Постанова від 10 лютого 2026 р. у справі №740/4747/25 — Чернігівський апеляційний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

11 лютого 2026 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 740/4747/25

Головуючий у першій інстанції - Дударець Д. В.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/394/26

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої - судді - Шарапової О.Л.,

суддів - Онищенко О.І., Скрипки А.А.,

з участю секретаря: Шапко В.М.

Сторони:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр»,

відповідач: ОСОБА_1 .

Особа, яка подала апеляційну скаргу: ОСОБА_1 .

Оскаржується рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 04 листопада 2025 року, суддя Дударець Д.В., місто Ніжин,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2025 року ТОВ «Коллект Центр» звернулось до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором № 3470435 від 13.10.2021 в розмірі 27 110,00 грн, судовий збір в сумі 2 422,40 грн, витрати на правову допомогу в розмірі 13 000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 13.10.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений договір, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 4 000,00 грн. За умовами договору відповідач був зобов`язаний повернути позику в строк кредитування 15 днів та сплатити проценти за користування позикою.

13.01.2022 було укладено договір № 13-01/2022-79, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт капітал» право вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3470435, боржником за яким є ОСОБА_1

10.01.2023 ТОВ «Вердикт капітал» на підставі договору № 10-01/2023 відступило право вимоги ТОВ «Коллект центр» за кредитними договорами до позичальників, у тому числі і за договором № 3470435 від 13.10.2021 до відповідача.

У зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором № 3470435 від 13.10.2021, у відповідача виникла заборгованість, яка станом на дату формування позовної заяви склала 27 110,00 грн, з яких: 4 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 21 950,00 грн - заборгованість за процентами, 1 160 грн - заборгованість за комісіями.

Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 04 листопада 2025 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованість за договором № 3470435 від 13.10.2021 в розмірі 27 110,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та 3 000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржуване рішення скасувати. Стягнути з ТОВ «Коллект Центр» на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору та понесені витрати на правничу допомогу.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що рішення суду є незаконним.

Особа, яка подала апеляційну скаргу посилається на те, що на договорі про споживчий кредит №3470435 відсутній його електронний підпис, тому вважає, що відсутні підстави вважати погодженими умови спірного договору, укладеного між товариством та ОСОБА_1 . Зазначає, що надана позивачем довідка про ідентифікацію, в якій зазначено, що для ідентифікації відповідача при підписанні кредитного договору використовувався одноразовий ідентифікатор V59280, є доказом ідентифікації особи клієнта, і не свідчить про факт підписання ОСОБА_1 умов кредитного договору.

Особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, що довідка ТОВ «ФК «Елаєнс» від 08.04.2025, яка надана позивачем на підтвердження переказу грошових коштів 13.01.2021, через систему FONDY на платіжні картку НОМЕР_1 , у сумі 4 000,00 грн, не є належним доказом, оскільки не відображає те, що номер рахунку належить отримувачу, його прізвища, імені та по батькові, РНОКПП особи, а тому не можливо з`ясувати кому були перераховані кошти. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження існування правовідносин між ТОВ «ФК «Елаєнс» та ТОВ «Мілоан», що давало б підстави ТОВ «ФК «Елаєнс» здійснювати перекази грошових коштів від імені ТОВ «Мілоан».

Особа, яка подала апеляційну скаргу звертає увагу, що до суду не надано виписки по рахунку або інших первинних документів, які б свідчили про виникнення у відповідача зобов`язань за кредитним договором.

Особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, що терміном (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом є 28.10.2021, проте, відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Мілоан», відсотки нараховувались до 27.12.2021 включно і сума становить 13 550,00 грн. В подальшому, після укладення 13.01.2022 договору факторингу між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал», ОСОБА_1 були додатково нараховані відсотки у розмірі 8 400,00 грн, що свідчить про нарахування відсотків понад строк користування кредитом. Зазначає, що жодних договорів пролонгації користування позикою, він не підписував, що свідчить про незмінність строковості умов договору.

У відзив на апеляційну скаргу ТОВ «Коллект Центр» просить рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 04 листопада 2025 року залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд установив таке.

Встановлено, що 13.01.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 3470435, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у сумі 4 000,00 грн строком на 15 днів з 13.10.2021. Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу) 28.10.2021.

Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат Позичальника за кредитом складає 6 960,00 грн;

комісія за надання кредиту - 1 160,00 грн, яка нараховується за ставкою 29,00 відсотків від суми кредиту одноразово;

проценти за користування кредитом: 1 800,00 грн, які нараховуються за ставкою 3,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом;

стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (а.с. 13 зворот-17).

Договір про споживчий кредит № 3470435 що 13.01.2021, Додаток №1 до договору графік платежів, паспорт споживчого кредиту, підписані ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором, який було надіслано йому на вказаний номер телефону. Ідентифікації позичальника підтверджується довідкою про ідентифікацію (а.с. 25).

Згідно довідки виданої ТОВ «Елаєнс» ТОВ «Мілоан»- Видача» від 08.04.2025, вбачається, що платіж «Кошти згідно договору 3470435», успішно проведені в системі на номер карти: НОМЕР_1, сума платежу 4 000,00 грн (а.с. 25 зворот).

13.01.2022 ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» уклали договір факторингу №13-01/2022-79, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за договором позики № 3470435, боржником за яким є ОСОБА_1 (а.с. 28-30).

Згідно витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №13-01/2022-79 від 13.01.2022, загальний розмір заборгованості відповідача ОСОБА_1 за договором №3470435 від 13.01.2021, на момент відступлення права вимоги становило 18 710,0 грн, з яких: 4 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 13 550,00 грн - заборгованість за процентами на дату відступлення прав вимоги; 1 160,00 грн заборгованість по комісії (а.с. 33).

10.01.2023 ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект центр» підписано договір про відступлення права вимоги до позичальників (а.с. 33 зворот-36).

У Реєстрі боржників до Договору № 10-01/2023 від 10.01.2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відсутні дані про те, що ТОВ «Коллект центр» набуло права грошової вимоги за договором №3470435 від 13.01.2021, до ОСОБА_1 , оскільки прізвище відповідача відсутнє у цьому реєстрі (а.с. 37 зворот-38).

Частиною 1 статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За змістом статей 526, 615 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями статті 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

За приписами статтей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно ухвали Чернігівського апеляційного суду від 13 січня 2026 року про витребування додаткових доказів, АТ «ОТП Банк» надало інформацію про те, що банківська картка № НОМЕР_1 випускалась на ім`я ОСОБА_1 та була відкрита до карткового рахунку № НОМЕР_3 у валюті UAH.

Ідентифікаційні дані клієнта: ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_4 , паспорт громадянина України (пластик) номер НОМЕР_5 , орган видачі 7423, дата видачі 20.02.2018, термін дії 20.02.2028. Місце народження місто Ніжин, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 . Мобільний номер телефону НОМЕР_6 . Електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1

Зазначено, що дійсно 13.10.2021 на картковий рахунок ОСОБА_1 було зарахування переказу у розмірі 4 000,00 грн.

Згідно інформації про номер телефону, на який відправлялась інформація про підтвердження здійснення операцій за платіжною карткою № НОМЕР_1 за період з 13.10.2021 по 13.11.2021, повідомлено, що за вказаний період sms-інформування по операціям по картці № НОМЕР_1 було підключено до мобільного номеру телефону НОМЕР_6 . Зазначений номер знаходиться в анкетних даних клієнта. Крім того, надано виписку по картковому рахунку за період з 13.10.2021 по 13.11.2021.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується факт набуття ТОВ «Коллект центр» права вимоги до відповідача за договором №3470435, який укладений останнім у електронній формі та умови яких позикодавцем були виконані.

Відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав та отримані кошти згідно умов договору не повернув, тому суд дійшов до висновку про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 3470435 від 13.10.2021 в розмірі 27 110,00 грн, яка підтверджена розрахунками позивача, які відповідають умовам договору.

Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

З зазначеної норми права вбачається, що відступлення права вимоги може здійснюватися лише стосовно дійсної вимоги, яка існувала на момент переходу цих прав.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за договором факторингу, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 грудня 2021 року у справі № 911/3185/20).

Доказів оплати за договором №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги укладеним 10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр», стороною позивача не надано.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 04 листопада 2025 року підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ «Коллект Центр».

На підставі положень ст. 141 ЦПК України у зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог з ТОВ «Коллект Центр» на користь ОСОБА_1 слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 3 633,60 грн (а.с. 71).

Відповідно до ч. 1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з приписами ст. 137 ЦПК України розмір гонорару адвоката визначається договором про надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду в Чернігівському апеляційному суді ОСОБА_1 копію Договору про надання правничої допомоги від 10.11.2025, акт здачі-прийняття виконаних послуг, згідно з якими витрати на правову допомогу складають 8 000 грн.

Керуючись ст. 141, 367, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 04 листопада 2025 року - скасувати.

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» на користь ОСОБА_1 3 633 грн 60 коп. судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції та 8 000 грн. у відшкодування витрат на правову допомогу у суді апеляційної інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуюча: Судді: