Рішення від 09 лютого 2026 р. у справі №585/4460/25 — Роменський міськрайонний суд Сумської області

Суд: Роменський міськрайонний суд Сумської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 09 лютого 2026 р.

Справа: №585/4460/25

Суддя: Євтюшенкова В. І.

Справа № 585/4460/25

Номер провадження 2/585/120/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2026 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі

головуючого судді - Євтюшенкової В.І.,

з участю секретаря судового засідання - Зубко К. В.,

справа № 585/4460/25, провадження № 2/585/120/26

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув в порядку загального позовного провадження, у відкритому судовому засіданні справу про стягнення боргу за договором позики.

Стислий виклад позицій учасників справи:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.

В обґрунтування позову посилається на те, що 05.08.2012 року між нею та ОСОБА_2 було укладено договір позики за умовами п. 1,5 якого Позичальник приймає в борг у Позикодавця грошову суму в гривнях еквівалентну 230 000 (двісті тридцять тисяч) Євро за курсом НБУ на день фактичної передачі грошових коштів. Позичальник зобов`язується забезпечити своєчасне повернення грошової суми в терміни, передбачені цим договором. Підписанням даного договору Позичальник підтверджує факт отримання грошових коштів від Позикодавця. Згідно з пунктом 3 (три) Договору позики від 05.08.2012 року договір набуває чинності в момент передачі грошей і підписання сторонами і діє до 05.08.2017 року. Позичальник зобов`язується повернути отримані у борг кошти до закінчення строку дії договору.

28.06.2013 року між нею та ОСОБА_2 було укладено договір позики, згідно з умовами пунктів 1, 1.1, 1.2 якого Позикодавець передає у власність Позичальникові грошові кошти в сумі 1 838 390 (один мільйон вісімсот тридцять вісім тисяч триста дев`яносто) грн. 00 коп., що еквівалентно 230 000 доларів США за офіційним курсом Національного банку України станом на день укладення договору, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві суму позики в строк встановлений цим договором. Факт одержання грошей підтверджується розпискою, підписаною Позичальником в момент передачі йому суми позики. Кошти були позичені Позичальником для придбання транспортного засобу, необхідного Позичальнику для здійснення підприємницької діяльності.

На скільки їй відомо, відповідач придбав транспортний засіб після отримання у борг коштів.

Відповідно до пункту 2 Договору позики від 28.06.2013 року Позичальник зобов`язаний повернути Позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому Позикодавцем) у строк до «28» червня 2020 року або ж протягом 60 днів з моменту отримання Позичальником вимоги, в національній валюті в розмірі, еквівалентному 230 000 (двісті тридцять тисяч) Доларів США за офіційним курсом, встановленим НБУ на день повернення позики або в іноземній валюті (Долар США, Євро).

05.11.2013 року між ними було укладено ще один договір позики згідно з умовами пунктів 1, 1.1, 1.2 якого Позикодавець передає у власність Позичальникові грошові кошти в сумі 2 158 110 (два мільйони сто п`ятдесят вісім тисяч сто десять) грн. 00 коп., що еквівалентно 270 000 доларів США за офіційним курсом національного банку України станом на день укладення договору (100 доларів США = 799,3 гривень), а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві суму позики в строк встановлений цим договором. Факт одержання грошей підтверджується розпискою, підписаною Позичальником в момент передачі йому суми позики. Кошти були позичені Позичальником для придбання транспортного засобу, необхідного Позичальнику для здійснення підприємницької діяльності.

Після підписання даного договору, відповідач особисто повідомив їй, що він придбав ще один автомобіль, розширяє свій бізнес та найближчим часом поверне всі позичені кошти.

Відповідно п. 2 Договору позики від 05.11.2013 року Позичальник зобов`язаний повернути Позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому Позикодавцем) у строк до «28» червня 2020 року або ж протягом 60 днів з моменту отримання Позичальником вимоги, в національній валюті в розмірі, еквівалентному 60 000 (шістдесят тисяч) Доларів США за офіційним курсом, встановленим НБУ на день повернення позики або в іноземній валюті (Долар США, Євро).

На підтвердження отримання у борг грошових коштів відповідачем було надано розписки.

Таким чином, загальна сума позичених нею відповідачу коштів становить 230 000 Євро і 500 000 доларів США.

15.07.2017 року між ними було підписано акт звірки до договору позики від 05.08.2012 року.

Однак, відповідач в установлені договорами строки та по даний час їй позику повернув частково на загальну суму, 12000 Євро, 32500 Доларів США.

Таким чином, загальна сума заборгованості ОСОБА_2 становить 218 000 Євро та 467 500 доларів США.

Загальна сума заборгованості за договорами позики становить: 218 000 Євро * 48,7914 (1 Євро за офіційним курсом Національного банку України станом на день подання позову) + 467 500 доларів США * 42,0924 (1 Долар США за офіційним курсом Національного банку України станом на день подання позову) = 10 636 525 гривень 20 копійок + 19 678 197 гривень 00 копійок + = 30 314 722 гривень 20 копійок.

Вона неодноразово зверталася до відповідача з проханнями повернути кошти, однак, як нею було вже зазначено, кошти їй повернуті були лише частково.

Тому просить: стягнути з ОСОБА_2 на її користь заборгованість: за договором позики від 05.08.2012 року, в розмірі 218000 Євро; за договором позики від 28.06.2013 року у розмірі 197 500 Доларів США; за договором позики від 05.11.2013 року у розмірі 270 000 Доларів США; та понесені нею судові витрати.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

26 листопада 2025 року судом відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження з призначення підготовчого засідання (а.с.16).

13 січня 2026 року судом закрите підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті (а.с.31).

Позивач ОСОБА_1 подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги просить задовольнити (а.с.35).

Відповідач ОСОБА_2 до суду не з`явився, про день і час розгляду справи повідомлений (а.с.32 зв., 34 зв.).

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Під час розгляду справи судом встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

05.08.2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір позики, за умовами якого Позичальник приймає в борг у Позикодавця грошову суму в гривнях еквівалентну 230 000 (двісті тридцять тисяч) Євро за курсом НБУ на день фактичної передачі грошових коштів. Позичальник зобов`язується забезпечити своєчасне повернення грошової суми в терміни, передбачені цим договором. Позичальник стверджує, що кошти отримує для розвитку власного бізнесу та купівлі транспортних засобів. Договір набуває чинності в момент передачі грошей і підписання сторонами і діє до 05.08.2017 року. Позичальник зобов`язується повернути отримані у борг кошти до закінчення строку дії договору. Термін дії даного Договору може бути пролонгований за угодою сторін. Підписанням даного договору Позичальник підтверджує факт отримання грошових коштів від Позикодавця (а.с.5).

Відповідно Акту звірки від 15.07.2017 року до договору позики від 05.08.2012 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 склали Акт про наступне: 1. Позичальник стверджує, що станом на 15.07.2017 року має заборгованість перед Позичальником в сумі, яка еквівалентна 221000 Євро; 2. Позичальник та Позикодавець погодили, що строк виконання зобов`язання за договором продовжено до 15.07.2019 року (а.с.5 зв.).

05.11.2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір позики, за умовами якого Позикодавець передає у власність Позичальникові грошові кошти в сумі 2 158 110 (два мільйони сто п`ятдесят вісім тисяч сто десять) гривень 00 копійок, що еквівалентно 270 000 доларів США за офіційним курсом Національного банку України станом на день укладення договору (100 доларів США = 799,3 гривень), а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві суму позики в строк встановлений цим договором. Факт одержання грошей підтверджується розпискою, підписаною Позичальником в момент передачі йому суми позики. Кошти були позичені Позичальником для придбання транспортного засобу, необхідного Позичальнику для здійснення підприємницької діяльності. Позичальник зобов`язаний повернути Позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому Позикодавцем) у строк до «28» червня 2020 року або ж протягом 60 днів з моменту отримання Позичальником вимоги, в національній валюті в розмірі, еквівалентному 270 000 (двісті сімдесят тисяч) Доларів США за офіційним курсом, встановленим НБУ на день повернення позики або в іноземній валюті (Долар США, Євро) (а.с.6).

До указаного Договору позики додано розписку від 05.11.2013 року про отримання ОСОБА_2 у борг від ОСОБА_1 2 158 110 (два мільйони сто п`ятдесят вісім тисяч сто десять) гривень 00 копійок, що еквівалентно 270 000 доларів США за офіційним курсом Національного банку України станом на день укладення договору (100 доларів США = 799,3 гривень) (а.с.7).

28.06.2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір позики, за умовами якого Позикодавець передає у власність Позичальникові грошові кошти в сумі 1 838 390 (один мільйон вісімсот тридцять вісім тисяч триста дев`яносто) грн. 00 коп., що еквівалентно 230 000 доларів США за офіційним курсом Національного банку України станом на день укладення договору, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві суму позики в строк встановлений цим договором. Факт одержання грошей підтверджується розпискою, підписаною Позичальником в момент передачі йому суми позики. Кошти були позичені для придбання транспортного засобу, необхідного Позичальнику для здійснення підприємницької діяльності. Позичальник зобов`язаний повернути Позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому Позикодавцем) у строк до «28» червня 2020 року або ж протягом 60 днів з моменту отримання позичальником вимоги, в національній валюті в розмірі, еквівалентному 230 000 (двісті тридцять тисяч) Доларів США за офіційним курсом, встановленим НБУ на день повернення позики або в іноземній валюті (Долар США, Євро) (а.с.8).

До указаного Договору позики додано розписку від 28.06.2013 року про отримання ОСОБА_2 у борг від ОСОБА_1 грошових коштів 1 838 390 (один мільйон вісімсот тридцять вісім тисяч триста дев`яносто) грн. 00 коп., що еквівалентно 230 000 доларів США за офіційним курсом Національного банку України станом на день укладення договору (а.с.9).

На підтвердження позивачем понесених судових витрат позивачем додано квитанцію 4647-6842-3885-7953 від 19.11.2025 року про сплату судового збору у розмірі 12112 грн. 00 коп. (а.с.10).

Норми права, застосовані судом:

Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно ч. 1 ст. 16 ЦК України, ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У ч. 1 ст. 5 ЦПК України встановлено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно ч. 1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ч. 2 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ст. 524 ЦК України зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Відповідно ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов`язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Мотиви суду

Проаналізувавши обставини справи, оцінивши надані докази за власним переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному та безпосередньому їх дослідженні, кожен окремо та в сукупності, суд дійшов наступного висновку.

За своєю юридичною природою договір позики є реальною односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника або інший письмовий документ, незалежно від його найменування, з якого дійсно вбачається як сам факт отримання в борг (тобто із зобов`язанням повернення) певної грошової суми, так і дати її отримання.

Судом встановлений факт отримання відповідачем ОСОБА_2 від позивача ОСОБА_3 в борг грошових коштів у розмірі: 230 000 (двісті тридцять тисяч) Євро за курсом НБУ на день фактичної передачі грошових коштів; 2 158 110 (два мільйони сто п`ятдесят вісім тисяч сто десять) грн. 00 коп., що еквівалентно 270 000 доларів США за офіційним курсом національного банку України станом на день укладення договору; 1 838 390 (один мільйон вісімсот тридцять вісім тисяч триста дев`яносто) грн. 00 коп., що еквівалентно 230 000 доларів США за офіційним курсом Національного банку України станом на день укладення договору.

Вказана обставина не заперечувалася і відповідачем.

Позивач стверджується, що відповідач їй позику повернув частково - 12000 Євро та 32500 Доларів США.

Таким чином, загальна сума заборгованості ОСОБА_2 становить 218 000 Євро та 467 500 доларів США.

Як встановлено при розгляді справи, на даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов`язань і заборгованість за договорами позики не погашає.

Під час розгляду даної справи заперечень щодо незгоди з сумою заборгованості за договорами позики відповідач не висловив, доказів про відсутність заборгованості у розмірі, вказаному позивачем, суду ним також не надано.

Суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором позики від 05.08.2012 року, в розмірі 218 000 Євро; за договором позики від 28.06.2013 року у розмірі 197 500 Доларів США; за договором позики від 05.11.2013 року у розмірі 270 000 Доларів США.

При цьому слід зазначити, що відповідно до статті 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Такі випадки передбачені статтею 193, частиною четвертою статті 524 ЦК України.

Гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України. Сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти - фізичні особи, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно-правових угод, які виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. Відсутня заборона на укладення цивільних правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці, на тимчасово окупованій території України. У разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов`язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику.

Тому як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству.

Вказана правова позиція викладена в Постановах Великої Палати Верховного Суду у справі №

N 373/2054/16-ц (№ 14-446цс18) та № 464/3790/16-ц (№ 14-465цс18) від 16 січня 2019 року.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язаних із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

П. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України визначено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 3) у разі задоволення позову - на відповідача.

В мотивувальній частині позовної заяви позивач зазначає, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи становить: 15140 грн. - сплата судового збору; 150000 грн. - витрати на правничу допомогу.

На підтвердження позивачем понесених судових витрат позивачем додано квитанцію 4647-6842-3885-7953 від 19.11.2025 року про сплату судового збору у розмірі 12112 грн. 00 коп. (а.с.10).

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу, позивачем не надано жодних доказів.

Таким чином, відповідно п. 1 ч. 2 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати у розмірі 12112 грн. 00 коп. сплаченого судового збору.

Судом також застосовані інші норми процесуального права, а саме: ст.ст. 5, 12, 13, 19, 76-81, 141, 259, 263-265, 267, 268 ЦПК України, суд

Суд вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , заборгованість: за договором позики від 05.08.2012 року у розмірі 218 000 (двісті вісімнадцять тисяч) Євро; за договором позики від 28.06.2013 року у розмірі 197 500 (сто дев`яносто сім тисяч п`ятсот) Доларів США; за договором позики від 05.11.2013 року у розмірі 270 000 (двісті сімдесят тисяч) Доларів США.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , сплачений судовий збір у розмірі 12112 (дванадцять тисяч сто дванадцять) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_4 .

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. І. Євтюшенкова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua