Рішення від 10 лютого 2026 р. у справі №738/2649/25 — Менський районний суд Чернігівської області

Суд: Менський районний суд Чернігівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них

Дата: 10 лютого 2026 р.

Справа: №738/2649/25

Суддя: Савченко О. А.

Справа № 738/2649/25

№ провадження 2/738/73/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2026 року Менський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого – судді: Савченка О.А.,

з участю

секретаря: Лях Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.

Позов мотивований тим, що рішенням Менського районного суду Чернігівської області від 16 серпня 2019 року у справі № 738/1065/19 з ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 13 червня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття. У період з 16 березня 2020 року до 13 лютого 2022 року позивач також сплачував аліменти на утримання відповідачки у розмірі 1800 гривень щомісяця до досягнення дитиною трирічного віку. ІНФОРМАЦІЯ_2 у позивача народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась третя дитина ОСОБА_6 . Дружина позивача ОСОБА_7 на даний час перебуває в декретній відпустці. Таким чином, на утриманні у позивача перебуває четверо малолітніх дітей. У зв`язку зі зміною сімейного стану та свого матеріального становища, з метою забезпечення рівного розподілу своїх доходів між дітьми, позивач просить зменшити розмір аліментів, сплачуваних на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 з частини заробітку (доходу) на 1/8 частину заробітку (доходу) платника, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, і до досягнення дитиною повноліття.

В судове засідання позивач не з`явився. Подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила, будь – яких заперечень та клопотань про розгляд справи тільки з її участю до суду не подала.

За таких обставин, суд приходить до висновку, про можливість проведення розгляду справи без участі учасників судового процесу, на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до норми ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням Менського районного суду Чернігівської області (Справа № 738/1065/19) від 16 серпня 2019 року з позивача ОСОБА_1 стягнено аліменти на користь ОСОБА_8 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі частини заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 13 червня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття.

Постанова головного державного виконавця Городнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області свідчить про відкриття виконавчого провадження ВП № 59949165 про примусове виконання виконавчого документа, виданого Менським районним судом Чернігівської області № 738/1065/19 виданого 30.08.2019 (а.с.15).

З довідки № 33533 від 18.11.2025 слідує, що у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , відсутня заборгованість зі сплати аліментів на користь ОСОБА_8 (а.с.16).

Судом також встановлено, що ОСОБА_8 у зв`язку з реєстрацією шлюбу 28.05.2022 із ОСОБА_9 змінила прізвище на « ОСОБА_10 » (а.с.46).

Із свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 13 червня 20254 року слідує, що ОСОБА_1 зареєстрував шлюб із ОСОБА_11 (а.с.24).

Також із наданих позивачем свідоцтв (копій) про народження серії НОМЕР_2 , серії НОМЕР_3 , серії НОМЕР_4 слідує, що ОСОБА_1 від шлюбу з ОСОБА_12 мають трьох малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.20-22).

З Витягів з реєстру територіальної громади слідує, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 зареєстрована і проживає зі своїми дітьми ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 по АДРЕСА_1 (а.с.10-13).

З довідки № 303 від 19.11.2025 слідує, що ОСОБА_1 не зареєстрований, але фактично проживає по АДРЕСА_1 (а.с.14).

Згідно довідки, виданої директором СТОВ «Віра» 19 листопада 2025 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до трьох років з 26.06.2025 по 14.03.2028 (а.с.19).

Відповідно до статей 180-181 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а у разі недосягнення згоди між батьками щодо їх участі у витратах на утримання дитини, суд своїм рішенням визначає розмір аліментів на утримання дитини.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України від15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Верховний Суд України в постанові від 05 лютого 2014 року в справі №6-143цс13 дійшов висновку, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки). При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст.192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст.182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст.183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст.184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.

Згідно із ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3.1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3.2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.

Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів.

Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, не дозволяє йому утримувати дитину, він може зменшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням матеріального становища платника аліментів, є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім`ї. Під зміною сімейного стану розуміється з`явлення у сім`ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов`язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні.

Звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, позивач посилається на те, що після ухвалення судом рішення про стягнення з нього аліментів на утримання сина ОСОБА_13 , у нього змінився сімейний і матеріальний стан, оскільки він зареєстрував шлюб, в нього народилось ще троє дітей, які знаходяться на його утриманні, а також дружина, яка перебуває у декретній відпустці.

Таким чином, суд вбачає суттєву зміну сімейного стану платника аліментів (позивача), в порівнянні з його становищем на момент ухвалення рішень про стягнення з нього аліментів на утримання дітей, що відповідно до положень ст. 192 СК України є підставою для зменшення розміру аліментів.

Зменшення розміру аліментів з 1/4 частини до 1/8 частини, на думку суду, є розумним, не суперечить нормам матеріального права, а також буде справедливим балансом між захистом прав всіх малолітніх дітей позивача.

За правилами ст. 191 СК України, лише для стягнення аліментів встановлено час, з якого вони присуджуються, а зменшення розміру аліментів відбувається за загальними правилами, а саме з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Отже, у суду наявні підстави для задоволення позовних вимог про зменшення розміру аліментів.

Керуючись ст. ст. 180 – 183 Сімейного кодексу України, ст.ст. 4, 12, 79, 80-85, 259, 263 – 265, 268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів – задовольнити.

Зменшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_5 на підставі рішення Менського районного суду Чернігівської області від 16 серпня 2019 року у справі № 738/1065/19 на користь ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , РНОКПП НОМЕР_6 , на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з 1/4 до 1/8 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання даним рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: О.А. Савченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua