Постанова від 10 лютого 2026 р. у справі №638/15721/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа №638/15721/25 Головуючий 1 інстанції: Семіряд І.В.

Провадження №33/818/286/26 Доповідач: Люшня А.І.

Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2026 року Харківський апеляційний суд у складі: головуючого судді Люшні А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харкові справу за апеляційною скаргою захисника Бреславець М.Г. на постанову Шевченківського районного суду м.Харкова від 06 жовтня 2025 року,-

УСТАНОВИВ:

Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тисяча неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Також стягнено з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605,60 грн.

Зміст оскаржуваного судового рішення суду та встановлені судом першої інстанції обставини

Судом встановлено, що 31 липня 2025 року о 21-13 год. ОСОБА_1 в порушення вимог п.2.9а Правил дорожнього руху України у м.Ізюм по вул.Євгена Коновальця, 2 керував транспорим засобом «Фольксваген Пассат», д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6820», результат – 0,74 проміле. З результатом водій був згоден.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

В апеляційній скарзі захисник Бреславець М.Г. просить скасувати постанову суду та закрити провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом «Фольксваген Пассат», д.н.з. НОМЕР_1 . Вказала, що працівники поліції не мали законних підстав для зупинки транспортного засобу «Фольксваген Пассат»; встановили у ОСОБА_1 ознаку алкогольного сп`яніння «блиск очей», яка не входить до переліку ознак алкогольного сп`яніння, встановленого положеннями п.3 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Зазначила, що надані відеозаписи є недопустимим доказом, оскільки вони не підтверджують свою автентичність та не містять відображення цілісної картини події і обстановки.

Позиції учасників апеляційного провадження

Особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та захисник Бреславець М.Г., будучи повідомленими належним чином про дату, час та місце апеляційного розгляду, в судове засідання не з`явилися, про причини неявки не повідомили, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи не подавали, а тому апеляційний розгляд відбувся за їх відсутності.

Мотиви суду апеляційної інстанції

Заслухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали справи, відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Згідно вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався всіх вказаних вимог закону, оскільки встановив обставини, які мають значення для об`єктивного та всебічного розгляду справи.

Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апелянтом в його апеляційній скарзі не наведено об`єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Встановивши винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції послався на докази, а саме даними:

-протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №408520 від 31 липня 2025 року;

-результату огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 6820», проба позитивна – 0,74 проміле;

-акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

-довідки старшого інспектора САП Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області В.Нікітенка;

-відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції.

Доводи захисника Бреславець М.Г. про відсутність доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом «Фольксваген Пассат», д.н.з. НОМЕР_1 , спростовуються наданими відеозаписами, якими чітко зафіксованорух транспортного засобу та зупинка автомобіля за кермом якого перебував ОСОБА_1 (відеозаписи WhatsApp Video 2025-08-01 at 09.02.33, 0000044_00004420250731210533_0016).

Посилання в апеляційній скарзіна відсутність законних підстав для зупинки транспортного засобу «Фольксваген Пассат», д.н.з. НОМЕР_1 , суперечать даним рапорту поліцейського Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області Тоткала Д.В., з якого вбачається, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції через порушення п.9.2б Правил дорожнього руху України неподання сигналу світлового покажчику повороту відповідного напрямку перед поворотом(а.с.3).

Твердження захисника Бреславець М.Г. про недопустимість наданих відеозаписів, в якості доказу, через те, що вони підтверджують свою автентичність та не містять цілісної картини події і обстановки, є необґрунтованими.

Зазначені відеозаписи надані відповідними посадовими особами та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення в якості доказів, що є обов`язковим відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що працівники поліції під час встановлення у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння порушили вимоги«Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», не приймаються до уваги, оскільки змоменту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та по теперішній час, останній та сторона захисту не зверталися зі скаргами щодо незаконності дій поліцейських. Тобто незаконність дій інспекторів не встановлена будь-яким судовим рішенням або висновком компетентного органу.

За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення.

Доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, і матеріали справи їх не містять.

Порушень норм КУпАП під час складання протоколу, які потягли б безумовне скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.

Наведене вище свідчить, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення про порушення ОСОБА_1 п.2.9а Правил дорожнього руху України та притягнуто до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.

З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі, не підлягає.

Керуючись ст.294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника Бреславець М.Г. залишити без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду м.Харкова від 06 жовтня 2025 року щодо ОСОБА_1 - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

Суддя Харківського

апеляційного суду А.І. Люшня