Рішення від 10 лютого 2026 р. у справі №754/20964/25 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/12722/25

Справа №754/20964/25

РІШЕННЯ

Іменем України

11 лютого 2026 року м. Київ

Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Коваленко І.І. розглянув у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та утримання матері до досягнення дитиною трирічного віку, ціна позову 72 000,00 грн

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

28 листопада 2025 року Позивачка, інтереси якої представляє адвокат Трубіцина-Дивак Тетяна Володимирівна, в системі "Електронний суд" подала до Деснянського районного суду м. Києва позов, у якому просить стягнути з Відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позову і до досягнення дитиною повноліття, а також аліменти на утримання (утримання ОСОБА_1 ) у розмірі 12 000,00 грн, починаючи з дня подачі позову і до досягнення дитиною трьох років.

Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які Позивачка понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи - витрати на роздруківку документів і складають 4 380,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що сторони є батьками малолітнього ОСОБА_3 , який наразі проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом з його матір`ю -Позивачкою, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною. Наразі у Деснянському районному суді м. Києва розглядається справа № 754/11835/25 за позовом ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Відповідач ухиляється від обов`язку утримувати дитину, не надає фінансової допомоги, хоча є працездатною особою, лікарем-анестезіологом і має офіційні джерела доходу в трьох установах (КНП "КМКЛ 5", стоматологія "KAZO", "Docber clinic"), що дозволяє йому сплачувати аліменти у належному розмірі. Дитина потребує особливий догляд, враховуючи особливий стан здоров`я дитини (РДУГ, затримка мовлення. Розмір аліментів має бути достатнім для покриття базових потреб, які суттєво зросли. Позивачка стверджує, що за період з червня по листопад 2025 року, загальна сума її витрат становить 170 339,17 грн, що включає витрати на логопед, басейн, ліки, харчування, гігієна, садочок, сенсорна інтеграція.

Оскільки дитині не виповнилося 3-х років, вона проживає з матір`ю, а батько є працездатною особою з підтвердженим доходом, Позивачка заявила також вимоги про стягнення аліментів на своє утримання для забезпечення власних потреб у період догляду за дитиною у сумі 12000,00 грн, посилаючись на норму частини четвертої статті 84 ЦПК України. Позивачка пояснює, що Відповідач інших осіб на утриманні не має, є здоровим, працездатний, його стан здоров`я дозволяє працювати, працює він на високооплачуваних роботах, у нього є достатній рівень доходу, проживає він у власній квартирі, з якої позивачка поїхала разом з дитиною після того, як їх відносини з відповідачем не склалися, має у власності автомобіль, що дозволяє Відповідачу безперешкодно сплачувати аліменти як на дитину, так і на дружину.

10 січня 2026 року представник Відповідача, адвокат Скопич Марина Сергіївна, подавла відзив на позовну заяву, у якому Відповідач:

1)визнав позовну вимогу про стягнення з нього аліментів на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання даного позову і до досягнення дитиною повноліття;

2) частково визнав позовну вимогу про стягнення з нього аліментів на утримання позивача, а саме у розмірі 3 500,00 грн, починаючи з дня подачі позову і до досягнення дитиною трьох років;

3) заперечував щодо стягнення з нього судових витрат на роздруківку документів у розмірі 4 380,00 грн.

На думку Відповідача, Позивачкою не доведено необхідність стягнення аліментів на її користь саме у розмірі 12000 грн. Відповідач зазначив, що необхідною умовою утримання дружини, з якою проживає дитина, є можливість чоловіка надавати матеріальну допомогу. Сукупний дохід Відповідача за 6 місяців 2025 року (тобто з червня по листопад 2025 року) становить 216877,81 грн. Середньомісячний дохід складає 36 146,30 грн. Зазвичай, стандартний розмір доходу відповідача щомісяця коливається в розмірі 22 000 - 25 000 грн.

Задоволення судом вимоги позивача про стягнення аліментів на її користь у розмірі 12000 грн створює для Відповідача несправедливе та непропорційне навантаження. Встановлення аліментів у такому розмірі, в сукупності з аліментами на дитину (1/4 частка доходу), фактично призведе до відрахування близько 75% реального доходу Відповідача, що суперечить статті 70 Закону України "Про виконавче провадження". Фактичне зменшення реального доходу Відповідача до 25 відсотків його заробітку унеможливлює забезпечення власних базових потреб Відповідача та створює ризик погіршення його працездатності і, відповідно, отримання доходу, що суперечить самій логіці аліментних зобов`язань. Законом України "Про державний бюджет України на 2026 рік" встановлено,що прожитковий мінімуму для працездатних осіб у 2026 році становить - 3328 грн. Виходячи з цього соціального стандарту та з урахуванням матеріального стану сторін, Відповідач вважає за доцільне визначити розмір аліментів на утримання Позивачки у сумі 3 500 грн щомісячно.

Щодо стягнення судових витрат, які за попереднім (орієнтовним) розрахунком суми судових витрат, які Позивачка понесла у зв`язку із розглядом справи - витрати на роздруківку документів у розмір 4 380,00 грн, то ці витрати не були обгрнутованими, оскільки позовна заява подана в електронному вигляді через систему "Електронний суд" та не потребувала виготовлення копій документів. Подані Позивачкою квитанції жодним чином не підтверджують, що придбані нею товари на суму 170 000,00 грн пішли на забезпечення саме її та дитини, оскільки з чеків не можливо встановити, що саме було придбано.

29.01.2026 представник Позивачки подала відповідь на відзив, до якого додані додаткові докази.

Позивачка, подавши відповідь на відзив 29.01.2026, пропустила встановлений судом строк на подання відповіді на відзив. Позивачка та її представник не заявили клопотання про поновлення пропущеного строку, що унеможливлює вирішення судом цього питання. З цих підстав суд постановив ухвалу про залишення відповіді на відзив та додані документи - без розгляду.

УСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ОЦІНКА СУДУ

28.10.2022 між Позивачкою та Відповідачем укладено шлюб, що зареєстрований Подільським відділом реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 29.10.2022 р. зроблено відповідний актовий запис№1759 (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 28.10.2022).

ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народився син - ОСОБА_3 , про що Деснянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зроблено відповідний актовий запис №578 від 16.05.2023 р. (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 16.05.2023 року).

Позивачка працює в комунальному некомерційному підприємстві "Перинатальний центр м. Києва" на посаді сестри медичної анестезистки відділення анестезіології та інтенсивної терапії №2 з 01.09.2024 (наказ про прийняття на роботу №514/к від 26.08.2024). З 01.09.2024 вона перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку (наказ про надання відпустки №531/к від 02.09.2024).

Наразі дитина, ОСОБА_3 , проживає разом з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 . Батько проживає окремо у власній квартирі за іншою адресою ( АДРЕСА_2 ).

Дитини відвідує I молодшу групу "Кульбабка" ЗДО № 6711 м. Києва (психолого-педагогічна характеристика вихованця I молодшої групи "Кульбабка" ЗДО № 6711 м. Києва вих.№42 від 25.11.2025 р), за станом здоров`я має попередній діагноз РДУГ, потребує корекційних занять з ерготерапевтом та логопедом (довідка ТОВ "Центр реальної інклюзії "Ерудит" від 02.11.2025).

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (частина третя статті 181 СК України).

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд (частини перша та четверта статті 206 ЦПК України).

Відповідач визнав позов в частині стягнення аліментів на утримання дитини у розмірі доходів.

Визнання Відповідачем позову в частині стягнення аліментів на утримання дитини не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб. Тому суд приймає визнання Відповідачем позову та ухвалює рішення про задоволення позову щодо стягнення аліментів у частці від доходу батька - у спосіб, який обрала Позивачка.

Щодо позовних вимог в частині стягнення аліментів на утримання дружини

Статтею 84 СК України встановлено, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

Отже, за змістом вказаної норми права, право дружини на утримання до досягнення дитиною трьох років є безумовним і не залежить від її матеріального становища чи наявності власного доходу. Ключовою умовою є виключно спроможність чоловіка надавати таку допомогу.

Вирішуючи питання щодо можливості Відповідача надавати матеріальну допомогу дружині, Суд ураховує такі обставини.

Відповідач є власником квартири загальною площею 76.1 кв.м за адресою АДРЕСА_2 (інформаційна довідка 462054324 від 28.01.2026).

Відповідач має стабільний та високий рівень доходів, зокрема, згідно з даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів за 2025 рік (відповідь № 2326764 від 10.02.2026), сукупний нарахований дохід Відповідача склав 528 188,28 грн. Після сплата податків у сумі 95 073,88 грн фактичний дохід Відповідача, який залишається у його розпорядженні, становить 433 114,40 грн на рік, тобто середньомісячний дохід Відповідача у 2025 році становив 36 092,87 грн, що у понад 10 разів перевищує прожитковий мінімум для працездатних осіб (з 1 січня 2026 року встановлено на рівні 3328,00 грн на місяць). Суд також бере до уваги, що фінансовий стан Відповідача забезпечується не лише заробітною платою у чотирьох установах (код 101), а й пасивним доходом від надання майна в оренду (код 196), що підтверджує наявність у нього додаткових активів.

Наведений рівень доходу Відповідача повністю спростовує його заперечення щодо "надмірного фінансового навантаження" та можливістю сплачувати аліменти на утримання дитини лише у розмірі 3500,00 грн.

Суд вважає, що за конкретних обставин справи посилання Відповідача на прожитковий мінімум (3328,00 грн) як на достатній розмір аліментів є некоректним, оскільки прожитковий мінімум - це лише вартісна величина для нормального функціонування організму людини за мінімальних потреб. Проте аліменти на утримання дружини мають забезпечувати не просто біологічне існування, а й основні соціальні та культурні потреби, що відповідає статусу дружини кваліфікованого лікаря. Стаття 84 СК України спрямована на забезпечення дружині належного рівня утримання, виходячи з реальних доходів чоловіка-лікаря, які в десять разів перевищують цей мінімум.

Водночас, вирішуючи питання щодо спроможності чоловіка сплачувати аліменти у розмірі 12000,00 грн, Суд ураховує також те, що після виплати аліментів на дитину в розмірі 1/4 (приблизно 9 023 грн) у Відповідача залишається за приблизними підрахунками 27 000 грн (36 000 - 9 000). Тому стягнення з Відповідача додаткових аліментів у розмірі 12 000,00 грн, які заявила Позивачка, призведе до того, що загальна сума відрахувань становитиме приблизно 21023,00 грн (9023,00 грн на дитину та 1200,00 грн на дружину), що становить майже 60% його реального доходу, та порушує вимоги статті 70 Закону "Про виконавче провадження", яка обмежує загальний розмір відрахувань із заробітної плати.

Натомість, за висновком Суду у цих конкретних обставинах стягнення аліментів у сумі 8000,00 грн, що наближено до рівня розміру мінімальної зарплати є справедливим відшкодуванням її вимушеної економічної неактивності. Такий розмір є найбільш обґрунтованим і збалансованим, ураховуючи як право Позивачки на гідний рівень життя під час декретної відпустки, так і реальні фінансові можливості Відповідача. За цих обставин вимога про утримання дружини на рівні мінімальної оплати праці є мінімально необхідною гарантією захисту матері (дружини), яка виконує соціально важливу функцію виховання дитини з особливостями розвитку, поки батько продовжує професійну кар`єру лікаря у декількох установах.

Суд встановив, що чоловік може надавати матеріальну допомогу у вказаному розмірі. При цьому, Суд бере до уваги те, що у такому разі загальна сума відрахувань (аліменти на дитину у розмірі 1/4 доходу та аліменти на дружину у розмірі 8 000 грн) становитиме приблизно 17 000,00 грн, що складає - 47% від чистого доходу Відповідача, що відповідає вимогам статті 70 Закону України "Про виконавче провадження" щодо обмеження відрахувань із заробітної плати до 50%. Твердження Відповідача, що зазвичай його стандартний розмір доходу щомісяця коливається в розмірі 22 000,00 грн - 25 000 грн спростосовується даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів за 2025 рік.

З огляду на викладене, Суд вирішив, що позовні вимоги в частині стягнення аліменти на утримання слід задовольнити частково, у розмірі 8 000,00 грн.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини шостої статті 141 ЦПК України та пункту 3 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", зважаючи на звільнення Позивачки від сплати судового збору у справі про стягнення аліментів, Суд постановляє стягнути з Відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн за розгляд вимоги про стягнення аліментів на утримання дитини (ураховуючи визнання позову в цій частині) та судовий збір у розмірі 799,39 грн за розгляд вимоги про стягнення аліментів на утримання дитини (пропорційно розміру задоволених вимог).

У відшкодування судових витрат, понесених Позивачем на роздруківку документів у сумі 4 380,00 грн слід відмовити, оскільки відповідно до частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Витрати на роздруківку копій документів для сторін та суду є технічним забезпеченням діяльності представника або самої сторони та не визначені статтею 133 ЦПК України як окремий вид витрат, що підлягають відшкодуванню.

Позивачка долучила значний обсяг роздрукованих чеків на продукти, гігієну та садочок, тощо. Суд зауважує, що позовна вимога стосується стягнення аліментів у частці від доходу (1/4) батька, а не у твердій грошовій сумі, чи оплати додаткових витрат на дитину за статтею 185 СК України, тому ці документи не є належними доказами у розумінні статті 77 ЦПК України, оскільки не стосуються предмету доказування. Роздруківка документів, які не мають істотного значення для вирішення спору (відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення), не витратами, пов`язаними з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, статтями 80, 84, 181, 186, 192 СК України, Суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та утримання матері до досягнення дитиною трирічного віку задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 28.11.2025 і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у розмірі 8 000,00 грн (вісім тисяч гривень 00 копійок), починаючи з 28.11.2025 і до досягнення дитиною трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн за розгляд вимоги про стягнення аліментів на утримання дитини та судовий збір у розмірі 799,39 грн за розгляд вимоги про стягнення аліментів на утримання дитини.

У відшкодуванні судових витрат, понесених на роздруківку документів у сумі 4 380,00 грн слід відмовити.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць.

Позивач (Стягувач) ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ; місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , ).

Відповідач (Боржник) ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_4 )

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення чи складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено та підписано 11.02.2026

Суддя Інна КОВАЛЕНКО