Вирок від 10 лютого 2026 р. у справі №650/7265/25 — Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 650/7265/25

провадження № 1-кп/650/52/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2026 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області в складі :

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Олександрівка, Бериславського району, Херсонської області кримінальне провадження, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025231130000567 від 19.09.2025 року по обвинуваченню :

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Іртишськ Іртишського району Павлоградської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, одруженого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 382 КК України,

сторони кримінального провадження:

прокурор ОСОБА_4 ,

обвинувачений ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,

-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 29.08.2025 року близько 17 години 10 хвилин, будучи раніше визнаним винним постановою судді Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 06.06.2025 року, яка набрала законної сили, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 40800 гривень (сорок тисяч вісімсот гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років, діючи умисно, достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду та будучи ознайомлений з нею, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, керував мопедом марки «Дельта», без державного реєстраційного номеру, рухаючись по вул. Андрєєва в с-щі Високопілля Бериславського району Херсонської області був зупинений працівниками СРПП ВП № 1 Бериславського РВП в Херсонській області за порушення Правил дорожнього руху, які щодо нього винесли протокол по справі про адміністративне правопорушення від 29.08.2025 серії ААД № 114266, постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення від 29.08.2025 серії БАВ № 060408, протокол по справі про адміністративне правопорушення від 29.08.2025 серії ААД № 114266, та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121, ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП. Отже, ОСОБА_3 , достовірно знаючи про позбавлення його права керування транспортними засобами, відповідно до постанови суду, з якою він ознайомлений, повторно керував мопедом, чим умисно не виконав рішення суду.

Під час досудового розслідування 26.11.2025 року між прокурором Бериславської окружної прокуратури ОСОБА_6 та обвинуваченим укладена угода про визнання винуватості. Угода про визнання винуватості має положення про те, що сторони визнають правильність кваліфікації дій обвинуваченої за ч. 1 ст. 382 КК України.

Враховуючи щире каяття, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, характеризується позитивно, щиро розкаявсь та для забезпечення швидкого досудового розслідування та судового провадження сторонами узгоджено вид і розмір покарання.

Сторони розуміють наслідки невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені положеннями ст. 476 КПК України, зокрема те, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості, прокурор, який затвердив угоду, має право звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку.

В судовому засіданні обвинувачений підтвердив добровільність укладення угоди про визнання винуватості між ним та прокурором, просив її затвердити і призначити узгоджену міру покарання. Наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості йому зрозумілі.

Захисник також підтвердив добровільність угоди.

Прокурор в судовому засіданні просить затвердити угоду про визнання винуватості і призначити обвинуваченій узгоджену міру покарання Наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості йому зрозумілі.

Суд, заслухавши думку сторін, вивчивши матеріали обвинувального акту з угодою про визнання винуватості, приходить до висновку, що угоду про визнання винуватості слід затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену сторонами угоди міру покарання, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним, суспільним інтересам.

Дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковані:

-за ч. 1 ст. 382 КК України, тобто умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.

Підстави для відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачені положеннями ч. 7 ст. 474 КПК України, відсутні.

Судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, визначені положеннями ст.ст. 473, 474 КПК України.

Поясненнями сторін угоди встановлено, що вони уклали угоду про визнання винуватості добровільно.

Судом встановлено, що умови угоди про визнання винуватості відповідають вимогам КПК України та на її основі може бути ухвалений вирок, оскільки умови угоди не порушують прав, свобод та інтересів сторін, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань, є фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченим. Суд також бере до уваги той факт, що узгоджені сторонами вид і міра покарання є відповідними ступеню тяжкості та характеру кримінального правопорушення, а також особі обвинуваченого.

На підставі вище викладеного, суд вважає, що необхідно затвердити дану угоду про визнання винуватості, та призначити покарання, відповідно до угоди.

Судові витрати відсутні.

Відповідно до ст.. 100 КПК України необхідно вирішити долю речового доказу.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Процесуальні витрати відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались та клопотань про їх застосування не надходило.

Керуючись ст.ст. 314, 370, 374-375, 475 КПК України, суд -

у х в а л и в:

Затвердити угоду, укладену 26.11.2025 року між прокурором Бериславської окружної прокуратури ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_3 про визнання винуватості у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком на 1 (один) рік з покладенням на неї наступних обов`язків, передбачених п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Початок іспитового строку обчислювати з дня проголошення вироку.

Речові докази: два диски з відеозаписом – залишити зберігати при матеріалах справи.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана обвинуваченим, прокурором виключно з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Херсонського апеляційного суду.

Копію вироку негайно після оголошення вручити обвинуваченому і прокурору.

Суддя ОСОБА_1