Постанова від 10 лютого 2026 р. у справі №745/639/25 — Чернігівський апеляційний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

11 лютого 2026 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 745/639/25

Головуючий у першій інстанції – Даньков О. М.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/371/26

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої – судді – Шарапової О.Л.,

суддів – Онищенко О.І., Скрипки А.А.,

з участю секретаря: Шапко В.М.

Сторони:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс»,

відповідач: ОСОБА_1 .

Особа, яка подала апеляційну скаргу: ОСОБА_1 .

Оскаржується рішення Сосницького районного суду Чернігівської області від 21 жовтня 2025 року, суддя Даньков О.М., місце ухвалення рішення суду –смт Сосниця.

В С Т А Н О В И В:

У липні 2025 року ТОВ «Діджи Фінанс» звернулось до суду з позовом, в якому просило поновити строк позовної давності для подання позову до суду, стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором № 200513172 від 23.04.2016 у загальному розмірі 46 386 грн 80 коп. та судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ПАТ «Банк Михайлівський» надав ОСОБА_1 у користування кредитні кошти в розмірі 10 690,36 грн, а відповідачка зобов`язалася повернути отримані кошти у встановлений в Кредитному договорі строк та сплатити відсотки за користування кредитними коштами.

20 липня 2020 року ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», на підставі договору № 7_БМ від 20.07.2020р., укладеному за результатами публічних торгів (аукціону) лоту № GL16N618071, проведеного 15.06.2020 р., що підтверджено постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021р. у справі № 910/11298/16, відповідно до якої Позивача визнано єдиним та належним кредитором за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», в тому числі і за даним Кредитним договором. Додатком до договору є реєстр кредитних договорів. До позовної заяви надано витяг з додатку 1 до договору від 15.06.2020 №7_БМ про відступлення прав вимоги, який мав місце станом на дату укладання договору із зазначенням, окрім іншого, суми заборгованості.

23 травня 2016 року згідно з рішенням Правління НБУ України № 14/БТ ПАТ "Банк Михайлівський" віднесено до категорії неплатоспроможних, а відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 812 розпочато процедуру виведення ПАТ "Банк Михайлівський" з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації. Фактично управління банком перейшло до Фонду.

Фонд має право передати право грошової вимоги до позичальника (боржника) за кредитним договором іншому банку на підставі договору про відступлення права вимоги. При цьому згода відповідного боржника (позичальника) на укладення такого договору не вимагається. Приймаючий банк набуває усіх прав та обов`язків кредитора щодо позичальника (боржника), вимоги до якого передані відповідно до договору про відступлення прав вимоги, разом із правами за договором забезпечення таких вимог. Вимогами чинного законодавства України та умовами договору факторингу не передбачена передача програмного забезпечення, що здійснює нарахування заборгованості по сплаті тіла кредиту, нарахуванню відсотків та пені, а також його детального розрахунку за формулою її формування. Це пов`язано з тим, що в разі відступлення права вимоги вже за існуючою заборгованістю Фактор, відповідно до умов договору факторингу, не має право нарахувати відсотки, комісію, неустойку, що передбачені умовами кредитного договору.

Таким чином, Банк, правонаступником якого є Позивач, виконав свої зобов`язання за Кредитним договором належним чином, в той же час Відповідач порушив умови Кредитного договору щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами в повному обсязі та у визначений строк.

Рішенням Сосницького районного суду Чернігівської області від 21 жовтня 2025 року позовні вимоги задоволено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що рішення суду є незаконним.

Особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, що до справи позивачем не надано Додаток №1 до Договору про відступлення прав вимоги, що унеможливлює встановлення наявності заборгованості відповідача перед ПАТ «Банк Михайлівський» станом на липень 2020 року. А витяг з реєстру боржників не замінює вказаний Додаток. Таким чином наявність у відповідачки заборгованості перед новим кредитором ТОВ «Діджи Фінанс» не підтверджена належними та допустимим доказами у справі.

Особа, яка подала апеляційну скаргу також не погоджується із розміром стягнутих витрат на правову допомогу, вважаючи його неспівмірним із складністю справи та обсягом виконаних робіт, а також часом необхідним для їх виконання.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що 23.04.2016 між відповідачем ОСОБА_1 та ПАТ «Банк Михайлівський» було укладено угоду № 200513172 щодо кредитування, відповідно до якої банк надав відповідачці у користування кредитні кошти в розмірі 10 690,36 грн, з встановленим строком користування з 23.04.2016 по 23.04.2018 (т.1 а.с.8).

Відповідачка ОСОБА_1 підписала Анкету №2719043 на отримання вказаного кредиту (т.1 а.с.9).

Сторони кредитного договору погодили Графік платежів до кредитного договору №200513172 від 23.04.2016 (т.1 а.с. 11 зворот).

Встановлено, що ПАТ «Банк Михайлівський» видав довідку про умови кредитування та орієнтовну вартість споживчого кредиту, зазначивши, що орієнтовна сукупна вартість вказаного кредиту становить 50 000,00 грн (т.1 а.с. 12).

20.07.2020 між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «Діджи Фінанс» було укладено Договір №7_БМ про відступлення прав вимоги. За даним договором було сплачено кошти та передано вимогу за кредитним договором від 23.04.2016 (т.1 а.с.344).

20.07.2020 позивачем набуто право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський» на підставі договору № 7_БМ від 20.07.2020, укладеному за результатами проведення публічних торгів (аукціону) лоту №GL16N618071, що мало місце 15 червня 2020 року. Серед кредитних договорів, що передані за договором про відступлення права вимоги, наявний також кредитний договір, що був укладений 23.04.2016 між відповідачкою та ПАТ «Банк Михайлівський».

Із копії платіжної інструкції № 25 від 09.07.2020 ТОВ «Діджи Фінанс» переказав на рахунок ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» оплату за відступлення права вимоги в сумі 5 307 308 гривень 39 копійки (а.с.17 т.1).

Згідно з Витягом з реєстру боржників ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» до Договору № 7_БМ про відступлення прав вимоги від 20.07.2020, загальний залишок заборгованості (без урахування штрафів та пені) становить 29 831,65 грн, які складаються з: заборгованості по тілу кредиту у розмірі 10 255,43 грн та заборгованості за доходами у розмірі 19 576,22 грн (т.1 а.с.15).

Відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 200513172 від 23.04.2016 сума боргу з 06.03.2022 по 06.03.2025 становить 29 831,65 грн. Позивач розрахував інфляційні втрати в сумі 13 867,85 грн за період з 06.03.2022 по 06.03.2025, 3 % річних за період з 06.03.2022 по 06.03.2025 в сумі 2 687,30 грн (т.1 а.с.36).

Згідно із постановою Північного апеляційного Господарського суду від 01.07.2021 у справі № 910/11298/16 за позовом ТОВ «Діджи Фінанс» до ТОВ «Фінансова компанія «Плеяда», ТОВ «Фінансова компанія «Фагор» про застосування наслідків нікчемності правочину, відновлено становища, яке існувало до порушення права (т.1 а.с. 18-33).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Стаття 1048 ЦК України визначає, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з вимогами ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст.611 ЦК України).

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Діджи Фінанс» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначеними умовами кредитного договору, а остання взяті на себе зобов`язання по поверненню кредиту не виконала.

Проте, апеляційний суд не може повністю погодитися з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Так, пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Указом Президента України №87/2020 від 13 березня 2020 року «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID -19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV -2».

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID -19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV -2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

В подальшому пункт 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України доповнено згідно із Законом України №2120-ІХ від 15.03.2022 редакцією Закону України №3450-ІХ від 08.11.2022 таким текстом: «У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану».

23 квітня 2016 року укладено Кредитний договір між ПАТ «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 .

Відповідно до Графіку платежів: дата платежу – 18 числа кожного місяця, тобто перший платіж мав бути здійснений відповідачкою 18 травня 2016 року (т.1 а.с.11 зворот).

Рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID -19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV -2» введено в дію з 13 березня 2020 року.

Крім того, вже діяла норма закону, яка продовжила позовну давність на час дії такого карантину. Згодом позовну давність зупинено на період дії воєнного стану, який діє і на час апеляційного перегляду оскаржуваного рішення.

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст.625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Таким чином стягненню підлягала сума заборгованості – 29 831.65 грн.; відповідачкою заява про застосування наслідків спливу строку позовної давності в ході розгляду справи судом першої інстанції не вчинялася; суми, нараховані відповідно до ст.. 625 ЦК України, в період дії воєнного стану не підлягають стягненню.

Таким чином, оскаржуване рішення підлягає зміні шляхом зменшення розміру стягнутої заборгованості.

Також підлягають зменшенню витрати на правничу допомогу та судовий збір.

Позовні вимоги підлягають задоволенню на 64.31%%.

Таким чином, розмір витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції підлягає зменшенню до 4501.7 грн., розмір судового збору в суді першої підлягає зменшенню до 1485.17 грн

Враховуючи, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити частково, з ТОВ «Діджи Фінанс» підлягає стягненню судовий збір на користь ОСОБА_1 пропорційно задоволеним вимогам, а саме у розмірі 1621.04 грн.

Керуючись ст. 133, 137, 141, 367, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Рішення Сосницького районного суду Чернігівської області від 21 жовтня 2025 року – змінити, зменшивши розмір стягнутої заборгованості з 46 386 грн 80 коп. до 29831 грн 65 коп., розмір витрат на професійну правничу допомогу з 7 000 грн 00 коп. до 4501 грн 70 коп., розмір сплаченого судового збору з 2422 грн 40 коп. до 1485 грн 17 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджі Фінанс» на користь ОСОБА_1 у відшкодування судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції 1621 грн 04 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України.

Головуюча: Судді: