Постанова від 10 лютого 2026 р. у справі №127/33394/25 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 127/33394/25

Провадження № 33/801/152/2026

Категорія: 156

Головуючий у суді 1-ї інстанції Курбатова І. Л.

Доповідач: Рибчинський В. П.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2026 рокум. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі судді судової палати у цивільних справах Рибчинського В.П.,

за участю ОСОБА_1 , розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 14 січня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 488672 від 20.10.2025 року водій ОСОБА_1 20.10.2025 року о 10:20 год. в м. Вінниця, вул. Київська, 173, керував транспортним засобом MERCEDES, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук; поведінка, що не відповідає обстановці; неприродна блідість. Від проходження огляду у встановленому законом порядку водій відмовився на місці зупинки, чим порушив п. 2.5 ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 14 січня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк в один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Не погоджуючись з такою постановою суду ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Боса О.О. подали апеляційну та уточнення до апеляційної скарги, в яких, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, неповне з`ясування судом обставин справи, просили скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційну скаргу слід задовольнити з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст.ст. 251, 252 КУпАП, зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 суд першої інстанції вважав, що вина останнього є доведеною та підтверджується матеріалами справи.

Проте, висновки суду першої інстанції не в повній мірі відповідають фактичним обставинам справи, на що обґрунтовано послалась особа, яка притягується до адміністративної відповідальності в апеляційній скарзі та під час апеляційного розгляду справи.

Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, визначений у ст. 266 КУпАП, а також затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 року «Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, та регулюється «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735.

Відповідно до пункту 3, 4 розділу І, пункту 12 розділу II даної Інструкції, ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота) (порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

З переглянутих апеляційним судом відеозаписів з камер патрульних вбачається, що працівниками поліції, 20.10.2025 на блокпосту в м. Вінниці, по вул. Київська, 173, було зупинено транспортний засіб Mersedes-Benz Sprinter 212 D, д.н.з. НОМЕР_1 , і після того, як водій просив пояснити причину його зупинки, поліцейський повідомив, що транспортний засіб був зупинений на підставі п. 7 ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліції», згідно з яким поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху. Далі до водія підійшли працівники ТЦК та СП з вимогою надати військово-облікові документи.

Водій був не згодний з причиною його зупинки, пояснюючи, що він Правил дорожнього руху не порушував, а названі працівниками поліції причини є надуманими.

Після відмови водія працівникам ТЦК та СП надати документи та представитися, поліцейський, який звертався до водія, заявив, що вбачає у нього ознаки наркотичного сп`яніння, неприродна блідість обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці; тремтіння пальців рук.

При цьому поліцейський подивився по базі дані водія, чи притягувався він раніше до відповідальності та встановивши, що той в минулому притягувався до відповідальності за ст. 309 КК України (за зберігання наркотичних засобів), заявив водію, що оскільки він раніше мав справу з наркотичними засобами, а також в нього вбачаються ознаки наркотичного сп`яніння, запропонував йому проїхати до медичного закладу для проведення огляду.

Водій ОСОБА_1 постійно наголошував на тому, що він не відмовляється від проходження огляду, однак оскільки не довіряє поліцейському, він викликав інший наряд поліції та очікує на нього.

Крім того, на чергову пропозицію працівника поліції проїхати до медичного закладу для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, водій пояснив поліцейському, що він перевозив вантаж та має повідомити своє керівництво про дану ситуацію для того, щоб автомобіль з вантажем не залишився без нагляду, та його керівництво могло його забрати. Однак поліцейський розцінив це як відмову водія від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння.

Після того як поліцейський сів в службовий автомобіль та почав складати протокол про адміністративне правопорушення за відмову від проходження огляду, до нього підійшов водій ОСОБА_1 та повідомив, що готовий проїхати на огляд, однак працівник поліції заявив, що він неодноразово пропонував йому пройти огляд, попереджав, однак той відмовився, а тому попросив водія чекати на протокол в своєму автомобілі.

Поряд з цим, досліджуючи наявний в матеріалах справи відеозапис з нагрудної камери поліцейського, апеляційний суд зауважує, що працівники поліції, спілкуючись між собою сумніваються у необхідності складати протокол за ст. 130 КУпАП (запитуючи напарника «чи можемо ми писати 130 чи надо писати 130?»), на питання одного з поліцейських «а він червоний», інший відповідає, що «та ні обичний, але в нього по базі була наркота і кастет, чи тащить 130, чи ми цим займаємось?!».

Зазначене свідчить про упереджене ставлення працівників поліції до водія, при цьому з відеозапису вбачається, що водій ОСОБА_1 жодного разу на пропозицію поліцейського пройти огляд не відмовився.

Пункт 2.5 Правил дорожнього руху зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Оскільки ОСОБА_1 від проходження огляду не відмовлявся, а також з відеозапису встановлено, що ознаки сп`яніння у ОСОБА_1 відсутні, тому проходження медичного огляду пропонувалося працівниками поліції без ознак сп`яніння, що не потягнуло за собою правових наслідків.

Приймаючи рішення про накладення стягнення, суд першої інстанції, на порушення вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, не забезпечив, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи, не звернув уваги на відсутність будь-яких ознак наркотичного сп`яніння у водія, які поліцейський називав довільно, та безпідставну зупинку його транспортного засобу, внаслідок чого ухвалив необґрунтоване рішення про накладення стягнення.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, перевіривши докази у справі на допустимість, проаналізувавши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, не підтверджена наявними доказами, а відтак провадження у справі підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 294 КУпАП, суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 14 січня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати.

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Вінницького

апеляційного суду: В.П. Рибчинський