Вирок від 09 лютого 2026 р. у справі №707/433/26 — Черкаський районний суд Черкаської області

№707/433/26

1-кп/707/203/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2026 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2

розглянувши в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Трушівці Чигиринського району Черкаської області, неодруженого, працюючого водієм у ТОВ “Сервіс плюс”, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 390-1 КК України, -

в с т а н о в и в:

За постановою судді Черкаського районного суду Черкаської області від 05.09.2025 року, у справі №707/2946/25, до ОСОБА_3 , застосовано обмежувальний захід, відповідно до якого на останнього покладено обов`язок пройти програму для кривдників строком на 3 місяці, для чого його направлено до Леськівської сільської територіальної громади, Черкаського району, Черкаської області, що розташована за адресою: Черкаська область, Черкаський район, село Леськи, вулиця Центральна, 53, у порядку, передбаченому Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

30.10.2025 ОСОБА_3 , з`явився до комунального закладу «Цент надання соціальних послуг» Леськівської сільської ради, Черкаського району, Черкаської області, що розташований за адресою: Черкаська область, Черкаський район, село Леськи, вулиця Центральна, 53, та останнього ознайомлено з постановою судді Черкаського районного суду Черкаської області від 05.09.2025 року, у справі №707/2946/25 і попереджено про кримінальну відповідальність у разі неявки або ухилення від проходження програми для кривдників. Також, цього дня з ним було укладено договір про реалізацію Програми для кривдників, а також визначено дні явки щодо проходження програми для кривдників.

Однак, на заплановані зустрічі після 30.10.2025, ОСОБА_3 , до комунального закладу «Центр надання соціальних послуг» Леськівської сільської ради, Черкаського району, Черкаської області, що розташований за адресою: Черкаська область, Черкаський район, село Леськи, вулиця Центральна, 53, не з`явився, про неявку не попередив.

Таким чином, з 30.10.2025 року, ОСОБА_3 , являючись особою, до якої постановою судді Черкаського районного суду Черкаської області від05.09.2025 року, у справі №707/2946/25, застосовано захід у виді проходження програми для кривдників, ігноруючи вимоги Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», будучи проінформованим про кримінальну відповідальність за умисне ухилення від проходження програми для кривдників, не прибув до комунального закладу «Цент надання соціальних послуг» Леськівської сільської ради, Черкаського району, Черкаської області, що розташований за адресою: Черкаська область, Черкаський район, село Леськи, вулиця Центральна, 53, для її проходження, не зважаючи на те, що був належним чином повідомленим про необхідність прибуття уповноваженими на те органами, при цьому маючи реальну можливість її проходження, за відсутності поважних причин, умисно ухилився від неї.

У матеріалах, доданих до обвинувального акту наявна заява обвинуваченого ОСОБА_3 від 04.02.2026 року, згідно якої він беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ст. 390-1 КК України, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без його участі, з обмеженням права оспорити встановлені у результаті досудового розслідування обставини у апеляційному порядку ознайомлений.

Положеннями ч. 2 та ч. 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.

Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, заяву ОСОБА_3 , в якій він зазначає, що беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 390-1 КК України, згоден із встановленими під час дізнання обставинами, згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.

У відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Суд відповідно до вимог ст. 382 ч. 2 КПК України визнає встановленим, що органом досудового розслідування встановлені обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, передбаченого ст. 390-1 КК України, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Суд встановив, що обвинувачений ОСОБА_3 , інтереси якого представляє адвокат ОСОБА_4 обставини вчинення кримінального поступку, передбаченого ст.390-1 КК України не оспорює, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку.

Суд дії ОСОБА_3 кваліфікує за ст. 390-1 КК України – умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом.

Відповідно до змісту ст. ст. 50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ст.66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Відповідно до ст.67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено.

При призначенні покарання ОСОБА_3 , суд відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст.12 КК України є кримінальним проступком; наявність обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого, а саме визнання ним вини, та, водночас, відсутність обставин, які його обтяжують; дані про особу обвинуваченого, який відповідно до вимог ст.89 КК України визнається таким, що не має судимості, на обліку у лікарів нарколога чи психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 року у справі N1-33/2004 покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного; покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Правова держава, вважаючи покарання передусім виправним та превентивним засобом, має використовувати не надмірні, а лише необхідні і зумовлені метою заходи. Обмеження конституційних прав обвинуваченого повинно відповідати принципу пропорційності: інтереси забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та безпеки тощо можуть виправдати правові обмеження прав і свобод тільки в разі адекватності соціально обумовленим цілям.

Водночас, суд звертає увагу на те, що мета покарання, зокрема, виправлення засудженого та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень, може бути досягнута лише тоді, коли кримінальне покарання буде для засудженого важким, але у той же час реальним щодо його виконання.

Так, згідно санкції ст. 390-1 КК України передбачено покарання у виді пробаційного нагляду (від одного до двох років) та обмеження волі (на той самий строк).

У відповідності до вимог ст. 59-1 КК України покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства. Пробаційний нагляд призначається на строк від одного до п`яти років.

Враховуючи вищевикладене, керуючись принципом гуманізму та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у виді пробаційного нагляду в межах санкції ст.390-1 КК України з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.59-1 КК України. Суд вважає, що дана міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Підстав для застосування іншого виду покарання, передбаченого санкцією статті, суд не знаходить. Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню.

Цивільний позов по даному кримінальному провадженні не заявлений.

Речові докази відсутні.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 не застосовувався та підстав передбачених ст. 177, 178 КПК України для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Арешт на майно не накладався.

Процесуальні витрати у кримінальному проваджені відсутні.

Керуючись ст. ст.302, 368-371, 373-374, 381, 382, 395 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст.390-1 КК України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.

Відповідно до п.п. 1-3 ч. 2, п.4 ч. 3 ст.59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Строк відбуття покарання у виді пробаційного нагляду відповідно до ст.49-2 КВК України обчислювати з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Черкаський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до ч.4 ст.382 КПК України, копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.394 КПК України, вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Суддя: ОСОБА_1