Вирок від 15 січня 2026 р. у справі №607/22277/25 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2026 Справа №607/22277/25 Провадження №1-кп/607/1037/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , представника потерпілого ОСОБА_6 , законного представника потерпілого ОСОБА_7 , у м.Тернополі в залі суду у відкритому судовому засіданні, розглянувши кримінальне провадження №12025216040000653, стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Старий Збараж Збаразького району Тернопільської області, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше несудженого,

про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.125 КК України, -

встановив:

У ОСОБА_4 , який перебував поблизу буд.41 по просп.Злуки м.Тернополя, 29.09.2025 року близько 15:30 год. під час конфлікту з малолітнім ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виник умисел спричинити йому тілесні ушкодження. Реалізуючи його, 29.09.2025 року близько 15:30 год. ОСОБА_4 , перебуваючи поблизу буд. 41 по просп.Злуки м.Тернополя, на грунті раптово виниклих неприязних відносин, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання умисно правою рукою штовхнув малолітнього ОСОБА_8 у ділянку лівого плеча, внаслідок чого він впав на землю. Продовжуючи вчиняти протиправні дії, об?єднані єдиним умислом, ОСОБА_4 руками зловив за шию малолітнього ОСОБА_8 , який лежав на землі та почав стискати йому шию. В результаті умисних дій ОСОБА_4 малолітньому ОСОБА_8 спричинено тілесні ушкодження у виді садна правої бокової поверхні шиї та ділянки гіперпігментації шкіри (слід загоєння садна) підщелепної ділянки справа, які за ступенем тяжкості належать до легких тілесних ушкоджень - п. 2.3.5. Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень (МОЗ України, Київ, 1995).

В суді, на запитання передбачені ст.348 КПК України, обвинувачений ОСОБА_4 надав відповіді: суть обвинувачення зрозуміла, вину визнає, бажає надавати показання. Цивільний позов потерпілого про стягнення моральної шкоди визнає частково на суму 10 000 грн.

Обвинувачений ОСОБА_4 надав показання: 29 вересня 2025 року він повертався додому і зустрів компанію хлопців, які почали чіпляти його і «тикати пальцями». Він розізлився і зловив одного з хлопців за шию. Все було так, як вказано в обвинувальному акті. Вину визнає та щиро кається.

Крім цього, винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доводиться наданим стороною обвинувачення доказом - висновком експерта Державної спеціалізованої установи «Тернопільське обласне бюро судово-медичної експертизи» №707 від 13 жовтня 2025 року, відповідно до якого при судово-медичній експертизі у малолітнього ОСОБА_8 виявлені садно правої бокової поверхні шиї та ділянка гіперпігментації шкіри (слід загоєння садна) підщелепної ділянки справа. Вид, морфологічні властивості та розташування виявлених у ОСОБА_8 ушкоджень свідчать про їх утворення від дії тупого (-их) предмета (-ів) близько за 6-8 діб до його експертного обстеження, не виключено у вказаний в постанові термін події. Виявлені у малолітнього ОСОБА_8 тілесні ушкодження за ступенем тяжкості належать до легких – п.2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (МОЗ України, Київ, 1995). Утворення виявлених у ОСОБА_8 ушкоджень за наведених у постанові обставин події, не виключається. Виявлені у ОСОБА_8 ушкодження не властиві для утворення при падінні «навзнаки (положення при ходьбі) на поверхню землі».

Суд вважає, що показання обвинуваченого ОСОБА_4 про визнання вини та матеріали кримінального провадження є належними і допустимими доказами його винуватості у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. Суд прийшов до висновку, що обвинувачений ОСОБА_4 винуватий у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.125 КК України, тобто умисному нанесенні легких тілесних ушкоджень ОСОБА_8 . Його дії кваліфіковано правильно.

В контексті ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, але й виправлення засудженого і запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженим так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

При призначенні покарання ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до кримінальних проступків, фактичні обставини справи, особу винного, який раніше несуджений, його вік та обставини, що пом`якшують покарання - визнання вини, щире каяття, вчинення кримінального правопорушення в період виявлення ознак розладів психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю. Обставиною, що обтяжує покарання є вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини.

Суд вважає, що з метою виправлення ОСОБА_4 і запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, ним та іншими особами, йому доцільно призначити покарання передбачене ч.1 ст. 125 КК України у виді штрафу.

Вирішуючи цивільний позов законного представника ОСОБА_9 в інтересах потерпілого ОСОБА_8 про відшкодування моральної шкоди в сумі 35 000 грн., суд виходить з наступного. У позовній заяві ОСОБА_9 зазначила, що завдана малолітньому потерпілому ОСОБА_8 моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий зазнав внаслідок спричинення йому фізичного болю , він пережив психологічний стрес, страх, відчув загрозу своєму здоров`ю. В подальшому у ОСОБА_8 виникла необхідність відновлювати стан здоров`я та моральний стан.

Відповідно до частини третьої статті 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При визначенні розміру моральної шкоди, судом враховуються роз`яснення, викладені у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 № 4, згідно з якими розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються тривалість і характер страждань, істотність вимушених змін у житті потерпілого і виробничих стосунках. Також, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Внаслідок скоєного ОСОБА_4 суспільно небезпечного діяння стосовно потерпілого ОСОБА_8 йому спричинено моральну шкоду, яка виразилась у емоційних та душевних стражданнях, нервових стресах та погіршенні самопочуття.

Суд враховує висновок ВП ВС №752/17832/14-ц (14-538цс19) від 16 грудня 2020 року, згідно з яким розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Оцінюючи вище зазначені обставини, беручи до уваги характер і тривалість страждань потерпілого ОСОБА_8 , відчуття ним фізичної болі, істотність вимушених змін у його житті, із врахуванням засад розумності, виваженості та справедливості, суд визначає розмір моральної шкоди в сумі 20 000 грн., тому заявлений законним представником - ОСОБА_9 цивільний позов задовольняє частково.

Керуючись статтями 8, 129 Конституції України, Розділом IV КПК України, ч.1 ст.125 КК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч.1 ст.125 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Цивільний позов ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_8 до ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди задовільнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь законного представника - ОСОБА_9 , в інтересах малолітнього ОСОБА_8 , 20000 (двадцять тисяч) гривень моральної шкоди.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку шляхом подачі апеляції, особами визначеними у ст.393 КПК України, до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Судове рішення, що набрало законної сили звертається до виконання не пізніше як через три дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із суду апеляційної інстанції або Верховного суду України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддяОСОБА_1