Постанова від 28 січня 2026 р. у справі №444/4443/25 — Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/4443/25

Провадження № 3/444/20/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2026 року суддя Жовківського районного суду Львівської області Зеліско Р. Й.,

з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

її захисника - адвоката Деманджари Я.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Жовква Львівської області справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з відділу поліції № 2 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , працюючої майстом манікюру, паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

Згідно протоколу серії ЕПР1 № 497932 від 30.10.2025 року ОСОБА_2 30.10.2025 року о 00 год. 40 хв. в м. Рава-Руська по вулиці Львівській, 15 керувала транспортним засобом марки "VOLKSWAGEN TOUAREG" в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому законом порядку з використанням технічного засобу «Drager Alkotest 6820», тест № 451, результат тесту 1,22 проміле, чим, на переконання поліцейського, ОСОБА_2 порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 , в судовому засіданні своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала та пояснила, що алкоголю в цей день не вживала, і як наслідок, не могла перебувати в стані алкогольного сп`яніння. Працівникам поліції вона сказала, що випила бокал шампанського день перед тим, але вона знала, що вже пройшла доба, а тому впевнено сідала за кермо. Саме тому вона не погоджувалася на місці зупинки транспортного засобу з показами приладу Драгер.

Захисник ОСОБА_3 , адвокат Деманджара Я.П. в судовому засіданні заявив клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Просить таке задоволити.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що вона разом із ОСОБА_1 були в гостях. Орися була у них за тверезого водія. Алкогольні напої вона в цей день точно не вживала. Коли вони поверталися додому, то їх зупинили працівники поліції. Після перевірки документів запропонували ОСОБА_1 продути алкотестер Драгер, на що вона погодилась. При огляді вона ( ОСОБА_4 ) постійно була біля ОСОБА_1 . Після продуття алкотестера, працівники поліції наголосили, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного спяніння. Скільки алкотестер показав проміле, вона не чула і не бачила. Однак, ствердила, що ОСОБА_5 наголосила працівникам поліції, що не буде підписувати чеку алкотестеру Драгер, так як він пустий і, тим паче, вона з його результатом не погоджується.

Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_6 , її захисника, свідка, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши докази кожен окремо та в їх сукупності, суддя приходить до наступного висновку.

Ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З метою повного з`ясування усіх обставин справи, в судовому засіданні було детально оглянуто та проаналізовано протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 497932 від 30.10.2025 року та додані до нього матеріали, зокрема, в повному обсязі оглянуто відеозапис, який знаходиться в матеріалах справи.

Так, під час детального огляду відеозапису, суддею не встановлено жодного доказу про керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного спяніння.

Згідно ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Під час розгляду справи не встановлено жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт керування ОСОБА_7 30.10.2025 року о 00 год. 40 хв. в м. Рава-Руська по вулиці Львівській, 15 транспортним засобом марки "VOLKSWAGEN TOUAREG" в стані алкогольного сп`яніння.

Тобто, в ході розгляду справи, детального дослідження доказів, зокрема, відеозапису події, що покладений в основу складеного протоколу, та який долучений до матеріалів справи, врахуючи пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 не вбачається факту вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Пояснення ОСОБА_1 наданими матеріалами не спростовуються, а навпаки підтверджуються.

Так, процедура та порядок огляду на стан сп`яніння регламентуються ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що процедуру та порядок огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння працівниками поліції не було дотримано в повному обсязі.

Згідно п. 6 розділу I Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858 (надалі- Інструкції) огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Судом встановлено, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення наявний диск з відеофайлом, проте у протоколі про адміністративне правопорушення не містяться відомості про технічний засіб, яким зафіксовано події, які містяться на даному відеозаписі: номер та серію відеокамери, дату її виробництва та назви камери, на яку здійснювався відеозапис.

Не зазначення таких даних не дає можливості встановити той факт, що відеозапис на камеру проведено спеціальним технічним засобом, який входить до вичерпного переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах поліції для виявлення та фіксування порушень Правил дорожнього руху. Ці обставини в свою чергу позбавляють можливості перевірити та зробити висновок про те, чи були поліцейським під час складання даного протоколу, дотримані вимоги законодавства щодо оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, та чи не було порушено прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час його складання.

Долучений до матеріалів справи працівниками поліції відеофайл не відповідає положенням Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026.

Працівниками поліції даних вимог дотримано не було.

В судовому засіданні досліджуються лише ті докази, які є в матеріалах справи.

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення складеного відносно ОСОБА_1 огляд на стан сп`яніння проводився поліцейським за допомогою спецприладу «Драгер 6820».

Однак, із роздрукованого чеку тестування спецприладу «Драгер 6820»(а.с.2) видно, що такий є абсолютно нечитабельним. Суд може лише припускати, що такий заповнений працівником поліції і у ньому зазначено лише серію та номер протоколу, місце складення, відносно якої особи та дату її народження, а також відмітку про те, що особа відмовилась від його підпису. Жодних інших відомостей з даного чеку не видно, в тому числі і серії алкотестеру Драгер і, тим паче, його результату.

Також, суд не залишає поза увагою такий факт.

Відповідно до Настанови по експлуатації газоаналізатора марки «ДрагерАлкотест», а саме пункту «Автоматичне вимірювання» «Вказівка» для кожного тестування використовується новий мундштук.

Однак, ОСОБА_1 такий було надано для продування у розпакованому вигляді з вмонтованим у нього мундштуком. Наявними у матеріалах справи відеозаписами не зафіксовано те, яким чином поліцейський налагоджує прилад Dragger Alcotest 6820 для проведення огляду на стан сп`яніння: не зафіксовано чи пакування мундштука було цілісне, чи взагалі мундштук перебував у відповідному пакуванні, тобто чи був він захищений від впливу зовнішніх факторів, які могли б у подальшому вплинути на результат огляду. При цьому, з відеозапису чітко видно, що поліцейський не пропонує ОСОБА_1 перевірити цілісність упакування мундштука, а одразу запитує чи буде вона проходити огляд на місці зупинки транспортного засобу. Натомість, в подальшому газоаналізатор передається працівником поліції з вже вмонтованим у нього мундштуком для здійснення забору повітря.

Також враховую, що в порушення норми чинного законодавства, ОСОБА_1 під час тестування здійснила кілька видихів у один і той же мундштук (вказане також підтверджується відеозаписом, що долучений до матеріалів справи).

Крім цього, суд враховує, що результат алкотестеру "Драгер" не був зафіксований на відеозапис, а з інших матеріалів, а саме його чеку, такого результату не вбачається. Даний чек є єдиним доказом для фіксації результату алкотестеру, однак такий є нечитабельним, а тому не є доказом у даній справі.

Аналізуючи викладені порушення при використанні газоаналізатора, можливо дійти до висновку, що результат тестування з однієї сторони є недопустимим доказом у справі, а з іншої сторони вказує на те, що саме ці порушення могли б призвести до некоректної роботи приладу при його використанні.

Водночас, ОСОБА_1 також не було запропоновано ознайомитись із документами, що свідчили б про повірку та сертифікацію відповідного засобу вимірювальної техніки, хоча з відеозапису видно, що таку сертифікацію просила показати.

З відеозапису, що долучений до матеріалів справи, видно наступне.

Після зупинки транспортного засобу, працівник поліції запитує ОСОБА_1 чи вживала вона алкогольні напої, на що вона ствердно відповіла, що ні.

Після продуття ОСОБА_1 алкотестеру "Драгер", працівник поліції запитав у неї чи згідна вона з його результатом, на що вона відповіла "Не згодна". В той же, час працівник поліції сам ствердив "відмовилась" та вніс відмітку у чек алкотестеру.

Тобто, суд враховує, що ОСОБА_1 не погодилася із результатом алкотестеру "Драгер".

В подальшому, працівник поліції оголосив результат алкотестеру Драгер, а саме 1,22 проміле і знову ж запитав, чи погоджується ОСОБА_1 з його результатом, на що вона відповіла "Ні. Не погоджуюсь".

На запитання працівника поліції, чи поїде вона в медзаклад для огляду, ОСОБА_1 наголосила " ОСОБА_8 ". І знову ж ствердно сказала, що з результатом такого не погоджується.

Також суд звертає увагу на те, що свідок, ОСОБА_4 запропонувала, що ОСОБА_1 може повторно продути алкотестер Драгер і ОСОБА_1 не заперечила проти цього, однак працівник поліції не надав їй такої можливості.

Окрім цього, суд бере до уваги той факт, що після відсторонення ОСОБА_1 від керування та пропозиції працівника поліції знайти тверезого водія, ОСОБА_4 (пасажир автомобіля) ствердно наголосила "Для чого. У нас є свій тверезий водій..." і показала в сторону ОСОБА_1 .

Згідно ч. 4 ст. 256 КУпАП при складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Зі слів ОСОБА_1 в судовому засіданні, їй під час процедури складення протоколу не було роз`яснено працівниками поліції ні прав, ні обов`язків, передбачених ст. 268 КУпАП, а також зміст ст. 63 Конституції України.

При цьому суд звертає увагу, що працівником поліції не було роз`яснено про наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі.

Пояснення ОСОБА_1 не спростовані відеозаписом з місця зупинки транспортного засобу.

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, ст. 62 Конституції України суд вважає такими, що не можуть бути визнані належним та допустимим доказами відомості, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, у зв`язку з їх не відповідністю нормам ст. 256 КУпАП, положенням Інструкції Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 року № 1376, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.12.2015 року за № 1496/27941 та виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява N 25), оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" N 39598/03 від 21.07.2011 року).

Згідно ч. 6 ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Суд бере до уваги і те, що ОСОБА_1 в судовому засіданні своєї вини не визнала та зазначила, що не вживала алкогольних напоїв, а тому не перебувала у стані алкогольного спяніння.

Як наслідок, приходжу до висновку, що проведений огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння, враховуючи норму ч. 5 ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є недійсним.

Інших належних та допустимих доказів, які б об`єктивно доводили той факт, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, матеріали справи не містять.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення та нечитабельний чек алкотестеру "Драгер" до протоколу про адміністративне правопорушення, за відсутності належного, повного огляду особи, проведеного з дотриманням вимог Інструкції, ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не можуть бути покладені в основу доведеності вини особи.

Ст. 62 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, прокурорським наглядом, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Враховуючи положенням норм статей 9, 245, 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, яке мало місце, та що має бути встановлено судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.п.21-22 рішення у справі «Надточій проти України», п.33 рішення у справі «Гурепка проти України»), що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку у цій справі представляє особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростованих презумпцій.

Тобто, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналогічна норма міститься й в статті 62 Конституції України.

Відповідно до ст. 245 КУпАП під час провадження в справах про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне і об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до ст. 279 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення оголошується протокол про адміністративне правопорушення та досліджуються докази.

При порушеному порядку притягнення до адміністративної відповідальності та порядку зібрання доказів, зокрема порядку складення протоколу про адміністративне правопорушення справа про притягнення до адміністративної відповідальності підлягає закриттю.

Рішення Конституційного суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010, яке є обов`язковим до виконання на території України, фактичні дані або будь-які інші докази, одержані в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо є неналежними доказами.

Подію та склад правопорушення можуть підтвердити чи спростувати лише належні та допустимі докази, в тому числі протокол про адміністративне правопорушення та чек алкотестеру "Драгер".

За вказаних обставин, дані докази є неналежними доказами у справі та не можуть свідчити про доведеність вини ОСОБА_1 за ст. 130 ч.1 КУпАП.

Суд вважає, що є достатньо доказів для прийняття правильного, законного рішення.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Так як всі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 тлумачаться на її користь, аналіз доказів свідчить про недійсність проведеного поліцейським його огляду на місці події та порушення фіксації події в протоколі, приходжу до висновку, що справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, так як відсутній подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за яке ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності, відсутні належні та допустимі докази вини останньої.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір стягується у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення.

Враховуючи, що справа підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, а тому відповідно судовий збір стягненню з ОСОБА_1 не підлягає.

Керуючись ч. 1 ст. 130, п. 1 ч. 1 ст. 247, статтями 266, 283, ч. 2 ст. 284, ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

Справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області в порядку ст. 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суддя: Зеліско Р. Й.