Постанова від 09 лютого 2026 р. у справі №490/9079/21 — Миколаївський апеляційний суд

10.02.26

22-ц/812/499/26

Справа №490/9079/21

Провадження № 22-ц/812/499/26

Доповідач в апеляційній інстанції Яворська Ж.М.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

10 лютого 2026 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого - Яворської Ж.М.,

суддів: Базовкіної Т.М., Царюк Л.М.,

із секретарем судового засідання - Богуславською О.М.,

за участі позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, в режимі відеоконференції

апеляційну скаргу

ОСОБА_1

на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 22 грудня 2025 року, постановлену у приміщенні цього ж суду головуючим суддею Чаричанським П.О., дата складання повної ухвали не зазначена, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Вега-Груп» про виконання зобов`язання в натурі, передачу покупцеві товару, документів, відшкодування збитків, майнової та моральної шкоди

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2021 рокуОСОБА_1 звернувся з позовом до Приватного підприємства «Вега-Груп» про виконання зобов`язання в натурі, передачу покупцеві товару, документів, відшкодування збитків, майнової та моральної шкоди.

Мотивуючи позовну заяву зазначав, що 18 жовтня 2018 року уклав з відповідачем договір купівлі-продажу майнових прав №2/Н, згідно з умовами якого придбав у приватну власність товар, майнові права на нерухоме майно - нежитлове приміщення загальною площею 156,4 кв.м., секцію 3, на 1 поверсі будинку АДРЕСА_1 , за який сплатив 2 045 712 грн.

Відповідач зобов`язався завершити будівництво та ввести в експлуатацію об`єкт нерухомості (багатоквартирний житловий будинок із вбудованими приміщеннями в четвертому кварталі 2019 року) і передати позивачу в натурі товар та документи на нього.

Позивач вказував, що ні на початку 2020 року, ні після введення в експлуатацію об`єкту нерухомості, на час подачі позову відповідач не передав позивачу товар та документи на нього. Зазначав, що неправомірними діями відповідача йому завдано збитки, майнову та моральну шкоду, що виражається у психічних стражданнях і переживаннях.

Посилаючись на викладене, позивач, уточнивши позовні вимоги, остаточно просив

-зобов`язати відповідача передати йому у власність товар об`єкт нерухомості (багатоквартирний житловий будинок із вбудованими приміщеннями) і документи на нього, зазначені в договорі купівлі-продажу майнових прав № 2/Н;

-стягнути з відповідача на користь позивача упущену вигоду в розмірі 2 628 302 грн;

-моральну шкоду в розмірі 468 000 грн;

-збитки в розмірі 8 782 716 грн;

-неустойку в розмірі 1 191 211,10 грн;

- 3 % річних в розмірі 171 839,81грн; втрати від інфляції в розмірі 832 463,77 грн.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 22 грудня 2025 року вказаний позов залишено без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що належним чином повідомлений позивач ОСОБА_1 повторно (в даному випадку шість разів поспіль) не з`явився до суду (не вийшов на зв`язок в режимі відеоконференції).

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована тим, що у суду першої інстанції не було процесуальних підстав для залишення позову без розгляду, суд допустив формальний підхід при вирішенні питання про залишення позову без розгляду, не врахував його клопотання про відкладення розгляду справи.

Так, ним заздалегідь подавалися суду клопотання 28 травня 2025 року, 16 вересня 2025 року, 14 жовтня 2025 року, 16 листопада 2025року, 18 грудня 2025 року про відкладення розгляду справи, у яких вказував конктретну причину відкладення - до винесення Верховним Судом рішення по справі №490/577/21, оскільки зазначена справа безпосередньо стосується основного договору купівлі-продажу майнових прав №2/Н від 18 жовтня 2018 року, згідно якої вирішується питання майнових прав на приміщення та розірвання договору №2/Н за зустрічним договором ПП “Вега-Груп”.

Судовий розгляд справи №490/577/21 Верховний Суд здійснив 19 березня 2025 року в порядку письмового провадження без виклику сторін, проте рішення по справі немає.

Вказує, що договір купівлі-продажу майнових прав №2/Н від 18 жовтня 2018 року є основою позову у справі, що розглядається( №490/9079/21). Якщо ж Верховний Суд розірве договір за зустрічним позовом, тоді не буде позову за цією справою, якщо ж відмовить, то можна буде розглядати цей спір.

Більш того, відсутність відповіді на клопотання щодо перенесення дати судового засідання та перенесення дати засідання судом створило уяву, що суд погодився на перенесення дати засідання до винесення рішення судом касаційної інстанції у вказаній цивільній справі, яка має значення для ви рішення цього спору.

Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався

Про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, проте у судове засідання не з`явився, що в силу приписів частини 2 статті 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи за його відстуності

У судовому засіданні апеляційної інстанції позивач ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав, просив про її задоволення.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, позивача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положень статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із вимогами частини 1 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Таким вимогам закону оскаржувана ухвала суду першої інстанції в повній мірі не відповідає.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що позивач з цим позовом звернувся до Центрального районного суду м.Миколаєва 11 листопада 2021 року( т.1 а.с.1).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.12.2021 року визначено головуючого суддю Чулупа О.С.

Ухвалою суду від 29.12.2021 року прийнято справу до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, наступною ухвалою від 02.10.2024 року відведено суддю Чулупа О.С. від розгляду вказаної цивільної справи( т.1 а.с. 15,53,т .2 а.с.181).

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.10.2024 року визначено головуючого суддю Шолох Л.М.

Ухвалою від 10.10.2024 року відведено суддю Шолох Л.М. від розгляду вказаної цивільної справи( т.2 а.с.183-184,185-189).

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.10.2024 року визначено головуючого суддю Черенкову Н.П.

Ухвалою від 17.10.2024 року відведено суддю Черенкову Н.П. від розгляду вказаної цивільної справи( т.2 а.с.193-194,195).

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.10.2024 року визначено головуючого суддю Чаричанського П.О.

Ухвалою від 24.10.2024 року прийнято до свого провадження вказану справу та призначено підготовче судове засідання на 26.11.2024 року( т.2 а.с.197-198, 199).

Ухвалою від 07.03.2025 року позовну заяву залишено без розгляду у зв`язку з тим, що позивач тричі поспіль не з`явився в підготовче судове засідання( т.3 а.с.72-74).

Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 21.04.2025 року апеляційну скаргу позивача задоволено, ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 07.03.2025 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції( т.3 а.с.109-111).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.04.2025 року визначено головуючого суддю Саламатіна О.В.

Ухвалою від 29.04.2025 року відведено суддю Саламатіна О.В. від розгляду вказаної цивільної справи.( т.3 а.с. 115,117-121).

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.04.2025 року справу передано для розгляду судді Чаричанському П.О.

Ухвалою суду від 01.05.2025 року справу прийнято до свого провадження та призначено підготовче засідання на 02.06.2025 року( т.3 а.с.124,125).

У матеріалах справи наявна заява Василенка О.В. від 20.11.2024 року про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, у зв`язку з тим, що він перебуває за кордоном та не має можливості приймати участь у судовому засіданні в судовій залі, не має представника у м. Миколаєві та найближчим часом не має можливості повернутися в Україну ( т.2 а.с. 208).

Ухвалою суду від 01.05.2025 року задоволено клопотання Василенка О.В. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою сервісу EASYCON на 02.06.2025 року ( т. 3 а.с. 126 ).

28.05.2025 року на адресу суду від позивача ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи призначеної на 02.06.2025 року, в якому він просив відкласти розгляд цієї справи на більш пізніший період до винесення Верховним Судом рішення у цивільній справі №490/577/21, яка безпосередньо стосується основного договору купівлі-продажу майнових прав №2/Н від 18 жовтня 2018 року, згідно якої вирішується питання майнових прав на приміщення та розірвання договору №2/Н за зустрічним договором ПП “Вега-Груп”.

Судовий розгляд справи №490/577/21 Верховний Суд здійснив 19 березня 2025 року в порядку письмового провадження без виклику сторін. Станом на 27 травня 2025 року рішення касаційної інстанції по справі немає ( т.3 а.с. 135).

У зв`язку з неявкою сторін у підготовче засіданні 02.06.2025 року, задоволення клопотання позивача від 28.05.2025 року розгляд справи було відкладено на 02.07.2025 року, про що сторони були повідомлені через систему "Електронний суд" (довідка про доставку електронного документу про доставку ( т.3 а.с. 127-134, 140-145 ).

Судом було задокументовано неявку сторін до зали судового засідання (зроблено відповідні скриншоти, а також відеозапис судового засідання. Також задокументовано, що суд намагався з`єднатися з позивачем в режимі відеоконференції (направлялися запрошення про початок відеоконференції в судове засідання на 02.06.2025 року) ( т.3 а.с. 137-138 ).

Ухвалою суду від 02.06.2025 року задоволено клопотання ОСОБА_2 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою сервісу EASYCON на 02.07.2025 року. ( т.3 а.с.139).

У зв`язку з неявкою сторін на 02.07.2025 року у підготовче засідання розгляд справи було відкладено на 17.09.2025 року, про що сторони були повідомлені через систему "Електронний суд" (довідка про доставку електронного документу про доставку ( т.3 а.с. 150 -154 ).

Судом було задокументовано, що сторони не з`явилися до зали судового засідання (зроблено відповідні скриншоти, а також відеозапис судового засідання) також задокументовано, що суд намагався з`єднатися з позивачем в режимі відеоконференції (направлялися запрошення про початок відеоконференції в судове засідання на 02.07.2025 року) ( т.3 а.с. 146-147).

Ухвалою суду від 02.07.2025 року задоволено клопотання ОСОБА_2 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою сервісу EASYCON на 17.09.2025 року. ( т.3 а.с.149 ).

16.09.2025 року на адресу суду від позивача ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи призначеної на 17.09.2025 року, яке за змістом є аналогічним до клопотання від 28.05.2025 року (т.3 а.с. 155).

У зв`язку з неявкою сторін у підготовче засідання 17.09.2025 року та задоволення поданого позивачем клопотання, розгляд справи відкладено на 21.10.2025 року, про що сторони були повідомлені через систему "Електронний суд" (довідка про доставку електронного документу про доставку (т.3 а.с. 150-154, 160-166).

Судом було задокументовано, що сторони не з`явилися до зали судового засідання (зроблено відповідні скриншоти, а також відеозапис судового засідання) також задокументовано, що суд намагався з`єднатися з позивачем в режимі відеоконференції (направлялися запрошення про початок відеоконференції в судове засідання на 17.09.2025 року) ( т.3 а.с. 157-158 ).

Ухвалою суду від 17.09.2025 року задоволено клопотання ОСОБА_2 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою сервісу EASYCON на 21.10.2025 року. ( т.3 а.с.159).

14.10.2025 року на адресу суду від позивача ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи призначеної на 21.10.2025 року, яке за змістом є аналогічним до клопотання від 28.05.2025 року ( т.3 а.с. 167).

У зв`язку з неявкою сторін у підготовче засідання 17.09.2025 року та задоволення поданого позивачем 14.10.2025 року клопотання, розгляд справи відкладено на 21.11.2025 року, про що сторони були повідомлені через систему "Електронний суд" (довідка про доставку електронного документу про доставку.

Судом було задокументовано, що сторони не з`явилися до зали судового засідання (зроблено відповідні скриншоти, а також відеозапис судового засідання) також задокументовано, що суд намагався з`єднатися з позивачем в режимі відеоконференції (направлялися запрошення про початок відеоконференції в судове засідання на 21.10.2025 року) ( т.3 а.с. 169-170).

Ухвалою суду від 21.10.2025 року задоволено клопотання ОСОБА_2 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою сервісу EASYCON на 20.11.2025 року. ( т.3 а.с.173 ).

17.11.2025 року на адресу суду від позивача ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи призначеної на 20.11.2025 року, яке за змістом є аналогічним до клопотання від 28.05.2025 року ( т.3 а.с. 179).

У зв`язку з неявкою сторін у підготовче засідання 16.11.2025 року та задоволення поданого позивачем 17.11.2025 року клопотання, розгляд справи відкладено на 22.11.2025 року, про що сторони були повідомлені через систему "Електронний суд" (довідка про доставку електронного документу про доставку (т.3 а.с. 171-172; 174-178).

Судом було задокументовано, що сторони не з`явилися до зали судового засідання (зроблено відповідні скриншоти, а також відеозапис судового засідання) також задокументовано, що суд намагався з`єднатися з позивачем в режимі відеоконференції (направлялися запрошення про початок відеоконференції в судове засідання на 20.11.2025 року) (т.3 а.с. 181-182 ).

Ухвалою суду від 20.11.2025 року задоволено клопотання ОСОБА_2 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою сервісу EASYCON на 22.12.2025 року. ( т.3 а.с.183 ).

18.12.2025 року на адресу суду від позивача ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи призначеної на 22.12.2025 року, яке за змістом є аналогічним до клопотання від 28.05.2025 року ( т.3 а.с.190).

У підготовче засідання призначене на 22.12.2025 року позивач не з`явилися.

Судом було задокументовано, що сторони не з`явилися до зали судового засідання (зроблено відповідні скриншоти, а також відеозапис судового засідання) також задокументовано, що суд намагався з`єднатися з позивачем в режимі відеоконференції (направлялися запрошення про початок відеоконференції в судове засідання на 22.12.2025 року) ( т.3 а.с. 192-193 ).

Залишаючи позовну заяву без розгляду 22 грудня 2025 року, суд виходив з того, що позивач, будучи належно повідомленими про день та час судового розгляду, шість разів поспіль не з`явився у судові засідання.

Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. При цьому учасники справи зобов`язані, зокрема, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; та виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (пункт 3 частини першої статті 43 ЦПК України).

У відповідності до статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.

З матеріалів справи вбачається, що у даній справі було відкрито провадження, постановлено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Статтею 196 ЦПК України передбачено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

Положеннями статті 189 ЦПК України визначено, що завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи (частина перша статті 197 ЦПК України).

Відповідно до частини 1 статті 200 ЦПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.

Отже, підготовче засідання є формою підготовчого провадження, яка полягає у вчиненні судом та учасниками судового процесу відповідних процесуальних дій.

Метою підготовчого засідання є виконання завдання підготовчого провадження, а саме з`ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду або забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті.

Згідно з частинами 1-3 статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи. Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки (пункт 2 частини 3 статті 223 ЦПК України).

У разі повторної неявки позивача (усіх позивачів) в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина 5 статті 223 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 28 липня 2021 року в справі №756/6049/19 (провадження №61-4177св21), в ухвалі Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі №127/5778/21 (провадження №61-533ск23), вказано,що залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду.

При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився.

Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду.

Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 223, 257 ЦПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності.

Тобто право позивача як особи, що подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення перешкоджає розгляду справи.

У постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 5 червня 2020 року у справі № 910/16978/19 вказано, що обов`язковими умовами для застосування передбачених частиною п`ятою статті 223, пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

Таким чином виключно неявка позивача у судові засідання не може слугувати підставою для залишення позову без розгляду, керуючись пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України. Необхідною умовою для вчинення відповідної процесуальної дії є також відсутність у матеріалах справи заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

Колегією суддів установлено, що розгляд даної справи перебуває на етапі підготовчого судового засідання, тобто позивач повторно не з`явився у підготовче судове засідання.

У матеріалах справи відсутні докази про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Цивільним процесуальним законом чітко розмежовано підготовче провадження із проведенням підготовчого засідання, його особливості, строки проведення (гл. 3 розд. III «Позовне провадження») та розгляд справи по суті із проведенням судового засідання (гл. 6 вказаного розділу).

Стаття 223 ЦПК України включена у параграф 2 «Відкриття розгляду справи по суті» Глави 6 «Розгляд справи по суті» і встановлює право суду у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору, стосується розгляду справи по суті - отже, вказана процесуальна норма не поширюється на випадок неявки позивача у підготовче засідання (постанова Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 752/21845/19 (провадження № 61-2696св21).

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про залишення позову без розгляду на стадії підготовчого засідання, що призвело до постановлення ухвали, яка перешкоджає подальшому судовому розгляду, оскільки під час застосування тієї чи іншої норми процесуального права суд має виходити із комплексного та ґрунтовного аналізу норм права в цілому.

Такого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 21 жовтня 2019 року у справі № 759/15271/17, у постанові від 11 березня 2020 року у справі № 761/8849/19, у постанові від 18 січня 2021 року у справі № 760/22245/18, у постанові від 20 січня 2021 року у справі № 569/5089/17, у постанові від 10 лютого 2021 року у справі № 598/2250/19, у постанові від 19 травня 2021 року у справі № 752/21845/19.

Разом з тим колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції, залишаючи позовну заяву без розгляду, не врахував ту обставину, що стороною позивача було подано клопотання про відкладення розгляду справи, суд апеляційної інстанції до уваги не приймає, оскільки вказані посилання жодного правового значення для залишення позовної заяви без розгляду з підстав повторної неявки у судове засідання належним чином повідомленого позивача.

Норми дисциплінують позивача як ініціатора судового розгляду, стимулюють його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 450/1805/18, від 16 серпня 2022 року у справі № 128/2557/19, від 31 травня 2023 року у справі № 693/1116/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 686/15042/20,від 10 січня 2024 року у справі № 456/1278/20, 24 травня 2024 року у справі № 1340/3738/18, від 27 червня 2024 рок у справі № 450/2265/19, від 03 липня 2024 року у справі № 459/550/23.

Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення (аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.01.2023 у справі № 9901/278/21).

Суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Це забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору (постанови Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 757/23967/13-ц, від 28.10.2021 у справі № 465/6555/16-ц, від 12.05.2022 у справі № 645/5856/13-ц).

Тим не менш, враховуючи, що розгляд справи перебував на стадії підготовчого засідання, з урахуванням правових позицій Верховного Суду, тривалості перебування справи у суді першої інстанції з листопада 2021 року, не здійснення судом при відкладені розгляду справи оцінки поважності причин такого відкладення, колегія суддів встановила, що суд першої інстанції передчасно залишив позовну заяву без розгляду в порядку пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України, виходячи з того, що позивач не з`явився в підготовче засідання, а не в судове засідання.

Відповідно допункту 4 частини1 статті 379 ЦПК України визначено, що підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є серед іншого порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Оскільки суд першої інстанції постановив ухвалу від 22 грудня 2025 року з порушенням норм процесуального права, ухвала підлягає скасуванню в порядку, визначеному статтею 379 ЦПК України, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 367, 379, 381, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 22 грудня 2025 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених статтею 389 ЦПК України підстав протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий Ж.М. Яворська

Судді Т.М. Базовкіна

Л.М. Царюк

Повний текст постанови складено 11 лютого 2026 року.