вважає за доцільне застосувати до неї адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Згідно зі статтею 40-1 КпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено стягнення, справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись статтями 122-4, 124, 283, 284 КпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративних правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком 6 (шість) місяців.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: