Вирок від 09 лютого 2026 р. у справі №754/20010/25 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 1-кп/754/542/26

Справа№754/20010/25

Вирок

Іменем України

10 лютого 2026 року

Деснянський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в режимі відеоконференції з ДУ «Житомирська виправна колонія №4» об`єднане кримінальне провадження № 12025105030000888 від 23 жовтня 2025 року, № 12025105030001015 від 29 листопада 2025 року відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Берислав Бериславського району Херсонської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, офіційно непрацевлаштованого, зареєстрованого у АДРЕСА_1 , проживаючого у АДРЕСА_2 , раніше судимого:

22 листопада 2023 року Деснянським районним судом м. Києв за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

17 лютого 2025 року Деснянським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді 1 року обмеження волі, вирок Деснянського районного суду м. Києва від 22 листопада 2023 року виконувати самостійно;

29 липня 2025 року Деснянським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 361, ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 200, ст. 70 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі, вирок Деснянського районного суду м. Києва від 22 листопада 2023 року виконувати самостійно,

по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,

за участю сторони обвинувачення - прокурора ОСОБА_4 ,

сторони захисту - обвинуваченого ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_3 , будучи раніше судимим вироком Деснянського районного суду м. Києва від 17 лютого 2025 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив та протягом року вчинив аналогічне кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, ОСОБА_3 23 жовтня 2025 року близько 16 год. 00 хв., перебуваючи біля будинку № 5 по вул. Мілютенка у м. Києві, знайшов 1 (одну) пластикову колбу з кристалоподібною речовиною білого кольору, яка містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонений - PVP, загальною масою 0,308 г, після чого у нього виник протиправний умисел на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту.

Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_3 підняв раніше виявлену ним 1 (одну) пластикову колбу з кристалоподібною речовиною білого кольору, яка містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонений - PVP, загальною масою 0,308 г, тим самим незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонений, яку він у подальшому поклав до правої кишені куртки, в яку він був одягнутий, тим самим почав незаконно зберігати вказану психотропну речовину при собі без мети збуту, яку у подальшому переніс за адресою: м. Київ, вул.Мілютенка, 5-А, де 23 жовтня 2025 року близько 16 год. 50 хв. був зупинений працівниками поліції.

У подальшому, 23 жовтня 2025 року в ході проведення особистого обшуку затриманого ОСОБА_3 , працівниками поліції виявлено та вилучено з правої кишені куртки, у яку він був одягнутий, 1 (одну) пластикову колбу з кристалоподібною речовиною білого кольору, яка містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонений - PVP, загальною масою 0,308 г, яку він незаконно придбав та зберігав без мети збуту.

Крім того, ОСОБА_3 будучи раніше судимим вироком Деснянського районного суду м. Києва від 17 лютого 2025 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив та протягом року вчинив аналогічне кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, ОСОБА_3 29 листопада 2025 року близько 14 год. 00 хв., перебуваючи біля будинку № 9/21 по вул. О.Левицького у м. Києві, знайшов 1 (один) блістер з 3 (трьома) таблетками білого кольору, які містять у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежений, - метадон, загальною масою 0,066 г, після чого у нього виник протиправний умисел на незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту.

Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_3 підняв раніше виявлений ним 1 (один) блістер з 3 (трьома) таблетками білого кольору, які містять у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежений, - метадон, загальною масою 0,066 г, тим самим незаконно придбав наркотичний засіб, обіг якого обмежений, який він у подальшому поклав до правої кишені куртки, в яку він був одягнутий, тим самим почав незаконно зберігати вказаний наркотичний засіб при собі без мети збуту, який у подальшому переніс за адресою: м. Київ, вул. О.Левицького, 9/11, де 29 листопада 2025 року близько 16 год. 10 хв. був зупинений працівниками поліції.

У подальшому, 29 листопада 2025 року в ході проведення особистого обшуку затриманого ОСОБА_3 , працівниками поліції виявлено та вилучено з правої кишені куртки, у яку він був одягнутий, 1 (один) блістер з 3 (трьома) таблетками білого кольору, які містять у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежений, - метадон, загальною масою 0,066 г, який він незаконно придбав та зберігав без мети збуту.

Суд дійшов висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України, у незаконному придбанні, зберіганні психотропної речовини, наркотичного засобу, без мети збуту, вчиненому протягом року після засудження за цією статтею.

Обвинувачений ОСОБА_3 в суді визнав себе винуватим у пред`явленому обвинуваченні, підтвердив встановлені судом обставини справи, фактичні обставини справи не оспорював, щиро розкаявся та дав суду показання, що на період вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень мав залежність від вживання наркотичних засобів та психотропних речовин. Восени 2025 року, точні дати не пам`ятає, спочатку поряд зі своїм будинком знайшов пластикову колбу з солями, вирішив залишити собі для власного вживання, поклав до кишені куртки, у яку був одягнутий. Невдовзі його було затримано поліцейськими, на запитання яких чи має він заборонені предмети та речовини, відповів ствердно та показав колбу. Іншого разу, також на Лісовому масиві, на лавочці знайшов блістер з трьома таблетками методону, вирішив залишити їх собі для власного вживання та поклав до кишені куртки, у яку був одягнутий. Через деякий час був зупинений працівниками поліції, на запитання яких чи має він при собі заборонені предмети та речовини, відповів ствердно. У подальшому таблетки метадону у нього було вилучено.

За згодою сторін, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження доказів, зібраних в ході досудового розслідування стосовно фактичних обставин справи, оскільки обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також фактичні обставини справи ніким не оспорюються.

При цьому судом сторонам було роз`яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Тому суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та дослідженням таких матеріалів кримінального провадження, що характеризують його особу.

Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, наркотичного засобу, без мети збуту, вчинене протягом року після засудження за цією статтею.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, суд відповідно до ст. 66 КК України визнає щире каяття у скоєному.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, суд відповідно до ст. 67 КК України визнає рецидив злочинів.

При призначенні обвинуваченому покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше судимий, скоїв нове кримінальне правопорушення в період невідбутого покарання за попереднім вироком суду, непрацює, не перебуває на обліках у лікарів нарколога та психіатра, наявність пом`якшуючої та обтяжуючої покарання обставин, та призначає ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 вироком Деснянського районного суду м.Києва від 29 липня 2025 року засуджений за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 361, ч. 1 ст. 200 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі, кримінальне правопорушення за цим вироком суду вчинив після постановлення вироку Деснянського районного суду м. Києва від 29 липня 2025 року, але до повного відбуття покарання за цим вироком, при призначенні остаточного покарання обвинуваченому суд керується вимогами ст. 71, 72 КК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`являвся.

Питання з речовими доказами суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експертів в сумі 7 131 грн. 20 коп. ( з них 3 565 грн. 60 коп. за висновком № СЕ-19/111-25/657774-НЗПРАП від 10 листопада 2025 року; 3 565 грн. 60 коп. за висновком № СЕ-19/111-25/73187-НЗПРАП від 08 грудня 2025 року).

Заходи забезпечення у кримінальному провадженні не застосовувались.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368, 371, 373, 374 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 309 КК України та призначити покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

Згідно ст. ст. 71, 72 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 29 липня 2025 року та призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді 3 (трьох) років 2 (двох) місяців позбавлення волі та штрафу у розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., які виконувати самостійно.

Строк відбуття покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_3 рахувати з 10 лютого 2026 року.

В строк відбуття покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_3 зарахувати частково відбуте ним покарання за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 29 липня 2025 року з 08 грудня 2025 року по 10 лютого 2026 року.

Речові докази у кримінальному провадженні:

наркотичний засіб - метадон, масою 0,066 г., переданий на зберігання до камери схову Деснянського УП ГУНП у м. Києві згідно квитанції № 001624, - знищити;

психотропну речовину - PVP, масою 0,308 г, передану на зберігання до камери схову Деснянського УП ГУНП у м. Києві згідно квитанції № 001569, - знищити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта в сумі 7 131 грн. 20 коп.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.

Головуючий: